Рішення

від 22.04.2016 по справі 755/4395/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/4395/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючої судді Гончарука В. П.

з секретарем Красновою І.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В с т а н о в и в:

Позивач звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Просить суд в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» (код ЄДРПОУ 31991487, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-А) перед ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за укладеним договором позики від 02.02.2015 року в розмірі 150 000,00 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору укладеного на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року у справі № 755/16827/15-ц зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27648988 від 29.12.2015 року шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на нерухоме майно - нежитлову будівлю одноповерховий будинок загальною площею 84,9 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2, із визначенням оціночної вартості 150 846,24 грн.

Свої вимоги мотивувала тим, що 02.02.2015 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір позики, відповідно до якого Позикодавець (Позивач) передає, а Позичальник (Відповідач) приймає у власність грошові кошти в розмірі 150000,00 грн., які зобов'язується повернути Позивачу відповідно до графіку разом зі сплатою процентів за користування грошовими коштами визначеного договором з остаточним розрахунком до 01 червня 2015 року. Відповідно до п. 2.1 Договору за домовленістю сторін забезпечення виконання зобов'язань за Договором є обов'язковою умовою Договору. Виконання зобов'язань позичальника за Договором забезпечується: іпотекою нерухомого майна - нежитлова будівля одноповерховий будинок загальною площею 84,9 кв. м., який розташовується за адресою АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості від 01 серпня 2002 року. Відповідно до п. 2.2. Договору Позичальник (Відповідач) зобов'язаний передати предмет іпотеки та укласти іпотечний договір протягом трьох днів з дати укладання Договору позики, але не пізніше дати передачі позики Позикодавцю, в редакції та на умовах визначеному в Додатку 2 до Договору. На підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року у справі № 755/16827/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» про передачу нерухомого майна в іпотеку та визначення договору іпотеки укладеним, було укладений іпотечний договір, який зареєстрований 29.12.2015 року Управлінням державної реєстрації Головного Територіального управління юстиції у м. Києві.

Позивач свої зобов'язання за Договором позики виконала, грошові кошти в розмірі 150 000,00 грн. передала відповідачу в позику, однак відповідач дані грошові кошти не повернув в строки визначенні договором позики до 01.06.2015 року. Таким чином відповідачем було порушення умови Договору позики та Договору іпотеки.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, заперечував проти задоволення позову повністю. До суду надав заперечення на позовну заяву, які долучені до матеріалів справи в яких просив відмовити в задоволенні позову повністю.

На підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглянута у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідив в судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 02.02.2015 року між позивачем як позикодавцем та відповідачем як позичальником був укладений Договір позики, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальника, а позичальник приймає у власність грошові кошти в розмірі 150000,00 грн., які зобов'язується повернути у строки, порядку та на умовах, визначених даним договором. Позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві одержані у позику грошові кошти у порядку та на умовах визначеному у графіку повернення (Додаток 1 до договору). Кінцевим строком повернення коштів, згідно погодженого сторонами графіку є 01.06.2015 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору позики виконання позичальником зобов'язань за цим Договором ( втому числі і додатковими угодами до нього) забезпечується іпотекою нерухомого майна - нежитлова будівля одноповерховий будинок, відповідно до технічного паспорту, який виготовлений 29.01.2015 року Київським міським бюро технічно інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, загальна площа становить 84,9 кв. м., який розташовується за адресою АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 та належить позичальнику на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості від 01 серпня 2002 року.

Відповідно до п. 2.2. Договору позики, іпотечний договір укладається позичальником (іпотекодавцем) та позикодавцем (іпотекодержателем) протягом трьох днів з моменту укладання цього Договору за вимогою останнього, але не пізніше дати передачі позики Позикодавцю, в редакції та на умовах визначеному в Додатку 2 до Договору.

Як вбачається зі змісту Додатку 2 до договору позики, сторони попередньо погодили всі умови договору іпотеки, який мав бути укладений.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Зі змісту позовної заяви та письмових пояснень відповідачів вбачається, що відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором позики не виконав і позичені кошти у сумі 800000,00 грн. позивачу не повернув.

Відповідно до ст.ст. 546, 547, 572 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.ст. 575, 576, 577, 578 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

За змістом ст.ст. 589, 590 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

На підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року у справі № 755/16827/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» про передачу нерухомого майна в іпотеку та визначення договору іпотеки укладеним, було укладений іпотечний договір, який зареєстрований 29.12.2015 року Управлінням державної реєстрації Головного Територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 56-65).

Згідно п. 11 Договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений в Основному зобов'язанні або будь-якій його частині, Іпотекодавець не сплатить Іпотекодержателю суму позики, проценти за користування позикою, пеню, іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням та цим Договором, в тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).

Як вбачається з матеріалів справи позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві одержані у позику грошові кошти у порядку та на умовах визначеному у графіку повернення (Додаток 1 до договору). Кінцевим строком повернення коштів, згідно погодженого сторонами графіку є 01.06.2015 року.

Однак кошти повернуті не були, в розмірі 150000,00 грн., які зобов'язувався повернути у строки, порядку та на умовах, визначених Договором позики відповідач.

Відповідно до 12.3.1. Договору іпотеки сторони домовились, що передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки здійснюється згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на підставі наступного застереження: задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання.

Сторони цього Договору дійшли згоди, що правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки є зазначене в цьому Договорі застереження, яке за своїми правовими наслідками передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання.

Предмет іпотеки набувається у власність Іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності. При цьому, Сторони домовились, що суб'єкт оціночної діяльності визначається Іпотекодержателем.

У випадку перевищення вартості Предмету іпотеки, що вказана у висновку суб'єкта оціночної діяльності, над розміром заборгованості Іпотекодавця за Основним зобов'язанням, Іпотекодержатель перераховує згідно чинного законодавства України різницю на поточний рахунок Іпотекодавця.

Сторони, з розумінням змісту статті 37 Закону України «Про іпотеку» свідчать, що право Іпотекодержателя зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на підставі положень цього підпункту п.12.3 цього Договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій Іпотекодавця. Іпотекодержатель вправі застосувати спосіб звернення стягнення визначений в ст. 37 Закону «Про іпотеку» в судовому порядку шляхом набуття у власність (визнання права власності) предмету іпотеки.

Згідно п. 12.3.2. Договору іпотеки сторони домовились, що продаж Предмета іпотеки здійснюється згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі наступного застереження: задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється шляхом продажу Предмета іпотеки від імені Іпотекодержателя будь-якій особі.

Продаж Предмета іпотеки здійснюється за ціною, що буде встановлена за згодою між Сторонами або на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності. При цьому, Сторони домовились, що суб'єкт оціночної діяльності визначається Іпотекодержателем.

Згідно звіту «Про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлової будівлі - одноповерховий будинок загальною площею 84,9 кв. м., який розташовується за адресою АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2», ринкова вартість даного нерухомого майна у разі подальшої передачі майна під заставу при отриманні кредиту, станом на 27.01.2016 року становить 150 846,24 грн.(а.с. 15-31)

Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

31.12.2015 року позивачем було направлено вимогу на адресу відповідача, щодо погашення заборгованості за договором позики від 02.02.2015 року, однак дана вимога виконана не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цьогоЗакону.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в п.38Постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 (далі -Постанова) у випадку, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно дост. 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Пунктом 39 зазначеної Постанови судам роз'яснено, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню повністю.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 500 грн. 00 коп. (а.с.75-а), відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1 500 грн. 00 коп..

Керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 547, 572,575, 576, 577, 578, 589, 590, 591, 1046, 1047, 1049 ЦК України, Законом України "Про іпотеку", п.38,39 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 ст.ст. 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 217, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» (код ЄДРПОУ 31991487, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-А) перед ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за укладеним договором позики від 02.02.2015 року в розмірі 150 000,00 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору укладеного на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року у справі № 755/16827/15-ц зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27648988 від 29.12.2015 року шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на нерухоме майно - нежитлову будівлю одноповерховий будинок загальною площею 84,9 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2, із визначенням оціночної вартості 150 846,24 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРАДІ» (код ЄДРПОУ 31991487, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5-А) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору в сумі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя