Рішення

від 07.06.2016 по справі 914/1033/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016р. Справа№ 914/1033/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» , м.Городок Львівської області

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» , м.Васильків Київської області

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 ЛогістикВ» , м.Городок Львівської області

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача-1 не з'явився;

від відповідача-2 не з'явився.

Заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 ЛогістикВ» про стягнення заборгованості. Зокрема позивач у позовній заяві просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» 92 851,35 грн. - основного боргу, 10 297,60 грн. - пені, 1 394,04 грн. - інфляційних втрат та 702,11 грн. - 3% річних;

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» та Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 ЛогістикВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» заборгованість в розмірі 500,00 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.05.2016р. Ухвалою суду від 17.05.2016р. розгляд справи відкладено на 07.06.2016р.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили.

Відповідачу-1 ухвала про порушення провадження у справі від 18.04.2016р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 17.05.2016р. надсилалась на адресу зазначену позивачем у позовній заяві та вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 08600, Київська область, м.Вавсильків, вул.Грушевського, буд.17.

Відповідачу-2 ухвала про порушення провадження у справі від 18.04.2016р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 17.05.2016р. надсилалась на адресу зазначену позивачем у позовній заяві та вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 81500, Львівська область, м.Городок, вул..Львівська, буд.659А, корпус Г.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.07.2013р. суду невідомо.

Станом на 07.06.2016р. від відповідачів відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд,-

встановив:

09.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» (надалі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» (надалі - перевізник) укладено договір №09/12/2015-1155-1 на транспортно-експедиційне обслуговування.

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що даний договір регулює та визначає порядок взаємовідносин перевізника та експедитора, які пов'язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) по організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в замовленнях/доповненнях до даного договору, і які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.2. договору організація кожного міжнародного перевезення, в рамках даного договору, оформлюється окремим замовленням н конкретне перевезення, що надсилається експедитором перевізнику відразу по узгодженню в порядку, встановленому в статті 5 даного договору.

Згідно із п.6.1. договору вартість фрахту та інших послуг підтверджується в окремих замовленнях експедитора, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунки за виконані послуги проводяться шляхом перерахування коштів, одержаних від замовника (за винятком комісійної винагороди експедитора) до 20-ти банківських днів з дати отримання оригіналів документів, якщо інше не вказано у замовленні.

Відповідно до п.7.2.16. договору за перевищення термінів оплати за надані послуги, вказані у п.6.2. договору, експедитор сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день перевищення термінів оплати.

Крім того судом встановлено, що 24.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» (надалі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 ЛогістикВ» (надалі - поручитель) укладено договір №1/15, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» (надалі - боржник) за договором, передбаченим ст.2 цього договору, щодо оплати за виконані послуги з перевезення вантажів у разі прострочення такої оплати боржником.

Згідно із п. 1.2. договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою 500,00 грн. Поручитель не відповідає за відшкодування боржником збитків, сплату процентів, неустойки (штрафу, пені) за основним договором.

Пунктом 1.3. договору поруки передбачено, що у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють: договір №09/12/2015-1155-1 на транспортно-експедиційне обслуговування від 09.12.2015р., укладений між кредитором - ТзОВ «Лемберг-Транс» (в основному договорі іменується «перевізник») та боржником - ТзОВ «ОСОБА_1 Логістик» (в основному договорі іменується «експедитор»).

На виконання умов договору на тренспортно-експедиційне обслуговування між позивачем та відповідачем-1 було укладено:

- 10 грудня 2015р. - замовлення на транспортно-експедиційні послуги №1155-1, відповідно до якого ТзОВ «Лемберг-Транс» зобов'язується доставити довірений йому вантаж з м.Арциз Одеської області до пункту призначення - м.Гамбург, Німеччина, а ТзОВ «ОСОБА_1 Логістик» зобов'язується сплатити за транспортно-експедиційні послуги 1 800 євро по б/г курсу НБУ на день розвантаження;

- 24 грудня 2015р. - замовлення на транспортно-експедиційні послуги №1204-1, відповідно до якого ТзОВ «Лемберг-Транс» зобов'язується доставити довірений йому вантаж з м.Арциз Одеської області до пункту призначення - м.Месінг, Німеччина, а ТзОВ «ОСОБА_1 Логістик» зобов'язується сплатити за транспортно-експедиційні послуги 1 900 євро по б/г курсу НБУ на день розвантаження.

Як стверджує позивач, він на виконання умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування, доставив товар згідно із вищезазначеними замовленнями. Однак відповідач-1 в порушення умов договору та заявок на транспортно-експедиційні послуги не здійснив оплати за надані йому послуги, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 93 351,35 грн.

Враховуючи п.7.2.16. договору на транспортно-експедиційне обслуговування позивачем нараховано відповідачу-1 10 297,60 грн.

Крім того, керуючись ч.2 ст.625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачц-1 інфляційні втрати в розмірі 1 394,04 грн. та 3% річних в розмірі 702,11 грн.

Таким чином позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» 92 851,35 грн. - основного боргу, 10 297,60 грн. - пені, 1 394,04 грн. - інфляційних втрат та 702,11 грн. - 3% річних;

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» та Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 ЛогістикВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» заборгованість в розмірі 500,00 грн.

Відповідачі проти позову не заперечили, відзив на позов не подали.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Як вбачається із матеріалів справи 09.12.2015р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір №09/12/2015-1155-1 на транспортно-експедиційне обслуговування. Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) №26 від 13.01.2016р. на суму 45 381,35 грн., а також міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0001815.

Крім того в матеріалах справи міститься акт виконання робіт (надання послуг) №21 від 11.01.2016р. на суму 47 970,00 грн. Однак вказаний акт №21 зі сторони відповідача-1 не підписаний.

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №0001733. Відповідно до вказаної міжнародної товарно-транспортної накладної CMR позивач здійснив перевезення товару з Одеської області до міста Месінг, Німеччина автомобільним транспортом з номерними знаками ВС9356ЕН/ВС3973ХР, як це і було обумовлено у замовленні на транспортно-експедиційні послуги №1204-1 від 24.12.2015р.

Позивач стверджує, що акт виконання робіт (надання послуг) №21 від 11.01.2016р. на суму 47 970,00 грн. та всі необхідні документи надсилалися на адресу відповідача-1, однак відповідач-1 не підписав вказаний акт, хоча послуги були фактично надані. В матеріалах справи міститься експрес-накладна №59000158724996 від 25.01.2016р., що підтверджує надсилання кореспонденції на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» .

Також в матеріалах справи міститься претензія від 12.02.2016р. на суму 93 351,35 грн., яка надсилалась на адресу відповідача-1. Докази відправлення вказаної претензії містяться в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи міститься вимога №13/04/2016-1 від 13.04.2016р. про надіслання документів в якій Товариство з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» , що останній не повернув підписаний примірник акту виконання робіт (надання послуг) №21 від 11.01.2016р. Докази відправлення вказаної вимоги містяться в матеріалах справи.

Як стверджує позивач, відповідачем проігноровано вказані претензію та вимогу про надіслання документів. В матеріалах справи такі відповіді відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 24.12.2015р. між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №1/15, відповідно до умов якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання обов'язків відповідачем-1 за договором №09/12/2015-1155-1 на транспортно-експедиційне обслуговування від 09.12.2015р., щодо оплати за виконані послуги з перевезення вантажів у разі прострочення такої оплати відповідачем-1.

Згідно із п.1.2. договору поруки відповідальність відповідача-2 перед позивачем обмежується сплатою 500,00 грн. Відповідач-2 не відповідає за відшкодування відповідачем-1 збитків, сплату процентів, неустойки (штрафу, пені) за основним договором.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 92 851,35 грн. основного боргу та стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача заборгованості в розмірі 500,00 грн. є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2.16. договору за перевищення термінів оплати за надані послуги, вказані у п.6.2. договору, експедитор сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день перевищення термінів оплати.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 10 297,60 грн. пені є обґрунтована та підлягає задоволенню.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 1 394,04 грн. інфляційних втрат та 702,11 грн. 3% річних є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №441 від 13.04.2016р. на суму 1 578,68 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» (08600, Київська область, м.Васильків, вул.Грушевського, буд.17, код ЄДРПОУ 39288699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» (81500, Львівська область, м.Городок, вул.Львівська, буд.659А, корпус Г, код ЄДРПОУ 39736257) 92 851,35 грн. - основного боргу, 10 297,60 грн. - пені, 1 394,04 грн. - інфляційних втрат, 702,11 грн. - 3% річних та 1 578,68 грн. - судового збору.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ЛогістикВ» (08600, Київська область, м.Васильків, вул.Грушевського, буд.17, код ЄДРПОУ 39288699) та Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_2 ЛогістикВ» (81500, Львівська область, м.Городок, вул.Львівська, буд.659А, корпус Г, код ЄДРПОУ 39203971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лемберг-ТрансВ» (81500, Львівська область, м.Городок, вул.Львівська, буд.659А, корпус Г, код ЄДРПОУ 39736257) заборгованість в розмірі 500,00 грн.

4. Накази видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 13.06.2016р.

Суддя Петрашко М.М.