Рішення

від 06.05.2016 по справі 357/1687/16-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1687/16-ц

2/357/1302/16

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Голуб А. В. ,

при секретарі - Куца В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біла Церква в залі суду №4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права на спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 02.12.2006 року померла його мати - ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно померлої, а саме на земельну ділянку площею 2,0590 га, що розташована в межах Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Позивач вказував на те, що він звернувся до державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадкових прав на спадкове майно після ОСОБА_4, однак державний нотаріус Білоцерківської районної державної нотаріальної контори відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, через відсутність правовстановлюючих документів на вказане майно. Позивач просив в судовому порядку встановити йому право на спадкування, надавши право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у виді земельної ділянки (пай) розміром 2,0590 га, що знаходиться в межах Пилипчанської сільської ради.

В судовому засіданні позивач надав заяви в яких збільшив та уточнив свої позовні вимоги та просив в судовому порядку встановити факт про те, що ОСОБА_4, яка померла 02.12.2006 року, являлася матір»ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,0590 га, яка розташована: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада, кадастровий номер 3220485100:01:008:0009, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, яка померла 02.12.2006 року.

Позивач та його представник у суді збільшені та уточнені позовні вимоги позивача підтримали.

Представник Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області до суду не зВ»явився, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду листи в яких просив справу розглядати у відсутності представника Пилипчанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в листах вказав, що при вирішенні спору посилається на розсуд суду.

ОСОБА_2 у суді підтримала збільшені та уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 та вказувала на те, що вона не бажає приймати спадщину на спірну земельну ділянку і відмовляється від своєї частини спірної земельної ділянки на користь позивача.

ОСОБА_3 до суду не з»явилася, про день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій просила справу розглядати бех її участі, у заяві вказала, що збільшені та уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 вона підтримує.

Заслухавши учасників процесу, покази свідків, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, по справі встановлено, що ОСОБА_1 народився 19.05.1966 року в с.Пилипча, Білоцерківського району, Київської області і його батьками у свідоцтві про народження записані: батько - ОСОБА_5; мати- Комарніцька ОСОБА_6. Наведене підтверджується копією свідоцтва про народ ження ОСОБА_1

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла 02.12.2006 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 при житті заповіт не залишила. На день смерті ОСОБА_4 в шлюбі не перебувала.

Згідно до копії спадкової справи Білоцерківської районної державної нотаріальної контори щодо майна, яке залишилося після померлої 02.12.2006 року ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 22.05.2007 року.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 04.03.2016 року у Спадковому реєстрі є інформація про заведення 22.05.2007 року спадкової справи до майна померлої 02.12.2006 року ОСОБА_4.

З копії довідки виданої виконавчим комітетом Пилипчанської сільської ради Білоцер ківського району Київської області від 02.02.2016 року №45 виданої ОСОБА_1 вбчається, що померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3 за №48 Білоцерків ського району Київської області - до дня смерті. За вищевказаною адресою на день смерті спадкодавця були зареєстровані та проживали: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, син, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, син. Крім вищезазначених, інші особи не були зареєстровані та не проживали.

Відповідно до ч. 1 п.1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 В«Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значенняВ» із змінами вказано, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в звВ»язку з втратою годувальника.

Суд вважає, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, яка померла 02.12.2006 року, являлася матір»ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Наведене підтверджується поясненнями учасників процесу, показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, також наведене підтверджується вищевказаними у рішенні суду письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи.

Суд вважає, що слід задоволити заяву заявника та слід встановити факт про те, що ОСОБА_4, яка померла 02.12.2006 року, являлася матір»ю Комарні цького ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач також у своєму уточненому у суді позові просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,0590 га, яка розташована: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада, кадастровий номер 3220485100:01:008:0009, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, яка померла 02.12.2006 року.

При вирішенні вказаних позовних вимог суд виходить з наступного.

Як вже зазначено вище у рішенні суду, 02.12.2006 року померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть.

За ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастереж ною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановле ного для її прийняття.

Згідно до ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Статтею 1266 ЦК України передбачено спадкування за правом представлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 при житті заповіт не залишила. На день смерті ОСОБА_4 в шлюбі не перебувала.

