Ухвала

від 15.06.2016 по справі 760/19230/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680,м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Окстюта Т.Г.

№22-ц/796/8573/2016 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №760/19230/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

ШебуєвоїВ.А.,

за участю секретаря Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕАНА» до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» недійсним повністю ,-

В С Т А Н О В И Л А

У жовтні 2015 року ТОВ «АЛЕАНА» звернулося в суд із позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання Патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» недійсним повністю.

У мотивування вимог посилалося на те, що 25.11.2013 року Державна служба інтелектуальної власності України на підставі заявки №s201201799 (дата подання заявки 24.12.2012 року) зареєструвала та видала Патент України НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позивачем був проведений патентний пошук щодо відповідності патенту України НОМЕР_2 умові новизни, за результатами якого були виявлені тотожні запатентовані промислові зразки, які мають ідентичні зображення, а також мають тотожні суттєві ознаки.

Так, Компанія «ELHO BEHEER BV» (Нідерланди) зареєструвала раніше ідентичний промисловий зразок (дата подання заявки на отримання патенту Європейського Союзу 21.02.2012 року), а саме, більш ніж за 6 місяців до дати подання заявки на реєстрацію Патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок (дата подання заявки на отримання Патенту України на промисловий зразок 24.12.2012 року).

Отже, є очевидним, що сукупність суттєвих ознак обох варіантів промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Патентом України НОМЕР_2 від 25 листопада 2013 року стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки на його реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Патентом України НОМЕР_2 не є новим у повному обсязі.

ТОВ «АЛЕАНА» на даний момент виготовляє на території України власну продукцію з пластмаси (поліпропілену) - Вазон для квітів «ІНФОРМАЦІЯ_2» та має на меті також в подальшому виготовляти та здійснювати реалізацію своєї продукції.

26.06.2015 року ТОВ «АЛЕАНА» отримало від відповідачів претензію №1 «Щодо неправомірного використання об'єкта права інтелектуальної власності». При цьому суттєві ознаки оспорюваного Патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок повністю втілені у раніше зареєстрованому Європейському патенті №DM/078049.

Так, позивач звернувся до суду за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів, оскільки дія в Україні Патенту НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» є загрозою для законної господарської діяльності позивача по виготовленню власної продукції та загрожує вільній конкуренції.

З урахуванням наведеного просив суд визнати недійсним повністю Патент України НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований 25 листопада 2013 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним Патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований 25 листопада 2013 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕАНА» до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» недійсним повністю задоволено.

Визнано недійсним повністю патент України НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований 25 листопада 2013 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1», зареєстрований 25 листопада 2013 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «АЛЕАНА» судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 609,00 грн з кожного та витрат за проведення експертизи в сумі 13500,00 грн з кожного.

Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, закрити провадження в справі.

Зазначає, що суд першої інстанції, не дослідивши питання порушених прав та інтересів позивача, неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи.

До того ж, позивач повинен був обґрунтувати, які саме охоронювані законом права та інтереси товариства були порушені відповідачами.

Вказує, що ні експертом, ні судом не було встановлено яким чином суттєві ознаки стали загальнодоступними, не встановлено конкретної дати, коли суттєві ознаки стали загальнодоступними у світі.

Крім того, при призначенні експертизи судом не були встановлені обставини, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, як і не зазначено мотиви доручення самостійному експерту.

Посилається, що експертом не дотримані вимоги Методики судово-експертного дослідження промислових зразків, зокрема, п.2.3.3.1 значення щодо за загальнодоступних відомостей.

Звертає увагу й на те, що відповідачам не була відома вартість послуг експерта, яка є занадто високою в порівнянні з іншими експертними установами. При цьому, платіжне доручення №231 від 28.01.2016 року на суму 27 000 грн не може бути належним доказом сплати позивачем судової експертизи, так як платіжне доручення не завірено печаткою банку, в якому був здійснений платіж.

Крім того, судом порушено право відповідачів на участь в судовому засіданні, так як у матеріалах справи не було доказів вручення судових повісток відповідачам та їх представнику, в зв'язку з чим вони були позбавлені можливості ознайомитися з висновком експерта в суді.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції підставно виходив з їх доведеності та обґрунтованості з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24 грудня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до Державної служби інтелектуальної власності України з заявкою № s 2012 01799 про видачу патенту України на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1». (а.с. 161 т. 1)

25 листопада 2013 року Державною службою інтелектуальної власності України здійснено реєстрацію промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» з видачею Патенту НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 11 т. 1)

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «АЛЕАНА» посилалося на те, що ним був проведений патентний пошук щодо відповідності Патенту України НОМЕР_2 умові новизни, за результатами якого були виявлені тотожні запатентовані промислові зразки, які мають ідентичні зображення, а також мають тотожні суттєві ознаки.

Так, Компанія «ELHO BEHEER BV» (Нідерланди) раніше зареєструвала ідентичний промисловий зразок (дата подання заявки на отримання патенту Європейського Союзу 21.02.2012 року), а саме, більш ніж за 6 місяців до дати подання заявки на реєстрацію Патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок (дата подання заявки на отримання Патенту України на промисловий зразок 24.12.2012 року). (а.с. 38-62 т. 1).

