Постанова

від 15.06.2016 по справі 305/716/16-а

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/716/16-а

Провадження по справі 2-а/305/21/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2016 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Ємчук В.Е.

з участю: секретаря - Орос С.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства мисливців та рибалок "ГрінВуд" до ОСОБА_3 районної ради про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство мисливців та рибалок «ГрінВуд» (надалі по тексту - ТМР «ГрінВуд», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 районної ради Закарпатської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати п.2 рішення 3-ої сесії VII-го скликання ОСОБА_3 районної ради Закарпатської області № 94 від 25.02.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що п.2 рішення 3-ої сесії VII-го скликання ОСОБА_3 районної ради Закарпатської області № 94 від 25.02.2016 року порушено права ТМР «ГрінВуд» на ведення мисливського господарства. Позивач вважає, що введеною вказаним рішенням забороною всім особам, в тому числі і членам товариства мисливців та рибалок «ГрінВуд», здійснювати полювання та перебування зі зброєю, засобами полювання, собаками в угіддях Щаульського, Білотисянського та Говерлянського лісництв ДП «ОСОБА_3 ЛДГ» відповідач вийшов за межі своїх повноважень та перейняв на себе невластиві повноваження. Вказаним рішенням фактично припинено право користування товариства мисливськими угіддями, що суперечить Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Відповідач 07.06.2016 подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що підставою прийняття оспорюваного рішення районною радою стало те, що працівники ТМР «ГрінВуд» виганяють місцевих жителів із лісу, самовільно встановлюють межові знаки, чинять перешкоди працівникам лісової охорони у виконанні ними своїх службових обов'язків та здійснюють полювання в заборонений для цього час та забороненими методами, що може призвести до непередбачуваних наслідків, оскільки мешканці зазнають утисків зі сторони працівників Позивача при переході через мисливські угіддя на полонини. Таким чином, через численні звернення громадян району, депутатів обласної та районної ради, таке рішення було прийнято правомірно. Крім того, наявність мисливських угідь на території природно-заповідного фонду України суперечить чинному законодавству, згідно якого на територіях природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, в тому числі й мисливство та рибальство.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченні на позовну заяву. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

ТМР «ГрінВуд», що знаходиться за адресою: 90600, Закарпатська область, м. Рахів, вул. Привокзальна, 14, код ЄДРПОУ - 36428756, зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 549398.

Рішенням 25-ої сесії V скликання Закарпатської обласної ради № 919 від 07.08.2009 року ТМР «ГрінВуд» надано у тимчасове користування терміном на 25 років мисливські угіддя загальною площею 19 572 га в межах земель лісового фонду Говерлянського, Білотисянського та Щаульського лісництв ДП «ОСОБА_3 ЛДГ».

На виконання вказаного рішення 17.09.2009 року Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства уклало із ТМР «ГрінВуд» як користувачем мисливських угідь договір про умови ведення мисливського господарства.

Рішенням 3-ої сесії VII-го скликання ОСОБА_3 районної ради Закарпатської області № 94 від 25.02.2016 року, а саме п.2 вказаного рішення вирішено: враховуючи грубі порушення Закону України «Про мисливське господарство та полювання», Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» заборонити полювання та перебування зі зброєю, засобами полювання, собаками всім особам в угіддях Щаульського, Білотисянського та Говерлянського лісництв ДП «ОСОБА_3 ЛДГ», терміном до 01.01.2021 року, крім працівників державної лісової охорони під час виконання службових обов'язків.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. Статуту ТМР «ГрінВуд» є добровільною громадською організацією, яка об'єднує мисливців і рибалок з метою участі у розвитку мисливського і рибальського господарства, в охороні, відтворенні та раціональному використанні тваринного світу. Основною метою діяльності Товариства є задоволення та захист спільних інтересів його членів в питаннях активної участі в охороні, відтворенні та раціональному використанні тваринного світу, у розвитку мисливства та рибальства, здійсненні полювання і риболовлі.

Спеціальним законодавчим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу є Закон України «Про мисливське господарство та полювання».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» з метою задоволення своїх законних інтересів у здійсненні полювання, сприяння веденню мисливського господарства, розвитку мисливського собаківництва громадяни можуть добровільно об'єднуватись у громадські організації мисливців.

Щодо позовної вимоги визнати незаконним та скасувати п. 2 рішення 3-ої сесії VII-го скликання ОСОБА_3 районної ради Закарпатської області № 94 від 25.02.2016 року, суд зазначає наступне.

В рішенні ОСОБА_3 районної ради Закарпатської області № 94 від 25.02.2016 року зазначено, що таке прийняте відповідно до статей 43, 18, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи численні звернення громадян району щодо грубих порушень Закону України «Про мисливське господарство та полювання», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про природно - заповідний фонд України» Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, ДП «ОСОБА_3 ЛДГ», ТМР «ГрінВуд».

Стаття 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено перелік питань, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях (повноваження районних і обласних рад). Так, відповідно до п.24 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об'єктів тваринного світу. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. З питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи та організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію. Органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

Стаття 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» містить норму про обов'язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Аналіз вказаних норм права Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не надав суду обґрунтованих підстав вважати, що рішення від № 94 від 25.02.2016 року прийняте в межах компетенційних повноважень ОСОБА_3 районної ради.

Нормою ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» передбачено, що ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку.

Додатково суд зазначає, що законність рішення Закарпатської обласної ради № 919 від 07.08.2009 року «Про надання ТМР «ГрінВуд» мисливських угідь у тимчасове користування» та визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарств були предметом судового розгляду.

Рішенням господарського суду м. Києва № 48/624 від 19.01.2011 року в задоволенні позову першого заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природнього середовища в Закарпатській області до Закарпатської обласної ради, Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, товариства мисливців та рибалок «ГрінВуд» про визнання незаконним та скасування рішення 25-ої сесії V скликання Закарпатської обласної ради №919 від 07.08.2009 року «Про надання ТМР «ГрінВуд» мисливських угідь у тимчасове користування» та визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства відмовлено у повному обсязі. Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011 року та набрало законної сили.

На підставі ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правомірність набутого позивачем статусу користувача мисливських угідь в межах земель лісового фонду Говерлянського, Білотисянського та Щаульського лісництв ДП «ОСОБА_3 ЛДГ» встановлена у судовому порядку.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:

- закінчення строку користування;

- добровільної відмови від користування;

- припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя;

- систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства;

- погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються:

- у випадках, передбачених абзацами 3, 4, 7 частини першої цієї статті, - за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь;

- у випадках, передбачених абзацами 5, 6 частини першої цієї статті, - адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

Аналіз норм ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» дає підстави для висновку, що рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймається тими ж органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь або адміністративним судом.

Системно проаналізувавши норми законів, на які посилається ОСОБА_3 районна рада при прийнятті рішення від 25.02.2016 року № 94, зокрема, оскаржуваного п. 2 цього рішення, суд звертає увагу, що ані Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», ані Закон України «Про мисливське господарство та полювання», ані Закон України «Про природно-заповідний фонд України», ані інші закони не надають районній раді повноважень щодо прийняття оскаржуваного п.2 рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборона полювання та перебування зі зброєю, засобами полювання, собаками на території мисливських угідь не входить до компетенції районної ради. В силу положення ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем ОСОБА_3 районною радою Закарпатської області як суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірність прийняття п.2 оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про заборону полювання та перебування зі зброєю, засобами полювання, собаками всім особам в угіддях Щаульського, Білотисянського та Говерлянського лісництв ДП «ОСОБА_3 ЛДГ», терміном до 01.01.2021 року, крім працівників державної лісової охорони під час виконання службових обов'язків ОСОБА_3 районна рада Закарпатської області діяла не в межах повноважень наданих чинним законодавством, а отже неправомірно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що звернення до суду з даним адміністративним позовом є обґрунтованим та підставним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1378,00 грн., сплачений відповідно до квитанції № НОМЕР_1 від 25.04.2016 року, з ОСОБА_3 районної ради.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 6,11,12,69-71,86,94,158-163,171-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п.2 рішення 3-ої сесії VII-го скликання ОСОБА_3 районної ради Закарпатської області № 94 від 25.02.2016 року, яким заборонено полювання та перебування зі зброєю, засобами полювання, собаками всім особам в угіддях Щаульського, Білотисянського та Говерлянського лісництв ДП «ОСОБА_3 ЛДГ», терміном до 01.01.2021 року, крім працівників державної лісової охорони під час виконання службових обов'язків.

Стягнути з ОСОБА_3 районної ради на користь Товариства мисливців та рибалок «ГрінВуд» судові витрати у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Ємчук В.Е.

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е.