Рішення

від 10.06.2016 по справі 752/13520/15-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/13520/15-ц

Провадження № 2/752/519/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.06.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі з 19 листопада 1998 року.

У зв'язку з систематичними образами із сторони відповідача, постійними моральними гнобленнями та грубощами, недостойною, аморальною поведінкою по відношенню до мене, фізичним та психічним насильством, позивач звернулася до суду 20.05.2015 з позовом про розірвання шлюбу. Відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07.07.2015 шлюб було розірвано.

Домовленості про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, між сторонами не досягнуто.

Позивач посилається на те, що за час проживання у шлюбі нами набуто таке майно: трьохкімнатна квартира, АДРЕСА_6 загальна площа 77.90 кв. метрів, жила - 42,80 кв. метрів. Вартістю на момент купівлі за договором 722 290,00 (сімсот двадцять дві тисячі двісті дев'яносто) гривень; автомобіль марки «Toyota». модель Land Cruiser, д.н. НОМЕР_1. з ринковою вартістю 1300000 грн; автомобіль марки «Lexus», модель GX470. д.н. НОМЕР_2. з ринковою вартістю 1200000 грн; корпоративні права - частка у статутному капіталі TOB «АТП СТРІЛА», розмір частки 100%; новозбудований будинок у АДРЕСА_7 поштовий індекс: 17073, з орієнтовною вартістю 1200000 грн.; рухоме майно у квартирі АДРЕСА_1, а саме: меблі - вітальня «Бавария» (виробник Польща) з натурального дерева - на суму 56478.6 грн., диван «Ричмонд» (виробник Україна) - вартість 23350 грн., стіл кухонний «Явір» та стільці «Брода» (3 шт.) з натурального дерева на суму 9160.0 грн., спальня «Аракс» (виробник Україна) з натурального дерева орієнтовна вартість 45000 грн, вбудована кухня, вартістю 120000.0 грн., вбудована гардеробна, вартістю 70000 грн., вбудована прихожа - 50000 грн.; побутова техніка - телевізори «Samsung» (3 шт.) на суму 13998.0 грн., холодильники 2-х камерні «Bosh» - 2x12999,0 в сумі 25998 грн., посудомийна машина «Bosh» на суму 7154,0 грн., пральна машина «Bosh» вартістю 7999 грн., плита «Bosh» . на суму 12760 грн., витяжка кухонна з натурального дерева «Аракс» вартістю 38825 грн., бойлер вартістю 5449 грн., люстри, підвісні світильники, бра на суму 21000.0 грн.; сантехніка - ванна «Агромат». вартістю 57000 грн., умивальники 2 шт. (Аракс), вартістю 500 грн., біде, вартістю 6500 грн., крани-змішувачі 3 шт. «Hansgrohe» вартістю 11600 грн.

Також в обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач має інше майно у спільній власності, яке ретельно від неї приховує, зокрема доходи від підприємницької діяльності.

Оскільки позивач бажає скористатись своїм правом на поділ спільного майна подружжя, на підставі положень ст..ст.70, 71 Сімейного кодексу України просить визнати за нею право спільної сумісної власності на майно набуте за час перебування у шлюбі із ОСОБА_2, поділити майно, що є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши Позивачу частку у розмірі 1\2 у майні, що є спільною сумісною власністю сторін, визнати за нею право власності на: частку розміром 1\2 трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4 загальною площею 77.90 кв. метрів; частку розміром 1\2 автомобіля марки Toyota, модель Land Cruiser, д.р. НОМЕР_1; частку розміром 1\2 автомобіля марки Lexus, модель GX470, д.н. НОМЕР_2; частку розміром 1\2 корпоративних прав, якими є частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП СТРІЛА» частку розміром 1\2 будинку у Чернігівській області, АДРЕСА_7, частку розміром 1\2 рухомого майна, що знаходиться у квартирі АДРЕСА_2. а саме: вітальня «Бавария» з натурального дерева, диван «Ричмонд», стіл кухонний «Явір» та стільці «Бреда» (3 шт.) з натурального дерева, спальня «Аракс» (виробник Україна) з натурального дерева, вбудовану кухню, вбудовану гардеробну, вбудовану прихожа; телевізори «Samsung» (3 шт), холодильники 2-х камерні «Bosh», посудомийну машину «Bosh», пральну машину «Bosh», Плиту газову «Bosh», витяжку кухонну з натурального дерева «Аракс», бойлер; люстри, підвісні світильники, бра, ванну «Агромат», умивальники 2 шт., біде, крани-змішувачі 3 шт. «Hansgrohe».

В ході судового розгляду позивач та її представник підтримали позовні вимоги і обгрунтування позову в повному обсязі та просили суд при визначенні розміру частки у спільному майні подружжя врахувати, що відповідач приховував від позивача свої доходи від підприємницької діяльності.

Відповідач та його представник в судове засідання не з»явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертались.

В зв»язку з належним повідомленням представника відповідача про місце і час судового розгляду суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача та його представника.

Вислухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вражає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 19.11.1998 р. ВРАЦ Московського району м.Києві, актовий запис № 083350.

З 30.04.2015 р. сторони не підтримують шлюбних стосунків, що було встановлено в ході судового розгляду справи про розірвання шлюбу, і відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

На підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 07.07.2015 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Як встановлено судом, після розірвання шлюбу майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, в установленому законом порядку розділене не було.

З матеріалів справи вбачається, що за час перебування у шлюбі подружжям було набуто наступне майно:

-квартира АДРЕСА_3, загальною площею 77,9 кв.м. , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 28.01.2014 р. (а.с.7);

-автомобіль НОМЕР_3, 2008 р. випуску, що підтверджується інформацією Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м.Києві (а.с.73);

-меблевий гарнітур «Баварія» з натурального дерева; диван «Ричмонд», стіл кухонний «Явір» та стільці «Бреда», що підтверджується замовленнями покупця № 0000090227 від 11.12.2014 р., замовленням 322 А від 25.09.2014 р., видатковою накладною № Ррз\02-0355577 від 18.11.2014 р.

Придбання подружжям за час спільного проживання іншого майна, а саме: автомобіля марки «Toyota». модель Land Cruiser, д.н. НОМЕР_1., новозбудованого будинку у АДРЕСА_7 спальні «Аракс» (виробник Україна) з натурального дерева, вбудованої кухні, вбудованої гардеробної, вбудованої прихожої, телевізорів «Samsung» (3 шт.), холодильників 2-х камерних «Bosh», посудомийної машина «Bosh», пральної машини «Bosh», плити «Bosh», витяжки кухонної з натурального дерева «Аракс», бойлера, люстри, підвісних світильників, бра, ванної «Агромат», умивальників 2 шт. (Аракс), біде, кранів-змішувачів 3 шт.«Hansgrohe» не підтверджується жодними належними доказами.

В силу положень ст.ст. 10, 50 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд розглядає цивільні справі не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ст.11 ЦПК України).

В силу положень ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Незважаючи на те, що судом позивачу та його представнику були роз»яснені їх права і обов»язки, останні не скористались своїм право щодо подання доказів на підтвердження придбання подружжям майна у спільну сумісну власність та вважали за можливе завершити розгляд справи на підставі досліджених судом доказів.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ст.70 Сімейного кодексу України та ст.372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності, частки майна є рівними.

Згідно з ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 своєї постанови від 21 грудня 2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).

Відповідно до ст.65 Сімейного кодексу України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов»язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім»ї.

В силу положень ч.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

При вирішенні питання щодо поділу спільного майна подружжя суд виходить з наступних міркувань.

При визначенні часток у спільній власності подружжя, а саме при поділі квартири АДРЕСА_4, автомобіля НОМЕР_3, 2008 р. випуску, меблевого гарнітуру «Баварія» з натурального дерева; дивану «Ричмонд», столу кухонного «Явір» та стільців «Бреда», суд виходить із засад рівності часток подружжя.

Посилання позивача на те, що відповідач протягом сімейного життя приховував від неї свої доходи від підприємницької діяльності не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а наявність в матеріалах справи інформацію про доходи СПД ОСОБА_2 не підтверджує, що зазначені доходи не були витрачені в інтересах сім»ї або приховані від іншого із подружжя.

З врахуванням викладеного, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за нею права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_4, автомобіля НОМЕР_3, 2008 р. випуску, меблевого гарнітуру «Баварія» з натурального дерева; дивану «Ричмонд», столу кухонного «Явір» та стільців «Бреда» є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню, оскільки в позасудовому порядку даний спір не був вирішений сторонами і будь-хто з подружжя згоду на отримання грошової компенсації не надавав.

Не можуть бути задоволені вимоги позивача щодо визнання права власності на 1\2 частину корпоративних прав, якими є частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП СТРІЛА», з огляду на наступне.

Господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу (ст. 115 ЦК України, ст. 85 ГК України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства»).

Згідно з положеннями ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують його участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

З моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об'єкта права спільної сумісної власності подружжя.

В разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.

Зазначені правові позицію Верховного Суду України викладені в постановах № 6-61 цс 13 від 03.07.2013 р., № 6-79 цс 13 від 02.10.2013 р., які в силу положень ст. 360-7 ЦПК України повинні враховуватись судами загальної юрисдикції.

З врахуванням викладеного позивач, в даному випадку, має право вимоги виплати половини вартості внесеного відповідачем майна в статутний капітал ТОВ «АТП СТРІЛА», або ж право вимоги отриманого доходу, у разі доведеності факту внесення відповідачем до статутного капіталу Товариства коштів, що є спільним майном подружжя.

Отже, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання права власності на 1\2 частину корпоративних прав, якими є частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП СТРІЛА» не грунтуєються на вимогах чинного законодавства, і не підлягають задоволенню.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, оцінюючи всі досліджені в ході розгляду справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, лише в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_4, автомобіля НОМЕР_3, 2008 р. випуску, меблевого гарнітуру «Баварія» з натурального дерева; дивану «Ричмонд», столу кухонного «Явір» та стільців «Бреда».

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.88 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у справі в розмірі, пропорційному задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_5, загальною площею 77,9 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину автомобіля НОМЕР_3, 2008 р. випуску.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину рухомого майна, а саме: меблевий гарнітур «Баварія» з натурального дерева; диван «Ричмонд», стіл кухонний «Явір» та стільці «Бреда».

Залишити у власності ОСОБА_2 наступне майно: 1\2 частину квартири АДРЕСА_5, загальною площею 77,9 кв.м.; 1\2 частину автомобіля НОМЕР_3, 2008 р. випуску; 1\2 частину рухомого майна, а саме: меблевий гарнітур «Баварія» з натурального дерева; диван «Ричмонд», стіл кухонний «Явір» та стільці «Бреда».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в розмірі 1019 гривень 46 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя