Рішення

від 16.06.2016 по справі 617/1601/15-ц

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/1601/15-ц

Провадження № 2/617/82/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Вовчанський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - суддіУханьової І.С., при секретарі - Радченко І.Ю.,

за участю прокурора - Тімонової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вовчанськ справу за позовною заявою заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Вовчанської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 сільської ради , ОСОБА_2 , 3-тя особа відділ Держгеокадастру у Вовчанському районі , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення сільської ради , державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області , що діє в інтересах держави, в особі Вовчанської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення сесії ОСОБА_1 сільської ради Вовчанського району від 29.06.2006 в частині надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення необхідної технічної документації земельної ділянки, розташованої в с. Хотімля, вул. Набережна, 27/1, площею 0,25 га, для обслуговування жилого будинку , господарських будівель та споруд ;визнати незаконним та скасувати рішення сесії ОСОБА_1 сільської ради Вовчанського району від 26.10.2006 в частині затвердження документації із землеустрою з видачею державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, розташованої в с. Хотімля, вул. Набережна, 27/1, площею 0,25га для обслуговування жилого будинку , господарських будівель та споруд,визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 04.12.2006 серія ЯБ № 611239, площею 0,25 га, яка розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Хотімля, вул. Набережна, 27/1 (кадастровий номер 6321688401:00:000:0193); скасувати рішення про державну реєстрацію право власності за ОСОБА_2 (м. Харків, вул. ОСОБА_5, 5, кв. 51 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на нерухоме майно від 16.07.2013 №4010642, яке прийнято приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу; визнати відсутність у ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Хотімля, вул. Набережна, 27/1, (кадастровий номер 6321688401:00:000:0193);витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) земельну ділянку, яка розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Хотімля, вул. Набережна, 27/1, (кадастровий номер 321688401:00:000:0193).

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, позов просила задовольнити.

Представники відповідачів ОСОБА_1 сільської ради та ОСОБА_2 позовні вимоги позивача не визнали, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності для оскарження рішень ОСОБА_1 сільської ради та відсутні правові підстави для визнання недійсним та скасування державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 611239 .

Треті особи - відділ Держземагенства у Вовчанському районі та приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду в судове засідання не зВ»явилися , але надали до суду належно оформлені заяви та пояснення.

Вислухавши пояснення та доводи сторін, проаналізувавши обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

При звернені з позовною заявою позивачем було порушено строк позовної давності. Жодних поважних причин, через які позивачем було пропущено строк позовної давності судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Рішення ОСОБА_1 сільської ради про надання гр..ну ОСОБА_4 дозволу на розробку технічної документації було прийнято 29.06.2006 року , а рішення про затвердження технічної документації на передачу земельної ділянки у приватну власність 26.10.2006 року, тому останнім днем коли можна звернутися з позовною заявою до суду на рішення ОСОБА_1 сільської ради від 26.10.2006 року є 26.10.2009 року. (а.с.19,20, 21,33-38)

Частина 4 ст. 267 ЦК України передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, у звВ»язку з тим, що позивачем було порушено строк позовної давності, у задоволені позовних вимог, щодо визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_1 сільської ради від 26.10.2006 року , судом має бути відмовлено.

Визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 611239, що виданий громадянину ОСОБА_4, позивач обґрунтовує порушенням ОСОБА_1 сільською радою встановленого законом порядку прийняття вищезазначеного рішення, на підставі якого було видано вказаний акт та передано земельну ділянку у власність.

Визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 611239 та скасування його державної реєстрації, є позбавленням гр.-на ОСОБА_4, який не є стороною по справі , права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с.Хотімля , вул. Набережна 27/1 .

Крім того , судом встановлено , що в подальшому ОСОБА_4 на підставі договору куплі-продажу від 16.07.2013 року № 2133 , продав вказану земельну ділянку у власність відповідачці по справі ОСОБА_2, та приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 16.07.2013 року № 4010642 , на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено запис про право власності на спірну земельну ділянку площею 0,25 га. (а.с.23-25)

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.Отже, виходячи із змісту вказаної норми Конституції України особа може бути позбавлена права власності, лише у випадках передбачених законом, при наявності відповідних правових підстав.

Статтею 378 ЦК України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Спеціальним законом, що регулює земельні правовідносини Україні є Земельний Кодекс України. Відповідно до ст. 152 ЗК України держава гарантує захист прав на землю, тобто наявних у особи і дійсних прав на землю, зареєстрованих у встановленому законом порядку, а також встановлює способи такого захисту.

Підстави припинення права власності на земельну ділянку визначені ст. 140 Земельного Кодексу України, відповідно до якої, такими підставами є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Підстави примусового припинення права на земельну ділянку саме у судовому порядку передбачено статтею 143 Земельного Кодексу у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається із змісту вищезазначених статей Земельного кодексу України порушення порядку передачі земельної ділянки у власність не тягне за собою припинення права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених вимог, на підставі доказів наданих сторонами.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд, аналізуючи надані докази приходить до висновку, що заявлені в позові вимоги задоволенню не підлягають, оскільки заступник прокурора Харківської області, що діє в інтересах держави не надав доказів на підтвердження того, що передачею у власність шляхом винесення рішень сесії ОСОБА_1 сільської ради та наданням державного акту на право власності на вказану земельну ділянку були порушені, невизнані або оспорюються права держави, тому суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі .

Суд, враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 140, 143 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 4, 60, 107, 109, 208- 215, 218 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області до

ОСОБА_1 сільської ради , ОСОБА_2 , 3-тя особа відділ Держгеокадастру у Вовчанському районі , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення сільської ради , державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки з незаконного володіння - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя -