Рішення

від 14.06.2016 по справі 201/5417/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/5417/16-ц

2/201/1816/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

при секретарі Гоц Г.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з даним позовом до суду в обґрунтування якого зазначила, що позивач є донькою померлої 17 жовтня 2013 року ОСОБА_4, згідно державних актів на право власності від 19 грудня 2008 року земельна ділянка по вул. Олександра Матросова 26а у м. Дніпропетровську була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у зв’язку зі смертю ОСОБА_4 позивач позбавлена можливості оформити спадщину та просить суд визначити розмір часток співвласників у ній як рівний та визнати право власності за позивачем на ? частину земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі на їх задоволенні наполягала.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову, надала письмові заперечення.

Представник третьої особи надала заяву про можливість розгляду справи без її участі.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного.

Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно державних актів на право власності Серії ЯЖ № 131567 та Серії ЯЖ № 131568 від 19 грудня 2008 року земельна ділянка по вул. Олександра Матросова 26а у м. Дніпропетровську була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 17-18).

Позивач зверталась до першої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, на що їй було відмовлено постановою державного нотаріуса ОСОБА_5, у зв’язку з не виділенням частки спадкодавця у спільному майні (а.с.10-11)

Так, згідно чч. 1, 3 ст. 172 ЦК України майно, що перебуває у спільній власності, може бути за згодою співвласників поділене між ними. При цьому право спільної сумісної власності на таке майно припиняється. Втім, у спірних правовідносинах поділ спільного майна у позасудовому порядку шляхом укладання відповідної угоди між співвласниками є неможливим у зв’язку з смертю одного з них.

За змістом ст. ст. 370, 372 ЦК України частки співвласників у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, презюмуються рівними, якщо інше не встановлене законом або домовленістю між співвласниками.

З урахуванням фактичних обставин справи та джерела набуття спільного майна, а також примаючи до уваги, що у справі примає участь інший співвласник спільного майна, при цьому проти припинення права спільної власності та визначення часток співвласників як рівних вона не заперечує, суд оцінює позовні вимоги в частині припинення права спільної власності та визначення часток співвласників як обгрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача в частині визнання за нею права власності на спірну частку земельної ділянки, суд приходить до висновку про необгрунтованість та безпідставність вказаних вимог та таких, що заявлені передчасно, оскільки вказані вимоги відносяться до компетенції нотаріуса, який на час винесення рішення не порушував права позивача зі вказаного питання.

Таким чином суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову та можливість задоволення позовних вимог частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 372 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа Перша Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Встановити, що частки земельної ділянки площею 0,0535 га, що належить на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_3, яка розташована на території Жовтневого району, міста Дніпропетровська по вулиці Олександра Матросова, 26а, цільове призначення (використання) земельної ділянки обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:097:0020, є рівними, тобто кожному належить ? частка вказаної ділянки..

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання судового рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська В.В.Батманова