Ухвала

від 02.06.2016 по справі 457/577/16-ц

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/577/16-ц

провадження №4-с/457/7/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючої-судді ОСОБА_1,

секретар судового засідання Шумеляк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці скаргу Трускавецької міської ради на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену 05 травня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в:

Трускавецька міська рада звернулася до Трускавецького міського суду зі скаргою на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену 05 травня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 Свою скаргу мотивує тим, що рішенням суду від 27.01.2015 року позов прокурора м. Трускавця в інтересах територіальної громади м. Трускавця в особі Трускавецької міської ради до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП «Фенікс Д» задоволено та витребувано у ОСОБА_3 земельну ділянку на вулиці Шевченка у м. Трускавці Львівської області площею 0,0419 га, кадастровий номер 4611500000:01:011:0024, повернуто її територіальній громаді м. Трускавця Львівської області в особі Трускавецької міської ради, а також визнано за Трускавецькою міською радою право власності на земельну ділянку на вулиці Шевченка у м. Трускавці Львівської області. Позов ОСОБА_3 до Трускавецької міської ради Львівської області, ПП «Фенікс Д» про стягнення коштів задоволено частково. Рішенням суду ухвалено стягнути з Приватного підприємства «Фенікс Д» на користь ОСОБА_3 455000,00 грн.; Позов Приватного підприємства «Фенікс Д» до Трускавецької міської ради Львівської області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 212281,00 грн. задоволено, рішенням ухвалено стягнути з Трускавецької міської ради Львівської області на користь Приватного підприємства «Фенікс Д» 212281,00 грн.; стягнути з Трускавецької міської ради Львівської області на користь Приватного підприємства «Фенікс Д» 2122,81 грн. судового збору. 09.10.2015 року Трускавецьким міським судом видано виконавчий лист про стягнення з Трускавецької міської ради на користь ПП «Фенікс Д» коштів в сумі 212 281,00 грн. та судового збору в сумі 2 122,81 грн. Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області за постановою від 20.01.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 49874097. Виконання виконавчого листа № 457/515/14-ц, виданого 09.10.2015 року Трускавецьким міським судом, може бути виконаним органами Державного казначейства України, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Дані обставини були викладені у листі від 27.01.2016 року № 18/29-212/1 до підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. 05.05.2016 року головний державний виконавець відділу ПВР УДВ ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 виніс постанову про накладення арешту на все майно боржника та заборони на його відчуження в межах суми звернення стягнення суми 214 403,81 грн. Накладення державним виконавцем арешту на все майно, яке значно перевищує заборгованість по сумі стягнення 214 403,81 грн., є неправомірним.

У судове засідання сторони не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Відповідно до ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява Трускавецької міської ради підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.384 ЦПК України скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ч.2 ст.385 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як вбачається з матеріалів справи копію оскаржуваної постанови скаржник отримав 11.05.2016 року.

Представник скаржника звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на подання скарги, мотивуючи його тим, що Трускавецька міська рада вже зверталася 17.05.2016 року до Трускавецького міського суду і скаргою такого ж змісту. Скарга не була призначена до розгляду суддею Марчуком В.І. у визначений законом десятиденний строк у зв'язку з його черговою відпусткою. Ухвалою суду від 24.05.2016 року скаргу Трускавецької міської ради було залишено без розгляду.

За таких обставин суд вважає за необхідне поновити скаржнику строк на звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Судом встановлено, що рішенням Трускавецького міського суду від 27.01.2015 року у справі № 457/515/14ц позов Приватного підприємства «Фенікс Д» (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) до Трускавецької міської ради задоволено повністю та стягнуто на його користь 212281 грн. та 2122,80 грн. судового збору. 09.10.2015 року Трускавецьким міським судом видано виконавчий лист у справі зі строком пред'явлення до 07.02.2016 року. 05.05.2016 року у виконавчому провадженні ВП № 49874097 головний державний виконавець відділу ПВР УДВ ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 виніс постанову про накладення арешту на все майно боржника та заборони на його відчуження в межах суми звернення стягнення суми 214 403,81 грн.

Частиною 1 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Відповідно до ч. 1 ст. 57 цього ж закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. У п. 7 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що вилучення арештованого майна з передачею його для

реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Тому державний виконавець накладає арешт на майно виключно з метою його подальшої реалізації для виконання виконавчого документа, що випливає з мети та завдання виконавчого провадження. Як випливає з положення ч. 7 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець після накладення арешту майна зобов'язаний встановити строк вилучення та наступної передачі на реалізацію арештованого майна. Вказаною нормою не передбачено та не надано державному виконавцю повноважень накладати арешт на майно з метою забезпечення виконання виконавчого документа, тобто безстрокового його збереження шляхом заборони його відчуження, оскільки це суперечить загальним засадам та завданням здійснення виконавчого провадження та положенню ст.ст. 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Законом передбачений інший порядок звернення стягнення на майно боржника, яким встановлено, що стягнення за виконавчим документом, у першу чергу, звертається на кошти, а у випадку відсутності грошових коштів, стягнення звертається на інше майно, при цьому боржник має попередньо вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення у першу чергу. Як наслідок, державний виконавець визначає остаточну черговість звернення стягнення на майно боржника, накладаючи на нього арешт з метою подальшої його реалізації.

Крім того, відповідно до ухвали Трускавецького міського суду від 24.05.2016 року встановлено спосіб та порядок виконання рішення Трускавецького міського суду від 27.01.2015 року у справі № 457/515/14-ц шляхом стягнення коштів у загальній сумі 214 403,81 грн. з міського бюджету м. Трускавця з розрахункового рахунку 31516942700018 за кодом класифікації 33010400 «Кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення до розмежування земель державної та комунальної власності з розстроченням платежу в розрізі території Львівської області». Вказана ухвала набрала законної сили у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що накладення державним виконавцем арешту на все майно, яке значно перевищує заборгованість по сумі стягнення 214 403,81 грн., є неправомірним, суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», де чітко передбачено, що арешт може бути накладений лише в межах суми стягнення; той факт, що є визначений спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення коштів у загальній сумі 214 403,81 грн. з міського бюджету м. Трускавця з розрахункового рахунку 31516942700018 за кодом класифікації 33010400 «Кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення до розмежування земель державної та комунальної власності з розстроченням платежу в розрізі території Львівської області», суд вважає, що скаргу слід задовольнити частково, так як дії державного виконавця були спрямовані на забезпечення виконання рішення суду.

Статтею 387 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 386, 387 ЦПК України, с у д

у х в а л и в:

Заяву представника Трускавецької міської ради - задовольнити частково.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 від 05.05.2016 року про накладення арешту на все майно боржника та оголошення зборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП № 49874097.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду у Львівській області через Трускавецький міський суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Головуюча Василюк Т.В.