Рішення

від 13.06.2016 по справі 922/1393/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р.Справа № 922/1393/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс", м. Харків до Харківського регіонального відділення Спілки землевпорядників України, м. Харків про стягнення 185936,92 гривень за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №9 від 18.01.2016 року);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

29.04.2016 р. позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Харківського регіонального відділення Спілки землевпорядників України 185936,92 грн. за надані послуги з обслуговування орендованого майна. Крім того, просив судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.05.2016 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.05.2016р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2016 р. було відкладено розгляд справи на 13.06.2016 р.

Позивач у судовому засіданні 13.06.2016 р. позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач 13.06.2016 р. у судове засідання не з'явився, відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлення суду стороною, а у разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважаються, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів, зокрема відповідачу ці документи були направлені на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.140-142).

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст.65 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі відповідача, в порядку ст.75 ГПК України.

Отже, суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення позивача, встановив наступне.

01.02.2013 р. сторони уклали договір №2-КВ про надання послуг з обслуговування орендованого майна, за яким балансоутримувач - позивач забезпечує обслуговування майна, яке орендоване по договору оренди №8-А від 01.02.2013 р. у співвласника будівлі ТОВ "Еталон", загальною площею 1973,03 м2 та розташоване за адресою: м.Харків, вул.Короленка,б.16, поверхи 1,3,6,7,8,9,10, а орендар-відповідач відшкодовує витрати позивача за надані послуги з обслуговування цього майна та комунальні послуги.

Надання позивачем послуг з обслуговування орендованого майна підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт з лютого 2013 р. по березень 2016 р. на загальну суму 1960125,71 грн., з яких сплачено лише 1774188,79 грн., таким чином заборгованість відповідача складає 185936,92 грн.

Згідно з п.2.1. договору, орендар зобов'язується відшкодувати (сплачувати) балансоутримувачу суму витрат за надані послуги.

Згідно з п.2.2. договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі перераховувати, згідно з умовами договору, суму витрат за надані позивачем послуги щомісячно протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 05 по 30 число наступного місяця.

Позивач зазначив у позові, що оплата наданих послуг здійснювалась відповідачем частково і несвоєчасно.

04.02.2016 р. позивач направив відповідачу претензію, яка залишилась без відповіді і оплати.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 185936,92 грн. гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, керуючись ст.526, 530, 599, 612, 629 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського регіонального відділення Спілки землевпорядників України (код ЄДРПОУ 06716952, 61022, м.Харків, Держпром, 7 під'їзд, 7 поверх, кімнати 824, р/р 2600700007681 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс" (код ЄДРПОУ 30357952, 61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 117, р/р 26005011302067 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 185936,92 гривень боргу та 2789,05 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_2