Постанова

від 14.06.2016 по справі 910/28216/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р. Справа№ 910/28216/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Нікітін О.С. довіреність № б/н від 04.05.16

розглядаючи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13 січня 2016 року

у справі № 910/28216/15 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД"

про стягнення 86 975,46 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 86 975,46 грн. (а.с. 9-12).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13 січня 2016 року у справі №910/28216/15 позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Сокіл" задоволено повністю (а.с.92-94).

Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13 січня 2016 року у справі №910/28216/15, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/28216/15 від 13 січня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позов ТОВ "Сокіл" до ТОВ "СБ ЛТД", стягнути суму основного боргу в розмірі 29 975 грн. 80 коп., в іншій частині позовних вимог відмовити (а.с.107-108).

14 березня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "СБ ЛТД" повернуто без розгляду на підставі пункті 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

19 квітня 2016 року ТОВ "СБ ЛТД" повторно звернувся з апеляційною скаргою №1/11 від 22 лютого 2016 року, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому конверті про направлення апеляційної скарги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/28216/15 від 13 січня 2016 року передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В. (а.с. 112).

04 травня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/28216/15 від 13 січня 2016 року прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В., справу призначено до розгляду на 24 травня 2016 року (а.с. 113).

24 травня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 14 червня 2016 року (а.с. 145).

Представник ТОВ "СБ ЛТД" в судовому засіданні 14 червня 2016 року надав суду пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення - скасувати та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позов ТОВ "Сокіл" до ТОВ "СБ ЛТД", стягнути суму основного боргу в розмірі 29 975 грн. 80 коп., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Представник ТОВ "Сокіл" в судове засідання 14 червня 2016 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 0411614808489 (а.с. 146).

Враховуючи ту обставину, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження учасників процесу було попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, а неявка представника позивача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

01 липня 2015 року між ТОВ "СБ ЛТД" (далі - відповідач, замовник) та ТОВ "Сокіл" (далі - позивач, виконавець) був укладений Договір №05/07/15с (надалі - "Договір"), за змістом п. 1.1 якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону територію будівельного майданчика (огородженого парканом) та майно, яке здано належним чином під охорону та належить замовнику а законних підставах (а.с. 13-18).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що об'єкт охорони знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ракетна, 24 із режимом роботи згідно додатку 1 "Дислокація постів "Об'єкта" до договору.

Додатком №3 до Договору сторони погодили, що вартість наданих послуг згідно даного договору одним співробітником виконавця з цілодобовим режимом роботи за одну годину складає 14,17 грн. (а.с. 21).

Додатковою угодою №2 від 20.08.2015 р. до Договору сторони дійшли згоди щодо розірвання Договору з 01.09.2015 р. (а.с. 23).

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору оплата за охорону відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється щомісячно платіжними дорученнями замовника, що здаються в установу банку не пізніше 5 числа поточного місяця із можливістю передплати.

31 липня 2015 року, на виконання умов Договору позивачем в липні 2015 року були надані, а відповідачем прийняті послуги з охорони на загальну суму 105424,80 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000036 (а.с. 25).

31 серпня 2015 року, на виконання умов Договору позивачем в серпні 2015 року були надані, а відповідачем прийняті послуги з охорони на загальну суму 86 975,46 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000037 (а.с. 25).

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 192400,26 грн. (105424,80 грн. + 86 975,46 грн.)(а.с. 25).

Відповідно до виписки по рахунку позивача № 26004212397 у АТ "Райфайзен Банк Аваль" у період з 01.07.2015 р. по 29.10.2015 р., відповідачем було сплачено на користь позивача 105424,8 грн., в.ч. ПДВ.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг у розмірі 86 975,46 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача за надані на підставі Договору послуги у розмірі 86 975,46 грн. За висновками суду першої інстанції, відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Проте, суд першої інстанції, приймаючи рішення та задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка існувала станом на момент звернення до суду із позовною заявою, не дослідив факту наявності заборгованості саме станом на момент прийняття рішення тобто на 13.01.2016 р.

Крім того, матеріалами справи підтверджується той факт, що хоча судом першої інстанції і направлялись ухвали суду на адресу реєстрації відповідача, проте останній їх не отримував, в результаті чого був позбавлений можливості подати відповідні докази на спростування факту існування частини заборгованості.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем до моменту прийняття рішення судом першої інстанції було сплачено на рахунок позивача відповідно до платіжного доручення № 7712 від 30.11.2015 р. з призначенням платежу "оплата за послуги охорони згідно договору № 05/07/15 від 01.07.15 в т.ч. ПДВ 20% 3333,33 грн." - 20000,00 грн.; відповідно до платіжного доручення № 7730 від 30.11.2015 р. з призначенням платежу "оплата за послуги охорони згідно договору № 05/07/15 від 01.07.15 в т.ч. ПДВ 20% 1166,67 грн."7000,00 грн.; відповідно до платіжного доручення № 8237 від 30.12.2015 р. з призначенням платежу "оплата за послуги охорони згідно договору № 05/07/15 від 01.07.15 в т.ч. ПДВ 20% 5000,00 грн." 30000,00 грн., що загалом складає 57000,00 грн. (а.с. 124-126).

Тобто, в період розгляду справи у господарському суді першої інстанції, сума основного боргу була частково погашена у сумі 57000,00 грн. та на момент прийняття рішення у справі, а саме 13.01.2016 року, складала 29976,46 грн.

Отже, місцевим судом не було витребувано доказів в обґрунтування факту заборгованості відповідача станом на день винесення рішення, а позивач в свою чергу не повідомив суд про факт часткового погашення заборгованості відповідачем після прийняття позовної заяви до провадження у сумі 29 975, 46 грн.

Відповідно до п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи наведене, відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 57 000, 00 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

На підставі вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у розмірі 29975, 80 грн.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, а отже, і порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 13 січня 2016 року у справі №910/28216/15 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13 січня 2016 року у справі №910/28216/15 підлягає зміні.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково апелянту належить відшкодувати за рахунок позивача судовий збір у сумі 1435,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 99, ч. 1-1 ст. 80, ст. 101, п.4 ч.1 ст. 103, п. п. 1 ст. 104 та ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 13 січня 2016 року у справі №910/28216/15 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 13 січня 2016 року у справі №910/28216/15 змінити та резолютивну частину викласти у наступній редакції:

"І.Позов задовольнити частково.

ІІ. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД" (03083, м. Київ, проспект Науки, 50, код 38918953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" (02232, м. Київ, вул. Данькевича, 17, кв. 82, код 30222247) заборгованість у розмірі 29975 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 80 коп. та 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 63 коп. витрат зі сплати судового збору.

ІІІ. Припинити провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД" заборгованості у розмірі 57000,00 грн. "

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокіл" (02232, м. Київ, вул. Данькевича, 17, кв. 82, код 30222247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЛТД" (03083, м. Київ, пр. Науки, 50, код 38918953) судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції у сумі 1435 (одна тисяча чотириста тридцять п'ять грн. 00 коп.

4.Після набрання рішенням законної сили доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5.Справу №910/28216/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.Г. Рудченко

О.В. Агрикова