Постанова

від 16.06.2016 по справі 923/51/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2016 р.Справа № 923/51/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Академія європейського бізнесу»

на рішення господарського суду Херсонської області від 22 березня 2016 року

по справі № 923/51/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Академія європейського бізнесу»

про усунення перешкод у користуванні майном і повернення майна

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Академія європейського бізнесу»

до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

про визнання недійсним п.6.4 договору оренди нерухомого майна від 29.04.2014 року, скасування оперативно-господарської санкції та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Академія європейського бізнесу" (відповідач) з вимогами про усунення позивачеві перешкод у користуванні об'єктом нерухомого майна - Дитячим оздоровчим табором "Ластівка", що складається з адміністративної будівлі, спального корпусу № 1, спального корпусу № 2, спального корпусу № 3, гуртожитку, їдальні, медпункту-ізолятору, клубу, ігрового центру, прохідної, туалету, туалету, туалету, насосної станції, продскладу з підвалом, складу, дизельної, щитової, трансформаторної підстанції, господарсько-побутової будівлі, альтанки, альтанки, альтанки, навісу, навісу, навісу, навісу, радіовузла, душової, роздягальні, роздягальні, огорожки № 1-3, водонапірної башти № 4, дитячого майданчику № 1, літньої ескади №ІІ, мостіння №ІІІ, плавадьного (як вказано у позові - примітка суду ) басейну №5, шляхом виселення відповідача з цих приміщень.

Позов обґрунтовано ст. ст. 651, 763 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та твердженнями про неповернення відповідачем (орендарем цього нерухомого майна) позивачеві (власнику цього майна) на письмову вимогу позивача про повернення цього майна, після припинення дії укладеного між сторонами у справі договору оренди від 29.04.2014р. нерухомого майна, в порядку п. 6.4. даного договору (з підстав прострочення орендарем оплати орендної плати на строк 60 днів (або більше).

Відповідач подав зустрічний позов у даній справі, який прийнятий судом, згідно з ухвалою суду від 11.02.2016р., до розгляду в частині наступних позовних вимог:

1) визнати недійсним п. 6.4 укладеного між сторонами у справі договору оренди нерухомого майна від 29.04.2014р.;

2) скасувати оперативно-господарську санкцію у вигляді відмови ПАТ "Укрсоцбанку" від прийняття подальшого виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, порушеного ТОВ "ТД "Академія європейського бізнесу";

3) зобов'язати ПАТ "Укрсоцбанк" прийняти орендні платежі від ТОВ "ТД "Академія європейського бізнесу" за вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року та січень 2016 року.

Зустрічний позов обґрунтовано ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 216-218, 235-237, 291 Господарського кодексу України та твердженнями про протиправність відмови позивача за первісним позовом від виконання власних договірних зобов'язань за укладеним 29.04.2014р. між сторонами у справі договором оренди нерухомого майна, в порядку п. 6.4. даного договору, що є, фактично, розірванням даного договору в односторонньому порядку, про невідповідність чинному законодавству положень п. 6.4. даного договору, протиправність відмови позивача за первісним позовом від прийняття відповідачем за первісним позовом належного виконання цим відповідачем його договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати за вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 року, січень 2016 року за даним договором, що є, фактично, оперативно-господарськими санкціями, які застосовано до відповідача за первісним позовом, з підстав порушення ним умов даного договору оренди.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22 березня 2016 року по справі № 923/51/16 (суддя Соловйов К.В.) позовні вимоги за первісним позовом задоволено, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Академія європейського бізнесу" з Дитячого оздоровчого табору "Ластівка", який знаходиться за адресою Херсонська область, м.Скадовськ, "Цукур" територія, буд.10 та складається з адміністративної будівлі (літ.А) площею 109,50 кв.м., спального корпусу №1 (літ.Б) площею 985,30 кв.м., спального корпусу №2 (літ.В) площею 591,80 кв.м., спального корпусу №3 (літ.Г) площею 601,20 кв.м., гуртожитку (літ.Д) площею 216,50 кв.м., їдальні (літ.Е) площею 647,40 кв.м., медпункту-ізолятору (літ.Ж) площею 73,80 кв.м., клубу (літ.З) площею 372,10 кв.м., ігрового центру (літ.И) площею 265,50 кв.м., прохідної (літ.К) площею 37,50 кв.м., туалету (літ.Л1), туалету (літ.Л2), туалету (літ.Л3), насосної станції (літ.М), продскладу з підвалом (літ.Н), складу (літ.О), дизельної (літ.П), щитової (літ.Р), трансформаторної підстанції (літ.С), господарсько-побутової будівлі (літ.Т), альтанки (літ.У1), альтанки (літ.У2), альтанки (літ.У3), навісу (літ.Ф1), навісу (літ.Ф2), навісу (літ.Ш1), навісу (літ.Ш2), радіовузлу (літ.Ч), душової (літ.Щ), роздягальні (літ.Ю), роздягальні (літ.Я), огорожи №1-3, водонапірної башти №4, дитячого майданчику №1, літньої естакади №ІІ, мостіння №ІІІ, плавального басейну №5.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Академія європейського бізнесу" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 1378 грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, це майно належить позивачеві (орендодавцеві) на праві приватної власності. Згідно з п.7.2. договору оренди сторони договору домовилися про те, що положень даного договору не застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна". За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог за зустрічним позовом суд зазначив, що договір оренди було укладено при відсутності у орендаря, на момент укладання цього договору, будь-яких заперечень та зауважень щодо змісту положень п. 6.4. даного договору. Докази іншого у справі відсутні. Доказів звернення орендаря до суду, до порушення провадження у цій справі, з позовом про визнання недійсним п. 6.4. договору оренди, у зв'язку з невідповідністю закону положень цього пункту договору, орендарем не надано.

За вказаних встановлених судом обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність фактичних та юридичних (правових) підстав для визнання недійсним п. 6.4 укладеного між сторонами у справі договору оренди нерухомого майна від 29.04.2014р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Академія європейського бізнесу» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, та відмовити в задоволенні первісного позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що господарське законодавство не допускає можливості односторонньої відмови від виконання зобов'язань навіть з передбачених договором підстав.

Підставою відмови у задоволенні зустрічного позову судом застосовано ст.782 ЦК України, але в даному спорі, на думку апелянта, повинні застосовуватися спеціальні норми законодавства, а це норма ч.1 ст.291 ГК України, яка в імперативній формі встановлює заборону односторонньої відмови від договору оренди.

Скаржник стверджує, що господарським судом Херсонської області при вирішенні спору не надано правову оцінку п.7.7 договору про те, що договір може бути достроково розірваний лише за згодою сторін. Саме цей пункт договору оренди ввів в оману орендаря при його підписанні щодо однакового розуміння обох сторін при умови розірвання договору.

В силу наведеного, скаржник вважає, що підписуючи договір оренди з оспорюваним пунктом 6.4, орендар помилявся щодо обставин, які мають істотне значення, а тому вказаний пункт є недійсним.

Відповідно до приписів ст.85 ГПК України, в судовому засіданні 14.06.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Академія європейського бізнесу" (орендар) уклали 29.04.2014р. між собою договір оренди нерухомого майна, на умовах якого позивач зобов'язався передати відповідачеві, а відповідач, в свою чергу зобов'язався прийняти від позивача в тимчасове користування (оренду) нерухоме майно, у складі будівель та споруд, згідно додатку № 1 до цього договору оренди, з місцезнаходженням Херсонська область, м. Скадовськ, "Цукур" територія, буд.10, загальною вартістю цього нерухомого майна 4 500 000,00 грн. (без ПДВ), строком до 29.02.2017р., з сплатою, щомісяця, 10 (десятого) числа календарного місяця, за користування цим майном орендної плати у розмірі 7 000,0 грн., з урахуванням ПДВ, з сплатою орендної плати за період з моменту укладання цього договору по 30.04.2014р. з розрахунку 233,33 грн. за день оренди (надалі - договір оренди).

Згідно з Додатком 1 до договору оренди складовими нерухомого майна - об'єкту оренди є наступні будівлі та споруди: адміністративна будівля (літ. А) площею 109,50 кв.м., спальний корпус № 1 (літ. Б) площею 985,30 кв.м., спальний корпус № 2 (літ. В) площею 591,80 кв.м., спальний корпус № 3 (літ. Г) площею 601,20 кв.м., гуртожиток (літ. Д) площею 216,50 кв.м., їдальня (літ. Е) площею 647,40 кв.м., медпункт-ізолятор (літ. Ж) площею 73,80 кв.м., клуб (літ. З) площею 372,10 кв.м., ігровий центр (літ. И) площею 265,50 кв.м., прохідна (літ. К) площею 37,50 кв.м., туалет (літ. Л1), туалет (літ. Л2), туалет (літ. Л3), насосна станція (літ. М), продсклад з підвалом (літ. Н), склад (літ. О), дизельна (літ. П), щитова (літ. Р), трансформаторна підстанція (літ. С), господарсько-побутова будівля (літ. Т), альтанка (літ. У1), альтанка (літ. У2), альтанка (літ. У3), навіс (літ. Ф1), навіс (літ. Ф2), навіс (літ. Ш1), навіс (літ. Ш2), радіовузол (літ. Ч), душова (літ. Щ), роздягальня (літ. Ю), роздягальня (літ. Я), огорожа № 1-3, водонапірна башта № 4, дитячий майданчик № 1, літня естакада № ІІ, мостіння № ІІІ, плавальний басейн №5.

Матеріалами справи, а саме Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, підтверджується право власності позивача на вказане нерухоме майно - об'єкт оренди за договором оренди, з переліком будівель (споруд) його складових (а.с.12-13).

Згідно з п.2.1. договору оренди, плата за користування нерухомим майном сплачується орендарем шляхом перерахування грошових коштів на вказаний у даному договорі банківський рахунок орендодавця.

Згідно з п.5.2. договору оренди, нерухоме майно та інше майно вважаються фактично переданими орендодавцеві/орендареві з моменту підписання акту приймання-передачі. У момент підписання цього акту орендар/орендодавець передає орендодавцеві/орендареві ключі від приміщень, які входять до складу нерухомого майна.

Згідно з п. 6.4. договору оренди у випадку прострочення оплати орендної плати на строк 60 (шістдесят) днів та більше даний договір припиняє свою дію, а орендар зобов'язується повернути орендодавцеві нерухоме майно протягом 3 (трьох) днів на підставі акту приймання-передачі.

29.04.2014р. сторони договору оренди склали акт приймання-здачі нерухомого майна до договору оренди, за яким орендодавець передав орендареві, а орендар, в свою чергу, прийняв від орендодавця нерухоме майно - об'єкт оренди за цим договором.

Судом встановлено, що орендар (відповідач) неодноразово порушував умови договору оренди, в частині своєчасної оплати орендної плати.

За обліком орендодавця, станом на 11.11.2015р. заборгованість орендаря за договором оренди, у зв'язку з невиконанням орендарем зобов'язань за цим договором, становила 21000,00 грн. (а.с.24), що відповідає розміру орендної плати за три місяці - вересень, жовтень та листопад 2015 року (7 000,00 грн. х 3 = 21 000,00 грн.), й складалася з сум несплаченої орендарем орендної плати за вересень, жовтень та листопад 2015 року. Орендарем (відповідачем за первісним позовом) вказане не заперечується.

11.11.2015р. ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав ТОВ «ТД «Академія європейського бізнесу» лист-повідомлення № 12-86/67-22639 про розірвання договору оренди у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати за вересень 2014 року, жовтень 2014 року та листопад 2014 року - 61 день з вимогою про повернення орендарем об'єкта оренди орендодавцеві, в порядку п. 6.4. договору. Лист отримано орендарем, що ним визнано у зустрічному позові.

Разом з тим, станом на 04.12.2015 року відповідач не повернув об'єкт нерухомого майна за договором, та продовжив ним користуватись, що і стало підставою для звернення ПАТ «Укрсоцбанк» до суду з відповідним позовом про усунення перешкод у користуванні та поверненні майна.

ТОВ «ТД «Академія європейського бізнесу» звернулось до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним п.6.4 договору оренди нерухомого майна від 29.04.2014 року, а також скасувати оперативно-господарській санкції у вигляді відмови ПАТ «УКРСОЦБАНК» від прийняття подальшого виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, порушеного ТОВ "ТД "Академія європейського бізнесу"; зобов'язати ПАТ "Укрсоцбанк" прийняти орендні платежі від ТОВ "ТД "Академія європейського бізнесу" за вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року та січень 2016 року. (прийняті вимоги згідно ухвали суду від 11.02.2016р.).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2015р. орендарем було сплачено на користь орендодавця 28 000,00 грн. платіжним дорученням № 1630 від 29.12.2015р., з призначенням платежу "Оплата за оренду приміщення ДОТ Ластівка с. Скадовськ за вересень-грудень 2015р., у сумі 23333,33 грн., ПДВ-20% 4666,67 грн." (а.с.73).

Крім того, орендар сплатив орендодавцеві 5 800,00 грн. платіжним дорученням від 30.12.2015р. № 1641, з призначенням платежу "оплата за оренду приміщення ДОТ Ластівка с. Скадовськ за січень 2016р., у сумі 4833,33 грн., ПДВ-20% 966,67 грн." (а.с.71).

З цих сплачених орендарем у загальній сумі 33 800,00 грн. орендодавець повернув орендареві 14 490,20 грн. (з ПДВ), згідно з платіжним дорученням від 30.12.2015р. №000310801 (а.с.72).

Після чого у січні 2016 року орендар п'ять разів сплачував на користь орендодавця вказану, у розмірі 14 490,20 грн. (з ПДВ), суму, а орендодавець, в свою чергу, щоразу повертав цю грошову суму орендареві (а.с.65-70).

Дослідивши обставини справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, виходячи з такого.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 207 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судова колегія зазначає, що при укладенні договору оренди нерухомого майна 29.04.2014р. відповідач діяв з власної волі та погодив всі вказані у даному правочині умови, шляхом підписання зазначеного договору уповноваженою особою підприємства без протоколу розбіжностей, а також скріплення вказаного договору печаткою.

Передбачене ст. 782 Цивільного кодексу України право на відмову від договору оренди, за наявності встановлених цією нормою умов, по суті є одним з способів розірвання такого договору з ініціативи (на вимогу) однієї з сторін у правовідносинах оренди майна, що не належить до державного або комунального майна. Одностороння відмова від договору оренди є одностороннім правочином, внаслідок якого припиняються цивільні права та обов'язки сторін договору.

Як зазначалось вище, згідно з п. 6.4. договору оренди у випадку прострочення оплати орендної плати на строк 60 (шістдесят) днів та більше даний договір припиняє свою дію, а орендар зобов'язується повернути орендодавцеві нерухоме майно протягом 3 (трьох) днів на підставі акту приймання-передачі.

Отже, відповідач не заперечував проти включення до договору пункту 6.4, яким сторони погодили припинення договору без узгодження сторін у разі прострочення оплати орендно плати на 60 днів.

Положення п. 6.4. договору оренди відповідають нормам ст. ст. 782, 785 Цивільного кодексу України, а також, узгоджуються з нормам ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, а також, ст. 188 Господарського кодексу України.

Згідно з п.7.9. договору оренди сторони у даній справі погодилися з тим, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, виконанням та припиненням цього договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також, застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при укладенні спірного договору ТОВ «ТД Академія європейського бізнесу» прийняло положення даного договору та погодилось з його умовами без будь-яких заперечень, а тому відсутні підстави для визнання недійсним п.6.4 спірного договору.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) для здійснення господарської діяльності. Згідно з частиною 6 цієї ж статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Згідно з частиною 2 цієї ж статті у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до бухгалтерської довідки ПАТ «Укрсоцбанк» від 15.06.2016 року, договір оренди нерухомого майна припинив свою дію 19.11.2015 року, з дня коли лист-повідомлення №12-86/67-22639 від 11.11.2015 року отриманий ТОВ «ТД Академія європейського бізнесу». Орендні платежі нараховані ПАТ «Укрсоцбанк» по 19.11.2015 року. Станом на момент розгляду справи, заборгованість по договору оренди відсутня. Останнє зарахування по Договору оренди в грудні 2015 р. Зокрема, кошти в розмірі 33 800 грн. надійшли 29.12.2015 року. Зарахування заборгованості у розмірі 19 309,80 грн. здійснено Департаментом обліку та податків. Решта суми 14 490,20 грн. повернута платнику.

Всі наступні платежі від відповідача повернені платнику по причині відсутності договірних відносин між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ТД Академія європейського бізнесу».

Договір оренди нерухомого майна №04_14_12_08 від 29.04.2014 року не обліковується в ПАТ «Укрсоцбанк» як діючий договір.

Судом встановлено, що на теперішній час майно, що надане відповідачу у користування згідно договору оренди №04_14_12_08 від 29.04.2014 року, знаходиться у користуванні у відповідача.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про дострокове припинення договору на підставі п.6.4 договору з 11.11.2015 року , тому вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні своїм майном та виселення ТОВ «ТД Академія європейського бізнесу» з приміщень оздоровчого табору «Ластівка» є цілком правомірними та ґрунтуються на положеннях договору та чинного законодавства.

Доводи апелянта про його намагання сплачувати орендну плату в подальшому, з січня 2016 року, яка щоразу повертається відповідачу на його рахунок, судова колегія спростовує тим, що позивач скористався своїм правом на дострокове припинення договору, отже на даний час договір є нечинним, тому підстав для прийняття орендної плати також немає.

Посилання апелянта на пункт 7.7 договору, яким сторони передбачили, що договір може бути достроково розірваний лише за згодою Сторін, судова колегія також не приймає до уваги, оскільки пункт 6.4 договору чинний, відповідає нормам діючого законодавства, саме цим пунктом сторони передбачили право орендодавця припинити дію договору у разі тривалої несплати орендарем орендної плати.

Відповідно, суд відхиляє вимоги апелянта про скасування оперативно-господарських санкцій у вигляді відмови ПАТ «Укрсоцбанку» від прийняття подальшого виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, порушеного ТОВ «ТД Академія європейського бізнесу», та зобов'язання ПАТ «Укрсоцбанк» прийняті орендні платежі від ТОВ «ТД Академія європейського бізнесу» за вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року та за січень 2016 року.

Окремо суд зазначає, що платежі з орендної плати за вересень, жовтень та листопад 2015 року у розмірі 21 000 грн. були прийняті орендодавцем в рахунок погашення заборгованості. ПАТ «Укрсоцбанк» повертав орендарю лише залишок цих коштів.

Підсумовуючи викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Академія європейського бізнесу» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 22 березня 2016 року по справі № 923/51/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 16.06.2016 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя Я.Ф. Савицький