Рішення

від 07.06.2016 по справі 759/5188/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №759/5188/15-ц Головуючий у 1 інстанції Миколаєць І.Ю.

Апеляційне провадження №22-ц/796/5112/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 червня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Юрченко А.С.

за участю позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_6 як представника за довіреністю ОСОБА_5, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи Закрите акціонерне товариства «Національна будівельна компанія», Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» про поділ спільної сумісної власності подружжя.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволений частково: в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за ОСОБА_3 визнано право власності на машиномісце АДРЕСА_2, що зареєстрований за ОСОБА_5, шляхом припинення його права власності на машиномісце; визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину цінних паперів - облігацій емітента ЗАТ «Національно будівельна компанія» шляхом стягнення з ОСОБА_5 грошової компенсації у розмірі 432850грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 9 листопада 2007 року.

На підставі договорів №НБ-0821 про створення резерву активів (нерухомості) для обміну на облігації та договору комісії №БО-424 від 6 квітня 2010 року ОСОБА_5 сплатив 646830,68 грн за 865700 облігацій номінальною вартістю по 1грн за кожну з метою набуття майнових прав на об'єкт нерухомості - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 78,7мІ.

Також судом установлено, що в період шлюбу 12 серпня 2010 року на підставі договорів №2752-ММ про участь у фонді фінансування будівництва та №2752-ММ про уступку майнових прав ОСОБА_5 став власником майнових прав на машиномісце АДРЕСА_2 вартістю 102000грн, а 29 вересня 2011року - отримав свідоцтво про право власності від 10.10.2011 року на машиномісце АДРЕСА_3

Крім того, в період шлюбу сторонами був набутий у власність автомобіль Hyundai Tucson, 2,0 шасі НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3

Виходячи з того, що в частині визнання права власності на машиномісце відповідач визнав позов, а також що автомобіль і цінні папери як об'єкти спільної сумісної власності подружжя були відчужені відповідачем без згоди та відома позивача, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації вартості половини відчужених облігацій, а в частині визнання права власності на відчужений автомобіль - відмовив у задоволенні позову.

Позивач і представник відповідача подали апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі в частині позовних вимог про поділ цінних паперів. При цьому позивач вважала, що суд безпідставно виходив з номінальної вартості облігацій, просила визначити розмір компенсації, що підлягає стягненню на її користь, виходячи з їх ринкової вартості та можливості обміняти їх на відповідну площу у жилому будинку. Представник відповідача вважав відсутніми підстави для поділу цінних паперів як спільного майна подружжя.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується жодною зі сторін.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач і її представник просили задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_3, відхиливши скаргу представника відповідача. Відповідач і його представник просили задовольнити їх скаргу, а скаргу позивача - відхилити. Посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а апеляційна скарга представника відповідача - частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є поділ майна подружжя.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині поділу цінних паперів (облігацій для обміну їх на нерухоме майно - квартиру) шляхом стягнення з одного з подружжя на користь іншого грошової компенсації вартості Ѕ частини цих облігацій, які дають право обміняти їх на майнові права на об'єкт нерухомості.

Установлено, що на підставі договорів №НБ-0821 про створення резерву активів (нерухомості) для обміну на облігації та договору комісії №БО-424 від 6 квітня 2010 року ОСОБА_5 придбав 865700 облігацій Закритого акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» номінальною вартістю по 1грн за кожну, за які сплатив 646830,68грн, з метою набуття майнових прав на об'єкт нерухомості - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 78,7мІ.

Оскільки облігації як цінні папери придбані на ім'я відповідача у період перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачем, - такі облігації можуть бути об'єктомправа спільної сумісної власності і предметом поділу між подружжям, якщо вони були придбані в інтересах сім'ї (ч.3 ст.61,ст.69 СК України).

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження таким майном передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК України.

У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі (п.30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині поділу цінних паперів, суд першої інстанції виходив з положень ст.65 СК України про те, що «подружжя за взаємною згодою мають вирішувати питання щодо розпорядження спільними грошовими коштами і не лише питання витрачання грошей, тобто, їх відчуження, а і у питаннях укладення договорів (кредитів, позики)» (ас150). Вважав, що цінні папери вибули зі спільної сумісної власності подружжя за договором купівлі-продажу, а тому неможливо визнання права власності на них за одним з подружжя, проте, дійшов висновку, що в якості компенсації за відчужене майно з відповідача на користь позивача слід стягнути половину номінальної вартості цінних паперів.

При цьому суд не у повній мірі встановив обставини, що мають значення для вирішення спору, та дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог про поділ цінних паперів шляхом стягнення на користь одного з подружжя грошової компенсації у розмірі половини вартості проданих облігацій.

Заперечуючи проти позову в частині визнання спірних цінних паперів спільним майном подружжя, відповідач послався на придбання облігацій за запозичені кошти. На підтвердження своїх доводів надав суду видану ним ОСОБА_7 розписку від 30.03.2010 про отримання грошових коштів у розмірі 650 тис. грн для придбання цінних паперів ЗАТ «Національна будівельна компанія» та зобов'язання повернути борг не пізніше 30 листопада 2014 року у вигляді грошової суми в національній валюті, або шляхом передачі у власність цінних паперів ЗАТ «Національна будівельна компанія» або майна - квартири за адресою АДРЕСА_1 (житлова секція 28-1). При цьому договір №НБ-0821 про створення резерву активів (нерухомості) для обміну на облігації, яким було визначено предмет договору - квартиру за вказаною у розписці адресою - було укладено пізніше 06.04.2010 (ас18,121).

На виконання боргових зобов'язань відповідача за вказаною розпискою між ним та ОСОБА_7 24.12.2014 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого ОСОБА_5 продав ОСОБА_7 865700 штук облігацій ЗАТ «Національна будівельна компанія» за 645340грн (ас73,138-139).

За таких обставин, якщо ОСОБА_5 отримав у борг 650000грн для придбання облігацій ЗАТ «Національна будівельна компанія» та повернув борг шляхом передачі у власність позикодавця облігації ЗАТ «Національна будівельна компанія» вартістю 645340грн, - підстав для висновку про обгрунтованість вимог про поділ цінних паперів та стягнення на користь ОСОБА_3 половини вартості облігацій у суду першої інстанції не було.

Враховуючи предмет спору у даній справі та виходячи з того, що перевірити доводи відповідача, який, заперечуючи проти позову ОСОБА_3, самостійних вимог не пред'явив, а також що суд першої інстанції, хоча і поклав в основу свого рішення доводи кожної зі сторін, проте, висновків про наявність чи відсутність фактів і обставин, на які сторони посилалися, не зробив та не усунув суперечності між їх доводами, не встановив характер спірних правовідносин і не роз'яснив порядок захисту порушених прав сторін, а також що відповідно до ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі вийти за межі предмету спору, - оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі в частині поділу цінних паперів не відповідає вимогам ст.ст.213,214 ЦПК України, а тому в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Оскільки за встановлених обставин та з урахуванням предмету позову підстав для його задоволення шляхом стягнення на користь ОСОБА_3 половини вартості облігацій немає, - у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,309,313,316 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 як представника за довіреністю ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частину цінних паперів - облігацій ЗАТ «Національно будівельна компанія» шляхом стягнення з ОСОБА_5 грошової компенсації у розмірі 432850грн - скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5, треті особи Закрите акціонерне товариства «Національна будівельна компанія», Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» про поділ цінних паперів - облігацій ЗАТ «Національно будівельна компанія» відмовити.

Рішення Апеляційного суду міста Києва набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І.Шкоріна