Рішення

від 13.06.2016 по справі 903/310/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2016 р. Справа № 903/310/16

за позовом Фермерського господарства В«ПанбейВ» , с.Кремеш, Локачинський район

до Фермерського господарства В«Селянське (фермерське) господарство В«НадіяВ» , с.Заячиці, Локачинський район

про відшкодування збитків у сумі 624 502, 25 грн. та усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Пахолюк В.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представники, дов. від 01.09.2015 р.;

ОСОБА_3 - директор.

від відповідача: ОСОБА_4 - представник, дов. від 26.05.2016 р.

В судовому засіданні взяв участь сільський голова Заячицівської сільської ради Локачинського району ОСОБА_5 та головний спеціаліст відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства по здійсненню державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності Державної інспекції сільського господарства у Волинській області, посв. № 002 вид. 10.05.2012 р.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 14:30 год. для вирішення заяв та клопотань сторін.

Після оголошеної перерви в судове засідання не прибули представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Суть спору:

Позивач - Фермерське господарство В«ПанбейВ» , звернувшись до господарського суду з позовною заявою, просить:

1. Зобов'язати службових осіб ФГ В«НадіяВ» не здійснювати перешкоди у користуванні ФГ В«ПанбейВ» належним йому майном, а саме: земельними частками (паями), що розташовані на території Заячицівської сільської ради під наступними кадастровими номерами:

0722482600:03:000:1022,

0722482600:03:000:0970,

0722482600:03:000:1013,

0722482600:03:000:0322,

0722482600:03:000:0323,

0722482600:03:000:0324,

0722482600:03:000:0658,

0722482600:03:000:1011,

0722482600:03:000:1024,

0722482600:03:000:0676,

0722482600:03:000:0291,

0722482600:03:000:1021,

0722482600:03:000:0679,

0722482600:03:000:0982,

0722482600:03:000:1019,

0722482600:03:000:0319,

0722482600:03:000:0969,

0722482600:03:000:0321,

0722482600:03:000:0515,

0722482600:03:000:1010,

0722482600:03:000:0326,

0722482600:03:000:0659,

0722482600:03:000:0325,

0722482600:03:000:0320,

0722482600:03:000:0312,

0722482600:03:000:0675,

0722482600:03:000:0294,

0722482600:03:000:0689,

0722482600:03:000:0887,

0722482600:03:000:0754,

0722482600:03:000:0872,

0722482600:03:000:1012,

0722482600:03:000:0820,

0722482600:03:000:1009,

0722482600:03:000:1008,

0722482600:03:000:0318,

0722482600:03:000:1023,

0722482600:03:000:0672,

0722482600:03:000:0313,

0722482600:03:000:1007,

0722482600:03:000:1018,

0722482600:03:000:1025,

0722482600:03:000:1020,

0722482600:03:000:0295.

2. Стягнути з ФГ В«НадіяВ» на користь ФГ В«ПанбейВ» завдані збитки в розмірі 624 502, 25 грн., з яких: 77 679, 52 грн. - реальні втрати, понесені позивачем внаслідок сплати ним орендної плати за ті земельні ділянки, користуватися якими він був позбавлений можливості внаслідок їх самовільного зайняття відповідачем; 450 000, 00 грн. реальні втрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплатою штрафу на користь ПП В«ВолиньспецекспортВ» , 96 822, 73 грн. сума розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розрахована ОСОБА_6 інспекцією сільського господарства у Волинській області.

В обґрунтування зазначених вимог посилається на те, що в період з 03.03.2015 р. по 02.04.2015 р. ФГ В«ПанбейВ» було укладено 47 договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 100, 88 га, що знаходяться на території Заячицівської сільської ради Локачинського району Волинської області. Договори були зареєстровані Реєстраційною службою Локачинського районного управління юстиції Волинської області, а саме:

- 24.04.2015 р. зареєстровано 17 договорів оренди землі заг. пл. 34, 0965 га.

- 28.04.2015 р. зареєстровано 41 договір оренди землі заг. пл.. 7, 8775 га.

- 28.05.2015 р. зареєстровано 11 договорів оренди землі заг. пл.. 26, 5755 га.

- 03.06.2015 р. зареєстровано 7 договорів оренди землі, заг. пл. 16, 2696 га.

- 15.06.2015 р. зареєстровано 5 договорів оренди землі, заг. пл. 9, 5363 га.

- 16.06.2015 р. зареєстровано 1 договір оренди землі, заг. пл.. 1, 3715 га.

Як зазначає позивач, відповідно до укладених договорів оренди землі з фізичними особами ФГ В«ПанбейВ» у встановленому порядку отримано від землевласників за актами прийому-передачі земельні ділянки, що є предметами вказаних договорів, нараховано та сплачено орендну плату (в т.ч. податок з доходів фізичних осіб та військовий збір) на суму 77 679, 52 грн.

ФГ В«ПанбейВ» при укладенні договорів оренди землі мало на меті використовувати об'єкти оренди за їх цільовим призначенням, а саме, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, одержувати продукцію та доходи та самостійно господарювати на землі. Втім, внаслідок неправомірних дій відповідача його було позбавлено такої можливості.

Попередньо дані земельні ділянки використовував відповідач - Фермерське господарство В«НадіяВ» . Проте, 07 липня 2014 р. в с.Кремеш Локачинського району відбулись сходи селян з питань припинення будь-яких відносин з оренди землі з відповідачем. За результатом обговорення даних питань усі селяни - власники земельних ділянок, майже одноголосно, вирішити припинити правовідносини з відповідачем та погодили укладення договорів оренди земельних ділянок з позивачем - ФГ В«ПанбейВ» , що оформлено Протоколом сходів селян с.Кремеш від 07.07.2014 р.

Однак, не маючи жодних прав власності (користування) землею в серпні - вересні 2014 р. відповідач самовільно виорав її, засіяв та посадив сільськогосподарські культури, що позбавило позивача можливості вести фермерське господарство та в результаті чого завдано шкоди в розмірі 96 822, 73 грн., яка визначена ОСОБА_6 інспектором Державної інспекції сільського господарства у Волинській області. Позивач зазначені обставини підтверджує ОСОБА_6 обстеження земельної ділянки за № 000002-1 від 01.02.2016 р., ОСОБА_7 перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФГ В«ПанбейВ» за № 000523 від 13.11.2015 р., проведених державним інспектором Державної інспекції сільського господарства у Волинській області ОСОБА_8.

В обґрунтування вимоги щодо стягнення 450 000 грн. реальних витрат позивач обґрунтовує у зв'язку зі сплатою штрафу на користь ПП В«ВолиньспецекспортВ» за невиконання свого зобов'язання за контрактом на поставку сої майбутнього врожаю від 20.04.2015 р., платіжним дорученням № 19 від 28.12.2015 р. на суму 450 000 грн.

Відповідач в попереднє судове засідання не прибув. Водночас, представник у клопотанні, поданому на адресу суду 30.05.2016 р. розгляд справи просив відкласти у зв'язку з неможливістю явки представника через зайнятість в іншому судовому засіданні.

Крім того, повідомив суд, що ФГ В«НадіяВ» позову ФГ В«ПанбейВ» категорично не визнає, вважає його безпідставним та необґрунтованим та відсутністю ключових підстав майнової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування збитків, оскільки відсутній факт самовільного зайняття ФГ В«НадіяВ» спірних земельних ділянок (внесення в ЄРДР відповідних відомостей в силу вимог КПК України є обов'язком слідчого та в жодній мірі не може вважатись належним доказом факту самовільного зайняття земельних ділянок). Натомість, як зазначає відповідач, існує ряд договорів оренди тих же земельних ділянок, укладених з ФГ В«НадіяВ» , відсутня вина ФГ В«НадіяВ» у будь-якій формі, що є обов'язковою передумовою стягнення збитків, відсутній факт завдання збитків (відповідач вважає контракт на поставку урожаю сої фіктивним, таким, що не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а В«виготовлявсяВ» виключно з метою стягнення з ФГ В«НадіяВ» грошових коштів у судовому порядку та обґрунтування понесених позивачем В«збитківВ» ). З даного приводу ФГ В«НадіяВ» уже зареєструвало відповідні скарги та звернення у правоохоронних органах та органах ДФС України.

Зазначає, що намір подати на адресу суду обґрунтоване заперечення з долученням належних та допустимих доказів.

В судове засідання було викликано сільського голову Заячинської сільської ради Локачинського району ОСОБА_5 для дачі письмових пояснень щодо факту та правових підстав користування земельними ділянками ФГ В«НадіяВ» та ФГ В«ПанбейВ» на території Заячицівської сільської ради, який підтвердив Сходи селян с.Кремеш 07.07.2014 р. та те, що між Фермерським господарством В«НадіяВ» та В«ПанбейВ» існує конфліктна ситуація щодо використання ними орендованих земельних ділянок. Крім того, зазначив, що спірні земельні частки (паї) знаходяться поза межами Заячицівської сільської ради та відсутність належно оформлених відносин щодо факту використання ФГ В«НадіяВ» земельних часток (паїв) з фізичними особами.

На підставі ухвали суду від 30.05.2016 р. в судове засідання викликано державного інспектора Державної інспекції сільського господарства у Волинській області за адресою: м.Луцьк, вул..Винниченка, 67, ОСОБА_8 для дачі письмових пояснень по факту перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФГ В«ПанбейВ» (ОСОБА_6 перевірки за № 000523 від 13.11.2015 р.) та ФГ В«НадіяВ» (ОСОБА_6 перевірки № 000005-1 від 01.02.2016 р.), ОСОБА_6 обстеження земельної ділянки № 000002-1 від 01.02.2016 р., який пояснив суду, що ОСОБА_6 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01.02.2016 р. за № 000005-1 СФГ «Надія» було складено згідно ухвали слідчого судді Локачинського районного суду Волинської області від 19.01.2016 р. на підставі ОСОБА_6 обстеження земельної ділянки площею 72, 03 га № 000002-1 від 01.02.2016 р. ОСОБА_7 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 000523 від 13.11.2015 р., то дана позапланова перевірка була здійснена на підставі звернення ФГ «Панбей» від 04.11.2015 р. відповідно до наказу Державної інспекції сільського господарства у Волинській області № 114 від 04.11.2015 р.

На підставі ухвали суду від 30.05.2016 р. зобов'язано позивача надати суду належним чином завірені копії договорів оренди землі, акти приймання-передачі земельних ділянок.

Позивачем вимоги ухвали суду виконані частково. На підставі заяви директора ФГ «Панбей» ОСОБА_3 до матеріалів справи долучено лише копії договорів оренди землі в кількості 46 договорів.

Відповідач у відзиву на позовну заяву від 13.06.2016 р. та представник в судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі, вважає його безпідставним та необґрунтованим як в частині вимог щодо звільнення земельних ділянок, так і в частині вимог про відшкодування збитків.

В обґрунтування заперечень посилається на те, що у позивача відсутнє право вимоги про звільнення спірних земельних ділянок та відшкодування збитків. Своє право на позов ФГ «Панбей» обґрунтовує наявністю 47 договорів оренди земельних ділянок загальною площею 100, 8 га, що знаходяться на території Заячицівської сільської ради Локачинського району.

Серед таких договорів, в тому числі й:

- договір оренди, укладений між ФГ «Панбей» та ОСОБА_9, зареєстрований 28.05.2015 р., предметом якого є земельна ділянка площею 3, 1376 га для ведення особистого селянського господарства;

- договір оренди, укладений між ФГ «Панбей» та ОСОБА_10, зареєстрований 24.05.2015 р., предметом якого є земельна ділянка площею 2, 5491 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач вважає, що дані договори є такими, що прямо суперечать вимогам чинного законодавства, грубо порушують права відповідача, а відтак є недійсними. Звертає увагу суду на те, що у відповідності до ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсними повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Посилаючись на ст.760, 761 ЦК України, ст.24 ЗУ «Про оренду землі» зазначає, що предметом оренди може бути вільна земельна ділянка, тобто та, яка не перебуває в оренді інших осіб. І лише після відмови попереднього орендаря, який в силу вимог ст.33 ЗУ «Про оренду землі» має переважне право на його поновлення, земельна ділянка може бути передана в оренду іншій особі.

Як зазначає відповідач, 05.03.2003 р. між ФГ «Селянське (фермерське) господарство «Надія» в особі ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було укладено договір оренди земельної ділянки заг. пл.. 2, 5491 га та 05.03.2010 р. між ФГ «Надія» в особі ОСОБА_12 та ОСОБА_9 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною пл.3, 1376 га.

Вказані правочини у відповідності до вимог чинного на той час законодавства було зареєстровано у Локачинському районному відділі Волинської регіональної філії державного земельного кадастру про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.09.2010 р. за номером 041008600076 (ОСОБА_10В.) та запис від 05.10.2010 р. за номером 041008600103 (ОСОБА_9І.).

Отже, зазначені договори оренди землі відповідно набрали чинності з 20.09.2010 р. строк дії якого закінчився 20.09.2015 р. (ОСОБА_10В.) та з 05.10.2010 р. строк дії якого закінчився 05.10.2015 р. (ОСОБА_9І.).

Поряд з цим, в момент дії договорів оренди спірних земельних ділянок та законного перебування їх у користуванні ФГ «СФГ «Надія» позивач та фізичні особи ОСОБА_10 та ОСОБА_9 укладають договори їх повторної оренди - 28.05.2015 р. та 24.04.2015 р.

Отже, договори на які покликається позивач як на підставу своїх вимог, з доводів відповідача, є недійсними, оскільки були укладені щодо земельних ділянок, які уже перебували в оренді за чинними договорами, що не закінчили терміну своєї дії.

Відповідач зазначає про те, що жодних актів приймання-передачі про повернення таких земельних ділянок ні між ФГ «СФГ «Надія» та їх попередніми власниками підписано не було, також ФГ «СФГ «Надія» не отримувало будь-яких вимог щодо звільнення спірних земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні ними.

Як наслідок, ФГ «СФГ «Надія» вважає договори оренди з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 поновленими на той самий строк на тих самих умовах на підставі вимог ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі». Отже, договори оренди, укладені ФГ «Панбей» з ОСОБА_10 та ОСОБА_13 не є чинними та не можуть стати підставою для стягнення з законного користувача - ФГ «СФГ «Надія» шкоди чи збитків у будь-якому вигляді.

ОСОБА_7 інших договорів оренди земельних ділянок, на які ФГ «Панбей» покликається як на основну підставу своїх позовних вимог, то до позовної заяви позивачем не було долучено ні копій даних договорів, ні актів приймання-передачі таких земельних ділянок.

Як зазначає відповідач, позивачем всупереч вимог ч.3 ст.19 ЗУ «Про оренду землі» та п.10 ст.93 ЗК України договори оренди були укладені не на 7, а на 5 років, що є підставою, на думку відповідача, для визнання їх недійсними.

Посилаючись на укладені ФГ «Надія» договори оренди з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 предметом яких є земельні ділянки на території Заячицівської сільської ради та підписані між сторонами акти приймання-передачі з посиланням на ОСОБА_6 власника свідчить про факт добровільної передачі власниками ФГ «Надія» земельних ділянок та відсутність будь-якого факту їх самовільного захоплення. Відтак, з доводів відповідача, за таких обставин ключова підстава для стягнення завданих збитків як вина ФГ «Надія» відсутня.

«Протокол сходів селян» про не переукладення договорів оренди жодним чином не свідчить про їх недійсність, а лише підтверджує відсутність факту самовільного зайняття спірних земельних ділянок ФГ «СФГ «Надія».

Відповідач звертає увагу на розбіжності, допущені позивачем у позовній заяві щодо факту самовільного зайняття ФГ «СФГ «Надія» земельної ділянки площею 100, 88 га, хоча в документах, що долучаються до позовної заяви в якості доказів, а саме в акті обстеження земельної ділянки від 01.02.2016 р. № 000002-1 йдеться про те, що предметом обстеження стала земельна ділянка площею 72, 03 га, яка ніби-то самовільно зайнята відповідачем.

Отже, позивачем не доведено, яка площа спірних земельних ділянок використовується ФГ «СФГ «Надія» та які саме з загального масиву земельні ділянки з вказівкою кадастрових номерів використовуються ФГ «СФГ «Надія».

Відповідач, посилаючись на недобросовісність орендодавця, що передав не вільне від прав третіх осіб майно, вважає, що у разі наявності доведеного факту завдання шкоди ФГ «Панбей» належним відповідачем є саме орендодавець, що передав в оренду не вільне майно.

Недобросовісність орендаря - позивача у справі, який підписуючи акт приймання-передачі спірних земельних ділянок був та повинен був бути обізнаний, що такі не є вільними від прав третіх осіб та використовуються такими особами.

З доводів відповідача, в такому випадку, укладаючи договір на поставку майбутнього врожаю сої, позивач свідомо допускав настання несприятливих обставин у вигляді неможливості приступити до використання земельних ділянок та сплати штрафу.

Представником відповідача на підставі клопотань від 13.06.2016 р. долучено до матеріалів справи: копії договорів оренди земельної ділянки, укладених між ФГ «СФГ «Надія» та ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_19; ОСОБА_18; ОСОБА_20; ОСОБА_16; ОСОБА_21; ОСОБА_14; ОСОБА_22

Крім того, долучено до матеріалів справи копії позовних заяв на адресу Локачинського районного суду про визнання недійсними договорів оренди за позовом ФГ «СФГ «Надія» до ФГ «Панбей» та ОСОБА_10

Відповідачем в судовому засіданні було заявлено наступні клопотання:

- про витребування у Заячицівської сільської ради Локачинського району - Генерального плану населеного пункту с.Заячиці Локачинського р-ну та матеріалів перевірки, що слугували підставою для видачі Заячицівською сільською радою довідок від 06.11.2015 р. № 109 та № 10 від 01.02.2016 р.

При обговоренні даного клопотання представник відповідача в судовому засіданні не наполягала на його задоволенні на тій підставі, що судом було викликано та заслухано голову Заячицівської сільської ради ОСОБА_5 та державного інспектора ДУСГ у Волинській області Батюка Івана Феофановича.

Враховуючи наведене, суд залишив дане клопотання без розгляду.

- про виклик в судове засідання для дачі пояснень гр.ОСОБА_9 та гр.ОСОБА_10 для з'ясування факту укладення та реєстрації договорів оренди спірних земельних ділянок з огляду на ті обставини, що дані земельні ділянки стали одночасно предметом договорів оренди земельної ділянки.

ОСОБА_23 клопотання було розглянуто та відхилено судом на тій підставі, що суд у відповідності до вимог ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін та дослідивши в їх сукупності наявні докази у справі, судом встановлено наступне.

З доводів ФГ «Панбей» (позивача у справі) в період з 03.03.2015 р. по 02.04.2015 р. було укладено з фізичними особами (власниками пайових земельних ділянок) 47 договорів оренди земельних ділянок, загальною площею 100, 88 га, що знаходяться на території Заячицівської сільської ради Локачинського району Волинської області. Договори були зареєстровані Реєстраційною службою Локачинського районного управління юстиції, а саме:

- 24.04.2015 р. зареєстровано 17 договорів оренди землі заг. пл. 34, 0965 га.

- 28.04.2015 р. зареєстровано 41 договір оренди землі заг. пл.. 7, 8775 га.

- 28.05.2015 р. зареєстровано 11 договорів оренди землі заг. пл.. 26, 5755 га.

- 03.06.2015 р. зареєстровано 7 договорів оренди землі, заг. пл. 16, 2696 га.

- 15.06.2015 р. зареєстровано 5 договорів оренди землі, заг. пл. 9, 5363 га.

- 16.06.2015 р. зареєстровано 1 договір оренди землі, заг. пл.. 1, 3715 га.

Як зазначає позивач, відповідно до укладених договорів оренди землі з фізичними особами ФГ В«ПанбейВ» у встановленому порядку отримано від землевласників за актами прийому-передачі земельні ділянки, що є предметами вказаних договорів, нараховано та сплачено орендну плату (в т.ч. податок з доходів фізичних осіб та військовий збір) на суму 77 679, 52 грн.

ФГ В«ПанбейВ» при укладенні договорів оренди землі мало на меті використовувати об'єкти оренди за їх цільовим призначенням, а саме, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, одержувати продукцію та доходи та самостійно господарювати на землі. Втім, внаслідок неправомірних дій відповідача його було позбавлено такої можливості.

Позивач - Фермерське господарство В«ПанбейВ» , звернувшись до господарського суду з позовною заявою, просить:

- Зобов'язати службових осіб ФГ В«НадіяВ» не здійснювати перешкоди у користуванні ФГ В«ПанбейВ» належним йому майном, а саме: земельними частками (паями), що розташовані на території Заячицівської сільської ради за визначеними кадастровими номерами.

- Стягнути з ФГ В«НадіяВ» на користь ФГ В«ПанбейВ» завдані збитки в розмірі 624 502, 25 грн., з яких: 77 679, 52 грн. - реальні втрати, понесені позивачем внаслідок сплати ним орендної плати за ті земельні ділянки, користуватися якими він був позбавлений можливості внаслідок їх самовільного зайняття відповідачем; 450 000, 00 грн. реальні втрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплатою штрафу на користь ПП В«ВолиньспецекспортВ» , 96 822, 73 грн. сума розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розрахована ОСОБА_6 інспекцією сільського господарства у Волинській області.

Як зазначає позивач, попередньо дані земельні ділянки використовував відповідач - Фермерське господарство В«НадіяВ» . Проте, 07 липня 2014 р. в с.Кремеш Локачинського району відбулись сходи селян з питань припинення будь-яких відносин з оренди землі з відповідачем. За результатом обговорення даних питань усі селяни - власники земельних ділянок, майже одноголосно, вирішити припинити правовідносини з відповідачем та погодили укладення договорів оренди земельних ділянок з позивачем - ФГ В«ПанбейВ» , що оформлено Протоколом сходів селян с.Кремеш від 07.07.2014 р.

Однак, не маючи жодних прав власності (користування) землею в серпні - вересні 2014 р. відповідач самовільно виорав її, засіяв та посадив сільськогосподарські культури, що позбавило позивача можливості вести фермерське господарство та в результаті чого завдано шкоди в розмірі 96 822, 73 грн., яка визначена ОСОБА_6 інспектором Державної інспекції сільського господарства у Волинській області. Позивач зазначені обставини підтверджує ОСОБА_6 обстеження земельної ділянки за № 000002-1 від 01.02.2016 р., ОСОБА_7 перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФГ В«ПанбейВ» за № 000523 від 13.11.2015 р., проведених державним інспектором Державної інспекції сільського господарства у Волинській області ОСОБА_8.

В обґрунтування вимоги щодо стягнення 450 000 грн. реальних витрат позивач обґрунтовує у зв'язку зі сплатою штрафу на користь ПП В«ВолиньспецекспортВ» за невиконання свого зобов'язання за контрактом на поставку сої майбутнього врожаю від 20.04.2015 р., платіжним дорученням № 19 від 28.12.2015 р. на суму 450 000 грн.

Водночас, в ході судового розгляду позивачем було долучено до матеріалів справи лише 46 договорів оренди, що не відповідає розміру загальної площі земельної ділянки та обставинам, викладеним у позовній заяві.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 Закону).

Статтею 13 Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За вимогами ст.ст.14, 17 Закону договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

При цьому, об'єкт оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлене законом.

Зазначені норми Закону кореспондуються з вимогами ст.124 Земельного кодексу України згідно вимог якого передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду в судовому засіданні долучених позивачем до матеріалів справи копій договорів оренди в кількості 46 шт., укладених між ФГ «Панбей» та Орендодавцями - фізичними особами: ОСОБА_24 (договір від 02.04.2015 р.), ОСОБА_25 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_25 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_23 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_15 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_15 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_15 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_26 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_22 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_22 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_18 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_18 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_14 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_14 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_16 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_16 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_27 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_28 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_29 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_17 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_17 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_30 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_30 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_19 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_19 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_31 (договір від 09.03.2015 р.); ОСОБА_31 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_24 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_32 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_32 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_33 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_34 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_35М, (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_35 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_36 (договір 02.04.2015 р.); ОСОБА_9 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_37 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_38 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_38 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_39 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_40 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_34 (договір від 02.04.2015 р.); ОСОБА_41 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_41 (договір від 03.03.2015 р.); ОСОБА_42 (договір від 09.03.2015 р.); ОСОБА_10 (договір від 09.03.2015 р.) судом встановлено, що на даних договорах відсутня відмітка про реєстрацію їх в Державному реєстрі земель.

