Постанова

від 15.06.2016 по справі 815/2223/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2223/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-АльянссервісВ» до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області в особі Ананьївського відділення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Ананьївського відділення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в адміністративному позові та в судовому засіданні просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи клопотання представника позивача, суд дійшов до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч. 1 ст. 41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» створено 27.09.2006 року, зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується витягом з ЄДР.

З метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку, між позивачем та відповідачем укладено Договір №9255917941 про визнання електронних документів, відповідно до п.п.1-3 якого предметом Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає Платнику податків можливість подавати до органу ДПС додаткові документи в електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом. Включення Платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді виконується органом ДПС безкоштовно.

15.04.2016 року ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» подало до Любашівської ОСОБА_1 (Ананьївське відділення) в електронному вигляді податкову декларацію з ПДВ за березень 2016 року з додатками №2,№5. Однак зазначена декларація та додатки до неї не були прийняті у зв'язку з тим, що податковий орган відмовив у реєстрації податкової декларації в Єдиному реєстрі податкових накладних, мотивуючи відсутністю договору про визнання електронної звітності.

ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» подало скаргу до Головного управління ДФС в Одеській області на дії Любашівської ОДПІ (Ананьївське відділення) щодо неможливості подавати податкову звітність в електронному вигляді.

З відповіді ГУ ДФС в Одеській області вбачається, що договір про визнання електронної звітності укладений між позивачем та відповідачем, розірвано в односторонньому порядку на підставі службової записки, складеної Ананьївським відділенням Любашівської ОДПІ № 355 від 12.04.2016 року.

Оцінюючи дії відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» , з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальні органи Державної фіскальної служби при прийнятті податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку дотримуються вимог Податкового кодексу України, Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233 В«Про подання електронної податкової звітностіВ» , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року №320/15011 (далі-Інструкція № 233).

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції №233, з метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів, безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.

Згідно з розділами ІІ, ІІІ Інструкції №233, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статті 3 Закону України В«Про електронний цифровий підписВ» ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДФС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДФС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Згідно з п.п.1,3,5 розділу 6 Договору від 17.12.2015 року №9255917941 про визнання електронних документів, Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Судом встановлено, що строк дії посилених сертифікатів відкритих ключів не закінчився, місце реєстрації платника податків не змінено, але документ не прийнято з посиланням на те, що В«Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітностіВ» . Будь-яких інших підстав для не прийняття податкової звітності позивача, податковим органом не визначено.

Однак, як вбачається з відповіді Котовської ОДПІ ГУ ДФС в Одескій області від 05.05.2016 року позивачу, листом ГУ ДФС в Одкській області від 17.02.2016 року на адресу ДПІ було доведено, що ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» у 2015 році скористалось схемами податкового кредиту від підприємств інших регіонів з ознаками «податкової ями» або «зустрічного транзиту». З метою недопущення завищення валових витрат та упередження втрат бюджету, Ананьївським відділенням Любашівської ОДПІ № 355 від 12.04.2016 року складену службову записку щодо необхідності розірвання Договору про визнання електронних документів, який розірваний 12.04.2016 року.

Витребуване судом рішення від 12.04.2016 року про розірвання Договору про визнання електронних документів до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, за відсутності передбачених Інструкцією № 233 та Договором від 17.12.2015 року підстав для відмови у прийнятті електронної звітності, контролюючим органом протиправно розірвано Договір про визнання електронних документів від 17.12.2015 року №2 (реєстраційний номер НОМЕР_1) та не прийнято податкову декларацію ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» .

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, беручи до уваги викладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-АльянссервісВ» правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч.1-3 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992р. №2887-XII (зі змінами та доповненнями) визначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Так, судом з'ясовано, та підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними письмовими доказами, що 22.03.2016р. між ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням В«Юридична компанія В«ЛЕКС НОЛЕДЖВ» (Компанія) укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно п.п.1.1-1.3 якого Компанія за дорученням Клієнта та в його інтересах, зобов'язується надати останньому правову допомогу, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар. Правова допомога надається Компанією відносно захисту прав та представництва інтересів Клієнта у справах(спорах) з приводу визнання протиправними дій Любашівської ОДПІ ГУ ДФС (Ананьївське відділення) щодо розірвання договору про визнання електронних документів від 17.12.2015 року №2 (реєстраційний номер НОМЕР_1). Для цілей цього договору правова допомога може надаватися в таких видах: консультації та роз'яснення з юридичних питань, складання усних та письмових довідок щодо законодавства з питань, що пов'язані з предметом правової допомоги; складання позовів, в тому числі зустрічних, заяв, скарг, відзивів, клопотань та інших документів правового характеру; посвідчення копій документів у справах, які веде Компанія; здійснення представництва та ведення справ в суді, інших державних органах перед фізичними та юридичними особами; виконання адвокатських обов'язків (захисника, представника) відповідно до кримінально-процесуального законодавства; інші види юридичної допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його належного виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України В«Про граничний розмір компенсації витрат

на правову допомогу у цивільних та адміністративних справахВ« , розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та підчас ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Положення ст. 2 зазначеного Закону в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки стосуються випадків звільнення сторони спору від оплати витрат на правову допомогу, тобто випадків надання безоплатної правової допомоги, яка регулюється Законом України В«Про безоплатну правову допомогуВ» від 08.07.2011 р. № 3671-VI.

Виходячи із системного аналізу норм Закону України В«Про безоплатну правову допомогуВ» випливає, що податковий орган не є суб'єктом права на безоплатну правову допомогу (первинну чи вторинну), тобто податковий орган не може бути В«стороною, що звільнена від оплати витрат на правову допомогуВ» відповідно до закону, тому відсутні умови для застосування ст. 2 Закону В«Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справахВ« .

Щодо переліку видів правової допомоги, витрати на яку можуть бути компенсовані стороні по справі, суд враховує практику ЄСПЛ, яка заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був фактично понесений, необхідний та розумний . Зокрема, у п.43 рішення у справі В«Неймайстер проти АвстріїВ» було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного Договору про надання правової допомоги ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» сплачено на користь Адвокатського об'єднання В«Юридична компанія В«ЛЕКС НОЛЕДЖВ» гонорар за правову допомогу у сумі 3000 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія платіжного доручення № 89 від 19.05.2016 року. Згідно із звітом, на правову допомогу витрачено вісім годин, тобто сума таких витрат є меншою, ніж передбачено законом для компенсації.

Крім того, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивачем - ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» при поданні до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви сплачено судовий збір у загальному розмірі 2756 грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що судові витрати у загальному розмірі 5756,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-АльянссервісВ» до Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Ананьївського відділення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області в особі Ананьївського відділення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 17.12.2015 року №2 (реєстраційний номер НОМЕР_1), укладеного між Любашівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області в особі Ананьївського відділення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області та ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» .

3. Зобовязати Любашівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області в особі Ананьївського відділення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області поновити дію договору про визнання електронних документів від 17.12.2015 року №2 (реєстраційний номер НОМЕР_1).

4. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Любашівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області в особі Ананьївського відділення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (66400, Одеська область, м. Ананьїв район, вул. Виноградова,21, код ЄДРПОУ 39488074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ В«Агро-АльянссервісВ» (66442, Одеська область, Ананьївський район, с. Долинське, вул. К.Маркса,111, код ЄДРПОУ 34280742) судові витрати у загальному розмірі 5756 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят шість) гривень.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст. 254 КАС України.

Суддя Бутенко А.В.