Рішення

від 26.05.2016 по справі 910/6780/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016Справа №910/6780/16

За позовом приватного підприємства «Атемлюфт-газ техніка»

До відповідача публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

Про стягнення 235189,18 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача не прибули

від відповідача Дубчак С.Є. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Атемлюфт-газ техніка» до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення за договором купівлі-продажу № 07.1/1549-МТР від 22.09.2015 235189,18 грн., з яких: 234000,00 грн. боргу, 1189,18 грн. 3% річних. Також позивач просить стягнути з відповідача 3000,00 грн. за надання юридичних послуг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Суд своєю ухвалою від 13.04.2016 порушив провадження в справі № 910/6780/16

Відповідач у поданому суду відзиві заперечив проти стягнення з нього 3000,00 грн. за надання юридичних послуг, оскільки позивач не надав доказів, що юридичні послуги надані саме адвокатом.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.09.2015 приватне підприємство «Атемлюфт-газ техніка» (продавець) та публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 07.1/1549-МТР (далі - Договір), предметом якого є поставка товару на загальну суму 234000,00 грн..

Сторони погодили оплату товару протягом 15 днів після поставки.

23.12.2015 позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 234000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АГ-0000177 від 23.12.2015, довіреністю АК № 1540 від 22.12.2015.

Станом на день розгляду справи 234000,00 грн. відповідач не сплатив.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт порушення зобов'язання відповідачем на суму 234000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 234000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 1189,18 грн. трьох процентів річних.

Позивач заявив до стягнення 3000,00 грн. оплати юридичних послуг, посилаючись на договір про надання юридичних послуг № 15/03/16 від 15.03.2016, укладений між приватним підприємством «Атемлюфт-газ техніка» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Водночас, позивач документально не підтвердив надання відповідних послуг саме адвокатом та понесення витрат у вказаному вище розмірі. Тому підстави для покладення на відповідача 3000,00 грн. оплати юридичних послуг відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (провулок Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, код 00135390) на користь приватного підприємства «Атемлюфт-газ техніка» (Миколаївська дорога, 187, кв. 23, м. Одеса, 65013, код 30445430) 234000,00 грн. боргу, 1189,18 грн. трьох процентів річних, 1378,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 16.06.2016.

Суддя С. А. Ковтун