Рішення

від 15.06.2016 по справі 910/6444/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016Справа №910/6444/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР V"

про стягнення 42 600,00 доларів США, 58 323,84 грн.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Нарапович О.Д. (дов. від 14.12.2015)

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб 2 та 3 : не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.04.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР V" (надалі - відповідач) про стягнення 42 600,00 доларів США, 58 323,84 грн.

Позовні вимоги ограновані тим, що на думку позивача, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Договором поруки, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі стягнення 42 600,00 доларів США, 58 323,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/6444/16, розгляд справи призначено на 27.04.2016.

26.04.2016 від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 27.04.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 27.04.2016, представники відповідача та третіх осіб не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомленні, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3814314 3, згідно якого 15.04.2016 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі, зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3814316 0 та 01030 3814317 8, згідно яких 15.04.2016 треті особи отримали поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

27.04.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 18.05.2016.

В судове засідання, призначене на 18.05.2016, представники позивача та третьої особи-1 з'явились.

В судове засідання, призначене на 18.05.2016, представники відповідача та третіх осіб 2 та 3 не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомленні.

18.05.2016 ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 01.06.2016.

В судове засідання, призначене на 01.06.2016, представники сторін, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомленні.

01.06.2016 ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 15.06.2016.

В судове засідання, призначене на 01.06.2016, представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 01.06.2016, представники відповідача та третіх осіб не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомленні.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (надалі - кредитодавець, банк) та громадянкою України ОСОБА_1 (надалі - позичальник, боржник) було укладено кредитний договір № ВL70301 від 14.08.2008. (надалі - кредитний договір).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору, банк надає позичальнику кредитні кошти (кредит) в сумі 106 000 доларів США., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

14.08.2008 між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду №BL7030/K~1 до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL7030 від « 14» серпня 2008 року (надалі - Додаткова угода). Відповідно до Додаткової угоди третій особі 1 надавався кредит у сумі 106 000,00 дол. СЩА, строком на 240 місяції 01.08.2028, зі сплатою 15.45% річних

Між Позивачем та Третьою особою-1 укладались Додаткові угоди до Генерального договору про надання кредитних послуг №BL7030 від 14.08.2008, за якими вносилися зміни у розмірі оплати за користування кредитом.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором між ПАТ «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР V» (надалі - Поручитель-1, Відповідач) 17.10.2014 року було укладено договір поруки б/н (надалі - Договір поруки-1).

29.10.2014 між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №BL5438/2 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Відповідач-1 отримав кредитні кошти в сумі 84 355,58 гривень, строком користування до 01 квітня 2016 року, зі сплатою 5,00% річних.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між ПАТ «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «РАТИБОР V» 29 жовтня 2014 року було укладено договір поруки б/н (надалі - Договір поруки-2).

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме - в порядку передбаченому Генеральним договором та Додатковою угодою видав Третій особі-1 кредитні кошти, шляхом банківського переказу коштів на його рахунок. А саме вказані кошти було перераховано на рахунок НОМЕР_1, що підтверджується випискою по рахунку Третьої особи-1 (додається до позовної заяви). Також, в порядку, передбаченому Кредитним договором Позивач видав Третій особі-1 кредитні кошти, шляхом банківського переказу на його рахунок НОМЕР_2, що підтверджується випискою по рахунку Третьої особи-1 та меморіальним ордером №0844261UAH000142 від 29.10.2014.

В свою чергу, Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитами, повернути кредити у визначені договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно Генерального договору та Кредитного договору.

Однак, в порушення умов Генерального договору, Додаткових угод, Кредитного договору та чинного законодавства України Третя особа-1 не виконує взяті на себе зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 ч. 1 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 6.1. Генерального договору в разі прострочення виконання зобов'язань Позичальника за будь-якою з кредитних послуг, наданих Банком за умовами цього Договору та відповідної Індивідуальної угоди, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит за всіма кредитними послугами, наданими Банком в межах дії цього Договору, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення. Дострокове погашення кредиту та плати за кредит відбувається в наступному порядку:

Позичальник повідомляється шляхом направлення йому Банком поштою відповідного рекомендованого листа за адресою Позичальника, що вказана у цьому договорі, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси.

Крім того, відповідно до п. 6.1 Кредитного договору сторони погодили, що відповідно до чинного законодавства України (зокрема, статей 525 та 611 ЦК України), у випадку прострочення сплати чергового щомісячного платежу га/або інших грошових зобов'язань Позичальника за Договором (зокрема, але не виключно, щодо оплати Кредиту (його частини) та/або процентів за користування Кредитом, та направлення Банком Позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий термін/строк виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) Позичальника за цим Договором з дня відправлення Банком відповідного повідомлення/вимоги Позичальнику, якщо інший новий термін/строк виконання основного зобов'язання Позичальника не передбачений в такому повідомленні/вимозі Банку.

11.07.2015 року Третій особі-1 були направлені вимоги про погашення суми заборгованості, які були вручені ОСОБА_1 особисто 13.07.2015 року. Нажаль, останній не вчинив жодних дій, що свідчили б про намір у добровільному порядку сплатити прострочену заборгованість.

Крім того, 11.07.2015 року Відповідачу були направлені вимоги про погашення сум заборгованості за Генеральним договором та Кредитним договором, які були вручені уповноваженому ОСОБА_2 13.07.2015 року. Нажаль, Відповідач не вчинив жодних дій, що свідчили б про намір у добровільному порядку сплатити прострочену заборгованість.

Згідно п.1.3 Договорів поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. П.1.4 Договорів поруки передбачено, що Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Підставою солідарної відповідальності поручителя і боржника є також положення статті 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) згідно якого «у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши позичальнику - громадянці України ОСОБА_5 за кредитним договором № ВL3578/1 від 06.02.2013 р. кредитні кошти, тоді як позичальник свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у ПАТ "Універсал Банк" виникло право вимоги до боржника (позичальника) щодо сплати заборгованості за спірним кредитним договором.

Сума заборгованості Третьої особи-1 за Генеральним договором станом на 25.01.2016 складає 132 579 доларів США 82 центи, з яких: заборгованість по кредиту - 104 284,42 дол. США; заборгованість по відсотках - 27 984,50 дол. США; заборгованість по підвищених відсотках - 310,90 дол. США.

Сума заборгованості до стягнення за Генеральним договором становить 42 600 доларів США 00 центів, з яких: заборгованість по кредиту - 14 304,60 дол. США; заборгованість по відсотках - 27 984, 50 дол. США; заборгованість по підвищених відсотках - 310,90 дол. США.

Сума заборгованості Третьої особи-1 за Кредитним договором станом на 22.12.2015 року складає 58 323 гривні 84 копійки, з яких: заборгованість по кредиту - 55 894,27 гривень; заборгованість по відсотках - 1 189,57 гривень; заборгованість по підвищених відсотках - 1 240,00 гривень.

За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1 і 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частинами 1 і 2 статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 4 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "Універсал Банк" (надалі - кредитор, банк) було укладено договори поруки. (надалі - договір поруки) з відповідачем (надалі - поручитель).

Поручитель засвідчує, що йому добре відомі усі умови вищевказаного основного договору і він погоджується з ним (п.1.2. договору поруки).

Згідно з п. 1.3. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник,за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, винагороди/плати, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

За умовами п. 2.1. договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем з дати відправлення кредитором йому такої вимоги та/або з дати її вручення поручителю.

Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за довго ром на користь кредитора шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором відповідно до умов основного договору, та /або на рахунки, вказані кредитором (п. 2.2. договору поруки).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12 р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Оскільки судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши позичальнику за кредитним договором кредитні кошти, тоді як позичальник свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконав, то у ПАТ "Універсал Банк" виникло право вимоги до поручителя - відповідачаза несплату заборгованості боржника за спірним кредитним договором.

Відповідач жодних належних доказів та пояснень на спростування обставин, викладених у позовній заяві суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР V" в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростувало та не довело суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ПАТ "Універсал Банк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР V" заборгованості, визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТИБОР V" (03115, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, будинок 5/19, квартира 59, код ЄДРПОУ 30550369) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вулиця Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість по Кредитному договору № BL5438/2 від 29.09.2014 в сумі 58 323 грн. 84 коп., заборгованість по Генеральному договору № BL730 від 14.08.2008 в сумі 42 600 доларів США та 18 557 грн. 78 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.06.2016

Суддя М.О. Лиськов