Рішення

від 02.06.2016 по справі 910/6715/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2016Справа №910/6715/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт»

До товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОВЕСТ»

про стягнення 18448,06 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Рогач В.К. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» до товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОВЕСТ» про стягнення за договором № 300114/1 від 30.01.2014 18448,06 грн., з яких: 14126,67 грн. боргу, 479,10 грн. інфляційних, 3130,15 грн. пені, 712,14 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати наданих позивачем послуг.

Суд своєю ухвалою від 13.04.2016 порушив провадження у справі № 910/6715/16.

Суд своєю ухвалою від 16.05.2016 витребував у позивача додаток №1 до договору № 300114/1 від 30.01.2014; докази надання послуг за договором № 300114/1 від 30.01.2014, стягнення вартості яких є предметом позову.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.01.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» (підрядник) та товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОВЕСТ» (замовник) уклали договір № 300114/1 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого замовник за письмовою (у разі необхідності факсовою) заявкою за підписом уповноваженого представника доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання забезпечити належним чином надання послуг з подачі належним підряднику автобетононасосом СІРА К41-ХК2-РА1504/909Р8 (із залученням обслуговуючого персоналу/екіпажу підрядника, в подальшому автобетононасос) бетону на об'єктах будівництва замовника за плату відповідно до узгоджених сторонами цін (додаток № 1 до цього Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору до початку виконання робіт замовник здійснює попередню оплату на розрахунковий рахунок підрядника у безготівковій формі у розмірі 100 % вартості заявлених обсягів робіт, згідно з додатком № 1 «Ціни на послуги на подачу бетону автобетононасосом», який є невід'ємною частиною даного договору.

Остаточні розрахунки за виконані роботи проводить замовник за фактично відпрацьовані години, на підставі актів виконаних робіт, в термін 5 банківських днів із дати їх підписання, на розрахунковий рахунок підрядника (п.3.2 Договору).

В період з грудня 2014 року по січень 2015 року позивач надав, а відповідач отримав послуг на загальну суму 15290,72 грн., що підтверджується такими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): Гр-0000157 від 07.12.2014 на суму 6252,19 грн.; Гр-0000160 від 13.12.2014 на суму 2364,12 грн.; Гр-0000001 від 19.01.2015 на суму 3872,94 грн.; Гр-0000008 від 27.01.2015 на суму 437,34 грн.; Гр-0000009 від 27.01.2015 на суму 2364.13 грн..

Відповідач за надані послуги в цей період розрахувався частково, внаслідок чого у нього виник борг на суму 14126,67 грн..

Станом на день розгляду справи в суді відповідач 14126,67 грн. боргу не сплатив.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 14126,67 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктами 4.2 та 4.4. Договору сторони погодили, що у разі прострочення замовником передбаченого дійсним договором строку платежів, останній сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру затриманого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення замовником строків виконання платіжних зобов'язань понад тридцяти днів, замовник додатково сплачує на користь підрядника штраф у розмірі 10% від суми, яка підлягає сплаті.

Оскільки прострочення зобов'язань перевищує 30 днів, вимоги про стягнення з відповідача 712,14 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач заявив до стягнення 3130,15 грн. пені за період з 07.10.2015 до 07.04.2016.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання. Послуги, за якими існує борг, були надані у грудні 2014 року та січні 2015 року, тобто зобов'язання є простроченими відповідно з січня та лютого 2015 року, а нарахування пені можливе в період з 15.12.2014 до 04.08.2015. З огляду на це вимоги про стягнення пені за період з 07.10.2015 до 07.04.2016 у розмірі 3130,15 грн. пред'явлено необґрунтовано, оскільки нарахування пені є припиненим.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 479,10 грн. інфляційних.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 14126,67 грн. боргу, 712,14 грн. штрафу, 479,10 інфляційних, а загалом 15317,91 грн. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витри покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЛАТОВЕСТ» (вул. Академіка Туполєва, 22 літ. «Б», кв. 65, м. Київ, 04128, код 38825326) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» (вул. Назарівська, 11, м. Київ, 01032, код 35624424) 14126,67 грн. боргу, 712,14 грн. штрафу, 479,10 інфляційних, 1144,19 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 17.06.2016.

Суддя С. А. Ковтун