Рішення

від 14.06.2016 по справі 910/8721/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.2016Справа №910/8721/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/8721/16

за позовом комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», м. Київ,

до Київської камерної Театр-Студії «Дивний Замок», м. Київ,

про стягнення 10 168,89 грн.,

за участю представників:

позивача - Сидоренко М.В. (довіреність від 28.12.2015 № 38-7614/03);

відповідача - Демець Л.П. (довіреність від 31.05.2016 № 64).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської камерної Театр-Студії «Дивний Замок» (далі - Театр) про стягнення заборгованості за надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території: 8 405,96 грн. основного боргу, 165,21 грн. втрат від інфляції, 101,98 грн. 3% річних та 1 495,74 грн. пені, а всього 10 168,89 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 31.05.2016.

31.05.2016 позивач на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі подав суду документи для долучення до матеріалів справи, а також письмові пояснення, в яких просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на банківські рахунки та майно боржника.

Також, 31.05.2016 в судовому засіданні відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 було відмовлено у задоволенні клопотання Підприємства про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 розгляд справи було відкладено на 14.06.2016.

07.06.2016 на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2016 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2016 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.06.2016 надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних заперечив повністю.

У судовому засіданні 14.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2015 Підприємством і Театром (орендар) було укладено договір № 030/Е про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір) за умовами якого:

- підприємство забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку пропорційно до займаної орендарем площі приміщення, яка становить: 379,30 кв.м. та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єреванська, 11, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах підприємства на виконання вказаних робіт, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих підприємством за Договором (пункт 1.1 Договору);

- орендар користується наступними послугами: утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розмір яких на момент укладення Договору становить 1,67 грн. за 1 кв. м. (без ПДВ) 1,67*379,3=633,43 грн. за місяць (без ПДВ) та транспортування теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньо будинкових мереж) в розмірі 0,051 грн. за 1 кв. м. (без ПДВ) 0,051*379,3=19,34 грн. за місяць (без ПДВ) (пункт 2.2 Договору);

- орендар, незалежно від результатів господарської діяльності, зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг на підставі рахунків-фактур до 1 числа місяця, наступного за звітним у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підприємства (пункт 2.4 Договору);

- орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за послуги передбачені Договором (пункт 4.3 Договору);

- Строк дії Договору встановлено з 01 травня 2015 року по 01 травня 2016 року. У разі коли за місяць до закінчення дії Договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання Договору або необхідність його перегляду, Договір вважається щороку продовженим на тих самих умовах, які були передбачені Договором (пункт 6.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Радиком В.І., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - художнім керівником-директором Іванченко О.І., яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обов'язковою умовою договорів на надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення зобов'язань відповідно до чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та\або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни\тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач орендує вказане приміщення на підставі таких правочинів: додаткова угода від 29.03.2012 про внесення змін до договору від 12.09.2008 № 866/3 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються в оренду; договір від 01.10.2015 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Позивач вказує, що в період з 01.07.2015 по 01.03.2016 Підприємством були надані послуги за утримання будинку та прибудинкової території на суму - 8 405,96 грн.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що:

- у червні 2015 року ПАТ «Київенерго» відключило приміщення Театру від постачання електроенергії, у зв'язку з відсутністю діючого договору оренди;

- електропостачання було відновлено лише у листопаді 2015 року після укладення тимчасового договору;

- тимчасовий договір закінчився 31.03.2016, після чого приміщення відповідача було знову відключено від електропостачання;

- кошторисом на 2016 рік фінансування на оплату комунальних послуг не передбачено.

Разом з тим, жодного документального доказу в підтвердження, викладених обставин відповідач суду не подав; факт надання послуг на суму 8 405,96 грн. не спростував.

Слід зазначити, що відсутність фінансування у кошторисі не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов'язань.

06.04.2016 позивач надіслав відповідачу претензію № 38-1814/03, в якій вимагав сплатити заборгованість. Проте, вказана претензія була залишена без відповіді та належного реагування.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 8 405,96грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 165,21 грн. втрат від інфляції, 101,98 грн. 3% річних та 1 495,74 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 01.07.2015 - 01.03.2016.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у разі прострочення оплати за даним Договором орендар сплачує підприємству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського камерного Театру-Студії «Дивний Замок» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 11; ідентифікаційний код: 21588598) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, буд. 6; ідентифікаційний код: 35756919): 8 405 (вісім тисяч чотириста п'ять) грн. 96 коп. боргу; 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 21 коп. втрат від інфляції; 101 (сто одну) грн. 98 коп. 3 % річних; 1 495 (одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять) грн. 74 коп. пені та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 17.06.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук