Ухвала

від 21.06.2016 по справі 189/1578/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4215/16 Справа № 189/1578/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,

за участю секретаря: Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 на рішення Покровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Покровської селищної ради, третя особа: Реєстраційна служба Покровського РУЮ у Дніпропетровській області, про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом та визнання недійсним заповіту, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 з таким позовом, в якому уточнивши свої позовні вимоги в ході розгляду справи, просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5, посвідчений 20 жовтня 2011 року секретарем виконкому Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №447, визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за законом після смерті померлого 17 червня 2014 року - ОСОБА_6 на земельну частку пай - кадастровий №1224255100:02:001:0353, яка розташована на території Покрвської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, стягнути з ОСОБА_5 судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що 17 червня 2014 року помер батько неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - ОСОБА_6 та після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із права власності на розташовану на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області земельну частку пай - кадастровий №1224255100:02:001:0353 та на квартиру АДРЕСА_1. Оскільки померлий ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі не перебував і були відсутні на час відкриття спадщини його батьки, то спадкоємцями за законом спадщини є його діти - неповнолітня ОСОБА_3 та його син - ОСОБА_8, який у передбаченому законом порядку відмовився від свого права на частку в спадщині на користь ОСОБА_3, а інші будь які спадкоємці, що претендували на спадкування у порядку за законом чи за заповітом, про своє право не заявляли, проте постановою приватного нотаріуса Покровського районного нотаріального округу від 11 березня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом за відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, зокрема, оригіналу державного акту на вказану земельну частку пай та свідоцтва про право власності на квартиру. Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_5 також претендує на вказану земельну частку - пай на підставі складеного на його користь заповіту ОСОБА_6, для чого у останнього не було жодних підстав, причин, мотивів чи внутрішніх переконань, а тому він якщо і був складений, то під впливом обману для можливості отримання 30000 грн. і приховання факту купівлі-продажу, при цьому волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 відмовлено.

Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав її задоволення і скасування рішення суду виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дітьми померлого ОСОБА_6, який належну йому згідно виданого Покровською селищною радою 29 грудня 2001 року державного акта на право приватної власності на землю ІІ-ДП №054300 земельну ділянку площею 5, 735 га заповітом від 20 жовтня 2011 року, посвідченим секретарем виконкому Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_7, заповів ОСОБА_5 ( а.с. 9-10, 80).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Виходячи з того, що в підтвердження своїх позовних вимог про складення спірного заповіту під впливом обману ОСОБА_6, волевиявлення якого не було вільним і не відповідало його волі, а заповіт був складений для можливості отримання 30000 грн. і приховання факту купівлі-продажу спірного майна, позивачка необхідних доказів суду не надала, суд обґрунтовано відмовив в їх задоволенні за недоведенністю.

Доводи ОСОБА_2 у скарзі про позбавлення рішенням суду неповнолітню ОСОБА_3 права на обов'язкову частку у спадщині, передбачене статтею 1241 ЦК України, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки позовні вимоги з таких підстав не були заявлені у суді першої інстанції, не були предметом розгляду у цій справі, а посилання скаржниці про невідповідність висновків суду дійсним обставинам, що свідчать про недійсність спірного заповіту, ґрунтуються лише на її особистих припущеннях за відсутності необхідних доказів в їх підтвердження і фактично зводяться до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи змін не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Покровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: