Рішення
від 13.06.2016 по справі 902/286/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2016 р. Справа № 902/286/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

ОСОБА_1 Вознюк

за участю представників :

позивача : не з'явився;

відповідача : не з'явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду, кімн. № 1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м.Київ, вул.Ковпака, буд.29)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотехнологічна агрофірма "Екологія Поділля" (21021, АДРЕСА_1)

про стягнення 48 660,37 грн., з яких: 16 537,50 грн.- заборгованості за кредитом, 11 047,58 грн.- заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 04.04.2008 р. по 26.06.2013 р.; 4 759,13 грн.- пені за період з 26.04.2015 р. по 25.09.2015 р. за несвоєчасне повернення кредиту; 1 906,44 грн.- пені за період з 26.04.2015 р. по 25.09.2015 р. за несвоєчасне повернення відсотків; 7 508,03 грн.- інфляцйних втрат за кредитом за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р.; 3 007,61 грн.- інфляцйних втрат за відсотками за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р.; 3 894,09 грн.- заборгованості за комісіями.

ВСТАНОВИВ :

Позивач вимог ухвали суду від 26.05.2016 р. (з урахуванням ухвали від 30.05.2016 р.) про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів не виконав. Копія вказаної ухвали направлена позивачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві. Копія ухвал від 26.05.2016 р., 30.05.2016 р. вручені позивачу 03.06.2016 р., що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення вх.№ 4710 від 07.06.2016 р.. Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалами позивачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання позивача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді.

Відповідач вимог ухвали суду від 26.05.2016 р. (з урахуванням ухвали від 30.05.2016 р.) про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів, в тому рахунку відзиву на позовну заяву, контррозрахунку позовних вимог не виконав. Копії вказаних ухвал направлені відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві.

Станом на 13.06.2016 р. копії вказаних ухвал від органу поштового зв'язку до суду не поверталися.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Це розцінюється судом як вручення рекомендованих листів із копіями ухвал позивачу та відповідачу та, як належне їх повідомлення про час і місце судового розгляду справи за їх участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача, відповідача про час і місце судового розгляду справи за їх участю.

Оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представника позивача, відповідача в судове засідання, неподання позивачем, відповідачем витребуваних судом доказів, в тому рахунку відзиву на позов, контррозрахунку позовних вимог не перешкоджає вирішенню спору, та на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представників позивача, відповідача.

Повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 572, 590, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 38 100,72 грн., з яких: 16 537,50 грн.- заборгованості за кредитом, 11 047,58 грн.- заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 04.04.2008 р. по 26.06.2013 р.; 7 508,03 грн.- інфляційних втрат за кредитом за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р.; 3 007,61 грн.- інфляційних втрат за відсотками за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р..

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

25.03.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (надалі-Банк, Позивач, Кредитор) та юридичною особою за законодавством України - Товариством з обмеженою відповідальністю «Біотехнологічна агрофірма Екологія Поділля» (надалі - Відповідач, Позичальник) укладено Договір ОСОБА_2 №050/27-74 (надалі - Кредитний договір).

14.06.2010 р., на виконання вимог ч.5 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про акціонерні товариства», найменування Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» було змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», який являється його правонаступником.

Відповідно до абзацу 5 п.1.2. Статуту ПАТ «Укрсоцбанк» (нова редакція), зареєстрованого 14.06.2010 р. державним реєстратором Голосіївської у м. Києві державної адміністрації, номер запису 10681050047002827, ПАТ «Укрсоцбанк» є правонаступником АКБ СР «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства. Банку належать всі права та обов'язки, все рухоме та нерухоме майно, які належать АКБ СР «Укрсоцбанк».

Відповідно до умов п. 1.1. Кредитного договору, Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 33 075 (Тридцять три тисячі сімдесят п'ять) гривень 00 копійок, надалі за текстом - "Кредит", зі сплатою 14,5 (Чотирнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, надалі за текстом - "Тарифи", та порядком повернення ОСОБА_2 рівними частинами, в сумі 551,25 (П'ятсот п'ятдесят одна) гривня 25 копійок, не пізніше 05 числа, кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано ОСОБА_2, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за ОСОБА_2 не пізніше 24 березня 2013 року на умовах, визначених цим Договором. При цьому, у разі, якщо день повернення ОСОБА_2 припадає на неробочий день Кредитора, то днем повернення ОСОБА_2 вважається попередній робочий день Кредитора.

