Рішення

від 16.06.2016 по справі 489/2518/16-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

16.06.2016

Справа № 2/489/1622/2016

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2016 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ТОВ «ВК фірма Гуриг-Сервіс» - ОСОБА_2Л,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гуриг-Сервіс», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2016 р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 23.12.2015 р. сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить позивачці, та автомобіля НОМЕР_2. Внаслідок вищезазначеної ДТП автомобіль KIA CERATO зазнав технічних пошкоджень. Винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_3, який на час скоєння ДТП працював водієм ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс». Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля IVEKO була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна», позивачка звернулась до вказаної страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування. Однак витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом належного їй автомобіля страховою компанією були виплачені позивачці лише частково - в розмірі 3 868 грн. 89 коп., з урахуванням франшизи та з урахуванням зносу авто. Залишок несплаченої суми становить 6 164 грн. 99 коп., однак відповідачі в добровільному порядку виплатити вказані кошти відмовляються.

Посилаючись на вищевикладене ОСОБА_1 просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гуриг-Сервіс» на її користь відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди в розмірі 6 164 грн. 99 коп.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на те, що не вважає себе винним у скоєнні ДТП.

Представник відповідача ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс» в судовому засіданні вважав, що усі витрати має нести страхова компанія.

Представник третьої особи ПрАТ «СК «Провідна» в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, причини нявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

23.12.2015 р. в м. Миколаєві в районі будинку № 14 по вул. Будівельників сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, а також автомобіля НОМЕР_2, під керування ОСОБА_3 Відповідно до Постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.02.2016 р. по справі № 3/489/249/2016 винним у скоєнні вищевказаної ДТП визнано ОСОБА_3 Так судом було встановлено, що водій ОСОБА_3, в порушення п. 10.1, 10.9, 2.3 Б Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку, розпочав рух заднім ходом, не впевнившись в безпеці маневру для інших учасників дорожнього руху та допустив зіткнення з транспортним засобом KIA CERATO, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_1.

Згідно Тимчасового реєстраційного талону право власності на автомобіль НОМЕР_2, зареєстровано за ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс».

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю KIA CERATO, який належить на праві власності позивачці, було завдано механічних пошкоджень.

Згідно наряду - замовлення № Овс-000021 від 15.01.2016 р. та Акту здачі - прийняття робіт № Овс-000021 від 15.01.2016 р. загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_1, складала 10 033 грн. 88 коп.

Вказані кошти були оплачені позивачкою ОСОБА_1 в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 25262 від 15.01.2016 р. та квитанцією № 25130 від 25.12.2015 р. На теперішній час автомобіль відремонтовано.

Також судом було встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу IVEKO, д/н НОМЕР_3, була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна» (згідно ОСОБА_2 № АЕ/5844356).

Після скоєння ДТП позивачка звернулась до вищевказаної страхової компанії з повідомленням про настання страхового випадку.

Відповідно до Страхового акту 1 № НОМЕР_4 спеціалістами ПрАТ «СК «Провідна» було розраховано суму страхового відшкодування, що належить до сплати ОСОБА_1 внаслідок вищезазначеної ДТП, яка склала 4 868 грн. 89 коп.

При цьому розмір страхового відшкодування був зменшений на розмір франшизи (1 000 грн. 00 коп.). передбаченої полісом страхування, та фактично позивачці було виплачено 3 868 грн. 89 коп.

Крім того при визначенні розміру страхового відшкодування ПрАТ «СК «Провідна» суму, належну до виплати ОСОБА_1, було розраховано з урахуванням зносу.

Таким чином різниця між реально понесеними ОСОБА_1 витратами на ремонт автомобіля та сплаченим страховим відшкодування становить 6 164 грн. 99 коп.

Позивачка звернулась з вимогою про виплату зазначених коштів в розмірі 6 164 грн. 99 коп., в солідарному порядку, з відповідачів ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс» та ОСОБА_3, оскільки не мала доказів того, що водій ОСОБА_3 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс», відповідачі відмовляються від добровільного відшкодування зазначених збитків.

Відповідачі ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс» та ОСОБА_3, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, посилаються на те, що усю відповідальність має нести страхова компанія.

Однак вказані обставини не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно вимог ч. 1ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 22.1 статті 22 Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третіх осіб.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)

Згідно п. 14 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду Цивільних і Кримінальних Справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що … особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації...

Таким чином якщо потерпіла особа надає докази, що вона реально провела ремонт автомобіля за ціною відновлювального ремонту без урахування зносу, тобто ці витрати вже реально понесені, відшкодування збитку винною особою здійснюється за понесеною вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справі № 6-2808цс15 (право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності).

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що ДТП, внаслідок якої було завдано шкоди автомобілю позивачки, сталася з вини водія ОСОБА_3, суд вважає, що вимоги в частині відшкодування фактично понесених витрат на ремонт автомобіля НОМЕР_1, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом з тим вимоги про стягнення вказаної суми в солідарному порядку з обох відповідачів (ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс» та ОСОБА_3М.) є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З наданих доказів вбачається, що на час скоєння ДТП відповідач ОСОБА_3 працював на посаді водія у ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс», керував транспортним засобом у відповідності до подорожнього листа.

За таких обставин шкоду, заподіяну позивачці ОСОБА_1 працівником під час виконання ним службових обов'язків, необхідно стягнути з ТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс», яке, в свою чергу має право зворотної вимоги до винної у ДТП особи .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачаТОВ «ВКФ «Гуриг-Сервіс» на користь позивачки необхідно стягнути сплачений нею судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 14, 30, 60, 62, 123, 212, 214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гуриг-Сервіс» про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гуриг-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35320162), на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, матеріальні збитки, спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 6 164 грн. 99 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гуриг-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35320162), на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: