Справа №645/1831/16-ц
Провадження№2/645/1486/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Бондарєвої І.В. при секретарі - Проневич Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа: ОСОБА_4,
в с т а н о в и в:
Позивач звернеувся до суду з поовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки, вказуючи, що згідно умов кредитного договору № 10 від 30 червня 2010 року, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3, як позичальником, ОСОБА_5 відкрив ФОП ОСОБА_3 відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом у розмірі 2 000 000,00 доларів США на термін до 29 червня 2012 року на поточні господарські потреби, зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, а при простроченні повернення кредиту - 32% річних, а ФОП ОСОБА_3, в свою чергу, зобов'язався належним чином використати та повернути Банку отримані кредитні кошти в повному обсязі, а також сплатити відповідні відсотки і виконати всі інші зобов'язання за цим кредитним договором.
04 липня 2011 року, 24 грудня 2012 року та 27 грудня 2013 року між Банком та ФОП ОСОБА_3 були укладені три додаткові угоди, згідно умов яких було збільшено суму відновлювальної кредитної лінії до максимального ліміту до 2 300 000,00 доларів США та подовжено кінцевий строк повернення кредиту до 28 грудня 2014 року.
Свої зобов'язання за даним кредитним договором з додатковими угодами до нього ОСОБА_5 виконав у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3 15 траншів кредиту на загальну суму 3651500 дол.США.
Позичальник - ФОП ОСОБА_3 свої зобов'язання за вказаним кредитним договором порушив, не здійснив у строк сплати основного боргу за кредитом та прострочив сплату відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим 18 лютого 2015 року постановою Харківського апеляційного господарського суду стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ «БАНК «ГРАНТ» 1 390 432,29 доларів США, 73 080,00 грн. судового збору та 36 540,00 грн. судового збору.
27 жовтня 2015 року рішенням господарського суду Харківської області стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ «БАНК «ГРАНТ» заборгованість у загальному розмірі 2 088 491,10 доларів США, а саме: 1 290 659,37 доларів США основного боргу за кредитом, 797 831,73 доларів США відсотків за користування кредитними коштами, 73 080,00 грн. судового збору.
Станом на 31 березня 2016 року загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_3 перед Банком за вказаним вище кредитним договором становить 4 171 177,11 доларів США.
Для забезпечення своєчасного повернення отриманих за вищевказаним кредитним договором кредитних коштів, сплати відсотків за ним, пені, комісії і відшкодування можливих витрат (збитків), між Банком та ОСОБА_3 як фізичною особою були укладені Іпотечний договір нерухомого майна № 10/3 від 19 липня 2010 року та договори про зміну його умов № 1 від 04 липня 2011 року та № 2 від 24 грудня 2012 року.
За вказаним Іпотечним договором (зі змінами) ОСОБА_3, як іпотекодавець за зобов'язаннями в якості фізичної особи - підприємця за вказаним вище кредитним договором, передав в іпотеку Банку належні йому як фізичній особі житловий будинок літ. „И-2В» загальною площею 508,1 кв.м., житловою площею 280,5 кв.м. та земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, які розташовані за однією і тією ж адресою: м.Харків, вулиця Краснопільська, 8.
При цьому дружина Іпотекодавця - ОСОБА_4 надала нотаріально посвідчену згоду на укладення цього Іпотечного договору та двох договорів про зміну умов іпотечного договору. Крім того, ОСОБА_3 свідчив, що цей правочин не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних осіб.
Обтяження нерухомого майна іпотекою зареєстроване належним чином у Державному реєстрі іпотек 19 липня 2010 року та того ж дня накладена заборона на відчуження зазначеного в іпотечному договорі майна та заборона на нерухоме майно (житловий будинок та земельна ділянка).
Проте з метою виведення предмету іпотеки з-під заборони на відчуження та з метою уникнення відповідальності за кредитним договором Позичальник - Іпотекодавець ОСОБА_3 в судовому порядку відчужив право власності на предмет іпотеки.
Так, ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22 липня 2015 року у цивільній справі № 646/7786/15-ц у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поділ майна, визнано мирову угоду, за якою сторони домовились визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності (за кожним) на 1/2 житлового будинку літ. «И-2» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 м2, житловою площею 280,0 м2, та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1 га, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 листопада 2015 року вказана вище ухвала була скасована.
Крім того, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2015 року скасовано державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок і земельну ділянку та зобов'язано Харківське МУЮ поновити попередньо скасований запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_3
Незважаючи на те, що на підставі чинних рішень суду єдиним законним власником іпотечного фактично є ОСОБА_3 - Іпотекодатель, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на іпотечне майно залишилося зареєстрованим за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2015 року у справі № 820/10534/15 стало можливим лише після її перегляду та залишення в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року.
З метою ухилення від відповідальності за невиконані ОСОБА_3 кредитні зобов'язання, а також маючи на меті недопущення звернення стягнення на вказаний вище об'єкт нерухомого майна, який є предметом іпотеки та знаходяться в іпотеці в ПАТ «БАНК «ГРАНТ», відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, до 16.02.2016 року вчинили певні дії щодо іпотечного майна, які унеможливили виконання законних та ніким не оскаржуваних перелічених вище рішень суду.
Так, видаючи себе за власників іпотечного майна, 29.12.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підставі ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова у справі № 646/7786/15-ц від 22 липня 2015 року, яка була скасована судом апеляційної інстанції, не зважаючи на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2015р. у справі №820/10534/15 скасовано запис про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав власності за ними, про що їм було відомо, подали заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень.
31 грудня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Харківського МУЮ проведено державну реєстрацію припинення права власності на спірний житловий будинок літ. «И-2» за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстровано припинення всіх обтяжень ПАТ «БАНК «ГРАНТ» на цю житлову будівлю.
Крім того, 31 грудня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Харківського МУЮ прийнято відповідне Рішення та проведено закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи № 27735166 щодо спірного житлового будинку літ. «И-2» у зв'язку зі знищення об'єкта нерухомого майна та проведенням державної реєстрації припинення права власності на нього, на підставі експертного висновку експерта ОСОБА_5, проведеним ним станом на 17.09.2015 року.
Вказаний висновок експерта позивач вважає завідомо неправдивим та незаконним, оскільки зазначена експертом загальна площа житлового будинку літ. „И-2В» (270 кв.м.) не відповідає відомостям, зазначним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (загальна площа 508,1 кв.м., житлова площа 280,5 кв.м.). Також, експертним висновком встановлено, що цей об'єкт нерухомого майна знищено шляхом проведення будівельних робіт.
Перевіривши в натурі наявність та зовнішній стан означеного вище об'єкта нерухомого майна - предмета іпотеки, позивач встановив, що об'єкт наявний в натурі, розміщений за відповідною адресою, його зовнішній стан не змінився, цілком задовільний та повністю відповідає технічним характеристикам, заявленим у правовстановлюючих документах та технічному паспорті, з врахуванням звичайної амортизації (зносу). КП «ХМБТІ» також підтвердило вказані обставини.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, юридичні власники іпотечного майна, яке вони начебто знищили, провели реконструкцію цього ж об'єкта - предмета іпотеки, а саме житлового будинку літ. «И-2» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 м2, житловою площею 280,0 м2.
Відповідно до змісту Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, житловий будинок «И-2» за адресою: місто Харків, вул. Краснопільська, буд. 8, реконструйовано під два житлових будинки: літ. «Л-2», загальною площею 205,5 кв.м. та літ. «М-2», загальною площею 299,4 кв.м.,
за тією ж адресою: місто Харків, вул. Краснопільська, буд. 8, які, на думку позивача, є єдиним об'єктом нерухомого майна.
На підставі вказаної вище Декларації 19 лютого 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Харківського РУЮ прийнято Рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт - житлові будинки: літ. «Л-2», загальною площею 205,5 кв.м., житловою площею 58,00 кв.м. та літ. «М-2», загальною площею 299,40 кв.м., житловою площею 219,80 кв.м., що розташований за адресою: місто Харків, вул. Краснопільська, буд. 8, за ОСОБА_1 (1/2 частки) та ОСОБА_2 (1/2 частки).
Тобто, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на реконструйований предмет іпотеки, без зміни його цільового призначення, тому предмет іпотеки (РНОНМ: 491113163101) збережено, він реконструйований в об'єкт - житлові будинки: літ. «Л-2», загальною площею 205,5 кв.м., житловою площею 58,00 кв.м. та літ. «М-2», загальною площею 299,40 кв.м., житловою площею 219,80 кв.м., що розташований за тією ж адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8 (РНОНМ: 853756563101), яка зазначена в іпотечному договорі. Просить суд звернути стягнення на на предмет іпотеки - житлові будини літ. «Л-2» та літ. «М-2», і земельну ділянку, розташовані за адресою: місто Харків, вул. Краснопільська, буд. 8, на погашення заборгованості за кредитним договором №10 від 30.06.2010 р. з додатковими угодами у розмірі 550000 дол.США, шляхом визнання права власності на цей предмет іпотеки за позивачем.
В судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали. Пояснили, що кредит було видано ОСОБА_1 як ФОП, на господарські потреби, та на час розгляду справи його заборгованість за кредитним договором не сплачена. Вирішити спір у без судовому порядку не уявляється можливим, оскільки реєстрація права власності на предмет іпотеки - буд.літ. «И-2» в Державному реєстрі припинено, відповідний розділ закрито. Фактично предмет іпотеки не змінився, житлові будинки літ. «Л-2» та літ. «М-2» - це те саме майно. За адресою:м.Харків, вул..Краснопільська, 8, ніхто не зареєстрований та не мешкає, у відповідачів та третьої особи є інше житло, де вони і проживають.
Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував та пояснив, що в спірному будинку ніхто не зареєстрований та не мешкає. Відповідачі та третя особа мають інше житло.
Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, що суд вважає за можливе. Крім того, відповідачі надали суду письмові заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 30 червня 2010 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СХІДНО - ОСОБА_9 «ГРАНТ» (надалі - «Банк») та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, як позичальником, був укладений кредитний договір № 10.
Згідно умов вказаного кредитного договору ОСОБА_9 відкрив ФОП ОСОБА_3 відновлювальну кредитну лінію з максимальним загальним лімітом у розмірі 2 000 000,00 доларів США на термін до 29 червня 2012 року на поточні господарські потреби, зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, а при простроченні повернення кредиту - 32% річних, а ФОП ОСОБА_3, в свою чергу, зобов'язався належним чином використати та повернути Банку отримані кредитні кошти в повному обсязі, а також сплатити відповідні відсотки і виконати всі інші зобов'язання за цим кредитним договором.
04 липня 2011 року між Банком та ФОП ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до зазначеного вище кредитного договору, згідно умов якої було збільшено суму відновлювальної кредитної лінії до максимального ліміту 2 300 000,00 доларів США та подовжено кінцевий строк повернення кредиту - до 28 грудня 2012 року.
24 грудня 2012 року між Банком та ФОП ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 2 до цього ж кредитного договору, згідно умов якої кінцевий строк повернення кредиту було подовжено - до 28 грудня 2013 року.
27 грудня 2013 року між Банком та ФОП ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 3 до означеного вище кредитного договору, згідно умов якої кінцевий строк повернення кредиту було подовжено - до 28 грудня 2014 року.
Банк свої зобов'язання за даним кредитним договором з додатковими угодами до нього виконав у повному обсязі, перерахувавши зі свого внутрішньобанківського позичкового рахунку № 20633040176 на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3 № 2600282240176 наступні транші кредиту (кредитних коштів) в іноземній валюті:
30 червня 2010 року - в сумі 700 000,00 доларів США;
05 липня 2010 року - в сумі 500 000,00 доларів США;
19 липня 2010 року - в сумі 170 000,00 доларів США;
09 серпня 2010 року - в сумі 230 000,00 доларів США;
19 серпня 2010 року - в сумі 30 000,00 доларів США;
02 листопада 2010 року - в сумі 227 000,00 доларів США;
08 червня 2011 року - в сумі 100 000,00 доларів США;
04 липня 2011 року - в сумі 300 000,00 доларів США;
12 жовтня 2012 року - в сумі 500 000,00 доларів США;
26 листопада 2012 року - в сумі 120 000,00 доларів США;
22 лютого 2013 року - в сумі 120 000,00 доларів США;
03 липня 2013 року - в сумі 369 500,00 доларів США;
08 липня 2013 року - в сумі 230 000,00 доларів США;
30 вересня 2013 року - в сумі 30 000,00 доларів США;
31 жовтня 2013 року - в сумі 25 000,00 доларів США.
Позичальник - ФОП ОСОБА_3 свої зобов'язання за вказаним кредитним договором порушив, не здійснив у строк сплати основного боргу за кредитом та прострочив сплату відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим 18 лютого 2015 року постановою Харківського апеляційного господарського суду у господарській справі № 922/3899/14 стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ «БАНК «ГРАНТ» 1 390 432,29 доларів США, 73 080,00 грн. судового збору та 36 540,00 грн. судового збору.
27 жовтня 2015 року рішенням господарського суду Харківської області у господарській справі № 922/4902/15 стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ «БАНК «ГРАНТ» заборгованість у загальному розмірі 2 088 491,10 доларів США, а саме: 1 290 659,37 доларів США основного боргу за кредитом, 797 831,73 доларів США відсотків за користування кредитними коштами, 73 080,00 грн. судового збору.
На примусове виконання рішень господарських судів у справах № 922/3899/14, № 922/4902/15 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкриті виконавчі провадження за № 47952256 (Постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2015 року) та № 50230708 (Постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2016 року) однак на час розгляду справи судові рішення не виконані, що підтверджується випискою з банківського рахунку про рух коштів.
Згідно розрахунку позивача, станом на 31 березня 2016 року загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_3 перед Банком за вказаним вище кредитним договором становить 4 171 177,11 доларів США, з яких:
- по сумі кредиту - 2 265 000,00 доларів США;
- по сплаті відсотків за користування кредитними коштами
за період з травня року по 30.03.2016 року включно - 1 370 071,26 доларів США;
- по пені за прострочення сплати кредиту та відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.01.2014 по 30.03.2016 року включно - 536 105,85 доларів США.
Матеріали справи свідчать про те, що з метою забезпечення своєчасного повернення отриманих за вищевказаним кредитним договором - кредитних коштів, сплати відсотків за ним, пені, комісії і відшкодування можливих витрат (збитків), між Банком та фізичною особою ОСОБА_3 були укладені: Іпотечний договір нерухомого майна № 10/3 від 19 липня 2010 року, посвідчений 19 липня 2010 року приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_10, та договори про зміну його умов: договір № 1 від 04 липня 2011 року, посвідчений 04 липня 2011 року приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_10, і договір № 2 від 24 грудня 2012 року, посвідчений 24 грудня 2012 року приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_10, за якими ОСОБА_3 як іпотекодавець за своїми зобов'язаннями в якості фізичної особи - підприємця за вказаним вище кредитним договором передав в іпотеку Банку:
- житловий будинок літ. „И-2В» з надвірними будівлями: житловий будинок літ. „И-2В» загальною площею 508,1 кв.м., житловою площею 280,5 кв.м.; господарська побудова літ. „ЗВ» (цегла); огорожа № 9, 10 11 (зміш.); замощення № І;
- земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га,
які розташовані за однією і тією ж адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8.
Зазначене нерухоме майно - предмет іпотеки належало відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 березня 2007 року по цивільній справі №2-1665/2007 та згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ № 607636, виданого 27 листопада 2009 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером № 810966800175.
Оскільки предмет іпотеки належав Іпотекодавцю на праві спільної сумісної власності подружжя, дружина Іпотекодавця - ОСОБА_4 надала на укладення цього договору згоду, яка нотаріально посвідчена у встановленому законом порядку приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_10 19 липня 2010 року за реєстровим № 1576, а також надала нотаріально посвідчену згоду 04.07.2011 року на укладення договору № 1 про зміну умов іпотечного договору, та 24 грудня 2012 року на укладення договору № 2 про зміну умов іпотечного договору.
Обтяження нерухомого майна іпотекою зареєстроване належним чином у Державному реєстрі іпотек 19 липня 2010 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек житлового будинку № 27850715 від 19.07.2010 р.; Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек земельної ділянки № 27850781 від 19.07.2010 р.
Крім того, 19 липня 2010 року приватним нотаріусом ХМНО Харківської області ОСОБА_10 накладена заборона на відчуження зазначеного в іпотечному договорі майна - житлового будинку (реєстровий № 1578) та земельної ділянки (реєстровий № 1579) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Вказані заборони зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно, за номером 10049753, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 27850531 від 19.07.2010 р., та за номером 10049810 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 27850628 від 19.07.2010 р.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а за частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання. За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, відповідно до ст. 1054 ЦК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.
За ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
За положеннями статті 9 Закону України «Про іпотеку», при користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).
Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.
А за вимогами статті 10 Закону України «Про іпотеку», якщо інше не встановлено законом чи іпотечним договором, іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб.
Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотекуВ» , звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, у тому числі, на підставі рішення суду.
Пунктом 24 Іпотечного договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, вказаним в п. 1 чинного договору, з урахуванням усіх змін i додатків до кредитного договору, яким регулюється вказані зобов'язання (в тому числі щодо продовження строку повернення кредиту, зміни суми кредиту та/або відсоткової ставки).
Згідно із ст. 593 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку", право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
За таких обставин, оскільки забезпечені даною іпотекою зобов'язання і досі залишаються не виконаними, вказаний вище іпотечний договір є дійсним, чинним, ніким не оспорюваним та свідчить як про заборону відчуження предмету іпотеки, так і про заборону погіршення його стану та зменшення вартості понад норми звичайної амортизації (зносу).
Також судом встановлено, що ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 липня 2015 року у цивільній справі № 646/7786/15-ц за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поділ майна, визнано мирову угоду від 01 липня 2015 року, укладену між ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за якою сторони домовились розподілити частки у майні, а саме:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 житлового будинку літ. «И-2» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 м2, житловою площею 280,0 м2, що розташований за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Краснопільська, 8;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини житлового будинку літ. «И-2» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 м2, житловою площею 280,0 м2, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 6310138500:04:001:0019, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 6310138500:04:001:0019, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Краснопільська, 8.
