Рішення

від 09.06.2016 по справі 761/5458/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/5458/16-ц

Провадження № 2/761/3784/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичні системи - Україна» про розірвання трудового договору та видачу дубліката трудової книжки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 15 лютого 2016 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичні системи - Україна» (далі - Відповідач) про розірвання трудового договору, укладеного між нею та Відповідачем 11 квітня 2005 року, згідно наказу № 39, на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням з 29 січня 2016 року та видачу дубліката трудової книжки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 11.04.2005 наказом № 39 вона була прийнята на роботу до Відповідача на посаду лікаря імунолога. Зауважує, що згідно умов договору, вона був представником Відповідача в Дніпропетровській та Запорізькій областях і, що її присутність в головному офісі в м. Києві в наказі не передбачена. Вказує, що у 2011 році у Відповідача змінилось керівництво, яке відмовилось визнавати її працівником Відповідача з тих підстав, що на підприємстві була відсутня її трудова книжка. Зауважує, що вона неодноразово зверталася до Відповідача із заявами про звільнення, зокрема, 24.03.2015, 16.07.2015, 08.10.2015, та 29.01.2016, разом з тим Відповідач вказані заяви залишив поза увагою. У зв'язку з вище викладеним, просить суд ухвалити судове рішення, яким розірвати трудовий договір, укладений між нею та Відповідачем, за власним бажанням в порядку статті 38 КЗпП України, з 29 січня 2016 року та видачу дубліката трудової книжки, оригінал якої втрачено останнім.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали, позовні вимоги просили суд задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання жодного разу не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, як і пояснень на позов, до суду не подав.

Оскільки сторона Позивача не заперечувала, суд вбачає можливим розгляд справи у відсутність представника Відповідача, на підставі зібраних у справі доказів, ухваливши у справі заочне рішення.

Заслухавши пояснення Позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року, позовні вимоги Позивача було задоволено частково, зокрема, було зобов'язано Відповідача видати Позивачеві дублікат трудової книжки.

Згідно рішення Апеляційного суду м. Києва від 18 вересня 2014 року, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року було скасовано частково, зокрема, в частині щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання видати дублікат трудової книжки, та в цій частині у задоволенні позову було відмовлено, з підстав, що при зверненні до суду Позивач не посилалася на такі обставини, як втрата нею трудової книжки та відмову у видачі її дублікату з боку Відповідача. В іншій частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Вказаними судовими рішеннями встановлено факт прийняття Позивача на роботу до Відповідача на посаду лікаря імунолога, тим самим, не потребує доказування обставина, що Позивач перебуває із Відповідачем в трудових правовідносинах, оскільки вона встановлена іншими судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно листа Відповідача від 21 вересня 2011 року за № 1/09 та листа від 18 жовтня 2011 року за № 7/10, останній заперечував, що між Позивачем та Відповідачем існували трудові відносини і, що трудова книжка Позивача знаходиться у Відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Положеннями статті 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Із матеріалів справи вбачається, що заявами від 24 березня 2015 року, від 16 липня 2015 року, від 08 жовтня 2015 року та від 29 січня 2016 року Позивач просила Відповідача розірвати із нею трудовий договір та видати їй трудову книжку (а.с. 13-21).

Разом з тим, вказані заяви були залишені Відповідачем поза увагою та трудовий договір між сторонами розірвано не було.

Крім того, за змістом статті 48 ЦПК України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п'ять днів.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки», при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Згідно пункту 5.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за N 110, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу у разі втрати трудової книжки, видачі її дубліката.

Крім того, за змістом частини 1 статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав вимог закону, трудовий договір за заявою Позивача не розірвав, належним чином оформлену трудову книжку Позивачеві не видав.

Вказана бездіяльність Відповідача є такою, що порушує конституційні права Позивача в частині щодо вільного вибору праці. При цьому, як вбачається із листів Відповідача, останній заперечує наявність у нього трудової книжки Позивача, мотивуючи порушенням кримінальної справи щодо колишнього керівництва Відповідача (а.с. 10).

Вказану обставину суд до уваги не приймає, оскільки обов'язок Відповідача, згідно діючого законодавства, у разі втрати оригіналу трудової книжки видати її дублікат.

Оцінивши зібрані у справі докази, зокрема, наявність трудових відносин між Позивачем та Відповідачем, неодноразове звернення Позивач до Відповідача із заявою про розірвання трудового договору та видачу трудової книжки, яка за інформацією Відповідача у нього відсутня, суд приходить до висновку, що вказана бездіяльність Відповідача порушує конституційні права Позивача та права, передбачені трудовим законодавством України, у зв'язку з чим, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статті 43 Конституції України, статтей 21, 38, 47, 48 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки», наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212-215, 226-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичні системи - Україна» про розірвання трудового договору та видачу дублікату трудової книжки - з а д о в о л ь н и т и.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичні системи - Україна» (Код ЄДРПОУ 32348536) розірвати трудовий договір, укладений із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 11 квітня 2005 року згідно наказу № 39, з 29 січня 2016 року, в порядку статті 38 Кодексу Законів про працю України, за власним бажанням.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Діагностичні системи - Україна» (Код ЄДРПОУ 32348536) видати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) дублікат трудової книжки.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичні системи - Україна» (Код ЄДРПОУ 32348536) на користь держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Києва за письмовою заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діагностичні системи - Україна».

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене Товариством з обмеженою відповідальністю «Діагностичні системи - Україна» до Апеляційного суду м. Києва в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене ОСОБА_1 до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :