Постанова

від 08.06.2016 по справі 910/28342/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Справа№ 910/28342/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Гройcберг К.М.

за участю представників

від позивача: Юрко О.Є. - дов. від 18.03.2016 року № 06-5/259

від відповідача: Шкіря О.В. - дов. від 05.04.2016 року б/н, Странніков А.В. - дог. від 13.07.2015 року № 17

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київпастранс" на рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року

у справі № 910/28342/15 (суддя Босий В.П.)

за позовом Комунального підприємства „Київпастранс" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аутдор-Альянс" (м. Київ)

про стягнення 2 601 552 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство „Київпастранс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аутдор-Альянс" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 у розмірі 2 601 552 грн.

Рішенням від 08.02.2016 року господарський суд міста Києва позовні задовольнив частково. Стягнув з ТОВ „Аутдор-Альянс" на користь КП „Київпастранс" заборгованість у розмірі 159 216 грн. та судовий збір у розмірі 2 388 грн. 24 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду КП „Київпастранс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року по справі № 910/28342/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів на суму 2 442 336 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення 2 442 336 грн. задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 року апеляційна скарга КП „Київпастранс" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/28342/15 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В зв'язку з перебуванням судді учасника колегії Суліма В.В. у відпустці 10.05.2016 року відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справ між суддями було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Коротун О.М., Гончаров С.А.

Після зміни складу колегії розгляд справи розпочався спочатку.

В судових засіданнях 12.04.2016 року, 10.05.2016 року та 31.05.2016 року оголошувалися перерви.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача підтримував вимоги апеляційної скарги. Представники відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути скасовано в частині відмови в позові про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 435 960 грн. та прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 03.03.2005 року Комунальне підприємство „Київпастранс" (Підприємство) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Аутдор-Альянс" (Агентство) уклали договір № 8 14/17-1, відповідно до умов якого Підприємство надає Агентству наступні послуги: погоджує документацію, необхідну для розміщення рекламних конструкцій; надає інформацію про місця для розташування рекламних конструкцій; надає у тимчасове користування місця реклами для розміщення рекламних конструкцій на опорах контактної мережі, які належать Підприємству на праві господарського відання; виконує роботи через відокремлений підрозділ підприємства - „Службу енергетичного забезпечення" по монтажу (демонтажу), технічному обслуговуванні рекламних конструкцій та заміні банерів. А Агентство сплачує за вказані послуги в розмірі, зазначеному в договорі.

П. 3.1 договору від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 погоджено, що вартість надання послуг по розміщенню рекламного матеріалу визначається у калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору та складається Підприємством на підставі встановлених розмірів плати за надання послуг по розміщенню реклами Головним управлінням транспорту, зв'язку та інформатизації та Головним управлінням з питань цінової політики відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2004 року № 2377.

За змістом п. 3.2 договору від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 Агентство щомісяця перераховує на розрахунковий рахунок дирекції по будівництву об'єктів наземного пасажирського транспорту КП „Київпастранс" за надання послуг за розміщення реклами, яка визначена калькуляцією за кожну рекламну конструкцію по факту її розміщення.

Відповідно до п. 3.4 договору від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 перерахування цих сум здійснюється щомісячно до 10 числа поточного місяця, при наявності акта виконаних робіт та виставленого рахунку-фактури.

Згідно з п. 3.5 договору від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 в разі прийняття Київською міськдержадміністрацією рішення щодо зміни розмірів плати на надання послуг по розміщенню реклами матеріалу на майні КП „Київпастранс" розрахунки проводяться відповідно до прийнятих рішень, про що підприємство письмово повідомляє агентство.

Додатковими угодами № 2 від 01.02.2010 року та від 01.04.2010 року сторонами вносилися зміни в частині встановлення плати за надані позивачем рекламні послуги.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що договір від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Листом від 17.09.2012 року № 14-01/06-259 позивач звернувся до відповідача з пропозицією підписати додаткову угоду до договору від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 щодо перерахунку плати за розміщення реклами на транспорті у зв'язку з прийняттям Київською міською державною адміністрацією розпорядження від 21.05.2012 року № 838, яка відповідачем підписана не була.

Відповідач оскаржив до господарського суду односторонню зміну умов договору в частині збільшення тарифів, втім рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2015 року у справі № 910/15700/15, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 року та Вищого господарського суду України від 26.01.2016 року, у позові було відмовлено.

Листом від 23.01.2013 року № 14-01/06-27 КП „Київпастранс" звернулося до ТОВ „Аутдор-Альянс" з вимогою погасити заборгованість у розмірі 2 601 552 грн., яка рахується за ним станом на 01.01.2013 року, - до 31.01.2013 року.

Даний лист був залишений відповідачем без відповіді.

28.10.2013 року КП „Київпастранс" звернулося до ТОВ „Аутдор-Альянс" з претензією № 06-1/274, в якій просило у тридцятиденний термін перерахувати заборгованість у розмірі 2 601 552 грн. До претензії було додано рахунки на оплату та акти-здачі прийняття робіт за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року.

У відповіді на претензію від 18.11.2013 року № 402 ТОВ „Аутдор-Альянс" заперечило проти факту існування заборгованості.

Листом-вимогою від 17.09.2015 року № 06-1/953 позивач повторно направив відповідачу на підпис акти здачі-приймання виконаних робіт за період з вересня по грудень 2012 року на загальну суму 3 046 050 грн.

Звертаючись з даним позовом до господарського суду позивач вказував, що за період з вересня по грудень 2012 року ним були надані відповідачу послуги на загальну суму 3 046 050 грн., які були частково оплачені відповідачем, а саме, на 444 498 грн. За розрахунками позивача заборгованість складає 2 601 552 грн.

Відповідач проти факту заборгованості заперечував, вказуючи, що позивачем було збільшено площу рекламних засобів та розмір щомісячної плати за розміщення рекламних засобів.

За змістом п. 3.4 договору від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 перерахування цих сум здійснюється щомісячно до 10 числа поточного місяця, при наявності акта виконаних робіт та виставленого рахунку-фактури.

При цьому, як базовий тариф позивачем було застосовано ставку у розмірі 75 кв.м за 1 кв.м площі на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 року № 838.

Пунктом 3.5 договору від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 визначено, що у разі прийняття Київською міськдержадміністрацією рішення щодо зміни розмірів плати на надання послуг по розміщенню рекламного матеріалу на майні КП „Київпастранс" розрахунки проводяться відповідно до прийнятих рішень, про що підприємство письмово повідомляє агентство (відповідача у справі).

Вимогами п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року за № 2067 передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

21.05.2012 року виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) видано розпорядження „Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві" № 838, яке зареєстроване в Головному управлінні юстиції у місті Києві 12.06.2012 року № 40/957, пунктом 1 якого затверджено Порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності міста Києва (далі - Порядок).

Додатками 3 та 4 Порядку встановлено базові тарифи, що відповідають видам рекламних засобів/рекламоносіїв, які розміщуються на території та зовнішній і внутрішній поверхнях вагонів метрополітену, а також базові тарифи, що відповідають видам рекламних засобів, які розміщуються на території та зовнішніх і внутрішніх поверхнях транспортних засобів підприємств транспорту загального користування комунальної власності міста Києва.

Судовими рішеннями у справі № 910/15700/15 (рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2015 року, постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2016 року) було відмовлено ТОВ „Аутдор-Альянс" у визнанні недійсним односторонньої зміни умов договору в частині збільшення тарифів, що враховується колегією суддів згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 ГПК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сторони договору погодили можливість зміни розміру плати за надання послуг по розміщенню рекламного матеріалу шляхом письмового повідомлення іншої сторони про таку зміну, що і було зроблено позивачем шляхом вручення відповідачу листа від 17.09.2012 року № 14-01/06-259, виставлення позивачем рахунків відповідачу за тарифами, затвердженими розпорядженням КМДА від 21.05.2012 року № 838, є законним та обґрунтованим.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що збільшення позивачем площі спеціальної рекламної конструкції, на якій розміщувалися рекламні носії відповідача, з 5 кв.м до 10 кв.м є неправомірним з огляду на наступне.

Відповідно до погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва № 20-10-10, затвердженого Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), ТОВ „Аутдор-Альянс" було надано погодження на розміщення 650 рекламних засобів, розміром 1х5 м на 5 років з 19.03.2010 року по 18.03.2015 року.

Вказане погодження було підписано уповноваженим представником позивача без зауважень.

Позивач зазначав, що на певних рекламних засобах реклама розміщена з двох сторін, а тому площа рекламного носія збільшена відповідачем вдвічі - з 5 кв.м до 10 кв.м.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки погодженням № 20-10-10 відповідачу надано дозвіл на розміщення рекламних засобів розміром 1х5 м (площею 5 кв.м), то позивачем мала нараховуватися плата за надані послуги виходячи саме з такої площі.

Збільшення площі рекламних засобів суперечило б дозволу, отриманому відповідачем, та враховуючи те, що роботи по монтажу (демонтажу), технічному обслуговуванні рекламних конструкцій та заміні банерів мали виконуватися через відокремлений підрозділ позивача - „Службу енергетичного забезпечення", то це свідчило б, що сам позивач сприяв використанню рекламних засобів з площею більшою, ніж зазначена в дозволі відповідача.

Однак, місцевий господарський суд вірно зазначив, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження того факту, що відповідачем у спірний період дійсно використовувались рекламні площі для розміщення реклами на конструкціях 10 кв.м.

Колегія суддів встановила, що у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року та від 31.12.2012 року позивач зазначав, що використовувалися 589 рекламних засобів.

На вимогу Київського апеляційного господарського суду позивач 31.05.2016 року надав детальний розрахунок помісячної плати, в якому зменшив кількість використаних відповідачем рекламних засобів до 586 штук.

Колегія здійснила перерахунок щомісячної плати за договором від 03.03.2005 року № 8 14/17-1 з врахуванням того, що базова ставка становить 75 грн., відповідачем використовувалося 586 рекламних засобів та їх площа становить 5 кв.м, та дійшла висновку, що відповідач завищив свій розрахунок.

Так щомісячна плата за розрахунками колегії суддів мала становити 340 593 грн. 75 коп. без ПДВ, та 408 712 грн. 50 коп. з ПДВ за кожний місяць з вересня 2012 по грудень 2012 року.

З первісного розрахунку позивача вбачається, що відповідач за послуги у вересні 2012 року сплачував 58 000 грн. 17.09.2012 року та 53 124 грн. 50 коп. 19.09.2012 року; за послуги у жовтні 2012 року сплачував 50 000 грн. 27.09.2012 року, 50 000 грн. 28.10.2012 року та 11 124 грн. 50 коп. 22.10.2012 року; за послуги у листопаді 2012 року сплачував 60 000 грн. 19.11.2012 року та 51 124 грн. 50 коп. 20.11.2012 року; за послуги у грудні 2012 року сплачував 58 000 грн. 26.12.2012 року та 51 124 грн. 50 коп. 27.12.2012 року.

Таким чином заборгованість за період вересня - грудня 2012 року складає 1 190 352 грн. (297 588 грн. за кожен місяць).

Розрахунок відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає невірним, оскільки відповідно до п. 12 додатку 4 Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.2012 року № 838 тариф за розміщення спеціальної рекламної конструкції на поперечинах між опорами освітлення та контактної мережі в місяць становить 75 грн. 00 коп. за 1 кв.м площі рекламного засобу, без врахування плати за технічне обслуговування опори контактної мережі.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Місцевий господарським судом вірно встановлено, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг у вересні та жовтні 2012 року настав 10 числа відповідного місяця, а тому з одинадцятого числа вересня та жовтня місяця 2012 року відповідно розпочався перебіг позовної давності за спірним зобов'язанням, а у вересні та жовтні 2015 року строк позовної давності за надані послуги сплив.

Позовна заява подана суду 03.11.2015 року, тобто після спливу позовної давності в частині стягнення заборгованості за надані у вересні та жовтні 2012 року послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

14.12.2015 року представником відповідача до канцелярії суду подано заяву про застосування строку позовної давності.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач вказує, що первісну позовну заяву ним було подано до суду і межах строку позовної давності, проте така позовна заява була повернута у зв'язку з допущеними технічними недоліками під час її складання.

Первісним зверненням до суду не відбулося переривання перебігу позовної давності з огляду на пункт 4.4.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 року № 10, яким визначено, що за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК України. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК України) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що в даному випадку суд не визнає поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності в частині стягнення заборгованості за надані послуги у вересні та жовтні 2012 року, оскільки первісне звернення з відповідним позовом до суду в межах строку позовної давності залежало виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мало суб'єктивний характер, а також дотримання позивачем порядку подання позову до господарського суду.

Оскільки строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 Цивільного кодексу України або іншими законами та відсутні поважні причини його пропуску, то за таких обставин у задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу за надані у вересні та жовтні 2012 року послуги на суму 595 176 грн. (297 588 грн. за вересень 2012 року + 297 588 грн. за жовтень 2012 року) необхідно відмовити. У 352 800 грн. плати за вересень 2012 року, 352 800 грн. плати за жовтень 2012 року, 352 800 грн. плати за листопад 2012 року, 352 800 грн. плати за грудень 2012 року необхідно відмовити у позові в зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 ГПК України і дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині стягнення відмови в позові про стягнення з ТОВ „Аутдор-Альянс" на користь КП „Київпастранс" заборгованості у розмірі 435 960 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення по справі про задоволення позову. В іншій частині рішення має бути залишено без змін.

Апеляційна скарга КП Київпастранс" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київпастранс" на рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року по справі № 910/28342/15 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року по справі № 910/28342/15 скасувати в частині відмови в позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аутдор-Альянс" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, кім. 10, ідентифікаційний код 32558883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) заборгованості у розмірі 435 960 (чотириста тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. та прийняти нове рішення по справі, яким позов в цій частині задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аутдор-Альянс" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, кім. 10, ідентифікаційний код 32558883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) заборгованість у розмірі 435 960 (чотириста тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року по справі № 910/28342/15 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аутдор-Альянс" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, кім. 10, ідентифікаційний код 32558883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) заборгованості у розмірі 159 216 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. та в частині відмови в позові про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аутдор-Альянс" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, кім. 10, ідентифікаційний код 32558883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) заборгованості у розмірі 2 006 376 (два мільйони шість тисяч триста сімдесят шість) грн. - залишити без змін.

4. Здійснити перерозподіл судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аутдор-Альянс" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, кім. 10, ідентифікаційний код 32558883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) 8 927 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 64 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аутдор-Альянс" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, кім. 10, ідентифікаційний код 32558883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) 9 820 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять) грн. 40 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду міста Києва.

7. Справу № 910/28342/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

С.А. Гончаров