Рішення

від 14.06.2016 по справі 904/4264/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.16р. Справа № 904/4264/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 11, кімната, 104

до Комунального підприємства "Жилсервіс-1" Дніпропетровської міської ради, 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 73, блок 4

про стягнення 9 217 грн. 23 коп.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 31.03.2016 року

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 830 від 09.06.2016 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс", м. Дніпропетровськ звернулось з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, яким просить стягнути з комунального підприємства "Жилсервіс-1" Дніпропетровської міської ради заборгованість за виконані за договором №2015/2/66 від 02.02.2014 роботи у сумі 9 217 грн. 23 коп., з яких:

- основний борг у сумі 6 752 грн. 68 коп.,

- 3% річних у сумі 222 грн. 96 коп.,

- втрати від інфляції у сумі 2 241 грн. 59 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору №2015/2/66 на від 02.02.2015 року підряду з поточного ремонту житлових будинків, що управляється замовником, в частині оплати за виконані роботи.

Відповідач підтвердив існування заборгованості перед позивачем, а саме в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат. Однак вказана заборгованість була не оплачена відповідачем, у зв'язку з тим, що протягом терміну виконання робіт відповідно до умов договору та після їх виконання, жодних вимог щодо сплати за виконані роботи у строки встановлені договором позивачем відповідачу не заявлялось.

В судовому засіданні 10.06.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні докази, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2015 між комунальним підприємством "ЖИЛСЕРВІС-1" Дніпропетровської міської ради (далі-Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНТЕРСЕРВІС" (далі-Підрядник) був підписаний договір № 2015/2/66 на підряду з поточного ремонту житлових будинків, що управляються Замовником (далі-Договір), Відповідно до пункту 1.1 замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов Договору виконання загально будівельних робіт (перелік робіт додається у кошторисних документах, що управляються замовником (далі - Роботи).

Відповідно до пункту 3.1 Договору, вартість робіт за Договором складає 6752,68 грн., в т.ч. ПДВ - 1125,45 грн., що підтверджується договірною ціною та кошторисними документами, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 12.1 Договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись на підставі актів виконаних робіт

Пунктом 12.3. Договору сторони визначили, що підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті згідно кошторисної документації та актів виконаних робіт і подає замовнику рахунок на оплату протягом двох днів підписання сторонами актів виконаних робіт.

На виконання умов Договору Позивач виконав обумовлені роботи по поточному ремонту житлових будинків на суму 6 752 грн. 68 коп., в підтвердження чого сторони підписали без зауважень та скріпили своїми печатками Акт№2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015року (а.с. 32-36).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між Сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий договір підряду.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків оплати виконаних Позивачем робіт, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 6 752 грн. 68 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Аналогічної позиції притримується Вищий господарський суд України в Постанові від 05.04.2011 № 23/466 та в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

Отже, вимога сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати за виконані Позивачем роботи, Позивач нарахував 3% річних у сумі 222 грн. 96 коп. (загальний період нарахування з 07.03.2015 по 11.04.2016) та інфляційні втрати в сумі 2 241 грн. 59 коп. (загальний період нарахування 07.03.2015 року - 31.01.2016 року).

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за виконані роботи, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 07.03.2015 по 11.04.2016 року в сумі 222 грн. 96 коп. та інфляційних за період з 07.03.2015 року по 31.01.2016 року в сумі 2 241 грн. 59 коп. підлягають задоволенню і підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведе, суд вбачає підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-1" Дніпропетровської міської ради (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 73, блок 4, ЄДРПОУ 32350283) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 11, кімн. 104, ЄДРПОУ 32547934) 6 752 (шість тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 68 коп. - основного боргу, 222 (двісті двадцять дві) грн. 96 коп. - 3% річних, 2 241 (дві тисячі двісті сорок одна) грн. - інфляційних втрат, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. - судового збору, видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 15.06.2016 року

Суддя С.П. Панна