Ухвала

від 16.06.2016 по справі 809/1326/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 р. Справа № 876/12383/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника відповідача Карабин М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Торговий дім «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Торговий дім «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182207 від 11.03.2015 року,

в с т а н о в и в:

ДП «Торговий дім «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» 26.03.2015 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Рогатинському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182207 від 11.03.2015 року, яким за порушення п.п.6,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон) застосовано штрафні санкції на загальну суму 341 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДП «Торговий дім «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не повністю досліджено описи готівкових коштів, на які посилається відповідач як на докази підтверджених порушень, а саме: у додатках до акта перевірки, де містяться описи готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, вказано номінали купюр та їх кількість. При цьому, кількість копійок та їх номінали в додатку не вказано, а лише зазначено загальну суму цифрами, що унеможливлює об'єктивно встановити реальний розмір невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, неможливо провірити розрахунок. Однак, судом першої інстанції зроблено висновок про невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, що зафіксовано в акті перевірки № 090025 від 24.02.2015 року. До того ж, судом не взято до уваги що продавцю ОСОБА_2 не вручалось направлення та наказ на проведення фактичної перевірки.

Також, судом першої інстанцій не повністю досліджено надані до матеріалів справи докази. Посилання суду на пояснення продавця, про те що книги обліку розрахункових операцій знаходяться в офісі підприємства, не зовсім коректне оскільки не є конкретизовано, про які саме книги обліку розрахункових операцій йдеться, оскільки в даному магазині функціонують два РРО, відповідно книги обліку розрахункових операцій ведуться по кожному в окремому порядку.

При апеляційному розгляді представник відповідача вимоги апеляційної скарги заперечив, вважаючи, що порушень закону при проведенні перевірки податковим органом не допущено.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.12.2000 року відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та взятий на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Рогатинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (а.с. 29 - 31).

На підставі наказу № 65 від 16.02.2015 року та направлень №№ 082, 084 від 17.02.2015 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 17.02.2015 року проведено перевірку господарської одиниці - магазину «Росана» ДП «Торговий дім «Росана» ТзОВ «Росан-Агро», що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. П. Орлика,7а про що 24.02.2015 року складено акт за № 090025.

На підставі вищевказаного акту, відповідачем 11.03.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182207, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 341,00 грн. (а.с. 11).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України при організації та проведенні фактичної перевірки господарської одиниці позивача, як і доказів використання позивачем свого права щодо недопущення посадових осіб ДПІ до проведення перевірки при існуючих порушеннях.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб»єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, серед іншого, зобов»язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; подавати до органів доходів і зборів звітність, повязану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах звязку; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 8 Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, повязаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органами доходів і зборів.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів.

Відповідно до пунктів 6, 13 статті 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вище зазначалось, відповідно до наказу ГУ ДФС в області від 16.02.2015 №65 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень від 16.02.2015 №081, №084 від 17.02.2015 року з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками проведено фактичні перевірку господарської одиниці ДП «Торговий дім «Росана» ТОВ «Росан-Агро».

Відповідно до акту перевірки №090025 від 24.02.2015 зафіксовано ряд порушень норм чинного законодавства, а саме: порушення пунктів 6, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в щоденному звіті РРО; не забезпечено зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну.

Перевірка розпочата 17.02.2015 року, проводилась в магазині «Росана» за адресою вул. П.Орлика, 7а, м. Івано-Франківськ, в присутності менеджера ОСОБА_3 та продавця магазину ОСОБА_2

В процесі перевірки складено Опис готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, згідно що знаходяться на місці проведення розрахунків, згідно яких опис № 1 сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 542,00 грн., а сума готівкових коштів, яка зазначена в Х-денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 486,68 грн. опис №2 - сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 4922,00 грн., сума готівкових коштів, яка зазначена в Х-денному звіті реєстратора розрахункових операцій- 4743,54 грн.

Дані обставини підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Також, як встановлено судом першої інстанції, що продавцем магазину «Росана» ДП"Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро та менеджером магазину працівникам ДФС надано пояснення, що книги обліку розрахункових операцій знаходяться в офісі підприємства.

Відтак, позивачем не заперечується факт відсутності вищезазначених документів, що є порушенням приписів п. 9 та п. 10 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судовою колегіє встановлено, що перевіряючими було пред'явлено направлення на проведення перевірки, про що продавцями господарської одиниці ДП "Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро" у відповідних графах направлень власноруч поставлені підписи.

Згідно із правовою позицією Верховного суду України, якщо допуск до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу відбувся, то предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України недотримання контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки діяльності суб'єкта господарської є підставою виключно для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки. Водночас, наявність такого порушення за своїми правовими наслідками жодним чином не спростовує висновків акту перевірки, що складений за результатами її проведення.

Також, апеляційний суд не приймає до уваги посилання представника позивача на неправомірність дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, як на доказ неправомірності застосування до позивача фінансових санкцій, оскільки посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області перевірка проведена в законний спосіб.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 р. (справа №876/4040/15) було відмовлено у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" до Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу №65 від 16.02.2015 р.

Розглядаючи вказану справу, Львівський апеляційний адміністративний досліджував питання законності ініціювання та проведення перевірки Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" та прийшов до висновку , що податковий орган мав право ініціювувати та проводити спірну перевірку, а відтак наказ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №65 від 16.02.2015р. про проведення фактичних перевірок господарських одиниць Дочірнього підприємства "Торговий дім "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" є законним.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, правомірність проведення фактичної перевірки господарської одиниці магазину «Росана» ДП "Торговий дім "Росана" ТзОВ "Росан-Агро", що знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. П.Орлика 7а, підтверджено в судовому порядку.

З врахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України при організації та проведенні фактичної перевірки господарської одиниці позивача та спростування виявлених порушень.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Посилання апелянта на проведення перевірки під час дії судової заборони на проведення такої, а також на відсутність опису номіналів всіх коштів( копійок) на місці проведення розрахунків не заслуговують на увагу так як ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року в задоволенні клопотання позивача про заборону проведення перевірок, скасування наказу відповідача № 65 від 16.02.2015 року про проведення таких відмовлено. Вказання в акті на загальну суму без опису копійок не змінюють висновку податкового органу про невідповідність цих сум на місці проведення розрахунків.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів переконана, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Торговий дім «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2015 року у справі №809/1326/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 21.06.2016 року.