Постанова

від 13.06.2016 по справі 809/644/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Справа № 809/644/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управліня ДФС в Івано-Франківській області до Міського комунального господарства про стягнення податкового боргу в розмірі 23 708,76 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2016 року Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міського комунального господарства (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 23 708,76 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за ІV квартал 2014 року, за І квартал 2015 року, за ІІ квартал 2015 року, за ІІІ квартал 2015 року та за ІV квартал 2015 року у загальному розмірі 13 846,59 гривень та пені, нарахованої на суму несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання з цього платежу, в розмірі 1 692,53 гривень; земельного податку з юридичних осіб за період 2015 року та за січень-лютий 2016 року у загальному розмірі 8 169,64 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 23 708,76 гривень, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.01.1997 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Міського комунального господарства, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданою Управлінням статистики у Тлумацькому районі Івано-Франківської області (а.с.7).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Тисменицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, є платником плати за землю та екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях .

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд виходить з чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актів та зазначає їх зміст у відповідній редакції.

Статтею 8 Податкового кодексу України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Пунктом 9.1 статті 9 цього Кодексу встановлено, що до загальнодержавних податків та зборів належить, зокрема, екологічний податок (підпункт 9.1.6).

Відповідно до підпункту 14.1.57 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Згідно підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 цього Кодексу платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються за 240.1.3. розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).

Відповідно до підпункту 10.1.1 статті 10 Податкового кодексу України (в редакції закону чинної з 01.01.2015 року) до місцевих податків належать податок на майно.

Згідно підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з плати за землю.

При цьому, суд зазначає, що згідно пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Судом встановлено, що 02.02.2015 року, 07.05.2015 року, 04.08.2015 року, 29.10.2015 року та 29.01.2016 року міським комунальним господарством подано до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області податкові декларації екологічного податку ІV квартал 2014 року, за І квартал 2015 року, за ІІ квартал 2015 року, за ІІІ квартал 2015 року, за ІV квартал 2015 року, якими узгоджено податкові зобов'язання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за вказані періоди у розмірі 3 620,85 гривень, 2 768,19 гривень, 2 887,62 гривень, 3 395,88 гривень та у розмірі 3 071,85 гривень відповідно (а.с.8-10, 11-13, 14-16,17-19, 20).

Судом також з'ясовано, що 19.02.2016 року відповідачем подано позивачу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, якою платником самостійно збільшено суму податкового зобов'язання із земельного податку за вказаний період на 7 935,52 гривень та нараховано суму штрафу, у зв'язку з виявленням помилки, у розмірі 238,07 гривень (а.с.21-22).

Крім того, 19.02.2016 року позивачем, шляхом подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, узгоджено податкові зобов'язання із земельного податку, що підлягає сплаті за період січень-лютий 2016 року у загальному розмірі 1 895,27 гривень (а.с.23-24).

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкові зобов'язання, визначені відповідачем у вищевказаних податкових деклараціях з екологічного податку та плати за землю (земельного податку), є узгодженими з моменту подання таких декларацій.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Згідно підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, які сплачують податок до або в день подання митної декларації: за розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Однак, у зв'язку з неналежним виконанням Міським комунальним господарством визначеного Законом обов'язку, за відповідачем залишається непогашеною заборгованість по сплаті екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах за ІV квартал 2014 року, за І квартал 2015 року, за ІІ квартал 2015 року, за ІІІ квартал 2015 року та за ІV квартал 2015 року у загальному розмірі 13 846,59 гривень та земельного податку з юридичних осіб за період 2015 року та за січень-лютий 2016 року у загальному розмірі 8 169,64 гривень.

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4 цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом встановлено, що позивачем на суму несвоєчасно сплаченого відповідачем податкового зобов'язання з екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, нараховано пеню. Станом 13.06.2016 року залишок несплаченої пені становить 1 692,53 гривень.

Згідно п.131.3 ст.131 ПК України суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, узгоджені грошові зобов'язання зі сплати екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях за ІV квартал 2014 року, за І квартал 2015 року, за ІІ квартал 2015 року, за ІІІ квартал 2015 року та за ІV квартал 2015 року у загальному розмірі 13 846,59 гривень, земельного податку з юридичних осіб за період 2015 року та за січень-лютий 2016 року у загальному розмірі 8 169,64 гривень, а також нарахована пеня в розмірі 1 692,53 гривень, утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Наявність вказаної суми податкового боргу підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.25) та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Міське комунальне господарство (код ЄДРПОУ 24680301) та за рахунок готівки, що йому належить, в дохід держави 23 708 (двадцять три тисячі сімсот вісім) грн. 76 коп. податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Кафарський В.В.

Постанова складена в повному обсязі 17.06.2016 року.