Постанова

від 09.06.2016 по справі 808/3559/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2016 рокусправа № 808/3559/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 року у справі № 808/3559/15 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергетичні Технології» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергетичні Технології» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.06.2015 № 0000162200 та № 0000172200.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення - рішення №0000162200 від 17.06.2015 року та №0000172200 від 17.06.2015 року.

Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 року скасувати, та винести нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергетичні Технології» (код за ЄДРПОУ 30982728) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку щодо порушення Позивачем:

- пп.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, пп138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за період, що перевірявся у загальній сумі 120 000,00 грн., у тому числі по періодах: 2014 рік - 120 000,00 грн.;

- п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ТД «Енергетичні технології» занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 6 105 778,00 грн., у тому числі по періодах: - за червень 2012 року - 218 460,00 грн.; за вересень 2012 року - 17 424,00 грн.; за жовтень 2012 року - 8 338,00 грн.; за січень 2013 року - 574 626,00 грн.; за лютий 2013 року - 4 324 807,00 грн.; за березень 2013 року - 32 090,00 грн.; за квітень 2013 року - 160 082,00 грн.; за червень 2013 року - 527 621,00 грн.; за серпень 2013 року - 86 095,00 грн.; за вересень 2013 року - 16 415,00 грн.; за листопад 2013 року - 133 756,00 грн.; за грудень 2013 року - 6 064,00 грн.

На підставі зазначених висновків, 17.06.2015 року податковим органом були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000162200, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7 632 222,50 грн., у тому числі 6 105 778,00 основного платежу та 526 444,50 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення рішення № 0000172200, яким підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 150 000,00 грн., у тому числі 120 000,00 грн. основного платежу, та 30 000,00 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як свідчать матеріали справи, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергетичні Технології» за КВЕД є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Так, з метою здійснення господарської діяльності, ТОВ «Торговий Дім «Енергетичні Технології» були укладені з ТОВ «Аквілея» договір №ТДЕТА-031212 від 03.12.2012 року, з ТОВ «В.Г.М.» договір поставки нафтопродуктів №ТДЕТВГМ -300413 від 30.04.2013 року та з ТОВ «Старт Альянс» договір поставки №САТДЕТ-120412 від 12.04.2012 року.

Відповідно до умов договору №ТДЕТА-031212 від 03.12.2012 року, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця нафтопродукти та хімічні продукти ( далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах дійсного договору.

Згідно з умовами п.1.1 Договору №ТДЕТВГМ-300413 від 30.04.2013 року, постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - «Товар», найменування, кількість, ціна, яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п.п.1.1 договору №САТДЕТ-120412 від 12.04.2012 року, Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити, на умовах, викладених в Договорі, паливо-мастильні матеріали, іменовані далі за текстом - Товар, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, оформлюються на кожну окрему партію товару.

За результатом виконання вказаних договорів, Позивачем були сформований податковим кредит та валові витрати.

Однак, на думку податкового органу, зазначені господарські відносини було вчинено не з метою настання наслідків обумовлених договором, а надані позивачем до перевірки документи не є первинними в розумінні Закону, та не можуть слугувати підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Зазначені факти, на думку Відповідача, свідчать про відсутність у підприємства належних правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат за наслідком проведення господарських операцій з ТОВ ТОВ «Аквілея» ТОВ «В.Г.М.» та з ТОВ «Старт Альянс».

Суд апеляційної інстанції, дослідивши господарські відносини Позивача з вказаним контрагентом, погоджується з зазначеними висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Як свідчать встановлені обставини справи, предметом договірних відносин Позивача з ТОВ «Аквілея» ТОВ «В.Г.М.» та з ТОВ «Старт Альянс» була поставка нафтопродуктів.

