Постанова

від 17.06.2016 по справі 809/432/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2016 р. Справа № 809/432/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області

до Приватного підприємства "Екоінвест"

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банківських установах,-

ВСТАНОВИВ:

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі-позивач, Долинська ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Екоінвест" (надалі-відповідач, ПП «Екоінвест»), в якому просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банківських установах, в межах суми боргу 23176,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою орендної плати з юридичних осіб в розмірі 23176,56 грн. Позивач зазначає, що здійснені Долинською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до його погашення, а тому у відповідності до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20, статті 94 Податкового кодексу України є підстави для звернення до суду про накладення арешту на кошти та інші цінності ПП «Екоінвест», що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча в обох випадках належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС) України суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 11.09.2007 року проведено державну реєстрацію Приватного підприємства "Екоінвест" як юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з офіційного сайту Міністерства юстиції України. Відповідач знаходиться на обліку в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Відповідач подав до Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, згідно якої сплаті до бюджету за підсумками річного періоду підлягає 46353,15 грн. (а.с. 22-24). Таким чином шляхом подання даної декларації ПП "Екоінвест" самостійно визначило та узгодило податкове зобов'язання з плати за землю за 2015 рік в розмірі 46353,15 грн. щорічно із щомісячною сплатою 3862,77 грн.

Однак дане зобов'язання відповідачем не виконано, тому на момент звернення податкового органу до суду недоїмка по податку на землю становить 23176,56 грн. (за липень-грудень 2015 року). Дана обставина підтверджується довідкою - розрахунком податкового боргу за період з 20.08.2015 по 12.04.2016, витягом з облікової картки платника податків (а.с. 8, 10-11).

Позивачем, з метою виявлення активів платника податків - ПП "Екоінвест", були направлені запити до Відділу Держземагенства у Долинському районі, Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, Територіального сервісного центру 2642 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області.

Відділом Держгеокадастру у Долинському районі листом від 23.02.2016 року за №104/07/36 повідомлено позивача про те, що інформація про реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки за ПП "Екоінвест" відсутня (а.с.14).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 03.03.2016 року за індексним номером 54487056 відомості у Державному реєстрі щодо речових прав, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, ПП "Екоінвест" на нерухоме майно відсутні. Проте є відомості щодо накладення арешту на нерухоме майно відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за №34094313 від 26.09.2012 року (а.с.13).

Згідно листа Територіального сервісного центру 2642 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області від 17.11.2015 року № 81 автотранспортні засоби за ПП "Екоінвест" не зареєстровані (а.с. 16).

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно п.п. 14.1.136 п. 14.1.ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі - орендна плата) - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПК України). У відповідності до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 ПК України).

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.( п.287.3 ст.287 ПКУ).

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Судом встановлено, що позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №15 від 03.01.2012 року на суму 3091,84 грн., яка вручена головному бухгалтеру Товариства 03.01.2012 року, що підтверджується підписом останнього на корінці податкової вимоги, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.12). Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржив у строк передбачений Податковим кодексом України. Доказів протилежного відповідач суду відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не подав.

Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі та відсутності в нього податкового боргу з моменту виставлення йому вказаних податкових вимог та до дня звернення з даним поданням, вищевказана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги, а тому суд вважає підставним звернення заявника до суду по вказаних вимогах, без направлення нової вимоги за правилами Податкового кодексу України.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Сума заборгованості ПП "Екоінвест" з орендної плати складає 23176,56 грн.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

У відповідності до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 цього Кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином, норми статті 94 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків, а підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, в свою чергу, регулює питання накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг, причому у випадку відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Як наслідок, контролюючі органи уповноважені на звернення до суду позовними вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, наявність такого права передбачена підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, однак наявний в банківській установі відкритий рахункок, а саме: у Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль", номер рахунку 26003264658 (а.с.9).

Постановою Національного банку України за №22 від 21.01.2004 року затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (надалі-Інструкція), яка розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (надалі - Національний банк) (пункт 1.1).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними (пункт 1.3).

Главою 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Відповідно пункту 10.2 глави 10 Інструкції арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (надалі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Згідно пункту 10.3 даної Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно пункту 10.4 Інструкції банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Згідно пункту 10.10 Інструкції у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

У відповідності до пункту 10.11 глави 10 Інструкції зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Враховуючи наявність в ПП "Екоінвест" податкового боргу в розмірі 23176,56 грн. та відсутність майна для погашення податкового боргу, суд приходить до висновку накласти арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банківських установах, у межах суми податкового боргу в розмірі 23176,56 грн.

Враховуючи вищенаведене, позов належить задовольнити.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Екоінвест" (код 35225965, місце знаходження: 77500, Івано-Франківська область, Долинський район, село Вишків, вулиця Нова, будинок 112), що знаходяться на рахунках у банківських установах, у межах суми податкового боргу в розмірі 23176 (двадцять три тисячі сто сімдесят шість) грн. 56 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 17.06.2016 року.