Рішення

від 22.06.2016 по справі 904/3793/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.16р. Справа № 904/3793/16 За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ОСОБА_1 НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДІВ" ЛТД, м. Дніпропетровськ

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 1 290 619,79 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 14/06 від 14.06.16;

ОСОБА_3 - директор;

від відповідача: ОСОБА_4 - довіреність № 13 від 29.01.16.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ОСОБА_1 НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДІВ" ЛТД звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського" про стягнення заборгованості у розмірі 1 290 619,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору поставки товарів №№13-1566-02 від 07.08.13.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову не заперечує, просить суд розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 14.06.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем (продавець) і Відповідачем (покупець), укладений договір №13-1566-02 від 07.08.13 (договір). Згідно предмету цього договору, продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію, вказану в специфікаціях, які додаються до цього договору, іменовану надалі «товар». Кількість, номенклатура, ціна, умови оплати поставки, термін виготовлення, терміни поставки, гарантійний термін, рік виготовлення, і виробник «товару» визначені в специфікаціях, які додаються до цього договору і складають його невід'ємну частину. Ціна на товар встановлюється в Українських гривнях за одиницю на умовах, зазначених в специфікаціях, які додаються до цього договору і складають його невід'ємну частину (п.2.1). Згідно п. 9.4 договору, термін договору - з моменту підписання по 31.12.14.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами договору, 07.08.13 було укладено Специфікацію № 1, відповідно до п. 3 якої, сторони погодили наступні умови оплати обладнання у 2 етапи: І-етап - 50% вартості обладнання у якості попередньої оплати, після підписання Специфікації і надання рахунку на оплату; II етап - 50% вартості обладнання, після підписання акта технічного приймання, на підставі виставленого рахунку.

У продовж вересня-квітня 2014 року Відповідач виконав свій обов'язок щодо здійснення 50% передплати вартості обладнання. Після цього, Позивач виконав свій обов'язок, виготовив обладнання відповідно до умов Договору і повідомив про це відповідача. сторонами перевірено виготовлене обладнання, і встановлено, що воно відповідає умовам Договору та технічним вимогам Відповідача, про що 12.08.14 між Позивачем та Відповідачем було підписано Акт технічного приймання обладнання (а.с.25). В цей же день, 12.08.14, Позивачем був наданий рахунок Відповідачу на оплату решти вартості обладнання (а.с.24).

Відповідно п. 4.2 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі виставлених рахунків у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, обумовлених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Як вже зазначалось, згідно п. 3 Специфікації № 1 до Договору, умова оплати - 100% попередня оплата в два етапи: І-етап - 50% вартості обладнання у якості попередньої оплати, після підписання Специфікації і надання рахунку на оплату; II етап - 50% вартості обладнання, після підписання акта технічного приймання, на підставі виставленого рахунку.

Тобто, фактично сторони не визначили точну дату здійснення попередньої оплати другого етапу.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Форма вимоги про оплату чинним законодавством не встановлена. Рахунок-фактура від 06.08.2014, містить посилання на договір, найменування виготовленого товару та його вартість. Вручення цієї вимоги відповідачу свідчить про наявність волевиявлення позивача на отримання грошових коштів. Отже, вручення рахунку у цій справі слід вважати формою пред'явлення вимоги про оплату.

Оскільки рахунок вручений відповідачу 12.08.2014, то відповідач повинен виконати обов'язок по оплаті у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто не пізніше 19.08.14.

Однак, відповідач порушив умови договору і не оплатив вартість виготовленого товару.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає: 1555200,00 грн. (сума загальної вартості обладнання) - 777 600,00 грн. (сума здійсненної 50% передплати) = 777 600,00 грн. (сума залишку неоплаченої вартості обладнання).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного богу в розмірі 777 600,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 39 668,43 грн. від суми 777 600,00 грн. за період прострочки з 19.08.14 по 30.04.16.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, не містить арифметичних помилок, але неправильно враховує періоди нарахувань.

Як вже вказувалось, відповідач повинен виконати обов'язок по оплаті не пізніше 19.08.14. Отже, він є таким що прострочив з 20.08.2014. Відповідно, право на нарахування 3% річних у позивача виникло з 20.08.2014. За розрахунком суду, 3 % річних за період з 20.08.2014 по 30.04.2016 складають 39604,51 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних слід задовольнити частково на суму 39604,51 грн.

Крім того, у зв'язку із порушенням умов договору, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 473 351,36 грн. від суми боргу 777 600,00 грн. за період з 19.08.14 по 30.04.16.

Розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, не містить арифметичних помилок, але неправильно враховує періоди нарахувань.

З наданого розрахунку вбачається, що позивач застосував індекс інфляції за період прострочення з 19.08.14 по 30.04.16. Однак, згідно п.3.2 постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.13, при застосування індексу інфляції він (індекс) розраховується не на кожну дату місяця, а за місяць у цілому. Тобто, найменшим періодом визначення є календарний місяць. Згідно листа ВСУ № 62-97 від 03.04.1997 та п. 3.2 постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.13, сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця. Оскільки, вартість отриманого товару повинна бути оплачена відповідачем до 19.08.14, то до розрахунку інфляційних втрат позивач не мав права включати серпень 2014.

За розрахунком суду, сума інфляційних втрат за період прострочки вересень-квітень 2016 складає 517134,66 грн.

Однак, позивачем заявлено до стягнення 473 351,36 грн. інфляційних втрат. Оскільки відсутні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, то позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат слід задовольнити в межах заявленої суми - в розмірі 473 351,36 грн.

Відповідач в судовому засіданні подав відзив, в якому просив суд розстрочити рішення суду на 6 місяців. Враховуючи важкий фінансовий стан підприємства відповідача, та, з огляду на те, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання судового рішення у даній справі, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду в порядку п.6 ч.1 ст.83 ГПК України в частині стягнення основного боргу, штрафних санкцій за порушення умов договору та витрат по сплаті судового збору на загальну суму 1 290 555,87 грн. строком на 3 місяці зі сплатою щомісячними рівними платежами у розмірі 430 185,29 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 193, 275 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18Б, код 05393043) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ОСОБА_1 НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДІВ" ЛТД (49000, АДРЕСА_1, код 13417641) суму основного боргу в розмірі 777 600,00 грн., 3% річних в розмірі - 39604,51 грн., суму інфляційних втрат в розмірі - 473 351,36 грн. та судовий збір у сумі 19 358,34 грн.

В решті позову відмовити.

Розстрочити виконання рішення суду у справі №904/3793/16 строком на 3 місяці зі сплатою щомісячними рівними платежами у розмірі 430 185,29 грн. згідно наступного графіку:

до 14.07.16 - 430 185,29 грн.

до 14.08.16 - 430 185,29 грн.

до 14.09.16 - 430 185,29 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 21.06.16.

Суддя М.О.Ніколенко