Рішення

від 16.06.2016 по справі 914/1332/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016р. Справа№ 914/1332/16

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Крафт БеарінгсВ» , м. Київ

до відповідача: Державного підприємства В«ЛьвіввугілляВ» ВП В«Шахта В«МежирічанськаВ» , м. Червоноград, Львівська область

про: стягнення 147 196,45 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - директор

Від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Крафт БеарінгсВ» , до відповідача: Державного підприємства В«ЛьвіввугілляВ» ВП В«Шахта В«МежирічанськаВ» , про стягнення 147 196,45 грн.

Ухвалою суду від 19.05.2016р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.06.2016р.

Ухвалою суду від 05.05.2016р. розгляд справи відкладено на 17.05.2016р., з підстав зазначених в ухвалі.

Представник позивача в судовому засіданні 16.06.2016р. підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи .

Відповідач в судове засідання 16.06.2016р. явку повноважного представника не забезпечив, проте направив на електронну адресу суду відзив, в якому визнав заборгованість перед позивачем, покликаючись на своє скрутне фінансове становище.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

15.06.2015р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 15/15, відповідно до п. 1.1 якого на умовах даного договору позивач зобов'язується передати у власність відповідачу підшипники визначені у п. 1.2 цього договору, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити продукцію.

Загальна вартість продукції за цим договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на кожну партію продукції, та не перевищує 120 000,00грн. з ПДВ (п. 3.2 договору). Відповідач проводить оплату за поставлений товар згідно рахунку протягом 10 днів з моменту одержання продукції (п. 3.4 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 112 228,80грн., що підтверджується копією видаткової накладної №1235 від 19 червня 2015 року, копією квитанції про прийом вантажу №0840154904 від 19 червня 2015 року, долученими до матеріалів справи (оригінали оглянуто в судовому засіданні).

Відповідач не розрахувався за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 112 228,80грн. Зазначений розмір заборгованості підтверджено також актом звірки взаємних розрахунків станом на 20.12.2015р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості поставленого товар, ТзОВ В«Крафт БеарінгсВ» звернулося до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 112 228,80грн.

Крім того, відповідно до положень ст. 625 ЦК України, позивач нарахував 2813,40рн. 3% річних та 3794,50грн. інфляційних втрат, а також відповідно до положень п. 4.1.3договору 28 359,75грн. пені.

В ході судового розгляду відповідач підтвердив наявність заборгованості у відзиві, надісланому на електронну адресу суду. При цьому, звернув увагу на положення п. 6 ст. 232 ГК України про нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № 15/15 від 15.06.2015р., у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, відповідач за поставлений товар не розрахувався, в результаті чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 112 228,80грн.

Підписання відповідачем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач про дійсність поставки та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та відсутність коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав у строки встановлені договором, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 15/15 від 15.06.2015р.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2813,40рн. 3% річних та 3794,50грн. інфляційних втрат за період з 06.07.2015р. по 06.05.2016р. слід задоволити.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 28 359,75грн. пені, суд зазначає наступне.

У п. 4.1.3. договору сторони узгодили, що за перевищення передбачених цим договором строків оплати продукції (п. 3.4 договору), за умови відсутності в цьому перешкод з боку позивача, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у період, за який вона нараховується) від суми боргу за кожний прострочений день оплати продукції.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до положень п. 4.1.3 договору № 15/15 від 15.06.2015р. та ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за розрахунками суду загальна сума проведених нарахувань суми пені є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 28 359,75грн. пені за період з 06.07.2015р. по 05.01.2016р. слід задоволити.

Судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82-84, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Державного підприємства В«ЛьвіввугілляВ» ВП В«Шахта В«МежирічанськаВ» (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 68, ідентифікаційний код 26359901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Крафт БеарінгсВ» (02088, м. Київ , вул. Лугова, 85, к. 4, ідентифікаційний код 36628299) 112 228,80грн. основного боргу, 2813,40рн. 3% річних, 3794,50грн. інфляційних втрат, 28 359,75грн. пені та 2207,95 судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст складено 21.06.2016р.

Суддя Ділай У.І.