Рішення

від 14.06.2016 по справі 923/318/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 р. Справа № 923/318/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", м.Херсон

до: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідер", смт.Іванівка Херсонської області

про стягнення заборгованості в сумі 3 903,85 грн. за договором оренди

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1, уповноважений представник, дов. №2230 від 11.11.2015р.;

від відповідача : не прибув

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Херсонське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідер" (відповідач) заборгованості в сумі 3 903,85 грн. за договором оренди.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, витребуваних судом доказів не надав.

Ухвала про порушення справи, надіслана судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, повернулась суду з відміткою пошти: "вибув".

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 19.04.2016р. місцезнаходженням відповідача є: 75401, Херсонська область, Іванівський район, смт.Іванівка, вул.Кірова, будинок 13. Така ж саме адреса зазначена позивачем при поданні позовної заяви.

Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибувВ» , „адресат відсутнійВ» і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом. Зокрема, частиною четвертою цієї статті встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

За приписом пункту 1 статті 8 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

Справу розглянуто поза межами строку, встановленого ст..69 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд, відповідно до ст..75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

14 травня 2014 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Лідер» (відповідач, орендар) та Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (позивач, орендодавець) було укладено Договір оренди частини нежитлового приміщення №10-15.1/140514 (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування частину нежитлового приміщення (далі - об'єкт оренди) загальною площею 28,6 кв.м., що знаходиться на другому поверсі будівлі за адресою: Херсонська область, смт. Іванівна, вул.Крупської, 8.

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За умовами п.5.1. договору орендна плата складає 480,48 грн., в тому числі ПДВ 80,08 грн. за базовий місяць травень 2014 року.

Згідно приписів п.5.3. договору орендар повинен сплатити орендну плату до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно виставленого орендодавцем рахунку та акту наданих послуг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що за умовами договору відповідач повинен був сплатити орендну плату в сумі 2728,46 грн., а саме:

- за травень 2014 року 278,99 грн.

- за червень 2014 року 480,48 грн.;

- за липень 2014 року - 485,28 грн.;

- за серпень 2014 року 487,22 грн.;

- за вересень 2014 року 491,12 грн.;

- за жовтень 2014 року - 505,37 грн.

Позивачем надано до матеріалів справи платіжне доручення №4 від 31.07.2014 р. на суму 480,48 грн. в якості доказу оплати відповідачем орендної плати.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2337,04 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 2247,98 грн. (2728,46 грн. - 480,48 грн. = 2247,98 грн.)

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1566,81 грн. пені.

Відповідно до п.9.1. договору орендар несе наступну відповідальність за цим договором: за кожен день прострочення щодо сплати орендних та інших платежів, зумовлених цим договором, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до приписів ст..549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 6 ст.232 Господарського кодексу України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунки пені та, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позивачем не враховано вимоги п.6 ст.232 ГК України та нараховано пеню за більший період, ніж 6 місяців.

Розрахунок пені має наступний вигляд:

- за травень 2014 року (борг 278,99 грн.) пеня с 15.06.2014 по 31.07.2014 р. - 7,51 грн.; 31.07.2014 р. відповідач сплатив 480,48 грн., переплативши 201,49 грн.;

- за червень 2014 року (борг 480,48 грн.) пеня з 15.07.2014 по 31.07.2014 - 5,44 грн.; пеня з суми боргу 278,99 грн. з 01.08.2014 по 15.01.2015 р. - 33,57 грн.;

- за липень 2014 р. (борг 485,28 грн.) пеня з 15.08.2014 р. по 15.02.2015 р. - 66,74 грн.;

- за серпень 2014 року (борг 487,22 грн.) пеня з 15.09.2014 р. по 15.03.2015 р. - 74,60 грн.;

- за вересень 2014 року (борг 491,12 грн.) пеня з 15.10.2014 р. по 15.04.2015 р. - 90,14 грн.;

- за жовтень 2014 року (борг 505,37 грн.) пеня з 15.11.2014 р. по 15.05.2015 р. - 106,86 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, в сумі 384,86 грн.

Суд не розглядає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на комунальні та експлуатаційні витрати, передбачені п.5.5. договору, оскільки позивачем не надано доказів виставлення орендарю відповідних рахунків.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України відноситься на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено про дату складання повного рішення.

На підставі викладених норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідер» (75401, Херсонська область, Іванівський район, смт.Іванівна, вул.Кірова, 13, ідентифікаційний код 38656181) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» (73000, м.Херсон, вул.Суворова, 26, код ЄДРПОУ 02766367) заборгованість за договором оренди у розмірі 2247,98 грн ., 384,86 грн . пені та 928,77 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.06.2016р.

Суддя В.В.Литвинова