Стаття 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» визначає поняття промисловий зразок, яким є результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Згідно із ст. 461 ЦК України промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим. Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим. Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

У статті 469 ЦК України передбачено, що права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом; б) наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці; в) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

У ст. 57 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідність промислового зразка умовам патентоздатності перевіряється під час проведення експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

За клопотанням ТОВ «АЛЕАНА» ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 січня 2016 року призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності. (а.с. 232 т. 1)

Так, згідно Висновку експерта №4/2016 за результатами проведення судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності по цивільній справі №760/19230/15-ц від 04 березня 2016 року обидва варіанта промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Патентом України НОМЕР_2 від 25.11.2013 року станом на дату подання заявки №s201201799 (24.12.2012 р.) не відповідали умові патентоздатності «новизна»; сукупність суттєвих ознак обох варіантів промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України НОМЕР_2 від 25.11.2013 року була загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s 2012 01799, а саме, до 24.12.2012 року. (а.с. 6-21 т. 2)

Отже, суд першої інстанції, встановивши на підставі оцінки результатів експертного дослідження та інших поданих сторонами доказів факт невідповідності спірного промислового зразка умовам патентоспроможності, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності визнання зазначеного патенту недійсним.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта, що суд першої інстанції, не дослідивши питання порушених прав та інтересів позивача, неповно та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, а позивач повинен був обґрунтувати, які саме охоронювані законом права та інтереси товариства були порушені відповідачами.

Так, положення ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» не обмежує коло осіб, які мають право на звернення.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «АЛЕАНА» посилалося, що ТОВ «АЛЕАНА» на даний момент виготовляє на території України власну продукцію з пластмаси (поліпропілену) - Вазон для квітів «ІНФОРМАЦІЯ_2» і має на меті також в подальшому виготовляти та здійснювати реалізацію своєї продукції.

26.06.2015 року ТОВ «АЛЕАНА» отримало від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 претензію №1 «Щодо неправомірного використання об'єкта права інтелектуальної власності». (а.с. 9-10 т. 1)

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач звернувся до суду за захистом своїх охоронюваним законом прав та інтересів,оскільки дія в Україні Патенту НОМЕР_2 на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» є загрозою для законної господарської діяльності позивача по виготовленню власної продукції та загрожує вільній конкуренції. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом реєстрації в Державній службі інтелектуальної власності Патенту України НОМЕР_2 на промисловий зразок отримали на території України з порушенням вимог чинного законодавства виключні майнові права на використання виробу Компанії «ELHO BEHEER BV» (Нідерланди).

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що ні експертом, ні судом не було встановлено яким чином суттєві ознаки стали загальнодоступними, не встановлено конкретної дати, коли суттєві ознаки стали загальнодоступними у світі, оскільки у Висновку експерта зазначено, що загальнодоступними відомостями є відомості про міжнародну реєстрацію №DM/078049, наведені у додатку №1 до Звіту про проведення патентного пошуку на наявність новизни промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Патентом України НОМЕР_2 та додатку №2 до Звіту про виконання робіт з надання патентно-інформаційних послуг.

Крім того, у таблиці №5 Висновку експерта зазначені суттєві ознаки промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за Патентом Україна НОМЕР_2 та промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_3» за міжнародною реєстрацію №DM/078049.

Щодо посилань апелянта на те, що при призначенні експертизи судом не були встановлені обставини, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, як і не зазначено мотиви доручення самостійному експерту, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 143 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.

У п. 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Тобто законодавством передбачено, що судові експертизи можуть бути проведені атестованим судовим експертам.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий експерт ОСОБА_5 здійснює свою експертну діяльність на підставі Свідоцтва НОМЕР_3 від 24 квітня 2009 року, виданого на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.

Апеляційна скарга не містить посилання на неправильність висновків експерта та доказів на їх спростування.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що платіжне доручення №231 від 28.01.2016 року на суму 27 000 грн не може бути належним доказом сплати позивачем судової експертизи, так як не завірено печаткою банку, в якому був здійснений платіж.

Так, згідно виписки по рахунку ТОВ «АЛЕАНА» в АТ «ОТП БАНК» 28.01.2016 року на рахунок ФОП ОСОБА_5 НОМЕР_1 у ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, перераховано 27 000 грн як оплата послуг судової експертизи по рахунку №2Е від 27.01.2016 року. Вказана сума проведена банком о 15:59:12. (а.с. 39 т. 2)

Реквізити ФОП ОСОБА_5, зазначені у виписці по рахунку, такі ж як і в рахунку №2Е від 27.01.2016 року. (а.с. 38 т. 2)

Щодо посилань на високу вартість експертизи колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано доказів на спростування вартості спірної експертизи.

Надані суду дані про вартість експертиз, які проводять підрозділи Експертної служби МВС України не спростовують доводи позивача про сплату ним за проведення експертизи суми, визначеної експертом. Листи Черкаського та Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичних центрів носять інформаційний характер, оскільки даний висновок експерта не був ними досліджений і ними не визначалася вартість проведених робіт по дану висновку.

Не є підставою для скасування рішення суду посилання апелянта, що судом порушено право відповідачів на участь в судовому засіданні, так як у матеріалах справи не було доказів вручення судових повісток відповідачам та їх представнику, в зв'язку з чим вони були позбавлені можливості ознайомитися з висновком експерта в суді, оскільки відповідачі не позбавлені можливості надати відповідні докази до апеляційної скарги.

Такі докази до апеляційного суду надані не були.

Отже, рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Всі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, який дав їм оцінку в своєму рішенні і в колегії суддів відсутні правові підстави для переоцінки доказів.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва