Ухвала

від 16.06.2016 по справі 904/4685/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16.06.2016Справа № 904/4685/16

Суддя Борисенко І.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електа-Інжиніринг"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" в особі Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

про стягнення 155 886,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6. ст. 63 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Суд вказує, що відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), поданими в оригіналі.

Проте, позивачем не надано суду доказів надіслання відповідачу (Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна – 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25) копії позовної заяви та доданих до неї документів.

При цьому, наданий суду опис вкладення від 02.06.2016 та чек №9712 від 03.06.2016, свідчать про здійснення відправлення (ПАТ «Страхова компанія «Провідна», 49107, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, д.165) на ім'я філії.

Вказаний опис вкладення на ім'я філії ПАТ «СК «Провідна» містить відмітку з проставленням штемпеля 02.06.2016, а наданий чек датується 03.06.2016 №9712.

Відтак судом не вбачається, що копія позовної заяви з доданими до неї документів була відправлена в порядку статті 56 ГПК України, відповідно до наданого опису, саме 02.06.2016, адже чек на підтвердження факту пересилання даного поштового відправлення відділом зв'язку датуються 03.06.2016.

Таким чином, надані докази на підтвердження надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, як-то опис вкладення від 02.06.2016 та чек №9712 від 03.06.2016 не можуть вважатися належними доказами відправлення позовної заяви.

За таких обставин суд робить висновок про те, що позивачем не подано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 у справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу України.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

За змістом п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя І.І. Борисенко