Рішення

від 14.06.2016 по справі 924/384/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р.Справа № 924/384/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Субботіна Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля" с.Щиборівка Красилівського району Хмельницької області

до Дочірнього підприємства "Проскурівм`ясопродукт" м. Хмельницький

про 52 050,00грн. заборгованості, 43 521,68 грн. пені, 4169,86 грн. відсотків, 39 342,35 грн. інфляційних втрат

Представники сторін: не з`явились

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача 52050,00 грн. заборгованості, 43 521,68 грн. пені, 4169,86 грн. відсотків, 39 342,35 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог з врахуванням пояснень, викладених у заяві від 31.05.2016р. зазначає, що 10.01.2013р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №10/01/2013, відповідно до якого позивач здійснював продаж свиней живою вагою відповідачу. За відвантажений товар відповідач частково перерахував грошові кошти на поточний рахунок позивача. Однак, в порушення п. 3.1 договору не здійснив повну оплату поставленої партії товару, що підтверджується видатковими накладними та актами звірки. Таким чином, заборгованість за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 10.01.2013р. №10/01/2013 відповідача перед позивачем складає 52 050,00 грн. Крім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань позивач нарахував 43521,68 грн. пені, 4169,86 грн. відсотків, 39342,35 грн. інфляційних втрат.

Позивач в судове засідання не з`явився, до початку судового розгляду подав додаткові докази по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повістками.

Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.

10.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля" (далі - продавець) та Дочірнім підприємством "Проскурівм`ясопродукт" (далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу №10/01/2013, відповідно до п. 1.1 якого продавець згідно ст.655 ЦК України, зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію (далі - товар): свині живою вагою, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Ціна товару становить 20.00 грн. (з ПДВ) за 1 кг (п.2.1 договору). Загальна сума товару становить сумарну загальну вартість визначену в накладних (п.2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що покупець здійснює повну оплату вартості кожної окремої поставленої партії товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок продавця. Всі розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі платіжним дорученням (п.3.2. договору).

Згідно п. 6.1 договору за порушення умов договору сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У випадку прострочення оплати (несвоєчасної оплати) покупцем вартості товару, що підлягає поставці, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен прострочений день. Пеня нараховується за весь період прострочення (п.6.2 договору).

Згідно п.10.3 договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє в частині розрахунків до повного їх завершення.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар (свині живою вагою) на загальну суму 275 050,00грн., що підтверджується видатковими накладними №ТЖЦ-001176 від 06.09.2013р. на суму 48240,00грн., №ТЖЦ-001184 від 18.09.2013р. на суму 50920,00грн., №ТЖЦ-001186 від 20.09.2013р. на суму 53580,00 грн., №ТЖЦ-001182 від 17.09.2013р. на суму 53120,00грн., №ЖПД00000052 від 15.02.2015р. на суму 69190,00грн., накладними № 722 від 06.09.2013р., № 747 від 17.09.2013р., б/н від 18.09.2013р., №753 від 20.09.2013р., №52 від 15.02.2014р., довіреностями № 161 від 06.09.2013р., №170 від 17.09.2013р., №174 від 18.09.2013р., №177 від 20.09.2013р., №20 від 15.02.2014р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 223000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

09.09.2015р. позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення боргу, однак, відповідач оплату не провів. Вартість неоплаченого товару становить 52050,00грн.

В зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач нарахував 43 521,68грн. пені, 4169,86грн. 3% річних, 39 342,35грн. інфляційних втрат.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне:

Згідно з абз. 2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу.

Так, у відповідності до умов договору купівлі-продажу № 10/01/2013 від 10.01.2013р. позивач передав у власність відповідача товар - свині живою вагою на загальну суму 275 050,00грн., що підтверджується видатковими накладними №ТЖЦ-001176 від 06.09.2013р., №ТЖЦ-001184 від 18.09.2013р., №ТЖЦ-001186 від 20.09.2013р., №ТЖЦ-001182 від 17.09.2013р., №ЖПД00000052 від 15.02.2015р., накладними № 722 від 06.09.2013р., № 747 від 17.09.2013р., б/н від 18.09.2013р., №753 від 20.09.2013р., №52 від 15.02.2014р., довіреностями № 161 від 06.09.2013р., №170 від 17.09.2013р., №174 від 18.09.2013р., №177 від 20.09.2013р., №20 від 15.02.2014р., а відповідач зобов'язувався своєчасно здійснити оплату за отриманий товар.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу № 10/01/2013 від 10.01.2013р. відповідач повинен здійснювати повну оплату вартості кожної окремої поставленої партії товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Однак, відповідач розрахувався лише частково на суму 223000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не подано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості. Тому враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, позовні вимоги про стягнення 52050,00 грн. основного боргу заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 6.2 договору погоджено, що у випадку прострочення оплати вартості товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен прострочений день. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 43521,68 грн. З поданого розрахунку вбачається, що нарахування пені здійснено по кожному періоду наявності заборгованості з урахуванням розміру боргу за вказаний період.

Проаналізувавши вказаний розрахунок, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення вищевказану суму пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 4169,86 грн. При перерахунку 3 % річних судом встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення лише 4061,90 грн. Тому позивачем безпідставно нараховано 3 % річних в розмірі 107,96 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 39342,35грн. інфляційних втрат.

Суд враховує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3.2 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Зважаючи на викладене, суд провів перерахунок та встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення лише 25547,44 грн. інфляційних втрат. У стягненні 13794,91 грн. слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 125 181,02грн., в тому числі 52050,00 грн. - основний борг, 43521,68грн. - пеня, 4061,90грн. - 3 % річних, 25547,44грн. - інфляційні втрати.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля" с.Щиборівка Красилівського району Хмельницької області до Дочірнього підприємства "Проскурівм`ясопродукт" м. Хмельницький про 52 050,00грн. заборгованості, 43 521,68 грн. пені, 4169,86 грн. відсотків, 39 342,35 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Проскурівм`ясопродукт" (м.Хмельницький, вул.Варейського, буд. 45/3, код 34971718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля" (Хмельницька область, Красилівський район, с.Щиборівка, код 32883721) 52050,00грн. (п`ятдесят дві тисячі п`ятдесят гривень 00 коп.) заборгованості, 43521,68 грн. (сорок три тисячі п`ятсот двадцять одну гривню 68 коп.) пені, 4061,90 грн. (чотири тисячі шістдесят одну гривню 90 коп.) 3 % річних, 25547,44 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сорок сім гривень 44 коп.) інфляційних втрат, 1877,72 грн. (одну тисячу вісімсот сімдесят сім гривень 72коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 13 794,91грн. інфляційних втрат та 107,96 грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 21.06.2016р.

Суддя                                                            Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (31070, с.Щиборівка, Красилівського р-ну, Хмельницької обл.),

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Варейського, буд.45/3)

Усім надіслати рекомендованим.