Рішення

від 08.06.2016 по справі 126/1222/16-ц

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1222/16-ц

Провадження № 2/126/476/2016

"08" червня 2016 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудь О. Г.

секретар Кучанська В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бершадського району про визнання права на спадщину,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Бершадського району про визнання права на спадщину, мотивуючи його тим, що 4 травня 2015 року помер його батько ОСОБА_3, після якого відкрилася спадщина на належне йому майно - земельна ділянка в розмірі 2.0147 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520482800:02:001:0031, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бершадського району та 1/2 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованих в с. Лісниче Бершадського району Вінницької області по вул. Подільська 165. Спадкоємцями після його смерті були він, його син, та ОСОБА_4, його дружина. Він прийняв спадщину у встановленому законом порядку, подавши заяву до нотаріальної контори, а ОСОБА_4 відмовилася від спадщини на його користь. В нотаріальній конторі він отримав свідоцтво про право власності на спадкову земельну ділянку. 8 грудня 2015 року мати ОСОБА_4 померла. Спадковим майном після її смерті являється земельна ділянка в розмірі 2.0147 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520482800:02:001:0032, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бершадського району та 1/2 частина житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованих в с. Лісниче Бершадського району Вінницької області по вул. Подільська 165. Він являється єдиним спадкоємцем після смерті матері, інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає. Спадщину прийняв шляхом подачі заяви у нотаріальну контору та отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок постановою нотаріуса йому було відмовлено в зв’язку з тим, що батьки при житті належним чином не оформили своє право власності на будинок, хоча це право у них виникло на підставі діючого на той час цивільного законодавства про колгоспний двір. А тому для захисту своїх законних прав та інтересів позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги повністю підтримує, просить суд їх задовольнити та слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився до суду надано заяву за підписом сільського голови, в якій повідомляється, що позов вони визнають і просять справу розглянути у відсутність їхнього представника.

Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом передбаченим ч. 2 ст. 158 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 4 травня 2015 року помер батько позивача ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 316269 від 07.07.2015 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно - земельну ділянка в розмірі 2.0147 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520482800:02:001:0031, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бершадського району та 1/2 частину житлового будинку та відповідну частку господарських будівель та споруд, розташованих в с. Лісниче Бершадського району Вінницької області по вул. Подільська 165, що підтверджується копією технічного паспорту на будинок та копією державного акту на право власності на земельну ділянку.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 були позивач ОСОБА_1- його син, та ОСОБА_4 - його дружина, що підтверджується довідкою виданою ОСОБА_2 сільською радою № 395 від 27.07.2015 року.

ОСОБА_1 прийняв спадщину у встановленому законом порядку, подавши заяву до нотаріальної контори, а ОСОБА_4 відмовилася від спадщини на користь ОСОБА_1 і в нотаріальній конторі ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на спадкову земельну ділянку, що підтверджується заявами про прийняття та про відмову від прийняття спадщини та копією свідоцтва про право власності на спадкове майно зареєстроване в реєстрі за № 13 від 01.03.2016 року.

8 грудня 2015 року померла мати позивача ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії І-АМ № 335451 від 10.12.2015 року.

Спадковим майном після смерті ОСОБА_4, являється земельна ділянка в розмірі 2.0147 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0520482800:02:001:0032, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Бершадського району та 1/2 частина житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, розташованих в с. Лісниче Бершадського району Вінницької області по вул. Подільська 165.

ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем після смерті матері, інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає, що підтверджується довідкою № 395 від 27.07.2015 року виданою ОСОБА_2 сільською радою Бершадського району і спадщину прийняв шляхом подачі заяви у нотаріальну контору та отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, що підтверджується його копією.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок постановою нотаріуса № 02-31/100 від 06.05.2016 року йому було відмовлено в зв’язку з тим, що батьки при житті належним чином не оформили своє право власності на будинок, хоча право власності у них виникло на підставі діючого на той час цивільного законодавства про колгоспний двір.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Ч. 1 ст. 1220 ЦК України, зазначає, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право а спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст.ст. 319, 321 ЦК України та ст. 41 Конституції України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до П.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності " визначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору , а саме :

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи, що станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору, який є предметом позову були ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а тому вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав їм на праві спільної часткової власності по 1/2 кожному, що підтверджується довідкою № 448 від 05.05.2016 року виданою ОСОБА_2 сільською радою Бершадського району. А тому позивач, як єдиний спадкоємиць померлих батьків, наслідує ту частину будинку, яка належала кожному з них і в цілому має право на житловий будинок, що розташований в с. Лісниче Бершадського району Вінницької області по вул. Подільська 165.

У відповідності із вимогами листа Міністерства Юстиції України за № 19-32/319 від 21.02.2005 року згідно якого у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови в оформленні спадкових прав, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику в справах про спадкування", особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України та ч. 1 ст. 1223 цього ж кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

В силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч. 4 ст. 174 ЦПК України визначають, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бершадського району про визнання права на спадщину підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1218, 1220, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 60, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 як за спадкоємцем першої черги за законом на спадщину після смерті 4 травня 2015 року батька ОСОБА_3 та смерті 8 грудня 2015 року матері ОСОБА_4, що складається із житлового будинку А загальною площею 76.2 кв.м., житловою площею 24.0 кв.м., з відповідною часткою господарських будівель та споруд: веранда а, вхідний майданчик а-1, сарай Б, погріб Б/під., б-прибудова, В-літня кухня, в-прибудова, споруди, котрий розташований в с. Лісниче Бершадського району Вінницької області вул. Подільська 165.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Г. Рудь