Рішення

від 13.06.2016 по справі 910/31262/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2016№910/31262/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/31262/15

за позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Будкомсервіс», м. Київ,

про стягнення 68 000 грн. штрафу і 68 000 грн. пені та зобов'язання виконати пункт 4 резолютивної частини рішення від 10.09.2015 №129/01-р/к,

за участю представників:

позивача - Портянка О.В. (довіреність від 04.01.2016 №4);

відповідача - не з'явився.

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Будкомсервіс» (далі - Товариство) 68 000 грн. штрафу, накладеного на відповідача рішенням адміністративної колегії Відділення від 10.09.2015 №129/01-р/к «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №118-01/07.15 (далі - рішення №129/01-р/к), та 21 420 грн. пені, нарахованої за невиконання рішення №129/01-р/к;

- зобов'язання Товариства виконати пункт 4 резолютивної частини рішення №129/01-р/к шляхом вжиття заходів щодо встановлення (затвердження) тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 118, який знаходиться у експлуатації (обслуговуванні) Товариства згідно із Порядком формування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Позовні вимоги мотивовано тим, що: рішення №129/01-р/к, яким визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території міста Києва, де розташований будинок за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 118, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) Товариства, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умови існування значної конкуренції на цьому ринку, не виконано в добровільному порядку, а тому штраф підлягає стягненню у судовому порядку; за прострочення сплати зазначеного штрафу з Товариства також слід стягнути нараховану Відділенням суму пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2015 порушено провадження у справі; відстрочено сплату позивачем судового.

18.01.2016 Відділення подало суду клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/31040/15 за позовом Товариства до Відділення про визнання недійсним рішенням №129/01-р/к, відповідно до якого на Товариство накладено 68 000 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2016 прийнято до розгляду заяву Відділення про збільшення розміру позовних вимог щодо стягнення з Товариства 68 000 грн. штрафу та 62 220 грн. пені.; відстрочено сплату позивачем судового збору до завершення розгляду судом справи №910/31262/15 по суті; провадження у справі №910/31262/15 зупинено до вирішення господарським судом міста Києва спору зі справи №910/31040/15 та набрання рішенням з названої справи законної сили.

16.05.2016 до господарського суду міста Києва від Відділення надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/31262/15, мотивоване тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 у справі 910/31040/15, у задоволенні позову Товариства про визнання недійсним рішення №129/01-р/к відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2016 поновлено провадження у справі №910/31262/15; розгляд справи призначено на 13.06.2016.

Позивач 09.06.2016 подав суду заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, у зв'язку з чим просить суд стягнути з Товариства 68 000 грн. пені. Суд розцінює вказану заяву як заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, перевіривши дотримання позивачем вимог статті 22 ГПК України та прийняв зазначену заяву до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 13.06.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідача на адресу (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 118), вказану у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з юридичної адреси відповідача, наявними в матеріалах справи.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 13.06.2016 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням №129/01-р/к:

- визнано, що Товариство протягом періоду з 01.09.2014 по 01.07.2015 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території міста Києва, де розташований будинок за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 118, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) Товариства, з часткою 100%, оскільки на цьому ринку у нього не було жодного конкурента;

- визнано дії Товариства, які полягають у нарахуванні власникам (наймачам) квартир у будинку №118 по вул. Жилянській плати за надані послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за тарифом, який не затверджено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для цього будинку, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території міста Києва, де розташований будинок за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 118, який знаходиться на балансі (обслуговуванні) Товариства, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умови існування значної конкуренції на цьому ринку;

- за вказане порушення на Товариство накладено штраф у сумі 68 000 грн.;

- зобов'язано Товариство припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом вжиття заходів щодо встановлення (затвердження) тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 118, який знаходиться у експлуатації (обслуговуванні) Товариства, згідно з Порядком формування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальні послуги», про що повідомити Відділення у двохмісячний строк.

Відповідно до частин другої і третьої статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення №129/01-р/к було надіслано на адресу Товариства супровідним листом від 16.09.2015 №26-01/3137 та отримано відповідачем 18.09.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за адресою Товариства, наявного в матеріалах справи.

Отже, строк добровільної сплати Товариством суми штрафу мав закінчитися 18.11.2015.

Разом з тим, відповідач оскаржив Рішення №129/01-р/к до господарського суду міста Києва, у зв'язку з чим строк виконання Рішення №129/01-р/к згідно з частиною четвертою статті 60 Закону було зупинено.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2016 зі справи №910/31040/15 у задоволенні позовної заяви Товариства відмовлено, у зв'язку з чим Товариство звернулося із скаргою до Київського апеляційного господарського суду, ухвалою від 25.03.2016 якого прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 зі справи №910/31040/14 апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016 - без змін.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як встановлено судом, Товариство станом на 10.12.2015 - на день підписання позовної заяви (як і на даний час) не сплатила штраф у добровільному порядку.

За таких обставин господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 68 000 грн. штрафу.

Крім того, у частині п'ятій статті 56 Закону зазначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з Товариства 68 000 грн. пені, Відділення визначило періоди її нарахування, а саме:

з 19.11.2015 (наступний день після дати закінчення строку сплати штрафу) по 10.12.2015 (оскільки 11.12.2015 порушено провадження у справі №910/31040/14), тобто 22 дні;

з 02.02.2016 (наступний день після прийняття рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2016) по 24.03.2016 (оскільки 25.03.2016 Київським апеляційним господарським судом прийнято апеляційну скаргу Товариства до розгляду), тобто 52 дні;

з 14.04.2016 (наступний день після прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016) по 06.06.2016 (дата підписання заяви про збільшення розміру позовних вимог від 06.06.2016 №02-08.1/1965), тобто 54 дні.

Судом встановлено, що загальна кількість днів прострочення сплати штрафу становить 128 днів; сума пені за один день прострочення сплати штрафу складає 1 020 грн., тому за 128 дні прострочення сплати штрафу з відповідача слід було б стягнути 130 560 грн. пені (1 020 грн. х 128 днів).

Проте за приписами частини п'ятої статті 56 Закону розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (68 000 грн.), накладеного на відповідача Рішенням №129/01-р/к, а тому стягненню з Товариства підлягає 68 000 грн. пені.

Згідно з частиною дев'ятою статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.

Згідно з Переліком кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Про деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету», контролюючими органами справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», є органи Державної податкової служби України.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання позовної заяви до суду) зазначено, що ставкою судового збору за подання позовної заяви майнового характеру є 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України від 25.12.2015 №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01.01.2016 встановлено мінімальну заробітну плату у сумі 1 378 грн.

Так позовну заяву Відділенням подано у 2015 році, проте, оскільки у 2016 подано суду заяву про збільшення позовних вимог, що також підлягає додатковій сплаті судового збору, то з Товариства підлягає стягненню в доход державного бюджету України 3 418 грн. судового збору.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Будкомсервіс» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 118; ідентифікаційний код 39370133) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, в доход загального фонду державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100, р/р 31117106700011, код за ЄДРПОУ 37995466, МФО 820019 в УДК у Шевченківському районі міста Києва 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. штрафу і 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. пені.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ДК Будкомсервіс» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 118; ідентифікаційний код 39370133) виконати пункт 4 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.09.2015 №129/01-р/к «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №118-01/07.15, а саме: припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом вжиття заходів щодо встановлення (затвердження) тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 118, який знаходиться у експлуатації (обслуговуванні) Товариства, згідно з Порядком формування тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 «Про забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальні послуги», про що повідомити Відділення у двохмісячний строк.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДК Будкомсервіс» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 118; ідентифікаційний код 39370133) в доход державного бюджету України 3 418 (три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.2016.

Суддя О. Марченко