Ухвала

від 08.06.2016 по справі 2-343/07

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-343/07

Провадження 6/352/62/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано- Франківської області

в складі :головуючого-судді Дузінкевича І.М.

секретаря Кукули О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано- Франківську подання відділу Державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в :

07.06.2016 pоку до суду надійшло подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції ОСОБА_2, про обмеження у праві виїзду за межі України, в якому просить суд обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до погашення ним заборгованості в сумі 64823,9 грн. Подання мотивоване тим, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції на виконанні знаходиться виконавчий лист №2-343 від 04.05.2007 р. про стягнення аліментних платежів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини заробітку(доходу) щомісячно на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 2005р.н. та сина ОСОБА_5 1999р.н. до досягнення ними повноліття.

Представник заявника- ВДВС Тисменицького РУЮ у судове засідання не з'явився, у поданому поданні просили справу розглянути у їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника -юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Приписами пункту 5 частини 1 статті ст. 6 Закону України 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" визначено, що підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням -до виконання зобов'язань. Частиною 2 цієї статті передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Право звернення державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника -фізичної особи за межі України закріплене -до виконання зобов'язань за рішенням, в п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України в редакції від 4 листопада 2010 року № 2677-VІ „Про виконавче провадженняВ» .

З представлених державною виконавчою службою матеріалів вбачається, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції на виконанні знаходиться виконавчий лист №2-343 від 04.05.2007р., виданий Тисменицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини заробітку(доходу) щомісячно на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 2005р.н. та сина ОСОБА_5 1999р.н. до досягнення ними повноліття.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлені нормами Закону України в редакції від 4 листопада 2010 року № 2677-VІ „Про виконавче провадженняВ» . Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (стаття 5 Закону).

Під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, слід розуміти як пряму відмову від виконання судового рішення, так і інші винні дії, які свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань.

Необхідною умовою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника -фізичної особи за межі України є наявність встановленого факту про те, що боржнику відомо про судове рішення, яким на нього покладені відповідні зобов'язання, примусове виконання якого здійснюється державною виконавчою службою.

Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

З огляду на вищевикладене, суд визнає, що в матеріалах справи наданих державним виконавцем відсутні будь -які об'єктивні, беззаперечні докази на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, а також не надано жодних даних, що боржник має намір виїхати за межі України або має закордонний паспорт, у зв'язку з чим вважає, що відсутні достатні законні підстави для задоволення подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись статтею 5, п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", ст. ст. 217, 209, 210, 377-1 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

у х в а л и в:

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції ОСОБА_2 про встановлення тимчасового обмеження права виїзду за межі України боржника - громадянина України ОСОБА_1, 02.05.1974р.н., жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий І.М.Дузінкевич