Згідно до копії спадкової справи Білоцерківської районної державної нотаріальної контори щодо майна, яке залишилося після померлої 02.12.2006 року ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 22.05.2007 року.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 04.03.2016 року у Спадковому реєстрі є інформація про заведення 22.05.2007 року спадкової справи до майна померлої 02.12.2006 року ОСОБА_4.

З копії довідки виданої виконавчим комітетом Пилипчанської сільської ради Білоцер ківського району Київської області від 02.02.2016 року №45 виданої ОСОБА_1 вбачається, що померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживала і була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3 за №48 Білоцерківського району Київської області - до дня смерті. За вищевказаною адресою на день смерті спадкодавця були зареєстровані та проживали: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, син, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, син. Крім вищезазначених, інші особи не були зареєстровані та не проживали.

Отже, сини ОСОБА_7 та ОСОБА_1 прийняли спадщину після смерті своєї матері - ОСОБА_4, померлої 02.12.2006 року у передбаченому законом порядку.

Судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 був живий син останньої - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження. 07.03.2010 року ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть.

Судом також встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 остання мала також дочку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка жива і на даний час. ОСОБА_11 після укладення шлюбу 02.09.1978 року з ОСОБА_12 присвоєно прізвище ОСОБА_3 Наведене підтверджує ться копією свідоцтва про народження ОСОБА_11, копією свідоцтва про укладення шлюбу, показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9,

З матеріалів справи, та із поясненнь учасників процесу вбачається, що ОСОБА_7 при житті заповіт не залишив, та на день смерті ОСОБА_7 в шлюбі не перебував.

Згідно до копії спадкової справи Білоцерківської районної державної нотаріальної контори щодо майна, яке залишилося після померлого 07.03.2010 року ОСОБА_7, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_13 18.03.2010 року.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 23.03.2016 року у Спадковому реєстрі є інформація про заведення 18.03.2010 року спадкової справи до майна померлого 07.03.2010 року ОСОБА_7.

З копії довідки виданої виконавчим комітетом Пилипчанської сільської ради Білоцер ківського району Київської області від 28.03.2016 року №141 вбачається, що померлий ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, який помер 07.03.2010 року, проживав і був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8 (колишня вулиця Радянська) під №48 Білоцерківського району Київської області - до дня смерті. За вищевказаною адресою на день смерті спадкодавця і на даний час зареєстровані і проживають: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, брат померлого, зареєстрований, але фактично не проживає; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, дочка померлого, не зареєстрована, а фактично проживає. Крім вищезазна чених, інші особи не були зареєстровані та не проживали.

Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2010 року по цивільній справі №2-о-133/2010 р. за заявою ОСОБА_13, заінтересована особа Пилипчанська сільська рада про встановлення факту родинних відносин, задоволена заява ОСОБА_13, та встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7, який народився 07.03.1958 року та помер 07.03.2010 року був батьком ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10. Вказане рішення набрало законної сили 28.05.2010 року. Наведене підтверджується копією рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2010 року.

31.08.2012 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 і після укладення шлюбу останній присвоєно прізвище ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Судом встановлено, що згідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ №152268 виданого 28.09.2004 року Білоцерківською райдержадміні страцією, ОСОБА_4 на підставі розпорядження Білоцерківської рай держадміністрації від 02.09.2004 року №310 є власником земельної ділянки площею 2,059 га, яка розташована Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада, цільове призна чення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010402902562. У оригіналі вказаного Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ №152268, який надавався для огляду в судовому засіданні, а в матеріалах справи міститься копія вказаного Державного акту, на зворотній стороні вказаного Державного акту витертий кадастровий номер земельної ділянки. Як пояснив позивач та його представник, їм невідомо хто здійснив витертя кадастрового номера земельної ділянки на оригіналі вказаного Держав ного акту.

Згідно до копії ОСОБА_9 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого 15.04.2013 року, ОСОБА_4 являється власником земе льної ділянки площею 2,0590 га, яка розташована: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада, кадастровий номер 3220485100:01:008:0009, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробни цтва, на підставі Державного акту ЯБ № 152268 виданого згідно до рішення органу виконавчої влади №310 від 02.09.2004 року, дата державної реєстрації земельної ділянки 28.09.2009 р.

Відповідно до копії довідки про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) на земельну ділянку (Державний акт серія ЯБ №152268 реєстраційний №010402902562 від 28.09.2004 року) виданої Відділом Держземагентства у Білоцерківському районі Київської області 12.04.2013 року №06-15/1978, власник земельної ділянки: ОСОБА_4 Сте панівна; місце розташування земельної ділянки: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада; цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площа земельної ділянки: 2,059 га; обмеження (обтяження): забороняється купівля-продаж або іншим способом відчуження земельної ділянки і зміни цільового призначення; договір про встановлення земельного сервітуту не зареєстрований; по складу угідь земельна ділянка належить до сільськогосподарських угідь.

Судом встановлено, що 03.02.2016 року державний нотаріус Білоцерківської район ної державної нотаріальної контори ОСОБА_15 винесла постанову в якій відмовила ОСОБА_1 в оформленні спадкових прав та видачі свідоцтв про право на спадщину на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерків ський район, Пилипчанська сільська рада, після померлої 02.12.2006 року ОСОБА_4, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно. Наведене підтверджується копією постанови від 03.02.2016 року за №129/02-31.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз»яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту держав ної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Відповідно до п.23 наведеної вище в рішенні Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно до ст.202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Законом України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року /зі змінами/, який діє з 01.01.2013 року, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

А згідно ч.3 цієї статті, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

В ч.7 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Крім того, Порядком ведення державного земельного кадастру, який затверджено постановою КМ України від 17.10.2012 року за № 1051 /зі змінами/, визначено, що державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки /п.115/.

В п.п. 109, 110 цього Порядку визначено перелік документів, які подаються для державної реєстрації земельної ділянки.

З 1 січня 2013 року документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є свідоцтво на право власності на нерухоме майно, видане територіальним органом реєстраційної служби відповідно до приписів ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як встановлено в судовому засіданні, вказана вище земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 152268, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010402902562 належить ОСОБА_4, що стверджується копією цього Державного акту.

За ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивіль них і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз»яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріаль ному порядку.

Крім вказаного, у вищевказаному інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз»яснено, що відповідно до ст. 1273 ЦК спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкоємцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо. Визначення додаткового строку для подання заяви про відмову від спадщини чинним законодавством України не передбачено.

Як вказано вище, позивачу нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на дану земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином, як встановлено судом і вказано вище в рішенні суду, земельну ділянку площею 2,0590 га, яка розташована: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада, та яка належала ОСОБА_4, після її смерті успадкували сини померлої - ОСОБА_1, та ОСОБА_7, який помер 07.03.2010 року, спадкоємицею якого являється ОСОБА_2 /до укладення шлюбу прізвище якої ОСОБА_13В./ і остання по праву представлення передбаченого ст. 1266 ЦК України, являється спадкоємицею своєї бабусі ОСОБА_4, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу ОСОБА_2 не відмовилася від прийняття спадщини.

А тому враховуючи все вищевикладене, суд вважає, за можливе визнати за позивачем право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,0590 га, яка розташована: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада, кадастровий номер 3220485100:01:008:0009, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, яка померла 02.12.2006 року, оскільки спадкоємець ОСОБА_4 позивач по справі - ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити свої спадкові права на цю частину земельної ділянки в нотаріальному порядку.

Згідно з п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: в т.ч. і рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні іншої частини позову за необгрунтованістю позовних вимог.

На підставі ст.ст. 1216, 1217,1218, 1223, 1225, 1261, 1266, 1267, 1268, 1269, 1270, 1273, 1274 ЦК України, ст.ст. 125, 126, 202 ЗК України, Законом України «Про державний земельний кадастр», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, керуючись ст.ст.10,60,88, 212-215,218, 256 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Встановити факт про те, що ОСОБА_4, яка померла 02.12.2006 року, являлася матір»ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,0590 га, яка розташована: Київська область, Білоцерківський район, Пилипчанська сільська рада, кадастровий номер 3220485100:01:008:0009, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, яка померла 02.12.2006 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя ОСОБА_16