На підтвердження виконання умов договору №ТДЕТА-031212 від 03.12.2012 року та здійснення господарської операції з ТОВ «Аквілея», Позивачем було надано до суду копії податкових накладних №929 від 26.12.2012 року, №528 від 09.01.2013 року, №529 від 10.01.2013 року, №557 від 11.01.2013 року, №582 від 12.02.2013 року, №558 від 13.01.2013 року, №559 від 13.01.2013 року, №581 від 14.01.2013 року, №582 від 14.01.2013 року, №585 від 16.01.2013 року, №583 від 15.01.2013 року, №586 від 16.01.2013 року, №587 від 17.01.2013 року, №598 від 18.01.2013 року, №610 від 21.01.2013 року, №622 від 22.01.2013 року, №632 від 23.01.2013 року, №657 від 24.01.2013 року, №658 від 24.01.2013 року, №659 від 25.01.2013 року, №660 від 25.01.2013 року, №686 від 25.01.2013 року, №788 від 26.01.2013 року, №789 від 26.01.2013 року, №790 від 26.01.2013 року, №791 від 26.01.2013 року, №792 від 26.01.2013 року, №793 від 26.01.2013 року, №794 від 26.01.2013 року, №795 від 26.01.2013 року, №797 від 28.01.2013 року, №798 від 28.01.2013 року, №799 від 29.01.2013 року, №800 від 29.01.2013 року, №801 від 29.01.2013 року, №802 від 29.01.2013 року, №803 від 29.01.2013 року, №804 від 29.01.2013 року, №805 від 29.01.2013 року, №806 від 29.01.2013 року, №807 від 30.01.2013 року, №808 від 30.01.2013 року, №809 від 30.01.2013 року, №810 від 30.01.2013 року, №811 від 30.01.2013 року, №812 від 30.01.2013 року, №813 від 30.01.2013 року, №814 від 30.01.2013 року, №815 від 31.01.2013 року, №816 від 31.01.2013 року, №817 від 31.01.2013 року, №818 від 31.01.2013 року, №819 від 31.01.2013 року, №820 від 31.01.2013 року, №821 від 31.01.2013 року, №822 від 31.01.2013 року, №823 від 31.01.2013 року, №574 від 11.02.2013 року, №575 від 11.02.2013 року, №576 від 11.02.2013 року, №577 від 11.02.2013 року, №580 від 12.02.2013 року, №581 від 12.02.2013 року, №646 від 16.02.2013 року, №647 від 16.02.2013 року, №648 від 16.02.2013 року, №649 від 16.02.2013 року. №650 від 16.02.2013 року, №651 від 16.02.2013 року, №652від 16.02.2013 року, №653 від 16.02.2013 року, №654 від 17.02.2013 року, №655 від 17.02.2013 року, №656 від 17.02.2013 року, №657 від 17.02.2013 року, №658 від 17.02.2013 року, №659 від 17.02.2013 року, №660 від 17.02.2013 року, №661 від 17.02.2013 року, №744 від 27.02.2013 року, №746 від 28.02.2013 року, №745 від 28.02.2013 року, №795 від 28.01.2013 року, №747 від 28.02.2013 року, №654 від 19.03.2013 року, №715 від 23.03.2013 року, №716 від 23.03.2013 року, №530 від 04.04.2013 року, №606 від 09.04.2013 року, №605 від 09.04.2013 року, №615 від 12.04.2013 року, №728 від 24.04.2013 року, №714 від 23.04.2013 року, копії видаткових накладних (специфікацій та товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів з такими ж номерами) №РН-131222 від 13.12.2012 року, №РН251227 від 25.12.2012 року, №РН-261223 від 26.12.2012 року, №РН-261223 від 26.12.2012 року, №РН-261227 від 26.12.2012 року, №РН-211229 від 21.12.2012 року, №РН-090123 від 09.01.2013 року, №РН-10011 від 10.01.2013 року, №РН-110125 від 11.01.2013 року, №РН-130124 від 13.01.2013 року, №РН-130123 від 13.01.2013 року, №РН-140124 від 14.01.2013 року, №РН-140125 від 14.01.2013 року, №150129 від 15.01.2013 року, №РН-150130 від 15.01.2013 року, №РН-160123 від 16.01.2013 року, №РН-160124 від 16.01.2013 року, №170126 від 17.01.2013 року, №РН-180126 від 18.01.2013 року, №РН-210123 від 21.01.2013 року, №РН-220125 від 22.01.2013 року, №РН-230123 від 23.01.2013 року, №240128 від 24.01.2013 року, №РН-240129 від 24.01.2013 року, №РН-250123 від 25.01.2013 року, №250124 від 25.01.2013 року, №РН-250126 від 25.01.2013 року, №РН-260121 від 26.01.2013 року, №РН-260122 від 26.01.2013 року, №РН-260123 від 26.01.2013 року, №РН-260124 від 26.01.2013 року, №РН-260125 від 26.01.2013 року, №РН-260126 від 26.01.2013 року, №РН-260127 від 26.01.2013 року, №Рн-260128 від 26.01.2013 року, №РН-280132 від 28.01.2013 року, №РН-280133 від 28.01.2013 року, №РН-280131 від 28.01.2013 року, №РН-290132 від 29.01.2013 року, №РН-290133 від 29.01.2013 року, №РН-290134 від 29.01.2013 року, №РН-290135 від 29.01.2013 року, №РН-290136 від 29.01.2013 року, №РН-290137 від 29.01.2013 року, №РН-290138 від 29.01.2013 року, №РН-290139 від 29.01.2013 року, №РН-300136 від 30.01.2013 року, №РН-300137 від 30.01.2013 року, №РН-300138 від 30.01.2013 року, №РН-300139 від 30.01.2013 року, №РН-300140 від 30.01.2013 року, №РН-300141 від 30.01.2013 року, №РН-300142 від 30.01.2013 року, №РН-300143 від 30.01.2013 року, №РН-310134 від 31.01.2013 року, №РН-310135 від 31.01.2013 року, №РН-310136 від 31.01.2013 року, №РН-310137 від 31.01.2013 року, №РН-310138 від 31.01.2013 року, №РН-310139 від 31.01.2013 року, №РН-310140 від 31.01.2013 року, №РН-310141 від 31.01.2013 року, №РН-310142 від 31.01.2013 року, №РН-110228 від 11.02.2013 року, №РН-110229 від 11.02.2013 року, №РН-110230 від 11.02.2013 року, №РН-110231 від 11.02.2013 року, №РН-110232 від 11.02.2013 року, №РН-110233 від 11.02.2013 року, №РН-120225 від 12.02.2013 року, №РН-120226 від 12.02.2013 року, №РН-120227 від 12.02.2013 року, №РН-160224 від 16.02.2013 року, №РН-160225 від 16.02.2013 року, №РН-160226 від 16.02.2013 року, №РН-160227 від 16.02.2013 року, №РН-160228 від 16.02.2013 року, №160223 від 16.02.2013 року, №РН-170223 від 17.02.2013 року, №РН-170224 від 17.02.2013 року, №РН-170225 від 17.02.2013 року, №РН-170227 від 17.02.2013 року, №РН-170228 від 17.02.2013 року, №РН-170229 від 17.02.2013 року, №РН-170226 від 17.02.2013 року, №РН-180229 від 18.02.2013 року, №РН-180230 від 18.02.2013 року, №РН-180231 від 18.02.2013 року, №РН-180232 від 18.02.2013 року, №РН-270229 від 27.02.2013 року, №РН-040428 від 04.04.2013 року, №РН-090423 від 09.04.2013 року, №РН-090424 від 09.04.2013 року, №РН-120423 від 12.04.2013 року, №РН-230429 від 23.04.2013 року, №РН-240425 від 24.04.2013 року.

В обґрунтування реальності здійснення господарської операції з ТОВ «В.Г.М.» та виконання умов договору №ТДЕТВГМ -300413 від 30.04.2013 року, Позивачем було надано до суду копії податкових накладних №20012 від 03.05.2013 року, №20045 від 08.05.2013 року, №20022 від 09.05.2013 року, №20073 від 26.05.2013 року, №20023 від 03.07.2013 року, №20028 від 08.07.2013 року, №20029 від 08.07.2013 року, №20048 від 09.07.2013 року, №20064 від 10.07.2013 року, №20083 від 17.07.2013 року, №20122 від 26.07.2013 року, №20017 від 12.08.2013 року, №20013 від 05.09.2013 року, №20028 від 10.09.2013 року, №20134 від 29.09.2013 року, копії видаткових накладних (специфікацій та товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів з такими ж номерами) №РН-20012 від 03.05.2013 року, №РН-20045 від 08.05.2013 року, №20022 від 09.05.2013 року, №РН-20073 від 26.05.2013 року, №РН-20023 від 03.07.2013 року, №РН-20028 від 08.07.2013 року, №РН-20029 від 08.07.2013 року, №РН-20048 від 09.07.2013 року, №РН-20064 від 10.07.2013 року, №РН-20083 від 17.07.2013 року, №РН-20122 від 26.07.2013 року, №РН-20017 від 12.08.2013 року, №20036 від 03.10.2013 року, №РН-20013 від 05.09.2013 року, №РН-20028 від 10.09.2013 року, №20134 від 29.09.2013 року.

На підтвердження виконання умов договору №САТДЕТ-120412 від 12.04.2012 року та здійснення господарської операції з ТОВ «Старт Альянс», Позивачем було надано до суду копії податкових накладних №739 від 23.04.2012 року, №740 від 27.04.2012 року, №512 від 08.05.2012 року, №522 від 10.05.2012 року, №582 від 15.05.2012 року, №583 від 16.05.2012 року, №634 від 24.05.2012 року, №544 від 13.06.2012 року, №660 від 20.06.2012 року, №690 від 21.06.2012 року, №752 від 22.06.2012 року,№706 від 26.06.2012 року, №753 від 27.06.2012 року, №747 від 27.06.2012 року, №667 від 07.09.2012 року, №668 від 07.09.2012 року, №655 від 10.09.2012 року, №656 від 10.09.2012 року, №792 від 25.09.2012 року, №852 від 26.09.2012 року, №619 від 11.10.2012 року, копії видаткових накладних (специфікацій та товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів з такими ж номерами) №РН-270426 від 27.04.2012 року, №РН-230436 від 23.04.2012 року, №РН-240522 від 24.05.2012 року, №РН-160526 від 16.05.2012, №РН-150524 від 15.05.2012 року, №РН-100523 від 10.05.2012 року, №РН-080522 від 08.05.2012 року, №РН-270627 від 27.06.2012 року, №РН-270625 від 27.06.2012 року, №РН-260629 від 26.06.2012 року, №РН-220633 від 22.06.2012 року, №РН-210625 від 21.06.2012 року, №РН-200630 від 20.06.2012 року, №РН-130626 від 13.06.2012 року, №РН-070932 від 07.09.2012 року, №РН-070933 від 07.09.2012 року, №РН-100933 від 10.09.2012 року, №РН-100934 від 10.09.2012 року, №РН-250931 від 25.09.2012 року, №РН-260927 від 26.09.2012 року.

Розрахунок з ТОВ «Аквілея» ТОВ «В.Г.М.» та з ТОВ «Старт Альянс» здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку.

Однак, дослідивши зміст наданих документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції Позивача з вказаними контрагентами, суд апеляційної інстанції не визнає їх первинним та такими, що належним чином обґрунтовують реальність здійснення господарської операції з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

В свою чергу, документи бухгалтерського обліку мають силу первинних лише у разі, якщо фіксують господарську операцію, яку було реально здійснено, у тому числі в обсязі та суб'єктному складі осіб, обумовлених укладеним договором.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як було встановлено судом, Позивачем до суду були надані податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, виписки з банківського рахунку.

Однак, на підтвердження реальності отримання придбаного у контрагентів товару, Позивачем не були надані до суду документи, які б підтверджували якість та відповідність отриманого товару.

Також, Позивачем не було надано до суду жодних складських документів, які б підтверджували факт отримання та реального зберігання придбаного товару.

Окрім того, в матеріалах справи міститься протокол допиту свідка від 10.01.2014 року, яким зафіксована інформація допиту ОСОБА_1

Відповідно до вказаного протоколу, ОСОБА_1 пояснила, що приблизно у березні 2012 року вона звернулась до свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 з проханням знайти їй роботу. В квітні 2012 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1, що знайшов їй роботу на посаді директора на підприємстві, але для того, щоб стати директором підприємства, необхідно було зареєструвати підприємства на її ім'я. В квітні 2012 року, ОСОБА_1 взяла необхідні документи та поїхала по зазначеному її колишнім чоловіком адресою, де була проведена до нотаріуса, яка сприяла оформленню ТОВ «Старт альянс». В подальшому, таким же чином, на ім'я ОСОБА_1 було оформлено друге підприємство з найменуванням ТОВ «Аквілея».

Також, ОСОБА_1 пояснила, що підприємство ТОВ «Старт альянс» (код ЄДРПОУ 37494128) та ТОВ «Аквілея» (код ЄДРПОУ 38191117) вона зареєструвала під прізвищем ОСОБА_1. Фінансову-господарську діяльність від імені ТОВ «Старт альянс» (код ЄДРПОУ 37494128) та ТОВ «Аквілея» (код ЄДРПОУ 38191117) вона не здійснювала, документи фінансово-господарської діяльності, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, накладні, товаросупровідні документи, договори чи додатки до них, податкові декларації, акти виконаних робіт, акти звірок вона не підписувала. Печатки ТОВ «Старт альянс» (код ЄДРПОУ 37494128) та ТОВ «Аквілея» (код ЄДРПОУ 38191117) вона ніколи не бачила.

Як було встановлено судом, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні за результатом здійснення господарської діяльності Позивача з ТОВ «Аквілея» та з ТОВ «Старт Альянс», були підписані директорами вказаних підприємств, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_1 відповідно.

Тобто, виходячи з встановлених обставин справи, податкові накладні та інші документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у діяльності підприємств - контрагентів Позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та формування на їх підставі валових витрат є безпідставним.

Отже, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, податковим органом було належним чином обґрунтовано правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості задоволення позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

Керуючись, ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2016 року у справі № 808/3559/15 - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергетичні Технології» - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко