Рішення

від 02.06.2016 по справі 910/6770/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016Справа №910/6770/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО СІТІ»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лідербуд»

про стягнення 14781,81 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін: не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО СІТІ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лідербуд» про стягнення 14781,81 грн., з яких: 10780,00 грн. боргу, 2913,67 грн. пені, 301,2 грн. 3% річних, 571,34 грн. інфляційних, 215,6 грн. штрафу. Також позивач просить покласти на відповідача 4000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару.

Суд своєю ухвалою від 13.04.2016 порушив провадження у справі № 910/6770/16.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

За видатковою накладною № 401 від 24.04.2015 позивач поставив відповідачу штукатурку машинну МП-75 30 кг/Деконка/Кнауф у кількості 120 шт. на загальну суму 10780,00 грн..

Вказана видаткова накладна містить посилання на договір № 060415/2 від 06.04.2015 як підставу поставки.

За п. 7 ст. 176 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України містить правило, згідно з яким правочини між юридичними особами належить вчиняти письмовій формі. Вимоги до письмової форми наведені у ст. 207 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми правочин у письмовій формі вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зобу зв'язку. Обов'язковим реквізитом договору, який засвідчує факт вчинення правочину у письмові формі, є підписи уповноважених на це представників сторін.

Отже, виходячи з визначених ст. 34 ГПК України правил щодо допустимості доказів, оскільки умови, на яких досягнуті домовленості щодо відносин сторін, повинні носити матеріальну фіксацію шляхом викладення у одному або декількох документах, які, в силу ст. 32 та ст. 36 ГПК України, є доказами у справі, виключно останні можуть бути покладені в основу рішення щодо змісту правочину.

Крім того, встановлення факту підписання тексту договору № 060415/2 від 06.04.2015, з'ясування та перевірка даної обставини можлива виключно шляхом дослідження оригіналу тексту договору. Доведення цієї обставини закон покладає на позивача як на особу, яка посилається на цю обставину (ст. 33 ГПК України).

Позивачем не подано суду оригінал тексту договору № 060415/2 від 06.04.2015. Даний документ, як стверджує позивач, йому не повернувся від відповідача. За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено здійснення поставки товару на умовах, які наведені у тексті наявної копії договору № 060415/2 від 06.04.2015, а тому положення цього документу не підлягають застосування при вирішенні спору.

Водночас, факт здійснення поставки позивачем, прийняття товару відповідачем свідчить про укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач за товар не сплатив.

Вимога позивача № 151215/2 від 15.12.2015 залишена відповідачем без задоволення.

Станом на день розгляду справи відповідач 10780,00 грн. боргу не сплатив.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 10780,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Позивач заявив до стягнення 2913,67 грн. пені, 215,60 грн. штрафу, посилаючись на пункти 7.3, 7.4 договору поставки № 060415/2 від 06.04.2015. Оскільки, як зазначено вище, позивачем не доведено здійснення поставки товару на умовах, які наведені у тексті наявної копії договору № 060415/2 від 06.04.2015, у тому числі і щодо відповідальності, дані вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 571,34 грн. інфляційних та 301,20 грн. трьох процентів річних.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 10780,00 грн. боргу, 571,34 грн. інфляційних, 301,20 грн. трьох процентів річних, а загалом 11652,54 грн. В іншій частині позову судом відмовлено.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач надав належні докази понесення витрат на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн. (договір № 11/5 про надання правової допомоги від 10.12.2015, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 11/15 від 10.12.2015 на суму 4000,00 грн.).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витри покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лідербуд» (вул. Ярославів Вал/Івана Франка, 11/1, м. Київ, 01030, код 38872118) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО СІТІ» (вул. Савчука, 11, кв. 188, м. Чернігів, 14013, код 36931747) 10780,00 грн. боргу, 571,34 грн. інфляційних, 301,20 грн. трьох процентів річних,1086,26 грн. судового збору, 3153,21 грн. витрат на послуги адвоката.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 17.06.2016.

Суддя С. А. Ковтун