Рішення

від 15.06.2016 по справі 916/1073/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2016 р.Справа № 916/1073/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)";

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕПТУН"

про стягнення 15043,86 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №1 від 04.01.2016р.;

Від відповідача: -не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕПТУН" про стягнення 15043,86 грн. з яких 10000грн. - основна заборгованість, 3369,33грн. - пеня, 305,46грн.- 3% річних, 369,07грн. - індекс інфляції, 1000грн. - штраф та судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2016 року було порушено провадження у справі № 916/1073/16.

Представник позивача, в судовому засіданні 15.06.2016р., позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 15.06.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

06 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрутаром Етол (Україна)» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нептун», укладено договір поставки №372 (далі - Договір).

Відповідно до умов п.1.1 вказаного вище договору ТОВ «Фрутаром Етол (Україна)» як Постачальник зобов'язувалося постачати товар в асортименті, кількості та за ціною, погодженими з Покупцем в накладних, а ТОВ «Нептун» як Покупець - приймати зазначений вище товар та оплачувати його вартість.

Вартість товару згідно із умовами Договору визначається згідно п.4.1 Договору, та складається з вартості всіх фактичних поставок за цим договором.

28 травня 2015 року ТОВ «Фрутаром Етол (Україна)» фактично поставило, а ТОВ «Нептун» прийняло товар на суму 12772,80 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною №1-000001267 від 28.05.2015р., підписаною Покупцем, що, в свою чергу, є згідно п.3.5 Договору доказом отримання товару.

Відповідно до вищевказаної видаткової накладної товар був поставлений в асортименті, кількості та за ціною, погодженими з Покупцем, жодних зауважень та претензій з боку ТОВ «Нептун» не було.

Згідно п.4.2 Договору ТОВ «Нептун» зобов'язувалося оплачувати товар на умовах попередньої оплати, тобто до моменту поставки товару.

Відповідно до п.3.1 Договору кожна партія товару, повинна бути поставлена покупцю не пізніше 21-го календарного дня з моменту отримання відповідного замовлення.

Таким чином, обов'язок ТОВ «Нептун» щодо попередньої оплати товару визначався двадцять одним календарним днем з моменту подання відповідної заявки на партію товару.

Враховуючи викладене вище, а також той факт, що поставка за видатковою накладною №1-000001267 відбулася 28.05.2015р., про що свідчить засвідчений печаткою підпис уповноваженого представника ТОВ «Нептун» на накладній, саме 27.05.2015р. було останнім днем строку здійснення оплати товару.

Однак станом на день подання позову ТОВ «Нептун» здійснило лише часткову оплату боргу 05.11.2015р. в розмірі 2772,80 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою.

Таким чином, станом на 18 квітня 2016 року заборгованість згідно вищевказаної накладної з урахуванням часткової оплати складає 10000,00 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 15043,86 грн. з яких 10000грн. - основна заборгованість, 3369,33грн. - пеня, 305,46грн.- 3% річних, 369,07грн. - індекс інфляції, 1000грн. - штраф та судового збору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено існування заборгованості по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення з відповідача вартості товару в сумі 10000грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 3369,33 грн. та 10% штраф в розмірі 1000грн.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.1 Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством.

Згідно п. 5.3 Договору у випадку прострочення оплати поставленого товару ТОВ «Нептун» сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період просторочення оплати товару.

Крім того, відповідно до п. 5.4 Договору у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання понад 180 календарних днів ТОВ «Нептун» зобов'язувалося сплатити ТОВ «Фрутаром Етол (Україна)» штраф в розмірі 10% від неоплаченої суми невиконаного грошового зобов'язання.

В зв'язку з порушенням строків оплати, на підставі п.п. 5.3., 5.4. договору відповідачу позивачем на суму заборгованості нарахована пеня у розмірі 3369,33 грн. та 10% штраф в розмірі 1000грн..

Наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції.

Отже, згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 305,46грн. та індекс інфляції складає 369,07грн. які підлягають стягненню.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум заявлених до стягнення, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 15043,86 грн. з яких 10000грн. - основна заборгованість, 3369,33грн. - пеня, 305,46грн.- 3% річних, 369,07грн. - індекс інфляції, 1000грн. - штраф, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕПТУН" (67668, Одеська обл.., Біляївський р-н, с. Великий Дальник, пров. Шевченка, 3; код ЄДРПОУ: 30559309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутаром Етол (Україна)" (03680, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 150А; код ЄДРПОУ: 39001959) 10000грн. - основна заборгованість, 3369,33грн. - пені, 305,46грн.- 3% річних, 369,07грн. - індекс інфляції, 1000грн. - штраф та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 17 червня 2016 р.

Суддя С.В. Літвінов