Постанова

від 16.06.2016 по справі 826/26629/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 16 червня 2016 року           письмове провадження           № 826/26629/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянув адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кор-Медікал»   доДержавної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. КиєвіУправління Державної казначейської служби України у Печерському районі м.Києва провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії   Товариство з обмеженою відповідальністю «Кор-Медікал»  (надалі по тексту – позивач, ТОВ «Кор-Медікал») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі по тексту – відповідач-1, ДПІ), Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м.Києва (надалі по тексту – відповідач-2, Управління) про визнання протиправною бездіяльності відповідачів та зобов'язання їх перерахувати кошти надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 929  000,00 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань платника з податку на додану вартість. Під час розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача-1 проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі, посилаючись на письмові заперечення, приєднані до матеріалів справи. Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув. Через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких просив відмовити ТОВ «Кор-Медікал» в задоволенні позовних вимог та просив суд розглядати справу за відсутності уповноваженого представника. Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.           Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.           Товариство з обмеженою відповідальністю «Кор-Медікал» перебувало на податковому обліку в ДПІ в Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві як платник податку на прибуток і платник податку на додану вартість. 02.07.2015 ТОВ «Кор-Медікал» змінило своє місцезнаходження на адресу: Київська область, м.Бориспіль, вул.Котовського, б.83, про що внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до п.8 ст.45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання – платників податків, сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року. 20.05.2015 позивач звернувся до відповідача-1 з заявою № 20 05/15, в якій просив переплату з податку на прибуток та авансові внески в сумі 929  000,00 грн. зарахувати в рахунок податку на додану вартість. Як зазначає позивач, станом на момент подання даного адміністративного позову надміру сплачені податкові зобов'язання з податку на прибуток не спрямовані на сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що і стало підставою звернення позивача до суду. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність  підстав для їх задоволення  виходячи з наступного. Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі по тексту – ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків та зборів, що визначено пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 ПК України. Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Позивачем не надано до матеріалів справи того, що сума у розмірі 929  000,00 грн. є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням. Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Положеннями п. п. 43.2 - 43.5 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 скеровано на адресу позивача лист № 14993/10/26-55-20-02 від 13.08.2015, яким повідомлено, що Законом України №71 скасовано окремі норми Закону України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», з урахуванням змін, внесених до нього Законом України від 07 жовтня 2014 року № 1690-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності», пов'язані із запровадженням системи електронного адміністрування податку на додану вартість, та одночасно запроваджено нові правила такого адміністрування. Працівник податкового органу вказав, що сплата податку на додану вартість до бюджету за звітні податкові періоди, починаючи з лютого 2015 року/ І квартал 2015 року здійснюється з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200.2 статті 200 Кодексу. Так, відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України від 02.12.2010р. № 2755- У І. на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а)          з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу; б)          з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку; в)          з власного поточного рахунку платника в сумі податку, отриманого від покупців при проведенні операцій з продажу товарів/послуг за готівкові кошти або при проведенні бартерних (товарообмінних) операцій; г)          з власного поточного рахунку платника в сумі податку, нарахованого платником за результатами проведення операцій, передбачених пунктом 198.5 статті 198 цього Кодексу. Додатково повідомлено, що в інтегрованій картці платника з податку на прибуток приватних підприємств ТОВ «Кор-Медікал» (код ЄДРПОУ 35480621) виникла розбіжність облікових показників між даними ДПІ та інформації наданої в листі. Відповідно до пункту 14 та 15 розділу II Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України за №765 від 05.12.2013 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 передбачено, що на вимогу платника посадовою особою територіального органу ДФС на підставі даних інтегрованої картки здійснюється звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском та передоплатою за відповідний звітний період. Підсумки проведеного територіальним органом ДФС звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском відображаються у книзі обліку звірення стану розрахунків платників. На письмову вимогу платника звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском за звітний період оформлюється актом. У зв'язку з чим, податковим органом запропоновано позивачу здійснити звіряння стану розрахунків за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском у відповідності до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. №765, за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 4, Центр обслуговування платників, вікно №13. Пунктами 14-16 Порядку № 765 від 05.12.2013 передбачено, що у разі усного звернення платника посадовою особою територіального органу Міндоходів на підставі даних інтегрованої картки здійснюється звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском та передоплатою за відповідний звітний період. Підсумки проведеного територіальним органом Міндоходів звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском відображаються у книзі обліку звірення стану розрахунків платників (додаток 1). На письмову вимогу платника звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском за звітний період оформляється актом (додаток 2). Посадовими особами ГУ Міндоходів на підставі даних інтегрованої картки щороку станом на 01 січня здійснюється інвентаризація взаєморозрахунків за кожним платником та оформлюється акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на ім'я ГУ Міндоходів (додаток 3), обидва примірники якого направляються листом з повідомленням про вручення платнику податків для узгодження суми залишку. Протягом 30 днів з дати складання ГУ Міндоходів акта про звірення залишків перший примірник, підписаний платником, повинен бути повернений ГУ Міндоходів. У разі неповернення підписаного платником примірника акта про звірення залишків сум коштів передоплати, направленого платнику, або акта з розбіжностями з дня їх внесення платнику починається відлік 1095-денного строку, у разі закінчення якого ГУ Міндоходів має право перерахувати залишок коштів до держбюджету за умови неотримання від платника таких документів за результатами проведення ще двох щорічних звірок та за умови перебування коштів передоплати на рахунку ГУ Міндоходів без іншого розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення. Втім, як свідчать матеріали справи, позивачем  не вчинено жодних дій щодо звіряння стану розрахунків  по податкам і зборам з контролюючим органом, що, в свою чергу,  позбавило контролюючий орган можливості встановити правильність числового значення суми коштів, що заявлена позивачем як надміру/помилково сплачена. Крім того, слід зазначити, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідачів, не наведено в чому полягає бездіяльність кожного з відповідачів. З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кор-Медікал» не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню повністю. Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кор-Медікал» відмовити повністю. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій