Ухвала

від 14.06.2016 по справі 818/385/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 р.Справа № 818/385/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2016р. по справі № 818/385/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейдинг"

до ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрейдинг" з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Сумах №0002732202 від 19.11.2015р., яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39801грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейдинг" задоволено в повному обсязі Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 19.11.2015 року № 002732202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39801,00 грн.

ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області не погодившись з даною постановою суду, подала апеляційну скаргу, вважає, що висновки, викладені в них, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року , прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрейдинг" заперечує проти задоволенні вимог апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції правомірною , просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2015 року ДПІ в м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будтрейдинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Форт-А" за період січень 2015 року, ТОВ "К'юбіка АМФ Україна" за період лютий 2015 року та ТОВ "ГП Промсервіс" за період березень 2015 року, за результатами якої складено акт №2928/2202/33389510/250 (а.с.12-45).

Перевіркою документально підтверджено здійснення господарських операцій із ТОВ «Форт-А» ЄДРПОУ 24725021 за період січень 2015 року, ТОВ «ГП» Промсервіс» код ЄДРПОУ 36066710 за період березень 2015року та ТОВ «К'юбіка АМФ Україна» код ЄДРПОУ 33996712 (в частині придбання товарів відповідно до податкових накладних від 06.02.2015 року № 22 на суму 92404,63 грн. у т.ч. ПДВ 15400,77 грн. та № 19 (частково - на суму 60316,67 грн. у т.ч. ПДВ 8616,67 грн.)) за період лютий 2015 року.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні ТОВ

"Будтрейдинг" код ЄДРПОУ 33386510 товарів, робіт (послуг) за період лютий місяць 2015 року по

контрагенту ТОВ «К'юбіка АМФ Україна» код ЄДРПОУ 33996712, які підпадають під визначення

ст.198 Податкового кодексу України (в частині придбання товарів відповідно до податкових накладних від 06.02.2015 року № 20 на суму 69816,43 грн. в т.ч. ПДВ 11636,07 грн., № 21 на суму 88436,89 грн. в т.ч. ПДВ 14739,48 грн., від 27.02.2015 року № 29 на суму 75000,00 грн. в т.ч. ПДВ 12500,00 грн. та від 06.02.2015 року № 19 (частково - на суму 5395,60 грн. у т.ч. ПДВ 924,96 грн.).

Згідно з наявною податковою інформацією не підтверджується походження частини придбаного позивачем у ТОВ В«К'юбіка АМФ УкраїнаВ» товару. Так, товар який був реалізований позивачу був придбаний підприємством ТОВ В«К'юбіка АМФ УкраїнаВ» у постачальників - ПП "Хімінвест" та у ТОВ "ОБ" Чай-Агропродукт", які не є виробниками чи імпортерами цього виду товару та не показують податкової звітності придбання вказаних товарів у видаткових та податкових накладних.

Вказана податкова інформація, а також відсутність у позивача документів, які б підтверджували якість придбаних у ТОВ В«К'юбіка АМФ УкраїнаВ» товарів та їх відповідність технічним вимогам заводів-виробників, стали підставою для висновку контролюючого органу про безтоварний характер операції з постачання товарів від ТОВ В«К'юбіка АМФ УкраїнаВ» , походження яких не підтверджується, та відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість.

Безпідставне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у лютому 2015 року по операціям з придбання товарів у ТОВ "К"юбіка АМФ Україна" м.Київ на загальну суму 39 801 грн. призвело до завищення суми непогашеного від"ємного значення попередніх звітних періодів по декларації за лютий 2015 року .

Тобто, за висновками перевірки встановлено порушення позивачем п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п.200.1, п.200.2, ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України в результаті чого встановлено завищення суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних періодів на кінець поточного звітного періоду (ряд 31) за лютий 2015 року на суму 39 801 грн.

Користуючись пп.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України позивач надав заперечення на акт перевірки від 09.11.2015 року № 100.

ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області надало відповідь на заперечення від 16.11.2015

року № 63667/10/18-19-2202-12, якою визнано, що заперечення ТОВ «Будтрейдинг» не містять

обгрунтованих доводів, які мають бути певними доказами, що б спростували правильність та

законність висновків, викладених в акті перевірки, а висновки, викладені в акті перевірки визнано

такими, що відповідають фактичним обставинам справи та є правомірними».

На підставі вищевикладених висновків податкового органу ДПІ в м.Суми прийнято податкове повідомлення-рішення №0002732202 від 19.11.2015р., яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39801грн. (а.с.46).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 19.01.2016 року № 521/10/18-28-10-

04-04-326/350ск скаргу ТОВ „Будтрейдинг" від 30.11.2015 року № 108 залишено без задоволення, рішенням Державної фіскальної служби України від 18.03.2016 року № 5913/6/99-99-10-01 - 01-25 за результатами розгляду скаргу ТОВ «Будтрейдинг» від 27.01.2016 року № 1726/6 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 19.11.2015 року № НОМЕР_1 - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того , що в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Будтрейдинг».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -В«відніманняВ» , и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.6, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Статтею 9 Закону України В»Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні В» № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» .

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції мають досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, перевіряючи факт здійснення господарської операції, на підставі якої платником податків сформовано дані податкового обліку, суд досліджує товарність такої операції в сукупності чинників, що впливають на її реальний зміст. Зокрема, суд оцінює документи та інші дані, що відображені платником податків в податковому та бухгалтерському обліку, з урахуванням специфіки спірної господарської операції.

Отже, сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

Матеріалами справи підтверджено, що в перевіряємий період між ТОВ «Будтрейдинг» та ТОВ «К'юбіка АМФ Україна»,укладено наступні договори поставки: № 6/15 від 25.02.2015 року; № 1/15 від 06.02.2015 року; № 2/15 від 06.02.2015 року; № 3/15 від 06.02.2015 року; № 4/15 від 06.02.2015 року.

На виконання зазначених умов договорів ТОВ «Будтрейдинг» отримано товар

від ТОВ «К'юбіка АМФ Україна», на що постачальником було оформлено податкові та видаткові накладні на суму 393247,71 грн., в т.ч. ПДВ 65541,29 грн., яка ТОВ «Будтрейдинг» відображена по контрагенту ТОВ «К'юбіка АМФ Україна» в додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в

розрізі контрагентів" за лютий 2015 року НОМЕР_2 від 19.03.2015 року.

Сума ПДВ 65541,29грн. ТОВ «Будтрейдинг» проведена в Єдиному реєстрі податкових

накладних за лютий 2015року..

Взаєморозрахунки між продавцем ТОВ «К'юбіка АМФ Україна» та ТОВ «Будтрейдинг» за перевіряємий період лютий 2015року проведено через АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» у місті Києві згідно наступних платіжних доручень: № 683 від 27 лютого 2015 р. на суму 75000,00 грн. у т.ч. ПДВ 12500,00 грн.,

№ 617 від 06 лютого 2015 р. на суму 67589,76 грн. у т.ч. ПДВ 11264,96 грн., № 618 від 06 лютого 2015 р. на суму 69816,43 грн. у т.ч. ПДВ 11636,07 грн.,№ 616 від 06 лютого 2015 р. на суму 88436,89 грн. у т.ч. ПДВ 14739,48 грн.,№619 від 06 лютого 2015 р. на суму 92404,63 грн. у т.ч. ПДВ 15400,77 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рах. 631 за лютий 2015 по контрагенту ТОВ «К'юбіка АМФ Україна» ЄДРПОУ 33996712 встановлено , що станом на початок періоду по рах. 631 станом на 01.02.2015 року заборгованість складала 0 грн. Оборот по Д-ту - 393247,71 грн. Оборот по К-ту - 393247,71 грн. Станом на кінець періоду по рах. 631 заборгованість складала 0 грн.

В бухгалтерському обліку операції по реалізації та оплаті відображені наступними проводками:Дт - 104 Кт - 631 233253,32грн.,Дт-221 Кт - 631 159994,39 грн.,Дт - 631 Кт - 311 393247,71грн.

Транспортування товару здійснювалося ТОВ «Нова Пошта-Центр» за рахунок покупця.

ТОВ «Будтрейдинг" надано для перевірки ТТН, а саме: № 59000098420898 від «03» березня 2015 р. та акт № УС НОМЕР_3 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10 березня 2015 р. згідно якого

ТОВ «Нова Пошта-Центр» код ЄДРПОУ 37709855 надавало транспортно-експедиційні послуги

(запчастини та взуття) за маршрутом Київ-Суми.

Відповідно до наявної податкової інформації, що міститься у аналітичних електронних базах

товар, зазначений в податкових накладних від 06.02.2015 року № 22 та № 19 ТОВ «К'юбіка АМФ Україна» було придбано у SІА «SFТ» (м.Ріга, Латвія) згідно вантажно-митної декларації від 22.05.2014 року № 100260002/2014/169849.

На момент складання податкових накладних контрагент Товариства - ТОВ «К'юбіка АМФ Україна», був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та оригінали яких були надані до перевірки, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Доводи податкового органу про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з посиланням податкову інформацію , що міститься в аналітичних електронних базах є безпідставними відносно контрагента позивача, оскільки дані перевірки контрагенту позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані акту перевірки інших податкових органів.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення позивачем збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договором та наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Про відсутність факту реального вчинення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції. Проте, відповідачем під час складення акту перевірки не були встановлені вищевказані обставини, а отже й висновок щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій є передчасним.

В даному випадку документи, надані позивачем в підтвердження виконання угод з вказаними контрагентами не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак повинні сприймаються як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Також, норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Здійснення платником податків навмисних збиткових фінансово-господарських операцій матеріалами справи не підтверджується. Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив, адже добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов»язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку , що господарські операції позивача з ТОВ «К'юбіка АМФ Україна» мали реальний характер, пов'язані з господарською діяльністю позивача, а відтак позивачем правомірно віднесено суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товару до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області №0002732202 від 19.11.2015р. не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною , підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб'єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відстрочено апелянту сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по даній справі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2016р. по справі № 818/385/16 залишити без змін.

Стягнути на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір в розмірі 1515 грн. 8 0 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 21.06.2016 р.