Рішення

від 16.06.2016 по справі 904/3381/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.06.16р. Справа № 904/3381/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпропетровськ

до Комунального закладу охорони здоров'я "Синельниківський центр первинної медико-санітарної допомоги "Синельниківської районної ради", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за поставлений природний газ

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.02.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №1 від 23.15.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я "Синельниківський центр первинної медико-санітарної допомоги "Синельниківської районної ради" про стягнення основного боргу у розмірі 560 508,58грн., пені у розмірі 30 604,16грн., 3% річних у розмірі 2 092,38грн., інфляційних у розмірі 1 247,11грн.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів №2015/ТП-БО-06364 від 10.08.2015р., в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу за січень, лютий, березень 2016р.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що 23.05.2016р. між ним та позивачем був укладений договір на постачання природного газу №114111KLOEDB056, який буде зареєстрований в органах державної казначейської служби і сума основного боргу у розмірі 560 508,58грн. буде перерахована позивачу. Щодо пені, 3% річних та інфляційних, то відповідач вважає, що у позивача немає підстав для їх стягнення у зв"язку з відсутністю договору на поставку газу у 2016р., а зобов"язання, взяті відповідачем згідно додаткової угоди №3 від 30.12.2015р., виконані у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

13.06.2016р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2015р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір №2015/ТП-БО-06364 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п.3.1. договору договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться у додатку №3 до договору.

За п.3.6. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, підписаного споживачем та газорозподільним підприємством. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.3.9. договору).

Відповідно до п.10.1. договору, з урахуванням додаткової угоди №3 від 30.12.2015р., договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.03.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склались між сторонами до дати його укладення, а саме: з 01.07.2015р.

Додатковою угодою №2 від 30.10.2015р. сторони змінили назву договору, виклавши її у редакції: "договір на постачання природного газу для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 10.08.2015р. №2015/ТП-БО-06364".

Додатковою угодою №4 від 29.01.2016р. змінено ціну природного газу, визначено запланований обсяг постачання природного газу з 01.01.2016р. по 31.03.2016р.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ за січень 2016р. на суму 265 470,18грн., за лютий 2016р. на суму 270 604,97грн., за березень 2016р. на суму 165 192,61грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами без будь-яких зауважень (а.с.59-61).

За п.4.5. договору розрахунковий період становить один місяць - з 09.00 години першого дня місяця до 09.00 години першого дня наступного місяця включно.

Згідно п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного у додатку №3 до договору, не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку розрахункового періоду.

За п.4.6.2. договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.4.6.3. договору сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання газу" вони розуміють недоплату споживачем вартості фактично спожитого газу понад узгоджений з постачальником обсяг газу на розрахунковий період.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату за спожитий газ у січні 2016р. у розмірі 140 759,18грн.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за період поставки січень - березень 2016р. складає 560 508,58грн., що підтверджується матеріалами справи, у т.ч. актом звірки від 05.04.2016р. (а.с.62), доказів сплати даної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені за загальний період з 08.02.2016р. по 20.04.2016р. (суми та періоди взяті правильно) складає 30 604,16грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума 3% річних за загальний період з 08.02.2016р. по 20.04.2016р. (суми та періоди взяті правильно) складає 2 092,38грн., а інфляційні за період з 01.03.2016р. по 19.04.2016р. (сума та період взяті правильно) складають 1 247,11грн.

13.06.2016р. у судовому засіданні відповідач, посилаючись на скрутне фінансово-економічне становище, заявив усне клопотання про зменшення розміру пені на 50%. Позивач заперечував проти даного клопотання.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Неустойка як засіб розумного стимулювання виконувати основне грошове зобов"язання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи інтереси обох сторін, статус відповідача, який є соціально значущим закладом в життєдіяльності м. Синельникове, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% та стягнути 15 302,08грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 560 508,58грн., пені у розмірі 15 302,08грн., 3% річних у розмірі 2 092,38грн., інфляційних у розмірі 1 247,11грн.

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я "Синельниківський центр первинної медико-санітарної допомоги "Синельниківської районної ради" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Гоголя, 19, ЄДРПОУ 37741878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 39572642, п/р 26001110030 в АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" м. Києва, МФО 300647) основний борг у розмірі 560 508,58грн. (п"ятсот шістдесят тисяч п"ятсот вісім грн. 58коп.), пеню у розмірі 15 302,08грн. (п"ятнадцять тисяч триста дві грн. 08коп.), 3% річних у розмірі 2 092,38грн. (дві тисячі дев"яносто дві грн. 38коп.), інфляційні у розмірі 1 247,11грн. (одна тисяча двісті сорок сім грн. 11коп.) та 8 916,78грн. (вісім тисяч дев"ятсот шістнадцять грн. 78коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.06.2016р.

Суддя ОСОБА_3