Відповідно до умов п. 2.2. Кредитного договору кредит вважається наданим в момент (день) списання суми ОСОБА_2 з позичкового рахунку, зазначеного в п.2.1. цього Договору, на підставі письмової/х заяви/в Позичальника.

Відповідно до умов 2.4. Кредитного договору сплата процентів за користування ОСОБА_2 здійснюється у валюті наданого ОСОБА_2 щомісячно не пізніше 05 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за ОСОБА_2 в повній сумі на рахунок №20781051300841, відкритий в ВОФ АКБ „Укрсоцбанк". У випадку, якщо день сплати процентів за користування ОСОБА_2 припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день Кредитора.

Відповідно до умов 2.5. Кредитного договору нарахування та сплата комісій за користування ОСОБА_2 здійснюється на рахунок №37394050240003 в ВОФ АКБ „Укрсоцбанк" в порядку, в сумі та в строки, що встановлені Тарифами. У випадку, якщо день сплати комісій за користування ОСОБА_2 припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати комісій вважається попередній робочий день Кредитора.

Відповідно до умов 2.6. Кредитного договору нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення простроченої заборгованості за ОСОБА_2 та/ або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця. Сплата неустойки (пені) здійснюється в розмірі, вказаному в п. 4.1. цього Договору, на рахунок №63971051300016 в ВОФ АКБ „Укрсоцбанк" до моменту погашення Позичальником простроченої заборгованості за ОСОБА_2 та/або нарахованими процентами та/або комісіями, або одночасно з погашенням вказаних сум заборгованості.

Відповідно до умов 3.3.5. Кредитного договору позичальник зобов'язаний погашати Кредитору ОСОБА_2 відповідно до п.п.1.1., 3.3.16. цього Договору.

Відповідно до умов 3.3.6. Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п. 2.4., 2.5. цього Договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 33 075 грн., визначеному умовами Кредитного договору, що стверджується банківською випискою по особовому рахунку відповідача за 25.03.2008 р..

Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконав частково в сумі 16 537,50 грн..

Таким чином борг позивача перед відповідачем за кредитом становить 16 537,50 грн. (33 075 грн.- 16 537,50 грн.= 16 537,50 грн.).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав суду доказів здійснення з позивачем розрахунків по сумі основного боргу в розмірі 16 537,50 грн., контррозрахунку позовних вимог, а тому дані вимоги позивача підлягають задоволенню в повній сумі.

Також, позивачем, також пред'явлено до стягнення 11 047,58 грн.- заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 04.04.2008 р. по 26.06.2013 р..

Відповідно до умов кредитного договору відповідач за період з 04.04.2008 р. по 26.06.2013 р. повинен був сплатити позивачу відсотки за користування кредитом, що ним вчинено не було.

Тому, станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем по відсоткам за користування кредитом складає 11 047,58 грн..

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав доказів сплати позивачу відсотків за користування кредитом чи доказів обґрунтованих підстав неможливості виконання даного зобов'язання, а тому дані вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем пред'явлено до стягнення 7 508,03 грн.- інфляційних втрат за кредитом за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р.; 3 007,61 грн.- інфляційних втрат за відсотками за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р..

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.І ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 7 508,03 грн.- інфляційних втрат за кредитом за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р.; 3 007,61 грн.- інфляційних втрат за відсотками за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р.

Також Позивачем пред'явлено до стягнення 4 759,13 грн.- пені за період з 26.04.2015 р. по 25.09.2015 р. за несвоєчасне повернення кредиту; 1 906,44 грн.- пені за період з 26.04.2015 р. по 25.09.2015 р. за несвоєчасне повернення відсотків.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення пені, судом встановлено наступне.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно п.1.1 Кредитного договору, Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 33 075 (Тридцять три тисячі сімдесят п'ять) гривень 00 копійок, надалі за текстом - "Кредит", зі сплатою 14,5 (Чотирнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, надалі за текстом - "Тарифи", та порядком повернення ОСОБА_2 рівними частинами, в сумі 551,25 (П'ятсот п'ятдесят одна) гривня 25 копійок, не пізніше 05 числа, кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано ОСОБА_2, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за ОСОБА_2 не пізніше 24 березня 2013 року на умовах, визначених цим Договором. При цьому, у разі, якщо день повернення ОСОБА_2 припадає на неробочий день Кредитора, то днем повернення ОСОБА_2 вважається попередній робочий день Кредитора.

З наведеного вбачається, що згідно умов кредитного договору відповідач мав погасити заборгованість не пізніше 24.03.2013 р..

Тобто прострочка виконання зобов'язання та право нарахування пені виникло з 25.03.2013 р..

Враховуючи приписи зазначених норм права позивач мав право нараховувати пеню за період з 25.03.2013 р. по 24.09.2013 р..

Всупереч вказаному позивачем нараховано до стягнення пеню за період з 26.04.2015 р. по 25.09.2015 р..

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 4 759,13 грн.- пені за період з 26.04.2015 р. по 25.09.2015 р. за несвоєчасне повернення кредиту; 1 906,44 грн.- пені за період з 26.04.2015 р. по 25.09.2015 р. за несвоєчасне повернення відсотків задоволенню не підлягають як такі, що не відповідають нормам закону та матеріалам справи.

Також Позивачем пред'явлено до стягнення 3 894,09 грн.- заборгованості за комісіями.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення комісії, судом встановлено наступне.

Ухвалою від 05.04.2016 р. порушено провадження у справі № 902/286/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 26.04.2016 р..

Ухвалою суду від 26.04.2016 р. розгляд справи відкладено на 26.05.2016 р..

Ухвалою суду від 26.05.2016 р. (з урахуванням ухвали від 30.05.2016 р.) розгляд справи відкладено на 13.06.2016 р..

Вказаними ухвалами зобов'язано сторін надати суду необхідні для вирішення спору додаткові докази через канцелярію суду з супровідним листом в тому рахунку зобов'язано позивача надати детальний обґрунтований розрахунок сум що пред'явлені до стягнення; всі інші докази які мають значення для об'єктивного і законного вирішення спору та які обґрунтовують можливі доводи чи заперечення.

Витребування вказаних доказів було обумовлене вимогами ст. 33, 34, 43, п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України, згідно яких позовна заява повинна містити докази які підтверджують викладені в ній обставини, тобто ще до направлення позову до суду. Докази мають подаватися сторонами та іншими учасниками судового процесу. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Якщо обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач вказані вимоги ухвал суду про надання доказів, а саме: обґрунтованого розрахунку сум що пред'явлені до стягнення і зокрема 3 894,09 грн.- заборгованості за комісіями не надав.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду позивач не подав до суду обгрунтованого розрахунку та будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження позовних вимог позивача щодо стягнення 3 894,09 грн.- заборгованості за комісіями.

Згідно п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Судом було надано сторонам достатньо часу для надання доказів необхідних для вирішення спору.

Суд, враховуючи вище викладене, ненадання позивачем тричі без поважних причин додаткових доказів, витребуваних ухвалами від 05.04.2016 р., 26.04.2016 р., 26.05.2016 р. дійшов висновку про те, що вказане не дозволяє суду вирішити спір щодо позовних вимог про стягнення 3 894,09 грн.- заборгованості за комісіями в даному судовому засіданні, тому позов щодо позовних вимог про стягнення 3 894,09 грн.- заборгованості за комісіями підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на те, що спір доведено до розгляду в суді в результаті неправильних дій (бездіяльності) відповідача, судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн., згідно ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотехнологічна агрофірма "Екологія Поділля", в частині позовних вимог про стягнення 3 894,09 грн.- заборгованості за комісіями залишити без розгляду.

2. Позов задовольнити в сумі 38 100,72 грн., з яких: 16 537,50 грн.- заборгованості за кредитом, 11 047,58 грн.- заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 04.04.2008 р. по 26.06.2013 р.; 7 508,03 грн.- інфляційних втрат за кредитом за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р.; 3 007,61 грн.- інфляційних втрат за відсотками за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р.. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн. покласти на відповідача.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотехнологічна агрофірма "Екологія Поділля", код ЄДРПОУ 23061671 (21021, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", код ЄДРПОУ 00039019 (03150, м.Київ, вул.Ковпака, буд.29) 16 537,50 грн.- заборгованості за кредитом, 11 047,58 грн.- заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 04.04.2008 р. по 26.06.2013 р.; 7 508,03 грн.- інфляційних втрат за кредитом за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р.; 3 007,61 грн.- інфляційних втрат за відсотками за період з жовтня 2014 р. по вересень 2015 р., 1 378 грн. - судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію даного рішення направити позивачу, відповідачеві рекомендованим листом або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.06.2016 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 17 червня 2016 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03150, м.Київ, вул.Ковпака, буд.29)

3 - відповідачу (21021, АДРЕСА_1)

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення13.06.2016
Оприлюднено23.06.2016
Номер документу58406693
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/286/16

Судовий наказ від 30.06.2016

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Білоус В.В.

Рішення від 13.06.2016

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Білоус В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні