Рішення

від 15.06.2016 по справі 361/2430/16-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/2430/16-ц

Провадження № 2/361/1769/16

15.06.2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

/заочне/

15 червня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Селезньової Т.В.,

при секретарі - Коваль А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМОС» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки, договору про задоволення вимог іпотекодержателя, застосування наслідків недійсності правочину,

встановив:

Позивач просить визнати недійсним іпотечний договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «АМОС» і ОСОБА_1 щодо предмету іпотеки комплексу виробничо- технологічної бази по виготовленню металоконструкцій та складуванню і збереженню товарів народного вжитку за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22, і земельної ділянки, що розташована за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22, кадастровий номер 3210600000:00:047:0002, площа 3,6308га,посвідчений і зареєстрований 12 квітня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровим номером 196; а також визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між ТОВ «ВКФ «АМОС» і ОСОБА_1, посвідчений і зареєстрований 12 квітня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровим номером 198, з підстав невідповідності правочинів вимогам ч.3 ст.203 ЦК України щодо дійсного і вільного волевиявлення сторони у договорі, а також застосувати наслідки недійсності правочину, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКФ «АМОС» (ідентифікаційний код юридичної особи 34899817) у власність зазначене нерухоме майно комплекс виробничо-технологічної бази і земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що дані договори: іпотечний і про задоволення вимог іпотекодержателя в дійсності позивачем ТОВ «ВКФ «АМОС» не укладались, дані договори були від імені позивача підписані особою, яка не мала права діяти від його імені і розпоряджатись належним позивачу майном, а саме: договори були підписані ОСОБА_3 як директором Товариства, хоча в дійсності вказана особа не була директором товариства, а відомості про нього як про першого керівника до Реєстру були внесені незаконно на підставі підроблених документів, що встановлено рішенням господарського суду, яке набрало чинності 11.04.2016р.; крім того, рішенням господарського суду, яке набрало законної сили 11.04.2016р., було встановлено недійсність договору купівлі-продажу ОСОБА_3 частки у статутному капіталі Товариства і недійсність рішення товариства про призначення ОСОБА_3 директором товариства, тобто судовим рішенням було встановлено відсутність у ОСОБА_3 повноважень учасника товариства та його першого керівника. Натомість єдиний і законний учасник товариства ОСОБА_4 і дійсний директор ОСОБА_5 іпотечний договір і договір про задоволення вимог іпотекодержателя не укладали і не уповноважували ОСОБА_3 на укладення даних договорів і на розпорядження майном товариства. Крім того, позивач просить застосувати передбачені ст.116 ЦК України наслідки недійсності правочинів у такий спосіб, як повернення власнику майна, переданого за недійсними договорами.

Відповідач не з'явився, заперечень не подав. Представник відповідача (за довіреністю) був присутній у першому судовому засіданні, за його клопотанням було оголошено перерву для ознайомлення зі справою, в наступне судове засідання не з'явився, заперечень, доказів не подав, після оголошеної перерви у судові засідання відповідач і його представники не з'явились, неявка в дане судове засідання повторна. Відповідач був повідомлений неодноразово, належним чином: і безпосередньо у суді через представника, а після того відправленням йому поштової кореспонденції у спосіб, визначений ЦПК. Ніяких заяв від відповідача чи його представників не надійшло. Суд ухвалив розглянути справу заочно, у відсутності відповідача, згідно ст.169,224 ЦПК України.

Щодо повноважень особи, яка від імені Товариства подала даний позов до суду, то суд виходить з наступного:

Згідно Статуту Товариства в редакції від 19.02.2015р.- єдиним учасником Товариства є ОСОБА_4.

Згідно протоколу №12-01\15 загальних зборів учасників Товариства від 12.01.2015р. було звільнено з посади директора ОСОБА_6, та з 13.01.2015р. директором Товариства призначено ОСОБА_5

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі Реєстру) встановлено, що станом на 28.01.2015р., а також станом на 20.04.2016р., та станом на день розгляду справи судом, особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи ТОВ «ВКФ «АМОС» без довіреності, у тому числі підписувати договори, є ОСОБА_5 - керівник.

Згідно ст.38 ЦПК права юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням або їх представники. Згідно ч.1 ст.42 ЦПК повноваження представника сторони юридичної особи посвідчуються довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.

Таким чином, при розгляді даної справи, суд виходить з того, що керівником (директором) Товариства, який має право і повноваження діяти від імені Товариства без довіреності і який має право видавати довіреності іншим особам на представлення інтересів Товариства станом як на день звернення з позовом до суду так і станом на день розгляду справи є ОСОБА_5

Позов подано за підписом особи, що діє на підставі довіреності від директора ОСОБА_5 Представники позивача, що діють у суді на підставі виданих директором ОСОБА_5 довіреностей, позов підтримали.

В одне з судових засідань представником позивача за довіреністю від директора ОСОБА_3 було подано заяву про відмову від позову і протокол загальних зборів Товариства від 23.05.2016р. за участю учасника Товариства ОСОБА_3, у якому зазначено про прийняте ним рішення відмовитись від позову і відкликати всі раніше видані довіреності. Після оголошеної в судовому засіданні перерви для з'ясування повноважень представника позивача, що подав заяву, він в судове засідання не з'явився. У подальшому представник позивача, що діє на підставі довіреності від директора ОСОБА_5, у судовому засіданні подав заяву про відкликання заяви про відмову від позову, як подану не уповноваженою особою, наполягав на розгляді позовної заяви. При таких обставинах суд не вбачив підстав для прийняття відмови від позову і закриття провадження у справі, і розглядає справу по суті.

З наданих доказів суд встановив такі факти і обставини:

12 квітня 2016р. був укладений Іпотечний договір (оспорюваний позивачем);

за змістом даного іпотечного договору, він укладений між ТОВ «ВКФ «АМОС» (надалі Товариство) - іпотекодавцем, в особі директора ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який діє на підставі статуту ТОВ «ВКФ «АМОС», яке є майновим поручителем за зобов'язанням ОСОБА_3 за договором позики, укладеним у простій письмовій формі за №27\10\15 від 27 жовтня 2015 року, з одної сторони, та ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, іпотекодержатель з другої сторони. Договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 12.04.2016р., реєстровий номер 196, Предмет іпотеки за даним договором: об'єкт нерухомості №1 комплекс виробничо- технологічної бази по виготовленню металоконструкцій та складуванню і збереженню товарів народного вжитку за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22; і об'єкт нерухомості №2 земельна ділянка, що розташована за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22, кадастровий номер 3210600000:00:047:0002, площа 3,6308га, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничої бази по виробництву металоконструкцій, землі промисловості.

Згідно п.2.1. договору іпотека забезпечує повне виконання грошових зобов'язань іпотекодавця, що випливають з договору позики №27\10\15 від 27 жовтня 2015 року, укладеного між іпотекодержателем (позикодавцем) і позичальником ОСОБА_3 у розмірі 1800000грн. строком до 12.04.2016р.

12 квітня 2016 року був також укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя (надалі договір про задоволення вимог);

зі змісту даного (оспорюваного) договору про задоволення вимог видно, що такий договір укладений між ТОВ «ВКФ «АМОС» - іпотекодавцем, в особі директора ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який діє на підставі статуту ТОВ «ВКФ «АМОС», яке є майновим поручителем за зобов'язанням ОСОБА_3, за договором позики, укладеним у простій письмовій формі за №27\10\15 від 27 жовтня 2015 року, з одної сторони, та ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, іпотекодержатель з другої сторони. Договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 12.04.2016р., реєстровий номер 198.

Згідно п.1.1. договору - іпотекодавець зобов'язується передати, а іпотекодержатель зобов'язується прийняти у власність за вартістю і на умовах, зазначених цим договором, належний іпотекодавцю на праві приватної власності комплекс виробничо- технологічної бази по виготовленню металоконструкцій та складуванню і збереженню товарів народного вжитку за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22, та земельну ділянку, що розташована за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22, кадастровий номер 3210600000:00:047:0002, площа 3,6308га, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничої бази по виробництву металоконструкцій, землі промисловості, - які є предметами іпотеки відповідно до іпотечного договору від 12.04.2016р. згідно п. 1.1.2 та 1.1.3- дані об'єкти нерухомості передаються іпотекодержателю у власність в рахунок виконання іпотекодавцем зобов'язань за позичальника перед іпотекодержателем за договором позики від 27.10.2015р. стосовно повернення суми позики у розмірі 1800000грн. згідно п. 4.2. цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на даний об'єкт нерухомості.

З Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі реєстру прав) видно, що право власності на нерухоме майно - комплекс виробничо- технологічної бази по виготовленню металоконструкцій та складуванню і збереженню товарів народного вжитку за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22, та земельну ділянку, що розташована за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22, кадастровий номер 3210600000:00:047:0002, площа 3,6308га, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничої бази по виробництву металоконструкцій, землі промисловості, зареєстроване за власником ОСОБА_1, дата державної реєстрації 13.04.2016р., підстава виникнення права власності: договір про задоволення вимог іпотекодержателя №198 від 12.04.2016р., видавник приватний нотаріус ОСОБА_2

Щодо визначення керівника товариства станом на день підписання оспорюваних договорів, то суд виходить з наступного:

З представлених і наведених вище доказів встановлено, що з січня 2015 року директором і відповідно єдиною особою, яка мала право діяти від імені товариства без довіреності, в тому числі укладати договори, був і є директор ОСОБА_5

Щодо повноважень ОСОБА_3 та наявності \ відсутності у нього права підписання договорів від імені товариства, то суд виходить з наступного:

В жовтні 2015р. у Реєстр були внесені зміни до відомостей про учасника товариства - учасником товариства зазначено ОСОБА_3, підстава: договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 21.10.2015р.; також в Реєстр були внесені зміни до відомостей про виконавчий орган, керівником товариства зазначено ОСОБА_3, підстава: Протокол №21\10\15 загальних зборів учасників Товариства від 21.10.15р.

З витягу з ЄРДР видно, що порушено кримінальне провадження за ч.1 ст.358 ККУ - фабула: підробка протоколу №21\10\15 загальних зборів учасників ТОВ «ВКФ «АМОС» від 21.10.15р. та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 21.10.15р.;

згідно Висновку експертизи Київського НДІСЕ, проведеної у даному кримінальному провадженні, № 3875\3876\16-32 від 15.03.2016р., підпис в графі продавець від імені ОСОБА_4 в договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 21.10.15р. виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис в графі учасник від імені ОСОБА_4 в протоколі №21\10\15 загальних зборів учасників Товариства від 21.10.15р. виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис в графі запрошений від імені ОСОБА_5 в протоколі №21\10\15 загальних зборів учасників Товариства від 21.10.15р. виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.

згідно Висновку експертизи Київського обласного НДЕКЦ МВС України № 4-05\4 від 12.01.2016р., підпис в графі продавець від імені ОСОБА_4 в договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 21.10.15р. виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис в графі учасник від імені ОСОБА_4 в протоколі №21\10\15 загальних зборів учасників Товариства від 21.10.15р. виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; підпис в графі запрошений від імені ОСОБА_5 в протоколі №21\10\15 загальних зборів учасників Товариства від 21.10.15р. виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.

згідно Висновку експертизи Київського обласного НДЕКЦ МВС України № 4-05\69 від 5.02.2016р., відтиск круглої печатки ТОВ «ВКФ «АМОС» в графі підписи в протоколі №21\10\15 загальних зборів учасників Товариства від 21.10.15р. нанесений за допомогою кліше для високого друку, відтиск нанесений не печаткою ТОВ «ВКФ «АМОС», зразки відтисків якої надані у якості порівняльного матеріалу.

Суд дані докази приймає до уваги як належні, допустимі і достовірні, враховуючи, що в них є відповіді на питання, що стосуються даної справи, експертні висновки зроблені у кримінальному провадженні, компетентними установами, і дані докази були прийняті і відповідні факти встановлені у рішенні господарського суду Київської області від 17.02.2016р.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2016р., справа №911\5479\15, за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ВКФ « АМОС», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та рішення загальних зборів, визнання права власності, - позов задоволено, визнано недійсним Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «АМОС», укладений 21.10.15р. між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 (тобто договір, за яким ОСОБА_3 викупив у єдиного учасника товариства ОСОБА_4 її частку у статутному капіталі); визнано за ОСОБА_4 право власності на частку в розмірі 10% статутного капіталу ТОВ «ВКФ «АМОС»; визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «ВКФ «АМОС», оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства №21\10\15 від 21.10.15р. (про призначення директором ОСОБА_3О.).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016р. рішення суду першої інстанції від 17.02.2016р. у справі №911\5479\15 залишено без змін.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, які встановлені судовим рішенням, зокрема, у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Даним рішенням встановлено, що підписи учасника товариства у Договорі купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 21.10.2015р. підроблені, що було відсутнє волевиявлення дійсного учасника ОСОБА_4 на продаж своєї частки ОСОБА_3, що учасник товариства ОСОБА_4 втратила право власності на належну їй частку 100% у статутному капіталі у зв'язку з підробленням договору купівлі-продажу від 21.10.2015р.; даний договір визнаний недійсним і він є недійсним з моменту його укладення, тобто з 21.10.2015р., і такий договір не створив юридичних наслідків (у даному випадку не створив набуття ОСОБА_3 прав учасника товариства. Даним рішенням застосовано наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 ЦК України, і всі права учасника товариства повернуті ОСОБА_4, її порушене право підлягає відновленню шляхом встановлення факту наявності у позивача права власності на частку 100% у статутному капіталі товариства.

Також даним судовим рішенням встановлено той факт, що Рішення загальних зборів від 21.10.2015р. (про призначення ОСОБА_3 директором товариства) прийнято в незаконному та неповноважному складі і є сфальсифікованим.

Враховуючи встановлені у судовому рішенні факти і обставини, враховуючи, що згідно ст. 236 ЦК недійсний правочин є недійсним з моменту його укладення, що згідно ст. 216 ЦК недійсний правочин не створив юридичних наслідків, то слід зробити висновок, що у ОСОБА_3 відсутні права учасника товариства з самого моменту їх виникнення на підставі недійсного договору, і повноваження ОСОБА_3, як директора, так само відсутні з моменту їх отримання на підставі недійсного рішення зборів, тобто з 21.10.2015р.

Оскільки не відбулось у законному порядку зміни директора Товариства за вказаний період, то законно призначеним директором товариства був і залишився ОСОБА_5, який станом на день підписання оспорюваних договорів (іпотечного і про задоволення вимог іпотекодержателя) був єдиною особою з правом діяти від імені товариства без довіреності, в тому числі укладати договори.

Враховуючи, що судове рішення згідно ст.105 ГК України набрало законної сили одразу після розгляду справи апеляційним судом, то встановлені у рішенні факти вважаються встановленими з дня набрання рішенням законної сили, тобто з 11.04.2016р., і вони є обов'язковими для учасників судового процесу. Всі права, обов'язки, правовідносини, які визначені судовим рішенням, вважаються набутими, зміненими або припиненими з дня набрання рішенням законної сили.

Даним судовим рішенням визнано недійсними всі підстави, з яких ОСОБА_3 були набуті статус директора товариства і його повноваження як виконавчого органу товариства з самого моменту їх набуття. Тому з 11.04.2016р. вважається встановленою відсутність у ОСОБА_3 повноважень директора товариства (з моменту набуття таких повноважень), і відповідно даним рішенням відновлені всі права і повноваження дійсних учасника (ОСОБА_4) і керівника (ОСОБА_5).

Таким чином, станом на 12.04.2016р. ОСОБА_3 однозначно не мав ніяких повноважень щодо розпорядження майном товариства, зокрема він не мав повноважень директора товариства, і тому не мав права від імені товариства вчиняти будь-які юридичні дії і в тому числі укладати та підписувати договори.

Як видно зі змісту наведених судових рішень - представники ОСОБА_3 приймали участь і у суді першої інстанції при розгляді даної господарської справи, і в апеляційній інстанції, тому безсумнівно ОСОБА_3 знав про прийняте рішення, і відповідно достовірно знав про відсутність у нього з даного моменту повноважень директора Товариства, в тому числі про відсутність права укладати без довіреності від імені товариства договори та розпоряджатись майном товариства.

Відповідно до ст. 317 ЦК України право власності складається з права розпорядження, володіння та користування майном. Під правом розпорядження розуміється юридично забезпечена можливість власника визначати долю майна за власним розсудом.

Згідно ст. 328 ЦК України п раво власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до змісту ст. 319 ЦК - лише власнику належить сукупність права володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд і в тому числі право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.92 ЦК юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ст.97 ЦК органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Згідно ст.99 ЦК виконавчий орган товариства створюється рішенням загальних зборів; виконавчий орган може складатись з однієї або кількох осіб.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, другою, третьою статі 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.3 ст203 ЦК волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За юридичним змістом і кінцевою метою Договір застави нерухомого майна (іпотеки), яке належить на праві власності юридичній особі (Товариству), і договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі заставленого майна у власність іпотекодержателю є послідовним відчуженням майна, тобто передачею права власності на майно від одної до іншої особи.

Право укладення такого договору має лише власник майна або уповноважена ним особа, в даному випадку таке право мав виконавчий орган- керівник ОСОБА_5 або особа, уповноважена ним.

ОСОБА_3, укладаючи перший і другий договори, таких повноважень і переданих йому прав не мав, не будучи керівником товариства, не будучи його учасником, і не маючи відповідної довіреності від вказаних осіб, і про це достовірно знав.

Укладаючи оспорювані договори, ОСОБА_3 діяв протиправно, зловживаючи наявністю запису в Реєстрі щодо нього як керівника товариства, при цьому достовірно знаючи, що такий запис з 11.04.2016р. не відповідає дійсному стану речей, і достовірно знаючи про відсутність волевиявлення позивача щодо вчинених ним дій.

Таким чином, встановлено відсутність волевиявлення власника (позивача) на укладення щодо його майна зазначених договорів, зокрема відсутнє волевиявлення позивача на передачу майна в заставу, на прийняття на себе обов'язків майнового поручителя за зобов'язаннями ОСОБА_3, що виникли у нього з договору позики, на відчуження даного майна, в тому числі і у спосіб передачі його у власність відповідачу шляхом задоволення вимог іпотекодержателя.

Також встановлено відсутність передачі власником майна (позивачем) повноважень ОСОБА_3 на укладення від його імені правочинів.

В даному випадку встановлено, що оспорювані позивачем договори, укладені від його імені, в дійсності укладені при відсутності його волевиявлення, тобто дійсно з дефектом волі сторони у договорі.

Договори, укладені між ОСОБА_3 від імені позивача без наявності у нього відповідних повноважень, і ОСОБА_1, з підстав порушень з боку продавця, з підстав відсутності у продавця права розпоряджатись майном, з підстав відсутності волевиявлення дійсного власника майна, в цілому суперечать закону, моральним засадам суспільства, порушують захищені Конституцією України принципи непорушності права власності, зокрема вони не відповідають вимогам, зазначеним в ч.1 ст.203 ЦК України, а також однозначно не відповідають вимогам, передбаченим в ч.3 ст.203 ЦК України.

При таких обставинах дані договори (іпотечний і про задоволення вимог іпотекодержателя) мають бути визнані недійсними з підстав, передбачених ч.1 та ч.3 ст.203 та ч.1, ч.3 ст. 215 ЦПК України.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, то суд, задовольняючи даний позов і визнаючи договори недійсними, виходить з наступного:

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України договір може бути визнаний недійсним за позовом сторони у договорі або заінтересованої особи. Тому позивач за даними вимогами є належним позивачем і він має право на звернення до суду з даним позовом у обраний ним спосіб захисту своїх порушених прав. При цьому суд враховує, що позивач є стороною оспорюваних договорів, зазначеною в цих договорах, і є власником майна, щодо якого договори укладені.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із його сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст.236 ЦК - нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення.

Враховуючи, що на підставі другого оспорюваного правочину відбулось відчуження майна (передача його у власність іншій особі), і набуті за недійсним правочином права набувачем зареєстровані у встановлений законом спосіб, тобто недійсний правочин станом на момент визнання його недійсним вже виконаний, то слід застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ч.1 ст.216 ЦК, і за правилами реституції - порушені права позивача підлягають захисту у такий спосіб, як повернення позивачу йому у власність належного йому майна від відповідача, який набув майно за недійсним договором, з подальшим внесенням на підставі даного рішення необхідних змін до Реєстру.

Керуючись ст.ст.12, 16, 20, ст.ст.317, 319, ст.97, 99, ч.1, ч.3 ст.203, ч.1 ч.3 ст.215, ч.1 ст.216 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «ВКФ «АМОС» задовольнити;

визнати недійсним іпотечний договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «АМОС» і ОСОБА_1 щодо предмету іпотеки комплексу виробничо- технологічної бази по виготовленню металоконструкцій та складуванню і збереженню товарів народного вжитку за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22, і земельної ділянки, що розташована за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22, кадастровий номер 3210600000:00:047:0002, площа 3,6308га, посвідчений і зареєстрований 12 квітня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровим номером 196;

визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «АМОС» і ОСОБА_1, посвідчений і зареєстрований 12 квітня 2016 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 за реєстровим номером 198;

застосувати наслідки недійсності даного договору та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВКФ «АМОС» (ідентифікаційний код юридичної особи 34899817) у власність нерухоме майно:

- комплекс виробничо-технологічної бази по виготовленню металоконструкцій та складуванню і збереженню товарів народного вжитку, що розташований за адресою: 07403, Київська обл., місто Бровари, Вулиця Підприємницька, будинок 22, який складається з: літ. А-1 - трансформатора, загальною площею 95,5 кв.м, літ. В-1 - центральна прохідна, загальною площею 33,9 кв.м, літ. Г-4 - адміністративний корпус, загальною площею 3060,0 кв.м, літ. Д-1 - склад № 3 з побутовими приміщеннями, загальною площею 5035,5 кв.м, літ. Е-1 - склад № 1 з побутовими приміщеннями, загальною площею 5467,2 кв. м, літ. Є-1 - склад № 2 з побутовими приміщеннями, загальною площею 2190,2 кв.м, літ. Ж-1 - блок допоміжних приміщень, загальною площею 240,5 кв.м, літ. З-2 - приміщення охорони, загальною площею 11,4 кв.м, літ. Т - тротуар, літ. № - огорожа, літ. б/л - під'їзні колії,

- земельну ділянку, що розташована за адресою Київська область, м. Бровари, вулиця Підприємницька, 22 (колишня вулиця Красовського в районі розміщення СПМК), кадастровий номер 3210600000:00:047:0002, площею 3,6308 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування виробничої бази по виробництву металоконструкцій, землі промисловості.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання даної заяви.

Суддя Т.В. Селезньова