Позивач факт реєстрації зазначених договорів підтверджує Витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно, з датами їх реєстрації відповідно 15.06.2015 р., 16.06.2015 р., 24.04.2015 р., 28.04.2015 р.

Як визначено абз.4 п.2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні спорів належить враховувати положення статті 126 ЗК України (у редакції Закону від 05.03.2009 р. № 1066-VI, яка набрала чинності з 02.05.2009). Згідно з частиною шостою зазначеної статті орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку відповідно до документа, на підставі якого відбулося відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа.

Згідно постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено наступне: «Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його не укладення, а не про недійсність (якщо інше прямо не передбачено законом, як-от частиною другою статті 15 Закону України «Про оренду землі»).»

Водночас, щодо істотних умов договору оренди землі, то зазначені умови визначені ст.15 Закону України «Про оренду землі», які за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

З долучених позивачем договорів оренди землі з фізичними особами вбачається, що сторонами договору, крім істотних умов договору, визначених ЗУ «Про оренду землі» (ст.15) невід'ємними частинами договору визначено, в т.ч.: ОСОБА_32 приймання-передачі об'єкта оренди.

Позивачем на вимогу ухвали суду не було долучено ОСОБА_32 приймання-передачі земельних ділянок, що є невід'ємними частинами договорів оренди і свідчить про їх недоліки, допущені сторонами при укладенні даних договорів та не підтверджує факту передачі орендодавцями спірних земельних ділянок у користуванні ФГ «Панбей».

Отже, за умови відсутності факту передачі об'єкту оренди спірних земельних ділянок ФГ «Панбей» власниками земельних паїв (орендодавцями) відсутні правові підстави щодо задоволення вимог позивача про зобов'язання службових осіб ФГ «Надія» не здійснювати перешкоди у користуванні ФГ «Панбей» належним йому майном, а саме, земельними частками (паями), що розташовані на території Заячицівської сільської ради (згідно переліку за кадастровими номерами).

Ст.27 ЗУ «Про оренду землі» передбачено захист прав орендаря та орендодавця на орендовану земельну ділянку згідно якої орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Однак, позивачем згідно вимог ст.33 ГПК України не було доведено про порушення його прав і охоронюваних законом інтересів зі сторони ФГ «СФГ ОСОБА_38» щодо самовільного зайняття земельної ділянки пл..100, 88 га на території Зачицівської сільської ради Локачинського району.

Як визначено п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застовування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно врахувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Як встановлено матеріалами справи, а саме, з долучених відповідачем копій договорів оренди земельної ділянки, укладених між ФГ «Надія» та фізичними особами: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_22 05.03.2010 р., ФГ «СФГ «Надія» використовувало земельні ділянки на території Заячицівської сільської ради. Між орендодавцями ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_22 та ФГ «Надія» підписані акти приймання-передачі з посиланням на відповідний державний акт власника.

Однак, вказані договори оренди спірних земельних ділянок не були у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстровані у встановленому порядку, за винятком договорів оренди, укладених між ФГ «Надія» з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Факт добровільної передачі земельних ділянок їх власниками ФГ «СФГ «Надія» свідчить про відсутність будь-якого факту їх самовільного захоплення. Позивачем не було доведено та не подано відповідних доказів, а саме, вимог від власників, чи будь-яких інших осіб про звільнення отриманих за актом приймання-передачі земельних ділянок, в т.ч. і від ФГ «Панбей».

Посилання позивача на «протокол сходів селян» с. Кремеш від 07.07.2014 р. як на доказ самовільного захоплення ФГ «СФГ «Надія» спірних земельних ділянок не взято судом до уваги, оскільки обставини, викладені у протоколі, спростовують відсутність факту самовільного зайняття земельних ділянок ФГ «СФГ «Надія».

ОСОБА_7 перевірки державного інспектора Державної інспекції сільського господарства у Волинській області ОСОБА_8 по факту перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФГ «Панбей» (ОСОБА_7 перевірки за № 000323 від 13.11.2015 р.) та ФГ «Надія» (ОСОБА_7 перевірки № 00000-1 від 01.02.2016 р., ОСОБА_7 обстеження земельної ділянки № 000002-1 від 01.02.2016 р.), то зазначеними перевірками не було встановлено факту самовільного зайняття спірних земельних ділянок посадовими особами ФГ «СФГ «Надія» та не було прийнято будь-яких мір реагування з приводу порушень норм земельного законодавства як зі сторони Інспекції, так і зі сторони правоохоронних органів, а саме Локачинського відділення поліції Горохівського відділу поліції в межах кримінального провадження № 12015030120000166, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 КК України.

Водночас, з матеріалів даних перевірок вбачається, що перевірка факту самовільного зайняття спірних земельних ділянок була проведена на підставі звернення керівника ФГ «Панбей» ОСОБА_3 та довідки Заячицівської сільської ради № 10 від 01.02.2016 р. та № 109 від 06.11.2015 р., які містять суперечливі дані щодо площ земельних ділянок, зайнятих ФГ «Надія» та спростовують доводи позивача про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, площею 100, 88 га.

З пояснень в судовому засіданні державного інспектора Батюка І.Ф. та сільського голови Заячицівської сільської ради ОСОБА_5 судом не було встановлено факту самовільного посіву сільськогосподарських культур озимих посадовими особами ФГ «Надія».

ОСОБА_7 вимог позивача про стягнення з ФГ В«НадіяВ» на користь ФГ В«ПанбейВ» завданих збитків в розмірі 624 502, 25 грн., з яких: 77 679, 52 грн. - реальні втрати, понесені позивачем внаслідок сплати ним орендної плати за ті земельні ділянки, користуватися якими він був позбавлений можливості внаслідок їх самовільного зайняття відповідачем; 450 000, 00 грн. реальні втрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплатою штрафу на користь ПП В«ВолиньспецекспортВ» , 96 822, 73 грн. сума розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розрахована ОСОБА_6 інспекцією сільського господарства у Волинській області, то останні не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Стаття 152 Земельного кодексу України встановлює способи захисту прав на земельні ділянки. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. При цьому, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

За приписами ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: в т.ч. тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитів власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як визначено п.п.3.6, 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або ОСОБА_6 інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі ОСОБА_5 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

Водночас, ст. 22 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.224 Господарського кодексу України визначено порядок та способи відшкодування майнової шкоди (збитків).

Разом з тим, для застосування такого заходу відповідальності, як визначено у п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є витрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Зазначена норма кореспондується з вимогами ч.2 ст.224 Господарського кодексу України.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування ОСОБА_5 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав (п.3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р.).

Виходячи з зазначеного, позивачем у розумінні вимог ст.ст.32, 34 ГПК України не було доведено факту протиправної поведінки, дії та шкідливого результату такої поведінки зі сторони ФГ «Надія», а судом не було встановлено причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, заподіяними позивачу, що є підставою для відповідальності при стягненні збитків.

Судом не взято до уваги посилання позивача на наявність перевірки Інспекції сільського господарства, як на підставу стягнення 96 822, 72 грн. суми шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки Інспекцією, всупереч вимог чинного законодавства, не було прийнято відповідних документів, що в їх сукупності мають підтверджувати факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Приймаючи до уваги те, що судом не було встановлено вини відповідача щодо самовільного зайняття спірних земельних ділянок, що підтверджено матеріалами справи, а позивачем не доведено вини відповідача у вчиненні даного правопорушення, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цілому.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 13, 14, 15, 17 Закону України «Про оренду землі», -

ВИРІШИВ:

1. В позові Фермерського господарства «Панбей», с.Кремеш, Локачинського району до Фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Надія» про відшкодування збитків у сумі 624 502, 25 грн. та усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

Повне рішення складено 21.06.2016 р.

Суддя В.А.Пахолюк