14 вересня 2015 року, відповідно до вказаної вище ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі прийнятого державним реєстратором Харківського МУЮ ОСОБА_11 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок літ. „И-2В» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 кв.м., житловою площею 280,5 кв.м., розташований за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Краснопільська, будинок 8 (вісім), з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна: 491113163101, за ОСОБА_1 (1/2 частки) та за ОСОБА_2 (1/2 частки), що підтверджується відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 44433562 від 24.09.2015 року.
Крім того, 14 вересня 2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі прийнятого державним реєстратором Харківського МУЮ ОСОБА_12 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, з реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 490983963101, за ОСОБА_1 (1/2 частки) та за ОСОБА_2 (1/2 частки), що підтверджується відомостями Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 44445001 від 24.09.2015 року.
В подальшому ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 листопада 2015 року ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 липня 2015 року у справі № 646/7786/15-ц було скасовано.
Ухвалою Червонозаводського районного суду від 15.03.2016 року первісна позовна заява ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 залишені без розгляду.
Також судом встановлено, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2015 року, залишеною в силі Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року, у справі № 820/10534/15 задоволено адміністративний позов Банку та скасовано рішення державного реєстратора Харківського МУЮ ОСОБА_11 від 21.09.2015 року, яким проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок літ. «И-2», та зобов'язано Харківське МУЮ поновити попередньо скасований запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок, літ. «И-2», з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 491113163101; скасовано рішення державного реєстратора Харківського МУЮ ОСОБА_12 від 22.09.2015 року, яким проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 6310138500:04:001:0019, розташовану за адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 490983963101 та
зобов'язано Харківське МУЮ поновити попередньо скасований запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,1 га, розташовану за адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 490983963101.
Таким чином, фактично єдиним законним власником іпотечного майна, а саме житлового будинку літ. «И-2» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 м2, житловою площею 280,0 м2, та земельної ділянки площею 0,1000 га, які розташовані за однією і тією ж адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, є відповідач ОСОБА_3 - Іпотекодатель за Іпотечним договором.
Однак, право власності на іпотечне майно Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишилося зареєстрованим за юридичними власниками: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, осільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2015 року у справі № 820/10534/15 набрала законної сили лише після перегляду справи судом апеляційної інстанції, згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року.
При цьому ОСОБА_1, ОСОБА_2 як власники іпотечного майна за відомостями Державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова у справі № 646/7786/15-ц від 22 липня 2015 року, не зважаючи на те, що вказана ухвала скасована судом апеляційної інстанції ще 11 листопада 2015 року, та не зважаючи на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2015 р. у справі №820/10534/15 скасовано запис про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав власності за ними, 29.12.2015 року, тобто до набрання постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2015 р. законної сили, подали заяви про реєстрацію прав та їх обтяжень.
31 грудня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Харківського МУЮ ОСОБА_13 прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27726081 та на підставі цього рішення державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію припинення права власності на:
- житловий будинок, літ. «И-2» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 м2, житловою площею 280,0 м2, що розташований за адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Крім того, на підставі цього ж Рішення про державну реєстрацію припинення права власності № 27726081 від 31 грудня 2015 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано припинення всіх обтяжень ПАТ «БАНК «ГРАНТ» на цю житлову будівлю, зареєстрованих належним чином на підставі іпотечного договору нерухомого майна № 10/3 від 19 липня 2010 року та договорів про зміну його умов, укладених з ОСОБА_3
Крім того, 31 грудня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Харківського МУЮ ОСОБА_13 прийнято Рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи № 27735166, яким закрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - житловий будинок, літ. «И-2» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 м2, житловою площею 280,0 м2, що розташований за адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, та реєстраційну справу за реєстраційним номером: 491113163101, у зв'язку зі знищення об'єкта нерухомого майна та проведенням державної реєстрації припинення права власності на нього.
Підставою для прийняття вказаного рішення та документом, який підтверджує факт знищення об'єктів нерухомого майна (предмета іпотеки) та який було подано державному реєстратору для прийняття ним рішень, став експертний висновок експерта ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат Серії АЕ № 001595) щодо цього нерухомого майна, з обстеженням, проведеним ним станом на 17.09.2015 року.
За даними цього висновку, результатами обстеження, зокрема, встановлено:
1. Просадка фундамента, по всему периметру здания, отрицательно повиляла на несущие конструкции. Стены здания во многих местах дали вертикальные трещины и образовались выпуклости.
2. Конструкции полов прогнили от влаги и времени, местами практически полностью уничтожены.
3. Двери и окна под действием просадочной деформации не открываются и не закрываются. Деревянные полотна дверей и оконные фрамуги прогнили и разрушены.
4. Перекрытия подвергнуты гнилью и насекомыми, которые практически разрушены и потеряли свою несущую способность.
5. Кровельные конструкции (стропила, прогоны, обрешетка и покрытие) разрушены шашелем и гнилью и пришли в полную негодность.
Враховуючи вказані результати обстеження, експерт дійшов до загального висновку про те, що об'єкт нерухомої власності, а саме житловий будинок, літ. «И-2» площею 270,0 м2, який розташований за адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, та належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, знищено шляхом проведення будівельних робіт, та підтвердив факт знищення всіх будівель.
Вказаний експертний висновок експерта ОСОБА_5 щодо знищення об'єкта нерухомого майна - предмета іпотеки у суду викликає сумнів у його достовірності, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, загальна площа житлового будинку літ. „И-2В» становить 508,1 кв.м., а не як встановлено експертом - 270 кв.м.
Крім того, експертним висновком встановлено, що цей об'єкт нерухомого майна знищено шляхом проведення будівельних робіт, проте суду не були надані відповідні дозвільні документи органів державного архітектурно-будівельного контролю, необхідні для проведення будівельних робіт згідно вимог Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 446.
Крім того, спірний житловий будинок підключений до централізованих систем електропостачання, газопостачання, опалення, водопостачання та водовідведення, в зв'язку з чим, як його знищення, так і проведення будівельних робіт на цьому об'єкті, чітко регламентується нормами чинного в Україні законодавства та підлягає оформленню відповідними документами відповідних державних органів, які також не були надані суду відповідачами.
ПАТ «БАНК «ГРАНТ», як іпотекодержатель, маючи право у будь-який час протягом строку дії іпотечних договорів перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки, провів таку перевірку та встановив, що об'єкт наявний в натурі, розміщений за відповідною адресою, його зовнішній стан не змінився, цілком задовільний та повністю відповідає технічним характеристикам, заявленим у правовстановлюючих документах та технічному паспорті, з врахуванням звичайної амортизації (зносу).
Вказана обставина підтверджується повідомленням КП «ХМБТІ» №224 від 15.01.2016 року, яким згідно зовнішнього обстеження 14.01.2016 року встановлено, що житловий будинок літ. „И-2В» загальною площею 508,1 кв.м., житловою площею 280,5 кв.м., з надвірними будівлями, дійсно розташований за адресою: м. Харків, вул. Краснопольська, 8.
Звіт про оцінку майна, виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_14 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 3256 від 19.02.2005 р., сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 124/15 від 16 лютого 2015, виданий ФДМУ), щодо означеного вище об'єкту нерухомого майна свідчить про те, що станом на 13.01.2016 р. при візуальному зовнішньому огляді оцінювачем встановлено його наявність в натурі, розміщення за відповідною адресою, зовнішній стан відповідає технічним характеристикам, заявленим у правовстановлюючому документі та технічному паспорті. Звіт про оцінку майна містить кольорові фотографії даного об'єкту нерухомого майна, що доводить його існування.
Крім того, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, видану 17.11.2015 р. Департаментом ДАБІ у Харківській області, відповідно до якої житловий будинок «И-2» за адресою: місто Харків, вул. Краснопільська, буд. 8 (РНОНМ: 491113163101), який є предметом іпотеки, реконструйовано під два житлових будинки : літ. «Л-2», загальною площею 205,5 кв.м. та літ. «М-2», загальною площею 299,4 кв.м., за тією ж адресою: місто Харків, вул. Краснопільська, буд. 8, які, однак, є єдиним об'єктом нерухомого майна.
Так, з наданих суду технічного паспорту на житловий будинок літ. «И-2», виготовленого КП «ХМБТІ» 09.04.2007 р. та технічних паспортів на житлові будинки літ.»Л-2» і літ. «М-2», виготовлених ФОП ОСОБА_15 12.10. 2015 р., вбачається, що фактично житлові будинкі літ. «Л-2» і літ. «М-2» є складовими частинами житлового будинку літ. «И-2», шляхом проведення уявної лінії розподілу по середині будинку, сумарна площа будинків літ. «Л-2» і літ. «М-2» відповідає площі будинку літ. «И-2».
Таким чином, в результаті проведеної реконструкції, відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», повністю збережено елементи несучих і огороджувальних конструкцій будинку літ. «И-2».
На підставі вказаної Декларації про готовність об'єкта до експлуатації та технічних паспортів від 12.10.2015 р., 19 лютого 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Харківського РУЮ ОСОБА_16 прийнято Рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 28333323, яким проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт - житлові будинки: літ. «Л-2», загальною площею 205,5 кв.м., житловою площею 58,00 кв.м. та літ. «М-2», загальною площею 299,40 кв.м., житловою площею 219,80 кв.м., що розташований за адресою: місто Харків, вул. Краснопільська, буд. 8, за суб'єктами - ОСОБА_1 (1/2 частки) та ОСОБА_2 (1/2 частки) та відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна за реєстровим номером об'єкта нерухомого майна (РНОНМ): 853756563101.
Таким чином, на час розгляду справи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на реконструйований предмет іпотеки, без зміни його цільового призначення, у зв'язку з чим суд вважає, що предмет іпотеки збережено і він знаходяться за тією ж адресою, що і зазначена в іпотечному договорі.
Згідно ч.3 ст.5 Закону України «Про іпотеку», іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Пунктом 2 іпотечного договору № 10/3 від 19 липня 2010 року (із змінами до нього) також передбачено, що іпотека за цим договором поширюється і на частину об'єкта Майна, яка не може бути виділена в натурі та буде приєднана до предмета іпотеки після укладення цього іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Чинним законодавством України не встановлено будь-яких обмежень права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у разі здійснення прибудови, перепланування об'єкта нерухомості, який є предметом іпотеки.
Враховуючи, що знищення житлового будинку літ. «И-2» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 м2, житловою площею 280,0 м2, що розташований за адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8 (РНОНМ: 491113163101) фактично не відбулося, оскільки вказаний об*єкт реконструйовано, суд вважає, що предметом іпотеки за іпотечним договором нерухомого майна № 10/3 від 19 липня 2010 року (із змінами до нього) є об'єкт, що з'явився внаслідок реконструкції, а саме житлові будинки: літ. «Л-2», загальною площею 205,5 кв.м., житловою площею 58,00 кв.м. та літ. «М-2», загальною площею 299,40 кв.м., житловою площею 219,80 кв.м., який розташований за тією ж адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки, у зв'язку з перебудуванням, добудовою тощо предмета іпотеки.
У зв'язку з реконструкцією одного з предметів іпотеки - житлового будинку літ. «И-2» з надвірними будівлями, загальною площею 508,1 м2, житловою площею 280,0 м2, що розташований за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РНОНМ): 491113163101 змінено на РНОНМ: 853756563101.
Другий предмет іпотечного договору нерухомого майна № 10/3 від 19 липня 2010 року (із змінами до нього), а саме земельна ділянка площею 0,1 га, розташована за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, РНОНМ: 490983963101, не зазнав змін, залишився під тим же РНОНМ.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на спірну земельну ділянку зареєстровано обтяження іпотекою за № 7538362, Іпотекодавцем є ОСОБА_3, Іпотекодержателем є ПАТ «БАНК «ГРАНТ», та зареєстрована заборона на нерухоме майно, запис про обтяження за № 7538313, обтяжувач - ПАТ «БАНК «ГРАНТ».
Таким чином, за цим предметом іпотеки залишився запис про іпотеку та реєстрацію обтяження (заборону відчуження) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що також свідчить про те, що і земельна ділянка, і реконструйований об'єкт: житлові будинки «Л-2» і «М-2» - є предметом іпотеки за іпотечним договором нерухомого майна № 10/3 від 19 липня 2010 року (із змінами до нього).
Також, відповідно до відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № інформаційної довідки 54562226 від 04.03.2016 року, право власності на об'єкти - предмет іпотеки за іпотечним договором від 19 липня 2010 року, а саме житлові будинки: літ. «Л-2» та літ. «М-2»,
земельну ділянку площею 0,1 га, які розташовані за однією і тією ж адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8, зареєстровано за de iure власниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Однак, відповідно до вищевикладеного, на підставі чинних рішень суду de facto єдиним законним власником іпотечного майна є ОСОБА_3 - Іпотекодавець.
Разом з тим, відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, про що зазначено й у п. 36 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - de iure власники предмета іпотеки за іпотечним договором нерухомого майна № 10/3 від 19 липня 2010 року зі змінами до нього, набули статусу іпотекодавців за цим іпотечним договором, мають всі права і несуть всі обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки - кожен у своїй відповідній частці.
У листі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07.10.2010 року «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин» (2009 - 2010 роки) вказано:
«Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Разом із тим ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі: 1) рішення суду, 2) виконавчого напису нотаріуса або 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання). При цьому правовою підставою для передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є договір про задоволення вимог іпотекодержателя (або застереження в іпотечному договорі).
Отже, наведеними вище нормами законодавства (насамперед статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку») не виключається можливість звернення стягнення в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, разом з іншими, може застосовуватися, якщо це передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч.2 ст.16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.
Відповідно до положень розділу VII «Звернення стягнення на предмет іпотеки» Аналізу судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, здійсненого Верховним Судом України від 01.02.2015 року, суди повинні мати на увазі, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно (постанова Верховного Суду України від 4 вересня 2013 р. у справі N 6-73цс13). Разом із тим задоволення подібних позовних вимог можливе лише у разі, коли суду надані беззаперечні докази того, що попередні заходи не призвели до належного виконання зобов'язання.
В п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 за № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" також роз'яснено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві.
Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
А в пункті 39 цієї ж Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено, що з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом.
Пунктами 17 і 18 іпотечного договору нерухомого майна (з урахуванням змін до нього), укладеного між ПАТ «БАНК «ГРАНТ» та ОСОБА_3, встановлено, в тому числі, і такій спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Тобто, п. 17 є застереженням в іпотечному договорі нерухомого майна, яким передбачено набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Пунктом 20 іпотечного договору нерухомого майна (з урахуванням змін до нього), передбачено, що звернення стягнення на Майно може здійснюватись за вибором Іпотекодержателя й іншим способом, передбаченим розділом V Закону України „Про іпотекуВ» , а саме: на підставі рішення суду.
Таким чином, ОСОБА_5, як іпотекодержатель, має передбачене законом право звернути стягнення на предмет іпотеки (житлові будинки: літ. «Л-2», загальною площею 205,5 кв.м., житловою площею 58,00 кв.м. та літ. «М-2», загальною площею 299,40 кв.м., житловою площею 219,80 кв.м., РНОНМ: 853756563101 та земельну ділянку площею 0,1 га, РНОНМ: 490983963101, які розташовані за однією і тією ж адресою: місто Харків, вулиця Краснопільська, 8) за вказаним вище іпотечним договором для
погашення кредитної заборгованості ФОП ОСОБА_3 перед ним за кредитним договором №10 від 30 червня 2010 року з додатковими угодами до нього, на підставі рішення суду про визнання за ПАТ „БАНК „ГРАНТВ» права власності на ці предмети іпотеки в рахунок виконання зобов'язання за основою сумою кредиту, у розмірі 550 000,00 доларів США.
Враховуючи наведене, розглянувши справу в межах заявлених повних вимог та приймаючи до уваги визнання позову відповідачами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст.88 ЦПК України та стягує з відповідачів сплачений позивачем судовий збір у розмірі 210169,10 грн. в рівних частках з кожного, тобто по 70056,37 грн. з кожного ( 210169,10 грн. : 3).
На підставі вищевикладеного, керуючись пунктами 9, 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст.11, 317, 319, 321, 509, 526, 589, 590, 592, 599 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 12, 17, 33, 35, 37, 40 Закону України В«Про іпотекуВ» , ст.ст. 3, 15, 31, 114, 119, 120 ЦПК України , суд -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги - задовільнити.
На підставі іпотечного договору нерухомого майна № 10/3 від 19.07.2010 р., посвідченого 19.07.2010 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_10 за реєстровим № 1578, та договорів про зміну умов іпотечного договору: договору №1 від 04.07.2011 р., посвідченого 04.07.2011 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_10 за реєстровим № 1171, та договору №2 від 24.12.2012 р., посвідченого 24.12.2012 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_10 за реєстровим № 2272, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:
- житлові будинки літ. «Л-2» загальною площею 205,5 кв.м., житловою площею 58,00 кв.м., та літ. «М-2» загальною площею 299,40 кв.м., житловою площею 219,80 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Краснопільська, 8, РНОНМ: 853756563101;
- земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 6310138500:04:001:0019, яка розташована за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Краснопільська, 8, РНОНМ:490983963101,
шляхом визнання права власності на цей предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» (код ЄДРПОУ: 14070197, місцезнаходження: місто Харків, вулиця Данилевського, 19) за вартістю, визначеною на підставі оцінки предметів іпотеки суб'єктом оціночної діяльності на момент набуття права власності, в рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» за кредитним договором № 10 від 30.06.2010 року з додатковими угодами до нього: № 1 від 04.07.2011 року, № 2 від 24.12.2012 року, № 3 від 27.12.2013 року, в частині кредитної заборгованості за основою сумою кредиту, а саме: в розмірі 550 000,00 доларів США (п'ятсот п*ятдесят тисяч доларів США 00 центів).
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» судовий збір у розмірі по 70056 (сімдесят тисяч п'ятдесят шість) грн. 37 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -
Суд | Фрунзенський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2016 |
Оприлюднено | 24.06.2016 |
Номер документу | 58447587 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Фрунзенський районний суд м.Харкова
Бондарєва І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні