Рішення

від 02.12.2015 по справі 758/12929/14-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12929/14-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого-судді - Неганової Н.В.

при секретарі - Савіцькому Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва про визнання незаконним пункту наказу, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який під час розгляду справи уточнив, посилаючись на те, що він працює лікарем стоматологом терапевтом стоматологічного відділення №2 стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва. З 01.01.2013 року по 01.09.2013 року ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним у зв'язку з хворобою. 30.01.2013 року головним лікарем стоматологічної поліклініки було видано наказ №58 «Про внесення змін до тарифікаційних списків», згідно з яким позивача як лікаря бюджетного відділення було переведено на 0,25 ставки лікаря госпрозрахункового відділення з 01.02.2013 року, при цьому за позивачем було залишено 0,75 ставки лікаря бюджетного відділення. В зазначеному наказі не вказано кількість годин, яку повинен відпрацювати позивач у бюджетному відділенні та у госпрозрахунковому відділенні. Позивач зазначає, що таким чином в період його відсутності на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю відповідачем в односторонньому порядку було змінено умови праці позивача, внаслідок чого його посадовий оклад був зменшений на 25%. На думку позивача, до нього - лікаря стоматолога терапевта стоматологічного відділення №2 було незаконно застосовано умови оплати праці лікаря стоматолога терапевта госпрозрахункового відділення, при цьому його не було переведено на посаду лікаря стоматолога терапевта госпрозрахункового відділення. Зазначені умови оплати праці були застосовані не до всіх лікарів терапевтів бюджетного відділення. Сам ОСОБА_1 жодних заяв з цього приводу не писав. З наказом позивач не був ознайомлений, а також не був повідомлений відповідачем про зміну умов оплати праці за два місяці до їх запровадження. ОСОБА_1 вважає дії відповідача щодо зміни умов оплати праці незаконними, в зв'язку з чим він 23.07.2014 року звернувся з заявою до відповідача, в якій просив повернути йому 25% бюджетної ставки. Однак вимоги позивача стоматологічна поліклініка не виконала. Остаточна сума заробітної плати, яку не одержав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, на його думку, складає 10 566 гривень 08 копійок за період з 01.09.2013 року по 31.10.2015 року. Позивач просить визнати незаконним пункт 3 наказу №58 від 30.01.2013 року головного лікаря стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва «Про внесення змін до тарифікаційних списків» щодо переведення ОСОБА_1 на 0,25 ставки лікаря стоматолога терапевта госпрозрахункового відділення та залишення за ним 0,75 ставки лікаря стоматолога терапевта стоматологічного відділення №2; зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 попередні умови оплати праці лікаря стоматолога терапевта стоматологічного відділення №2, виходячи з посадового окладу в розмірі 1 806 гривень, стягнути з відповідача недоплачену суму заробітної плати за період з 01.09.2013 року по 31.10.2015 року в розмірі 10 566 гривень 08 копійок.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали в останній редакції, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 з 31.10.1988 року працює в стоматологічній поліклініці Подільського району м. Києва на посаді лікаря стоматолога терапевта з посадовим окладом 1 806 гривень, що підтверджується довідкою від 16.03.2015 року (а.с.98).

Як вбачається з довідки стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва без номера та дати (а.с.131), ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 21.01.2013 року по 02.09.2013 року.

Наказом №58 (пункт 3) від 30.01.2013 року головного лікаря стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва «Про внесення змін до тарифікаційних списків» переведено лікаря бюджетного відділення ОСОБА_1 на 0,25 ставки лікаря стоматолога терапевта госпрозрахункового відділення та залишено за ним 0,75 ставки лікаря стоматолога терапевта стоматологічного відділення №2 (а.с.71-73-копія наказу).

Позивач в судовому засіданні стверджує, що жодних заяв про переведення на інші умови оплати праці він не писав, з наказом №58 ознайомлений не був, а дізнався про нього 23.07.2014 року і написав заяву головному лікарю про незгоду з цим (а.с.6-копія заяви).

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст.29 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч.2 ст.29 Закону України «Про оплату праці» та ст.103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

В пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що оскільки при зміні систем та розмірів оплати праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП), введенні нових або зміні діючих умов оплати праці у бік погіршення (ст. 103 КЗпП) роботодавець повинен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження, порушення цього строку може бути підставою для задоволення вимог працівника про оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на який було скорочено зазначений строк попередження.

Судом встановлено, що відповідач не ознайомив ОСОБА_1 з наказом №58 від 30.01.2013 року, не повідомив його про зміну умов оплати праці в бік погіршення за два місяці до їх запровадження, змінив діючі умови оплати праці позивача, перевівши його на 0,25 ставки лікаря стоматолога терапевта госпрозрахункового відділення та залишивши за ним 0,75 ставки лікаря стоматолога терапевта стоматологічного відділення.

Представник відповідача в судовому засіданні не надав доказів, що спростовують ці обставини.

Внаслідок зміни умов оплати праці зменшився розмір щомісячної ставки позивача, через що він недоотримав заробітну плату.

Відповідно до розрахунку позивача за період з 01.09.20113 року по 31.10.2015 року ОСОБА_1 було не доплачено зарплату в розмірі 10 566 гривень 08 копійок.

Відповідачем розрахунок позивача не спростований.

Оскільки відповідачем було порушено законодавство про оплату праці, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним пункту 3 наказу №58 від 30.01.2013 року та стягнення недоплаченої заробітної плати підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 попередні умови оплати праці, то вона задоволенню не підлягає, оскільки фактично є зайвою.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду.

Суд вважає, що позивачем тримісячний строк звернення до суду не пропущений, оскільки з наказом про зміну умов оплати праці ОСОБА_1 не ознайомлений, про нього дізнався, як він зазначив в судовому засіданні, 23.07.2014 року і у тримісячний строк звернувся до суду з позовом. Крім того, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на викладене, суд вважає, що в судовому засіданні позов доведений частково, а тому підлягає частковому задоволенню.

Стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір.

На підставі наведеного, ст.ст.94, 103 КЗпП України, ст.29 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним пункт 3 наказу №58 від 30.01.2013 року головного лікаря стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва «Про внесення змін до тарифікаційних списків» щодо переведення ОСОБА_1 на 0,25 ставки лікаря стоматолога терапевта госпрозрахункового відділення та залишення за ним 0,75 ставки лікаря стоматолога терапевта стоматологічного відділення №2.

Стягнути з стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва (код ЄДРПОУ 01993983) на користь ОСОБА_1 недоплачену суму заробітної плати в розмірі 10 566 гривень 08 копійок (десять тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень вісім копійок).

Стягнути з стоматологічної поліклініки Подільського району м. Києва (код ЄДРПОУ 01993983) на користь держави судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. В. Неганова