Постанова

від 21.06.2016 по справі 815/2687/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2687/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Ірастома» про стягнення адміністративно-господарських за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 4 298,82 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства «Ірастома» (надалі по тексту - відповідач або ПП «Ірастома») про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 4 298,82 грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем у 2015 році не був дотриманий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме відповідач повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, проте не створив жодного. Сума адміністративно-господарських санкцій за 1 нестворене робоче місце становить 4 195,84 грн. Відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначену суму у встановлені законодавством строки, у зв'язку з чим Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів була нарахована пеня виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, заборгованість відповідача по якій становить 102,98 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подала до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових заперечень на позов не подав.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ, постановою КМ України №70 від 31.01.2007 року «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Міністерством соціальної політики України від 14.04.2011 року №129 (далі Положення), Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 10.07.2007 року №42 15.05.2007 року №223 Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 15.05.2007 року №223.

Згідно до вимог статті 19 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991р. №875-XI (зі змінами та доповненнями) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно, до вимог ч. 10 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991р. №875-XI (зі змінами та доповненнями) керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 19 даного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми № 10-ПІ, в якому зокрема зазначено, що кількість працюючих на підприємстві осіб - 12, з них інвалідів - 1, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на місцях, створених відповідно до вимог ст.19 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 (а.с. 7). У відповідності з нормативів місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, але створив жодного.

При цьому, відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12 (тобто місяців).

Окрім того, відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова-річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затвердженою Наказом Мінпраці України 10.02.2007 року № 42 данні щодо середньооблікової кількості штатних працівників, облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображається в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно обчислюється в бік збільшення).

Судом встановлено, що у відповідача протягом 2015 року працював 1 інвалід, а саме: ОСОБА_1 (5 міс.) : 12 = 0,42 = 0.

Отже, відповідач не створив жодного робочого місця, а у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів мав створити 1 робоче місце.

Таким чином відповідно до чинного законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів протягом звітного 2015 року відповідачем не виконано.

Судом також встановлено, що 24.03.2016 року позивачем на підставі отриманого звіту від відповідача було складено розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2015 рік (а.с. 9) відносно відповідача у якому зазначив, що відповідно до фактичної кількості робочих місць у 2015 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа. З цих підстав у пункті 3 розрахунку позивач прийшов до обґрунтованого висновку, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами становить - 1.

Відповідно до п.2 «Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляцій, обліку та використання цих коштів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. №1767 (із змінами і доповненнями, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується наказом Мінпраці за поданням Фонду та погоджується з Держкомстатом.

Пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314 (із змінами і доповненнями, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, на підприємства покладається обов'язок щодо створення за власні кошти у межах доведеного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, щодо надання щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, до відділень Фонду соціального захисту інвалідів відомостей про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів та щодо інформування державної служби зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, що вбачається з п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314 (із змінами і доповненнями, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин) про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів. При цьому, як вбачається з п.3 вищезазначеного Положення, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштовувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних посад для інвалідів.

Судом встановлено, що відповідач не інформував державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів та не звертався з метою залучення їх представників до участі в спеціальних комісіях для проведення атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа Одеського міського центру зайнятості (вихід. № 1179/19/02 від 22.04.2016 року) (а.с. 22-26).

Згідно з вимогами ст. 20 Закону України « Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991р. №875-XI (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як вбачається з ч. 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991р. №875-XI (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991р. №875-XI (зі змінами та доповненнями) адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів поданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 12 осіб та фонд оплати праці штатних працівників 100,7 тисяч гривень. У відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, але не створив жодного.

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій, що складається з поділення фонду заробітної плати на середньооблікову кількість штатних працівників, та помноження її на кількість нестворених робочих місць для інвалідів, тобто сума адміністративно-господарських санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом становить 4195,84 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Судом встановлено, що відповідач своєчасно надав звіт відділенню Фонду, проте адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у встановлений законодавством строк не сплатив.

При таких обставинах відповідно до ст. 20 Закону відповідачем повинні були сплачені Фонду адміністративно - господарські санкції у розмірі 4195,84 грн. та пеня у розмірі 102,98 грн.

З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Ірастома» про стягнення адміністративно-господарських за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 4 298,82 грн. - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Ірастома» (код ЄДРПОУ - 31545166) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 4195,84 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 102,98 грн., всього 4 298,82 грн. на рахунок Державної казначейської служби України в Одеській області (банк - ГУДКСУ в Одеській області, Одержувач - УК у м. Одесі/Приморський р-н, МФО 828011, р/р 31214230700008, код ЄДРПОУ - 38016923).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов