Справа № 203/1184/16-ц
Провадження № 2/0203/657/2016
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Давіденко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Дивелепмент», ОСОБА_3 про звільнення з посади директора, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року позивач пред'явила через суд зазначений позов до відповідачів на предмет захисту свого права на працю, посилаючись на те, що разом з відповідачем ОСОБА_3 є співвласником ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» та згідно протоколу установчих зборів засновників товариства №25/11 від 25 листопада 2015 року працювала директором ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» з 16 грудня 2015 року до лютого 2016 року, коли у відповідності зі ст. 38 КЗпП України 04 лютого 2016 року написала заяву на ім?я загальних зборів учасників товариства про звільнення її з посади директора та направила повідомлення про скликання загальних зборів з цього питання і призначення уповноваженої особи для внесення відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак загальні збори призначені на 07 березня 2016 року як то передбачено п.п.12.3 Статуту підприємства не відбулися через відсутність учасників, які володіють у сукупності більш ніж 60% голосів, у зв?язку з чим позивач донині з посади директора не звільнена, чим порушується її право на працю та її вільний вибір, тому позивач просила суд визнати ОСОБА_1 такою, що звільнена з посади директора ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» на підставі ст. 38 КЗпП України з 07 березня 2016 року; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо ОСОБА_1 в графі «ПІБ керівника юридичної особи» та в графі «ПІБ, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» (код ЄДРПОУ 40147685).
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, позивач в судове засідання не з'явилася та 18 травня 2016 року подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог з наведених у позові підстав, не заперечуючи проти заочного порядку розгляду.
Відповідачі ТОВ ОСОБА_2 Дивелепмент», ОСОБА_3 заперечень проти позову не надали, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, своїх представників до суду не направили, причин неявки не повідомили, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що засновниками ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» 25 листопада 2015 року прийнято рішення, оформлене протоколом №25/11 Установчих зборів засновників ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент», про створення товариства, надання назви і визначення місцезнаходження; затвердження складу засновників і розподілу статутного капіталу товариства (ОСОБА_1 належить 55% голосів та ОСОБА_3- 45% голосів); затвердження статуту товариства; про обрання директора товариства; призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації товариства, згідно якого директором товариства обрано позивача. (а.с.7-8).
Згідно наказу ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» №1 від 16 грудня 2015 року до трудової книжки позивача внесено запис про її призначення на посаду директора ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент», копія яких долучена до матеріалів справи (а.с.12, 10-11).
За даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01 грудня 2015 року керівником ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» зазначена ОСОБА_1 (а.с.30).
04 лютого 2016 року позивач направила рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням з описом вкладень Загальним зборам учасників ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» на юридичну адресу товариства заяву про звільнення з 07 березня 2016 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, про що свідчить копія опису вкладень у рекомендований лист з датою на поштовому штемпелі (а.с.13, 18, 19).
Цього ж дня, 04 лютого 2016 року, позивач направила рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням з описом вкладень, співвласникам ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» ОСОБА_3 та ОСОБА_1 повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства 07 березня 2016 року з питань порядку денного: про обрання голови та секретаря загальних зборів, про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1 за власним бажанням згідно заяви від 04 лютого 2016 року (а.с.14-15, 16-17,18, 19).
Також позивач розмістила оголошення про дату проведення загальних зборів учасників товариства в газеті «Вісті Придніпров?я» в №12(1711) від 23 лютого 2016 року (а.с.20). Відтак, належить дійти висновку, що учасники ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент», в тому числі і ОСОБА_3, відповідач у справі, належним чином, завчасно повідомлені про скликання загальних зборів 07 березня 2016 року, так і про питання, які винесені на обговорення.
Між тим, судом встановлено, що збори учасників товариства - співвласників 07 березня 2016 року не відбулися у зв?язук з тим, що на них була присутня лише ОСОБА_1, яка володіє 55% голосів, тоді як згідно п.12.3 Статуту загальні збори учасників є повноважними у разі присутності учасників, які володіють у сукупності більш ніж 60% голосів, у зв'язку з чим заява позивача про звільнення так і залишилась не розглянутою, а позивач продовжує займати посаду директора товариства, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 березня 2016 року (а.с.31-33).
Статтею 113 ГК України визначено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
Так, пунктом 12.1 Статуту ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» передбачено, що вищим органом товариства є Загальні збори учасників. Вони складаються з Учасників товариства або визначених ним представників.
Підпунктом «в» пункту 12.3 Статуту товариства визначено, що до виключної компетенції зборів учасників належить створення та відкликання виконавчого органу підприємства.
Абзацами 5, 6, 7 п.12.3 Статуту визначено, що Загальні збори учасників вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш ніж 60% голосів. Загальні збори учасників повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.
Про проведення Загальних зборів учасників товариства повідомляються особисто письмовим повідомленням, яке повинне містити інформацію з зазначенням дати, часу, місця проведення Зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблене не менш ніж за 30 днів до скликання Загальних зборів.
Пунктом 12.4 Статуту визначено, що виконавчим органом товариства є одноособовий орган - директор товариства. Склад виконавчого органу на кожному етапі діяльності обирається та затверджується рішенням Загальних зборів учасників. Директор призначається Загальними зборами учасників директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належить до виключної компетенції Загальних зборів учасників.
Конституцією України у статті 43 гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Статтею 2 КЗпП України визначено, що право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
За змістом ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Судом встановлено, що загальні збори учасників товариства - співвласників відповідачем ОСОБА_3 проігноровано, заява позивача про звільнення від 04 лютого 2016 року не прийнята і не розглянута, хоч фактично трудові відносини з відповідачами припинені, що найменше з 07 березня 2016 року, заробітна плата нею не отримується.
Таким чином, приймаючи до уваги специфіку становища керівника приватного підприємства, який об'єднує в собі як статус виконавчого органу товариства, так і статус найманого працівника, та враховуючи норми ст. 38 КЗпП України, ст.113 ГК України, ст. 87 ЦК України праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок співвласників підприємства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.
При цьому, суд приймає до уваги рішення Конституційного Суду України від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 в яких наголошується, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.
Таким чином, за встановлених у судовому засіданні обставин, належить дійти висновку, що відповідачами порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Разом з тим, зважаючи на те, що питання про звільнення директора підприємства вирішується загальними зборами співвласників підприємства у встановленому законом порядку, то позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, оскільки у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання припиненими трудових відносин між відповідачем ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» та позивачем як директором товариства, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з часу, коли за поданою заявою призначені загальні збори - 07 березня 2016 року, що є достатнім способом захисту для відновлення прав позивача.
Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо ОСОБА_1 в графі «ПІБ керівника юридичної особи» та в графі «ПІБ, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» ТОВ «ОСОБА_2 Дивелепмент» (код ЄДРПОУ 40147685), оскільки КЗпП не передбачено такого способу захисту порушеного трудового права, а порядок внесення відповідних змін до Єдиного реєстру визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», зокрема, ст. 25 і додаткового вирішення в позовному провадженні не потребує.
За правилами ст.88 ЦПК України, в порядку розподілу судових витрат у справі, від сплати яких позивач звільнений, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551,20 грн. пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 88, 209, 218, 224-226, 222 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Дивелепмент», ОСОБА_3 про звільнення з посади директора - задовольнити частково.
Визнати припиненими трудові відносини між товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Дивелепмент» (код ЄДРПОУ 40147685) та директором підприємства ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі ст. 38 КЗпП України з 07 березня 2016 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Дивелепмент», ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 275,60 грн. (двісті сімдесят п?ять гривень 60 коп.) з кожного.
Відповідач має право подати до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 18.05.2016 |
Оприлюднено | 22.06.2016 |
Номер документу | 58389376 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Колесніченко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні