Рішення

від 14.06.2016 по справі 909/344/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 р. Справа № 909/344/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, вул. Національної Гвардії, 14-г, м. Івано-Франківськ, 76018,

ОСОБА_1 оборони України, пр-кт Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168,

до відповідача: ОСОБА_2 організації "Івано-Франківська обласна асоціація платників податків", вул. Незалежності, 34, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача: ОСОБА_3 підприємства "Прикарпатська нафтова компанія", вул. С.Бандери, 36, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, поштова адреса: вул. Січових Стрільців, 4, м. Івано-Франківськ, 76018,

про визнання недійсним договору суборенди № 1 від 01.02.2007 року та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном

за участю:

від позивача ОСОБА_4 квартирно-експлуатаційної частини району: ОСОБА_5 - юрисконсульт, (довіреність вих. № 11/1535 від 30.12.2015 року; паспорт серія СЕ № 409038 від 23.04.2007 року)

від позивача ОСОБА_1 оборони України: ОСОБА_6 - старший офіцер Західного територіального юридичного відділу, (довіреність № 220/793/д від 30.12.2015 року; паспорт серія КА № 266859 від 09.08.1996 року)

від відповідача ОСОБА_2 організація "Івано-Франківська обласна асоціація платників податків": представники не з'явилися

від відповідача ОСОБА_3 підприємства "Прикарпатська нафтова компанія": представники не з'явилися

встановив: Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, ОСОБА_1 оборони України (далі - позивачі) звернулись до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ОСОБА_2 організації "Івано-Франківська обласна асоціація платників податків", ОСОБА_3 підприємства "Прикарпатська нафтова компанія" (далі - відповідачі) про визнання недійсним договору суборенди № 1 від 01.02.2007 року, укладений між громадською організацією "Івано-Франківська обласна асоціація платників податків" та приватним підприємством "Прикарпатська нафтова компанія" про передачу у користування приміщення загальною площею 15 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 4, офіс № 7 (2-ий поверх) та зобов'язання приватного підприємства "Прикарпатська нафтова компанія" усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном загальною площею 15 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 4, офіс № 7 (2-ий поверх) шляхом виселення та повернення зазначеного майна повноважному власнику.

14 червня 2016 року Івано-Франківською КЕЧ району подано клопотання про уточнення позовних вимог (вх.№8523/16). Відповідно до поданої заяви позивач уточнив повноваженого власника, якому належить повернути спірне майно, зокрема - державу в особі ОСОБА_1 оборони України.

Позовні вимоги обгрунтовані неправомірним користування ПП В«Прикарпатська нафтова компанія В» приміщеннями по вул. Січових Стрільців, 4 в м. Івано-Франківську, які надані в оренду на підставі договору суборенди №1 від 01.02.2007 року, мотивуючи прийняття господарським судом рішення про визнання недійсним договору оренди №3 від 25.12.2002 року на підставі якого укладався спірний договір (договір суборенди). При цьому також зазначив, що спірне орендоване приміщення належить до власності держави та перебувають на балансі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини, а готель "Зірка" не вправі був передавати його в оренду Івано-Франківській обласній асоціації платників податків, оскільки не володів відповідними повноваженнями, разом з тим і останній не володів повноваженнями щодо його передачі в суборенду. Зазначена обставина, як зазначає позивач, порушує його законні права та інтереси щодо належного використання спірного майна.

Представники позивачів позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог (вх. №8522/16 від 14.06.16 та вх.№8523/16 від 14.06.16) і просять суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 організація "Івано-Франківська обласна асоціація платників податків" уповноваженого представника в судове засідання в черговий раз не забезпечила, копія ухвали суду від 31.05.2016 року про відкладення розгляд справи на 14.06.16, що направлялась вказаному відповідачу, повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти "За зазначеною адресою не числиться". Відзив на позов не подано.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвала суду від 31.05.2016 року про відкладення розгляду справи направлялась судом на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві. Факт направлення примірника ухвали на вказану адресу відповідача підтверджується штампами суду на зворотньому боці вказаної ухвали.

