Рішення

від 09.06.2016 по справі 521/20660/15-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Пр. № 2/521/1675/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Зубковій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Штаб-юг», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна ,

встановив:

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Дельта-Банк» (далі - ПАТ «Дельта-Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Штаб-юг» (далі-ТОВ «Штаб-юг») третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк»), посилаючись на те, що 12 липня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №32/КВ-0, за умовами якого ТОВ «Укрпромбанк» надав ОСОБА_2 кредит шляхом відкриття відкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом кредитування 350 000,00 доларів США на споживчі цілі.

12 липня 2007 року в забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору №32/КВ-0 від 12 липня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №23/Zкіп-07, за умовами якого банком було прийнято в іпотеку нерухоме майно - нежилу будівлю, що розташована за адресою: вул. Косовська, 47, м. Одеса, загальною площею 1354 кв.м., яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04 травня 2006 року.

В забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору №32/КВ-0 від 12 липня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №23/Zпор-07-02 від 12.07.2007 року, згідно якого останній, на добровільних засадах, взяв на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язанням ОСОБА_2 , що виникають з умов кредитного договору №32/КВ-0 від 12 липня 2007 року.

ОСОБА_4 свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

Позивач зазначав, що 30 червня 2010 року між TOB «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним ОСОБА_4 України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань TOB «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого TOB «Укрпромбанк» відступило, а ПAT «Дельта Банк» набуло право вимоги до ОСОБА_2 по Кредитному договору № 32/КВ-07, а також за іпотечним договором від 12 липня 2007 року.

Зазначав, що на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року, ПАТ «ОСОБА_4 банк» є іпотекодержателем нежилої будівлі, що розташована за адресою: вул. Косовська, 47, м. Одеса, яка належить на праві власності ОСОБА_2

Стверджував, що ПАТ «ОСОБА_4 банк», як іпотекодержатель нежилої будівлі, що розташована за адресою: вул. Косовська, 47, м. Одеса, не надавав ОСОБА_2 жодної згоди на передачу зазначеної будівлі в оренду ТОВ «Штаб-юг» .

Посилаючись на порушення своїх прав, ПАТ «ОСОБА_4 банк» просило суд визнати договір оренди майна з правом викупу від 12 жовтня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Штаб-юг», недійсним.

Ухвалою суду від 12 травня 2016року протокольно до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору було залучено ОСОБА_3 (а.с.154).

Ухвалою суду від 09 червня 2016 року була прийнята відмова ТОВ «Штаб-юг» від позову до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта-Банк», ОСОБА_3, про визнання договору оренди дійсним , провадження у справі щодо зазначених позовних вимог закрито (а.с.166).

Представник позивача, діюча за довіреністю від 05 травня 2016 року, у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просили суд задовольнити їх в повному обсязі (а.с.163).

Представник ТОВ «Штаб-юг», діючий за довіреністю від 08 квітня 2016року надав до суду заяву про визнання позову, проти його задоволення не заперечував (а.с.165).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася відповідно до вимог ст.74 ЦПК України (а.с.96,158).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Укрпромбанк» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (а.с.160).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:ОСОБА_3в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся відповідно до вимог ст.74 ЦПК України (а.с.161).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги ПАТ «Дельта-Банк» недійсним договору оренди нерухомого майнапідлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом 4 главою 16, книги першої та главами 54, 58 книги п'ятої Цивільного кодексу України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що управління та керівництво ПАТ «Дельта-Банк» здійснюється уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта-Банк», ОСОБА_5 (а.с.125-135).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівТОВ «Штаб-юг» є юридичною особою (а.с.35,36).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04 травня 2006 року, укладеного між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ», належить нежила будівля, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 47, загальною площею 1354 кв.м. (а.с.13-14,11).

15 травня 2006 року ОСОБА_6 зареєструвала своє право власності на нежилу будівлю, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, буд.47 в КП «ОМБТІ та РОН», що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.10,12).

12 липня 2007року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №32/КВ-07, за умовами якого банк надав останній відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах кредитні кошти з лімітом кредитування - 350 000,00 доларів США ні споживчі цілі (а.с.65-68).

В забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору №32/КВ-07від 12 липня 2007 року, 12 липня 2007 р. між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №23/Zкіп-07 , за умовами якого банком було прийнято в іпотеку нерухоме майно - нежилу будівлю, що розташована за адресою: вул. Косовська, 47, в м. Одеса, загальною площею 1354,0 кв. м., яка належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 04 травня 2006 року (а.с.69-71).

Пунктом 3.1.2 іпотечного договору зазначено, що іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки у будь-який спосіб, не укладати договір уступки прав, не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в спільну діяльність, лізинг, оренду , користування чи обтяжувати предмет іпотеки іншим шляхом) без отримання на це попередньої згоди іпотекодержателя, що кореспондує положенню п. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку».

12 липня 2007 р. в забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору №32/КВ-07від 12 липня 2007 року, між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладено договір поруки №23/2/пор-07-02 від 12 липня 2007 року, згідно умов якого останній, на добровільних засадах, взяв на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язанням ОСОБА_2 , що виникають з умов кредитного договору №32/КВ-0 від 12 липня 2007 року (а.с.72).

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним ОСОБА_4 України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_4, відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» відступив, а АТ «Дельта Банк» набув право вимоги до боржників по кредитних договорах, зокрема й за кредитним договором № 32/КВ-07, а також за всіма договорами забезпечення за ним,в тому числі, й за іпотечним договором від 12 липня 2007 року (а.с.78-79).

З матеріалів справи вбачається, що 08 серпня 2014 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було відкрито виконавче провадження №44314824 з виконання виконавчого листа №2-2411/12, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 16 серпня 2012 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3В, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 3621719,95 грн. (а.с.73).

Встановлено, що 05 квітня 2013 року ОСОБА_2 видала на ім'я ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважила останнього розпоряджатися (продати за ціну та умовах за його розсудом, обміну, здачі в оренду) нежилою будівлею, яка знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, буд.47 (а.с.15).

Крім того, вказаною довіреністю позивачка надала ОСОБА_3 право підписувати від її імені договори відчуження, оренди, іпотеки тощо, здійснювати необхідні розрахунки по укладанню угод та виконанню відповідних повноважень, одержувати належні їй гроші, вносити платежі.

Згідно ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

12 жовтня 2015 року між ТОВ «Штаб-юг» та ОСОБА_2від імені якої діяв ОСОБА_3 був укладений договір оренди майна з правом викупу, згідно умов якого остання зобов'язалась передати ТОВ «Штаб-юг» у строкове платне користування офісну будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 47, загальною площею 1354 кв.м., із наступним переходом права власності з 01 листопада 2015 року, а також додатки до нього (а.с.28-30,31-34).

Відповідно до п. 10.2 договору оренди майна з правом викупу від 12 жовтня 2015 року строк дії вказаного договору з 01 листопада 2015 року по 31 грудня 2018 року, тобто більше трьох років (а.с.32).

12 жовтня 2015року на підставі акту прийому-передачі від 12 жовтня 2015року ОСОБА_2 передала ТОВ «Штаб-юг» у строкове платне користування офісну будівлю за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 47, загальною площею 1354 кв.м . (а.с.28).

Відповідно до ст.793,794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону

Отже, договір оренди майна з правом викупу від 12 жовтня 2015 року був вчинений сторонами у письмовій формі, в порушення вимог ст.ст. 793,794 ЦК України.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.

За таких обставин, суд вважає що між сторонами на підставі зазначених вище правочинів виникли зобов'язальні відносини, отже належним способом захисту, є зобов'язальний - визнання цих правочинів недійсними.

Саме до цього зводяться роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у п. 10 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. №9.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Тобто правочин є недійсним, якщо він укладений із порушенням вимог закону.

Отже ст.215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст.203 ЦК України.

Згідно роз'ясень п. 2 Постанови ВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику роз цивільних прав про визнання правочинів недійсними» за статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного Кодексу, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застави, згідно ст. 575 ЦК України, є іпотека.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 2 ст. 586 ЦК України встановлено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншимчином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташовані на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Тобто, на день укладення між ОСОБА_2 та ТОВ «Штаб-юг» договору оренди майна з правом викупу, а саме станом на 12 жовтня 2015 року позивач був іпотекодержателем майна за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 47, і як іпотекодержатель згоди ОСОБА_2 на передачу зазначеної будівлі в оренду не надавав.

Враховуючи, що іпотечний договір, на підставі якого нежила будівля, що розташована за адресою: вул. Косовська, 47, м. Одеса, була передана в іпотеку ТОВ «Укпромбанк» (правонаступником якого є АТ «Дельта Банк»), був укладений 12 жовтня 2007 р., тобто, до укладення спірного договору оренди, то під час укладення останнього сторонами були порушені вимоги чинного законодавства, а саме ст. 9 Закону України «Про іпотеку», а також умови іпотечного договору.

За таких обставин, суд вважає, що договір оренди від 12 жовтня 2015 року слід визнати недійсним.

Окрім зазначеного, спірний договір оренди був укладений ОСОБА_6, від імені якої діяв ОСОБА_3, який поручився перед ТОВ «Укпромбанк» за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором № 23/КВ-07 на підставі договору поруки № 23/2/пор-07-02 від 12 липня 2007 року, тобто був ознайомлений з умовами кредитного договору та умовами його забезпечення, отже знав про те, що нежила будівля за адресою: вул. Косовська. 47 у м. Одесі знаходиться в іпотеці ТОВ «Укпромбанк», однак уклав договір, який суперечить вимогам чинного законодавства.

Пунктом 5 Постанови Верховного суду України від 06 листопада 2009 року встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Судом встановлено, що укладенням договору оренди від 12 жовтня 2015 року були порушені права та інтереси ПАТ «Дельта Банк» як іпотекодержателя майна, що є предметом договору.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки судом достовірно встановлено, що договір оренди майна з правом викупу від 12 жовтня 2015року був укладений без дотримання вимог діючого законодавства .

На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

За таких обставин, та з урахуванням визнання відповідачем ТОВ «Штаб-юг» , позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов про визнання недійсним договору оренди нерухомого майнапідлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовій збір в розмірі 1378,00грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках (а.с.77).

На підставі ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 572, 793,794,795 ЦК України, керуючись ст.10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Штаб-юг», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна- задовольнити.

Визнати договір оренди майна з правом викупу, укладений 12 жовтня 2015 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Штаб-юг» недійсним.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії КЕ297217, виданий Центральним РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 07 червня 1996року, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Штаб-юг» , що знаходиться за адресою: 65017, м. Одеса, вулиця Косовська, 47, офіс 205, код ЄДРПОУ 40038146, р/р 26009001020197 в ПАТ «КБ «Преміум», МФО 339555, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» , що знаходиться за адресою: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, судовій збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок, а саме, по 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 00 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня оголошення судового рішення.

Суддя: О.М. Сегеда