Постанова

від 06.06.2016 по справі 917/2687/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа № 917/2687/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2 від 22 лютого 2016 року,

відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 25 від 11 січня 2016 року,

3-ї особи: ОСОБА_3, довіреність № 02-17/13 від 19 січня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального закладу "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (вх. №1320 П/1-42) на рішення господарського суду Полтавської області від 23 лютого 2016 року у справі № 917/2687/15

за позовом Комунального закладу "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги", смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область

до Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група", с. Білоцерківка, Великобагачанський район, Полтавська область

за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 районної ради, смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область

про стягнення 13996,48 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23 лютого 2016 року у справі №917/2687/15 (суддя Кульбако М.М.) відмовлено в задоволенні позову Комунального закладу "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" до Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" про стягнення заборгованості у розмірі 13996,48грн. за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Великобагачанського району від 17 травня 2013 року.

Комунальний заклад "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23 лютого 2016 року у справі №917/2687/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Комунального закладу "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" до Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" про стягнення основного боргу у розмірі 13996,48 грн., судові витрати покласти на відповідача в сумі 2596,00 грн.

02 червня 2016 року від Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№5639).

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила наступні обставини справи.

17 травня 2013 року між ОСОБА_4 районною радою та Приватним підприємством "Білоцерківська агропромислова група" було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Великобагачанського району (Том 1 а.с. 10-15).

Відповідно до п. 3.8 Договору крім внесення орендної плати Орендар приймає участь в загальних витратах, пов'язаних з експлуатацією та поточним ремонтом майна, а також сплачує фактичні витрати за користування комунальними послугами (п. 3.8 Договору).

Звертаючись з позовною заявою Комунальний заклад "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним 17 травня 2013 року між ОСОБА_4 районною радою та Приватним підприємством "Білоцерківська агропромислова група" договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Великобагачанського району в частині відшкодування комунальних витрат, просить суд стягнути 13 996,48 грн. заборгованості.

Суд першої інстанції акцентуючи увагу, що пункт 4.2. Договору від 17 травня 2013 року передбачає відшкодування вартості спожитих орендарем комунальних послуг на підставі окремого договору на відшкодування за використання електроенергії, теплопостачання, газопостачання, водопостачання, розміщення твердих побутових відходів, сплата податку на землю та інше з Комунальним закладом "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги", а вказаний договір не був наданий до суду, відмовив в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з такою позицією суду першої інстанції позивач наголошує, що договір оренди від 17 травня 2013 року був розірваний між сторонами лише 21 січня 2015 року, а положеннями договору було чітко визначено обов'язок орендаря відшкодовувати позивачу витрати за газопостачання.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам законодавства зважаючи на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 17 травня 2013 року між ОСОБА_4 районною радою та Приватним підприємством "Білоцерківська агропромислова група" було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад Великобагачанського району.

Відповідно до ч.1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частину приміщення Білоцерківської амбулаторії сімейної медицини, загальною площею 700 кв.м., розміщене за адресою: село Білоцерківка, вул. Леніна, буд. 6, експертною оцінкою 124 300,00 грн.

Акт приймання-передачі приміщення (Додаток №1) додається до цього договору і є невід'ємною його частиною (п. 1.2 Договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції. На момент укладення договору розмір орендної плати складає 1553,75 грн. за місяць (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.8 Договору крім внесення орендної плати Орендар приймає участь в загальних витратах, пов'язаних з експлуатацією та поточним ремонтом майна, а також сплачує фактичні витрати за користування комунальними послугами.

У відповідності до договору №77 від 15 листопада 2013 року (Том 1 а.с.68-70) на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю сторонами було погоджено наступні обов'язки орендаря:

-відшкодування коштів за фактично спожиті комунальні послуги згідно до виставлених рахунків балансоутримувача (пункт.1.2, пункт 2.1)

-відшкодування коштів за фактично спожиті комунальні послуги за тарифами, які діють на момент використання комунальних послуг (пункт 2.3)

-сплату коштів згідно рахунків та договорів з розрахунку за один м кв. площі (за опалення). Електроенергію, водопостачання та водовідведення та інші комунальні послуги згідно нормативів та встановленої потужності та розрахунку споживання активної електричної енергії по встановленій потужності та за коефіцієнтом потреби станом на 01 січня 2013 року (пункт 2.4).

За змістом відповідного договору орендар бере участь у витратах балансоутримувача пропорційно до займаної ним площі в будівлі.

У відповідності до пункту 5.1 договору, останній укладений на той самий термін, що і договір оренди і діє з 17 травня 2013 року по 17 травня 2015 року. Таким чином останній розповсюджує свою дію до моменту закінчення договірних правовідносин між сторонами, тобто до 21 січня 2015 року.

З наведеного вбачається, що як безпосередньо в договорі оренди так і договорі №77 від 15 листопада 2013 року на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг відповідач взяв на себе обов'язок відшкодування фактично спожитих комунальних послуг, зокрема за послуги з газопостачання.

Таким чином відповідач має договірний обов'язок нести витрати, пов'язані з експлуатацією та поточним ремонтом майна, а також сплачувати фактичні витрати за користування комунальними послугами безпосередньо за отримання послуг з газопостачання протягом усього періоду користування нерухомим майном.

Відповідно до статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно п. 5.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. У розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.

Таким чином в силу вимог законодавства належним припиненням договірних правовідносин між сторонами, є не тільки розірвання договору, а також наявність відповідного акту, що підтверджує повернення наймачем предмета договору найму.

Відповідно до умов договору п. 7.2 зміна або розірвання цього договору не може бути одноособово.

В п. 7.3. вказано, що договір може бути розірвано на вимогу однієї з сторін при умові попередження за місяць.

Попередження про розірвання договору було надіслано відповідачем 26 грудня 2014 року за вих. №1155.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ОСОБА_4 районної ради від 21 січня 2015 року, розірвано з 21 січня 2015 року договір оренди від 17 травня 2013 року.

Під час судового засідання на запитання колегії суддів з приводу існування належних доказів звільнення відповідачем приміщення в строк до 21 січня 2015 року, а саме підписання сторонами акту приймання передачі приміщення, як позивачем так і відповідачем було одностайно зазначено про його не складання.

Оскільки акт приймання передачі приміщення не складався в порядку статті 795 Цивільного кодексу України, договірні правовідносини відповідача з ОСОБА_4 районною радою на визначену позивачем дату (21 січня 2015 року) не припинились, а відтак Приватне підприємство "Білоцерківська агропромислова група" користувалось нерухомим майном на умовах договору оренди від 17 травня 2013 року.

Таким чином, відповідач має обов'язок нести витрати за користування комунальними послугами протягом усього періоду дії договору оренди від 17 травня 2013 року.

Доводи відповідача про неможливість стягнення з останнього витрат за користування комунальними послугами з огляду на звільнення приміщення з грудня 2014 року не мають правового значення, оскільки тимчасова відсутність орендаря в орендованому приміщенні в період дії договору не звільняє його від обов'язків користувача, в т.ч. таких як сплата орендних платежів, витрати за користування приміщенням та інших обов'язків обумовлених договором.

Колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про ненадання позивачем договору на відшкодування відповідачем витрат за використання електроенергії, теплопостачання, газопостачання, водопостачання, розміщення твердих побутових відходів, сплата податку на землю та інше, оскільки договір міститься в матеріалах справи (Том 1 а.с.68-70) який був долучений до матеріалів справи за відповідною резолюцією судді Кульбако М.М. 23 лютого 2016 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за енергоносії, вбачається, що Приватним підприємством "Білоцерківська агропромислова група" за період з 01 січня 2015 року по 21 січня 2015 року з огляду на орендовану площу приміщення - 440 кв. м було спожито 1815 куб м газу в загальній сумі 13996,48 грн.

Проаналізувавши відповідний розрахунок суми боргу суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту прийому передачі природного газу №УОООООО2833 від 31 січня 2015 року між ПАТ по газопостачанню та газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" та Комунальним закладом "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" за січень 2015 року на підставі договору №6-15/Б-2 Комунальному закладу "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" у січні 2015 року було поставлено 19,275 тис.куб.м. природного газу в загальній сумі на 148640,32 грн.

Таким чином 1 куб.м.природного газу дорівнює за вартістю 7,711 грн. Виходячи з загального обсягу спожитого Комунальним закладом "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" обсягу природного газу у січні - 5372 куб.м., та площі приміщення, яке безпосередньо орендувалось відповідачем, суд вважає правомірний розрахунок позивача, що послуги з опалення орендованої площі приміщення складає 13 996,48 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх обґрунтованістю.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи той факт, що висновки суду першої інстанції не відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення господарського суду Полтавської області від 23 лютого 2016 року у справі № 917/2687/15, та прийняття нового рішення, яким здійснити задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п. 1, 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального закладу "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 23 лютого 2016 року у справі № 917/2687/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Стягнути з Приватного підприємства "Білоцерківська агропромислова група" на користь Комунального закладу "ОСОБА_4 районний центр первинної медико-санітарної допомоги" 13996,48 грн. заборгованості.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 13 червня 2016 року.

Головуючий суддя В.В.Россолов

Суддя Р.А.Гетьман

Суддя П.В.Тихий