Представник відповідача ОСОБА_3 підприємства "Прикарпатська нафтова компанія" в судове засідання не з"явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали суду від 31.05.16 та відмітка про її отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№5606 від 06.06.16. Будь-яких клопотань про відкладення розгляд справи та відзив на позовну заяву суду не подав.

Відповідно до частини 3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності відповідачів.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

25 грудня 2002 року між готелем "Зірка" та Івано-Франківською обласною асоціацією платників податків укладено договір №3 оренди нежитлових приміщень, що розташовані на території військового містечка в гарнізоні готель "Зірка", згідно якого асоціація платників податків прийняла в строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення готелю площею 187 м.кв. по вул. Січових Стрільців, 4 в м. Івано-Франківську.

1 лютого 2007 року між ОСОБА_2 організацією Івано-Франківською обласною асоціацією платників податків та ОСОБА_3 підприємством "Прикарпатська нафтова компанія" укладено договір суборенди №1 відповідно до якого останньому надано в строкове, платне користування приміщення загальною площею 15 кв.м., розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С. Стрільців, 4, офіс 7 (2-й поверх), яке перебуває в користуванні ГО Івано-Франківською обласною асоціацією платників податків на підставі договору оренди нежитлових приміщень №3 від 25.12.2002 року.

В п. 1.1. договору суборенди зазначено, що нерухоме майно, частина якого передається в суборенду, належить готелю "Зірка" Івано-Франківської КЕЧ району.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2010 року у справі №8/23-21/57-16/87-19/82, залишенним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2010р, вищевказаний договір оренди №3 від 25.12.2002 року визнано недійсним.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року у справі №5010/217/2011-П-21/5, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року , зобов"язано Івано-Франківську обласну Асоціацію платників податків усуну перешкоди в користуванні орендованим майном.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" господарська діяльність у Збройних Сил України - це спецефічна діяльність військових частин , закладів, установ та організацій Збройних Сил України, пов"язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку , визначених цим законом.

Згідно з п.2 Положення про конкурсний відбір суб"єктів оціночної діяльності у випадках оренди нерухомого військового майна, затвердженого наказом Міністра оборони України №156 від 06.04.2015 року, орендодавцем є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, обліковують на балансових рахунках нерухоме військове майно, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, зареєстровані як суб"єкти господарської діяльності в Збройних Сил України і мають вид господарської діяльності "Здавання в оренду власного нерухомого майна" та безпосередньо здійснюють цю діяльність.

Актом приймання-передачі основних засобів від 17.05.2006 року, копія якого долучена до матеріалів справи, підтверджується факт переходу від готелю "Зірка" до Івано-Франківської КЕЧ району у користування нерухомого військового майна - нежитлові приміщення готелю "Зірка", які розташовані за адресою м. Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 4. Органом уповноваженим управляти майном є ОСОБА_1 оборони України.

З наведено слідує, що законним користувачем спірного майна є Івано-Франківська КЕЧ району, як орган, що забезпечує збереження, контроль та експлуатацію спірного майна.

Листом №11/248 від 24.02.2016 року Івано-Франківська КЕЧ району звернулась до ПП "Прикарпатська нафтова компанія" із вимогою про звільнення суборендованого приміщення.

Однак вказані вимоги залишенні останнім поза увагою.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту є визнання договору недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частинами 1 - 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року № 11 вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В спірному випадку Договір суборенди №1 від 01.02.2007 року є договором найму (оренди), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ст. 761 ЦК України).

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 2 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому, строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди

З наведеного слідує, що договір суборенди є похідним від договору оренди і може зберігати свою чинність поряд з договором оренди. Якщо договір, на підставі якого укладався договір суборенди, припинив свою дію, зокрема, шляхом його визнання недійсним, то дія останнього також припиняється.

Як зазначено вище, рішеннями господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2010 року у справі №8/23-21/57-16/87-19/82 та від 10.05.2011 року у справі №5010/217/2011-П-21/5, договір оренди №3 від 25.12.2002 року визнано недійсним та зобов"язано орендаря-Івано-Франківську обласну Асоціацію платників податків усунути перешкоди в користування майном, шляхом виселення з приміщення готелю "Зірка", що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С. Стрільців, 4.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв"язку з припиненням дії договору оренди №3 від 25.12.2002 року, внаслідок визнання його в судовому порядку недійсним (рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2010 року у справі №8/23-21/57-16/87-19/82 ), суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним договору суборенди №1 від 01.02.2007 року.

Щодо позовних вимог про зобов'язання приватного підприємства "Прикарпатська нафтова компанія" усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном загальною площею 15 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 4, офіс № 7 (2-ий поверх) шляхом виселення та повернення зазначеного майна повноважному власнику - державі в особі ОСОБА_1 оборони України, то слід зазначити наступне.

Як зазначалося вище заявлена вимога мотивована незаконним зайняттям з боку ПП "Прикарпатська нафтова компанія" нерухомого військового майна, що порушує права позивачів, зокрема власника щодо використання спірного майна.

Чинним законодавством на ОСОБА_1 оборони України, як на центральний орган виконавчої влади покладено державою функції щодо забезпечення Збройних Сил України необхідними матеріальними ресурсами, то відповідно ОСОБА_1 оборони України уповноважене державою виступити при необхідності від імені держави в судах у разі порушення інтересів останнього.

Статтями 3, 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" передбачено, що ОСОБА_1 Оборони України є органом державного управління Збройних Сил України і несе повну відповідальність за їх розвиток та підготовку до виконання завдань оборони, а суб"єктами господарювання діяльності Збройних Сил України є військові об"єднання , військові частини, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України , ведуть відокремлене господарство , мають кошторис надходження та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України із своїм найменуванням.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.

Згідно наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , ОСОБА_1 Оборони України є власником нерухомості за адресою м.Івано-Франківськ , вул. Січових Стрільців ,4.

За таких обставин та беручи до уваги встановлення судом факту недійсності договору суборенди №1 від 01.02.2007 року, згідно якого спірне майно передано у користування (оренду) ОСОБА_3 підприємству "Прикарпатська нафтова компанія", свідчить про неправомірне (незаконне) користування останнім зазначеним майном.

За наведеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання приватного підприємства "Прикарпатська нафтова компанія" усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном загальною площею 15 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 4, офіс № 7 (2-ий поверх) шляхом виселення та повернення зазначеного майна повноважному власнику - державі в особі ОСОБА_1 оборони України та таких що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 5, 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 1 Закону України "Про господарську діяльність у "Збройних Силах України", ст. ст. 15, 203, 204, 215, 319, 391, 759, 774 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 32 33, 34, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частина району, ОСОБА_1 оборони України до ОСОБА_2 організації "Івано-Франківська обласна асоціація платників податків", ОСОБА_3 підприємства "Прикарпатська нафтова компанія" (далі - відповідачі) про визнання недійсним договору суборенди № 1 від 01.02.2007 року, укладений між громадською організацією "Івано-Франківська обласна асоціація платників податків" та приватним підприємством "Прикарпатська нафтова компанія" про передачу у користування приміщення загальною площею 15 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 4, офіс № 7 (2-ий поверх) та зобов'язання приватного підприємства "Прикарпатська нафтова компанія" усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном загальною площею 15 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 4, офіс № 7 (2-ий поверх) шляхом виселення та повернення зазначеного майна повноважному власнику - державі в особі ОСОБА_1 оборони України.

ОСОБА_3 підприємству "Прикарпатська нафтова компанія" усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном загальною площею 15 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 4, офіс № 7 (2-ий поверх) шляхом виселення та повернення зазначеного майна повноважному власнику - державі в особі ОСОБА_1 оборони України.

Стягнути з ОСОБА_2 організації "Івано-Франківська обласна асоціація платників податків" (вул. Незалежності, 34, м. Івано-Франківськ, 76018, код 25697433) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Національної Гвардії, 14-г, м. Івано-Франківськ, 76018, код 08494013) 1 378 грн. 00 коп. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень ) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 підприємства "Прикарпатська нафтова компанія" (вул. С.Бандери, 36, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 34623000) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Національної Гвардії, 14-г, м. Івано-Франківськ, 76018, код 08494013) 1 378 грн. 00 коп. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень ) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.06.16

Суддя Фанда О. М.